Постанова № 139283018, 26.08.2026, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

154/4568/25

3/154/42/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Суддя Володимирського міського суду Волинської області Лутай А.М.,

розглянувши справу, яка надійшла з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ

30 жовтня 2025 року о 21:04 в м. Володимирі по вул. Степана Бандери, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «HONDA ACCORD», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, звужені зіниці очей, які не реагують на світло), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Захисник Бик О.В. в суді просив закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування свого клопотання зазначив, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Як підтверджується відеоматеріалами поліції та його поясненнями у матеріалах справи, ОСОБА_1 добровільно погодився проїхати до медичного закладу в м. Володимирі та розпочав процедуру огляду. Неможливість надати зразок сечі була обумовлена виключно біологічними та психологічними чинниками, оскільки працівник поліції здійснював безпосередню відеофіксацію цього інтимного процесу у вбиральні та категорично відмовився припинити фільмування, що порушує етичні норми та створює психологічний блок. Відповідно до консультативного висновку спеціаліста від 30.10.2025 року, дослідженого у судовому засіданні, зафіксовано лише факт ненадання сечі, а не відмову від огляду. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову від огляду в цілому, а не за неможливість здати один із біологічних зразків за конкретних умов. Таким чином можна констатувати зупинення проведення огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 через об`єктивні причини, а не відмову від проведення такого огляду. Продовження процедури огляду водія не відбулось не через вину останнього, а через незабезпечення медичною установою можливостей для проходження такого огляду.

Також зазначив, що згідно з п. 2 Розділу III Інструкції (затвердженої Наказом МВС/МОЗ від 09.11.2015 № 1452/735), огляд у закладі охорони здоров`я має проводитися лікарем, який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою (включаючи методику відбору, консервації, маркування зразків). Під час допиту в судовому засіданні медичний працівник ОСОБА_2 підтвердив, що на момент проведення огляду ОСОБА_1 він не пройшов обов`язкового тематичного вдосконалення.

Відповідно до п.п. 11, 12 Розділу III Інструкції № 1452/735, предметом дослідження можуть бути також слина, кров або змиви з поверхні губ, шкіри обличчя та рук.

При неможливості отримання сечі медичний заклад був зобов`язаний запропонувати та забезпечити альтернативний відбір біологічних середовищ (зокрема крові чи слини). Зазначеного зроблено не було. Свідок (працівник поліції ОСОБА_3 ) під час допиту підтвердив, що на той момент медустанова мала можливість та право здійснювати відбір тільки сечі, не забезпечуючи процедуру відбору інших біологічних матеріалів.

Відповідно до п. 21 Розділу III Інструкції № 1452/735, висновки щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.

На думку захисника, процедурні порушення з боку медичної організації та працівників поліції унеможливлюють встановлення вини особи згідно зі ст. 62 Конституції України, всі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь ОСОБА_1 .

Вислухавши доводи захисника Бика О.В., допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Так, відповідно до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На вимогу поліцейського водій повинен пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п.2.5 Правил Дорожнього руху).

Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП, за якою стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачає відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок огляду особи, яка керує транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, врегульовано ст.266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735.

Так, відповідно до статті 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (п.4 Інструкції).

Відповідно до п.п. 6, 7 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

- лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров`я).

Згідно п.12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п.2 Розділу ІІІ Інструкції огляд водія транспортного засобу на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. Тематичне вдосконалення обов`язково включає в себе опрацювання методики відбору зразків, їх консервування, маркування, упаковки, зберігання та транспортування до лабораторії, а також документальне оформлення всіх цих процедур.

Відповідно до п.п.6-8 Розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини.

Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу (п.п.11,12 Розділу ІІІ Інструкції).

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП повністю встановлена сукупністю наявних у матеріалах справи та досліджених судом доказів.

Так, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 498722, складеним 30.10.2025 інспектором Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Гоменюком В.Л., стверджується, що 30 жовтня 2025 року о 21:04 в м. Володимирі по вул. Степана Бандери, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «HONDA ACCORD», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, звужені зіниці очей, які не реагують на світло), від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі, в порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відмовився.

Зміст протоколу відповідає вимогам ст.256 КУпАП. Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначені: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення. Протокол підписаний особою, яка його склала та ОСОБА_1 ..

Допитаний в судовому засіданні як свідок інспектор Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_4 повністю підтвердив обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Зазначив, що підставою для складання протоколу став висновок лікаря про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. На момент проведення огляду медична установа мала можливість та право здійснювати відбір тільки сечі.

Консультативним висновком спеціаліста лікаря-консультанта КП «Володимирське ТМО» ОСОБА_5 від 30.10.2025 також стверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проведення здачі сечі на наявність наркотичних речовин.

Допитаний у судовому засіданні як свідок лікар-стажист відділення медичної допомоги КП «Володимирське ТМО» ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння не відмовлявся, а лише відмовився здавати сечу для проведення відповідного дослідження. При цьому свідок зазначив, що у випадку, коли особа не може здати сечу, медичний персонал очікує певний час, після чого стимулює процес сечовипускання шляхом надання особі води для вживання. Також свідок повідомив, що на момент проведення огляду між КП «Володимирське ТМО» та лабораторією був укладений договір виключно на проведення досліджень сечі. Крім того, ОСОБА_5 зазначив, що пройшов тематичне навчання, однак відповідного сертифіката про його проходження не отримав.

