Рішення № 139282171, 27.08.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/327/26

Номер провадження 2/585/528/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі: головуючого судді В.О. Шульги, за участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом Ткаченко Марії Миколаївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, -

В С Т А Н О В И В :

Ткаченко М.М., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулись в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить: Стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926 , місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306 ) заборгованість за Договором № 4195669 від 10.07.2021 у розмірі 23926.71 грн., понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662.40 грн., понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000,00 грн. Розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження. В обґрунтування позову вказано, що 10.07.2021 між Товариство з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 (далі позичальник та/або відповідач) укладено Договір № 4195669 (далі Договір). Згідно Договору, основними умовами кредиту передбачено всі істотні умови договору, а саме: розмір кредиту, строки користування кредитом, строк дії Договору, відсоткові ставки за користування кредитом, загальна вартість кредиту та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору. Щодо умов та порядку укладання Договору № 4195669 від 10.07.2021 . Згідно п. 1.1. Договору Кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору (далі кредит), а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором. Відповідно до п. 1.2. Договору сума (загальний розмір) кредиту становить 4000.00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 1800.0 грн., які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами Кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на Картковий рахунок. Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Договір передбачає, що Позичальник може збільшити строк кредитування, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Сторонами кредитного договору узгоджено, що Позичальник відповідає перед Кредитодавцем за зобов`язаннями, що випливають з цього договору, всіма коштами та майном, що йому належать на праві власності (у т.ч. часткової та сумісної), на які відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. У разі прострочення Позичальником виконання зобов`язань зі сплати заборгованості, Кредитодавець має право, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, якщо такі складались), нарахувати проценти за стандартною ставкою, визначеною цим договором, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до п. 6.1. Договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця. Також сторонами Договору узгоджено, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери або у SMS- повідомленні з мобільного телефонного номеру позичальника (вартість відправки SMS-повідомлення для позичальника визначено у правилах). Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Кредитодавцем. Відповідно до п. 6.3. Договору приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору. Згідно п. 6.4. Договору укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Відповідно до п. 6.5. Договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі. Усі платежі за Договором повинні здійснюватися Позичальником шляхом переказу коштів Товариству у валюті кредиту в строки та на умовах, встановлених цим Договором. Укладаючи Договір Позичальник підтвердив, що вся інформація надана Товариству, в т.ч. під час заповнення та відправлення Заяви, є повною, актуальною та достовірною. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором. Зазначені умови є публічною пропозицією розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України. Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви. Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов`язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує. 29.11.2021 було укладено договір № 29-11-102 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІЛОАН" відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4195669. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4195669. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4195669. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв`язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №4195669 від 10.07.2021 р., що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 23926.71 грн, з яких: - Заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 3334.00 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 19432.71 грн. - Заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 0.00 грн. - Заборгованість за пенею та/або штрафами - 0.00 грн. - Заборгованість за комісіями - 1160.00 грн. - Інфляційні збитки - 0.00 грн. - Нараховані 3% річних -0.00 грн. На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента у судовому процесі, надаємо договір про надання правничої допомоги та акт про надання юридичної допомоги, яким згідно умов договору підтверджується факт надання послуг, а саме сторони по договору підтверджують, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу наданих послуг в цілому один до одного не мають. З врахуванням вищенаведеного, попередня сума судових витрат, які поніс позивач у зв`язку з пред`явленням даного позову та розгляду справи складає 2662.40 грн., яка вираховується виходячи із розміру сплати позивачем судового збору за подання даного позову та підтверджується долученим у формі додатку до позовної заяви копією платіжного доручення та 13000.00 грн. витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 5 лютого 2026 року провадження у справі відкрито і на підставі ч.5 ст. 279 ЦПК України, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

20 лютого 2026 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить застосувати наслідки спливу позовної давності до вимог ТОВ «Коллект Центр» та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. У разі часткового задоволення позовних вимог просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000,00 грн як неспівмірних. Обґрунтовуючи заяву про застосування позовної давності, відповідач зазначила, що Договір № 4195669 укладено 10.07.2021 року, а відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. На думку відповідача, строк виконання зобов`язань за договором та здійснення останнього платежу відбулися понад три роки тому, а тому позивач пропустив строк позовної давності. Відповідач посилається на ч. 4 ст. 267 ЦК України та заявляє про застосування наслідків спливу позовної давності. Щодо нарахувань у період дії воєнного стану відповідач посилається на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення споживач не несе відповідальності перед кредитором у разі прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит. Вважає, що штрафні санкції та пеня за вказаний період не підлягають нарахуванню, а наданий позивачем розрахунок заборгованості не містить належної деталізації нарахувань та не дає можливості встановити їх відповідність вимогам законодавства. Стосовно витрат на професійну правничу допомогу відповідач зазначила, що заявлена позивачем сума у розмірі 13 000,00 грн є неспівмірною із ціною позову, складністю справи та обсягом наданої правничої допомоги. Вказує, що справа є малозначною, розглядається без виклику сторін, а правова позиція позивача має типовий характер. Посилаючись на ст. 137 ЦПК України, відповідач вважає заявлені витрати необґрунтованими, завищеними та такими, що не відповідають критеріям розумності і співмірності. Крім того, відповідач заперечує факт належного підтвердження заявленого розміру заборгованості, зазначаючи, що позивачем не надано належних та допустимих доказів фактичного отримання нею кредитних коштів у заявленому розмірі, зокрема відповідних виписок з банківського рахунку.

27 лютого 2026 року на адресу суду від представника ТОВ «Коллект центр» надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Зазначив, що Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (стаття 253 ЦК України). За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд. Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником грошового зобов`язання з оплати наданих послуг є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення заборгованості виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову. Разом з тим, набуття права грошової вимоги внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги (цесії) ніяким чином не впливає на початок відліку строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. Згідно із частинами третьою, четвертою статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення заборгованості за кредитними договорами від 10.07.2021 у січні 2026 року. Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». У пункті 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності, і всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Отже, Законом № 540-IX, який набрав чинності 02 квітня 2020 року, було продовжено перебіг позовної давності для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на час дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України в Україні введено воєнний стану з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на цей час. 17 березня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану №2120-IX від 15 березня 2022 року, яким внесено зміни до законодавчих актів України, зокрема розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19 такого змісту: "19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії". Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-IX пункт 19 було викладено у наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану". Ураховуючи викладене, позивачем не пропущено позовну давність при продовжився на строк дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності продовжився на строк дії в Україні воєнного стану. 14 травня 2025 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 4434- IX, який виключає пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, який зупиняв перебіг позовної давності на період воєнного стану, однак вказаний закон набрав чинності лише 04 вересня 2025 року, тому саме із цієї дати відновлено обчислення строків позовної давності. Кредитний договір між первісним кредитором та відповідачем укладено 10.07.2021, строк позовної давності було зупинено починаючи з березня 2020 року на строк дії карантину, який тривав до 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року, а починаючи з 24 лютого 2022 року строк позовної давності зупинено на строк дії в Україні воєнного стану. Відповідни пункт розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, який зупиняв перебіг позовної давності на період воєнного стану, виключено та відповідний закон набрав набрав чинності - 04 вересня 2025 року. У зв`язку із наведеним, позовна давність до вимог ТОВ «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, не підлягає застосуванню, оскільки перебіг позовної давності лише розпочався з 04 вересня 2025 року. Щодо посилання відповідачки на п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Однак позивач звертає увагу суду, що позивачем не заявлялася вимога та не нараховувались відповідачу штраф чи пеня, на які поширюються вище вказані норми Закону, а нараховані відсотки не є штрафною санкцією в розумінні норм матеріального права. Що стосується оплати за надані послуги з правничої допомоги, зауважує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Враховуючи, що спір виник виключно через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договорами позики, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду, вважає, що заявлена до стягнення сума витрат позивача на правову допомогу є обґрунтованою та співмірною зі складністю даної справи, натомість, зворотного відповідачем не доведено, а тому підстави для відмови у задоволенні вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн відсутні, а остання підлягає задоволенню. Таким чином, позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що витрати на професійну правничу допомогу заявлені позивачем, відповідають принципам співмірності, реальності та необхідності таких витрат.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи викладене, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи, за наявними у справі матеріалами.