Також, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення підтверджується відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора, які містяться на CD-R диску.

Дослідженням вказаних відеозаписів встановлено, що 30.10.2025 працівниками поліції було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , після чого останньому було повідомлено про виявлені у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 погодився на пропозицію працівника поліції. Прибувши до медичного закладу КП «Володимирське ТМО» ОСОБА_1 було запропоновано здати на дослідження біологічну рідину, а саме сечу. ОСОБА_1 відмовився здавати сечу в присутності працівників поліції під відеозапис, вважаючи це порушенням власної гідності.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів досліджені докази, у суду не має, а тому суд приймає їх за основу при ухваленні рішення по справі.

З урахуванням наведеного, оцінивши кожний із зазначених доказів з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, дослідивши всебічно, повно та неупереджено всі обставини справи про адміністративне правопорушення, суд вважає встановленим, що ОСОБА_1 , як особа, яка керувала транспортним засобом, всупереч п.2.5 Правил дорожнього руху України відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.130 КУпАП.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а лише не зміг надати зразок сечі з об`єктивних причин, спростовується дослідженими у судовому засіданні доказами. Зокрема, із відеозаписів, показань працівника поліції та медичного працівника встановлено, що після прибуття до закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 було запропоновано здати біологічний зразок для проведення відповідного лабораторного дослідження. Однак він відмовився від надання такого зразка, посилаючись на небажання здавати сечу у присутності працівників поліції та під відеофіксацію.

При цьому суд враховує, що відповідно до вимог чинного законодавства огляд у закладі охорони здоров`я проводиться у присутності поліцейського, а відеофіксація дій поліцейських під час проведення відповідних процесуальних дій сама по собі не свідчить про незаконність процедури огляду та не звільняє особу від обов`язку пройти огляд у встановленому законом порядку.

Доводи захисника про те, що ненадання зразка сечі не може розцінюватися як відмова від проходження огляду в цілому, суд також відхиляє. Саме відбір біологічного матеріалу та проведення лабораторного дослідження є складовими процедури встановлення наявності чи відсутності наркотичного сп`яніння. Відмова особи від виконання необхідних дій, без яких проведення відповідного дослідження та завершення огляду є неможливими, фактично унеможливлює проведення огляду у встановленому порядку.

Посилання захисника на можливість використання інших біологічних середовищ, зокрема слини чи крові, не спростовує факту відмови ОСОБА_1 від надання зразка, запропонованого для проведення огляду. Наявність у нормативному регулюванні можливості дослідження інших біологічних матеріалів не означає обов`язку медичного закладу застосовувати кожен із можливих способів дослідження незалежно від конкретних умов проведення огляду та наявних можливостей закладу охорони здоров`я. Водночас із показань свідків встановлено, що на час проведення огляду медичний заклад мав можливість здійснити лабораторне дослідження саме зразка сечі.

Суд також бере до уваги твердження захисника про об`єктивну неможливість надати зразок сечі. Як убачається з досліджених доказів, ОСОБА_1 мотивував свою відмову не фізіологічною неможливістю надати біологічний зразок, а небажанням здійснювати це у запропонованих умовах, вважаючи присутність працівників поліції та відеофіксацію порушенням його гідності. Отже, така поведінка свідчить про свідоме невиконання законної вимоги щодо проходження огляду у визначеному порядку, а не про об`єктивну неможливість його завершення.

Доводи захисника щодо відсутності у медичного працівника необхідного тематичного вдосконалення також не можуть бути підставою для закриття провадження у справі. Допитаний у судовому засіданні медичний працівник пояснив, що відповідне тематичне навчання ним було пройдено, а відсутність сертифіката сама по собі не свідчить про відсутність у нього необхідних знань чи фактичної підготовки. Крім того, факт відмови ОСОБА_1 від надання біологічного зразка підтверджується не лише діями медичного працівника, а й сукупністю інших доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями працівника поліції та відеозаписами.

Посилання захисника на те, що консультативним висновком зафіксовано лише факт ненадання сечі, а не відмову від проходження огляду, суд оцінює критично. Юридична оцінка поведінки особи та встановлення наявності чи відсутності складу адміністративного правопорушення належать до компетенції суду. Формулювання, використане медичним працівником у консультативному висновку, не є визначальним для правової кваліфікації дій особи. Суд оцінює зміст та фактичні обставини поведінки ОСОБА_1 у сукупності з усіма іншими доказами.

Таким чином, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи обов`язок пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння та погодившись прибути до закладу охорони здоров`я, у подальшому відмовився від виконання необхідних дій для завершення такого огляду, а саме від надання біологічного зразка для проведення лабораторного дослідження. Така поведінка фактично унеможливила проведення та завершення огляду у встановленому законом порядку.

За таких обставин доводи захисника про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, а тому підстав для закриття провадження у справі суд не вбачає.

З урахуванням наведеного, вказані вище доводи суд розцінює як спосіб захисту направлений на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення.

При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинене адміністративне правопорушення суд керується таким.

Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Призначаючи ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки, наслідки вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та вважає доцільним накласти на нього безальтернативне адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцяти тисяч) гривень із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, яке, за своїм видом і мірою є справедливим, необхідним і достатнім для його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 7, 130, 245, 266, 280 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Роз`яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн. судового збору за наступними реквізитами: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача: 820019, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимир-Волинський міський суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті.

Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Копію постанови протягом трьох днів надіслати особі, щодо якої її винесено

Суддя: А.М. Лутай