Зважаючи на вказане, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши обставини справи, оцінивши в сукупності зібрані по справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

10.07.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4195669, відповідно до умов якого відповідач отримала позику у розмірі 4000 грн. Кредит наданий строком на 15 днів з 10.07.2021 року (строк кредитування), з правом пролонгації (п. 1.3, п 2.3).

Відповідно умов Договору, загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 2960.00 грн. в грошовому виразі та 71,345,146.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 6960.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов`язань (п.1.5 Договору). Комісія за надання кредиту: 1160.00 грн., яка нараховується за ставкою 29.00 відсотків від суми кредиту одноразово (п.1.5.1 Договору). Проценти за користування кредитом: 1800.00 грн., які нараховуються за ставкою 3.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 Договору). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п.1.6 Договору). Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована. Особливості нарахування процентів визначені п.п.2.2,.2.3 цього Договору (п.1.7 Договору). Приймаючи пропозицію Товариства про укладання кредитного Договору Позичальник погодився з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому та підтвердив, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов Кредитного договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством, що розміщені на сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору (п. 6.3 Договору) (а.с.8-11).

Договір про споживчий кредит укладено в електронній формі, він підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором L19527, номер телефону, на яку було відправлено ідентифікатор +380982306067 (а.с.19).

Долучений до справи Графік платежів містить інформацію про порядок повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісії за надання та обслуговування кредиту, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення (а.с.12).

До матеріалів справи додано Паспорт споживчого кредиту до договору №4195669 від 10.07.2021 року, в якому викладені всі істотні умови кредитного договору, погоджений відповідачем шляхом підписання одноразовим ідентифікатором (а. с. 12 зв.-13).

До позову долучені Правила про надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (а.с.14 зв.-18).

Згідно анкети-заяви на кредит № 4195669 від 10.07.2021 року, позичальник ОСОБА_1 вніс свою персональну інформацію та контактні дані для отримання кредиту (а.с.13 зв.).

Факт перерахування кредитних коштів згідно договору № 4195669 на картковий рахунок НОМЕР_2 , підтверджується квитанцією від 10.07.2021 ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» (а.с.20).

Стороною позивача до справи долучена відомість про щоденні нарахування та погашення за указаним договором (а.с.21-22).

29.11.2021 укладено договір факторингу № 29-11-102 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4195669 (а.с.25-29).

До Договору факторингу долучено акти приймання-передавання Реєстру боржників за Договором факторингу № 29-11-102 та Реєстр боржників (а.с. 35,36, 37-38).

Згідно платіжного доручення № 308250005 від 03.12.2021 року ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» сплатило ТОВ «МІЛОАН» 4 593 071,73 грн. плати за Договором факторингу № 29-11-102 (а.с.51).

Відповідно до Реєстру боржників до договору факторингу № 29-11-102 від 29.11.2021, ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 9423,81 грн., з яких: 3334,0 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 4929,81 грн. - заборгованості по процентам,1160.0 грн. заборгованість по комісії ( а.с.39).

10.01.2023 укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4195669 (а.с.40-45).

До Договору № 10-01/2023 долучено Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 року, Акт приймання-передавання Реєстру боржників за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, Акт прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором 10-01/2023 від 10.01.2023 року, Реєстр боржників (а.с. 46 зв., 51-52,53,54,55-56).

До позову також долучено Статут позивача та Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а.с. 59-60,58).

Згідно розрахунку заборгованості загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Договором № 4195669 від 10.07.2021 року становить 23926,71 грн., з яких: заборгованість по основній сумі кредиту - 3334,00 грн., заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 4929,81 грн., заборгованість з комісії 1160,00 грн., нарахованих відсотків згідно кр.дог. 14 502,90 грн. (а.с. 23).

На підтвердження понесених судових витрат: а саме витрат на правничу допомогу долучено копію Договору № 01-07/2024, укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» 01.07.2024, прейскурант, Заявку на надання юридичної допомоги № 307 від 01.12.2025 року, яка містить перелік послуг; Витяг з Акту №17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025 року (а.с.65-67,69-70,70 зв., 71).

На підтвердження витрат щодо сплати судового збору додано платіжну інструкцію № 0600080215 від 23.01.2026 року, що свідчить про сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. (а.с.7).

Вказане свідчить, що між сторонами склалися спірні правовідносини з приводу кредитного зобов`язання, які регулюються нормами Глави 71 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, ураховуючи положення Розділу І Умов, договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно договорів банківського рахунку та про споживчий кредит.

Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Згідно статей 526, 530, 536, 629 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При вирішенні спору судом враховується, що відповідач отримав кредитні кошти, був повідомлений про умови, правила та відсотки банку, однак належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, що створило заборгованість.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 906/1174/18.

За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд вважає позов обґрунтованим в частині стягнення заборгованості і доходить висновку про можливість його часткового задоволення.

Матеріалами справи встановлено, що 10.07.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено електронний Договір споживчого кредиту № 4195669, який підписано відповідачем одноразовим SMS-ідентифікатором.

Позикодавець виконав свої зобов`язання за договором та перерахував відповідачу кредитні кошти в сумі 4 000,00 грн на належний їй картковий рахунок.

Факт перерахування кредитних коштів підтверджується квитанцією від 10.07.2021 року ТОВ «ФК «ЕЛАЄНС» про перерахування коштів на картковий рахунок № НОМЕР_2 , а також відомістю про щоденні нарахування та погашення за договором.

Отже, суд вважає доведеними факт укладення між сторонами Договору споживчого кредиту № 4195669 від 10.07.2021 року та факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Право вимоги за вказаним договором у подальшому перейшло до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на підставі послідовно укладених договорів відступлення права вимоги, що підтверджується матеріалами справи.

Строк кредитування за Договором № 4195669 становив 15 днів. Таким чином, після закінчення встановленого договором строку кредитування та невиконання відповідачем обов`язку щодо повернення отриманих кредитних коштів у кредитодавця виникло право вимагати виконання відповідного зобов`язання.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Разом із тим перебіг позовної давності у спірних правовідносинах підлягає визначенню з урахуванням положень Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які діяли у відповідні періоди.

Пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у відповідній редакції було передбачено продовження строків, визначених, зокрема, статтею 257 цього Кодексу, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України у зв`язку з поширенням COVID-19. Карантин на території України було відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Крім того, Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України було доповнено пунктом 19, відповідно до якого на період дії воєнного стану в Україні перебіг визначених цим Кодексом строків позовної давності зупинявся.

Надалі Законом України від 14.05.2025 № 4434-IX пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України було виключено. Вказаний Закон набрав чинності 04.09.2025 року.

Таким чином, враховуючи дату виникнення права вимоги, установлені законом правила щодо перебігу позовної давності у період дії карантину та воєнного стану, а також дату звернення позивача до суду, суд доходить висновку, що станом на момент звернення ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до суду у січні 2026 року позовна давність не сплинула.

За таких обставин відсутні правові підстави для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених частиною четвертою статті 267 ЦК України.

При цьому саме по собі відступлення права вимоги від ТОВ «МІЛОАН» до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ», а в подальшому до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому обсязі та на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги.

Щодо розміру заборгованості суд встановив, що відповідно до наданого позивачем розрахунку загальний розмір заборгованості за Договором № 4195669 становить 23 926,71 грн, з яких 3 334,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 4 929,81 грн заборгованість за процентами, нарахованими до моменту відступлення права вимоги, 1 160,00 грн заборгованість за комісією та 14 502,90 грн проценти, нараховані після відступлення права вимоги.

При цьому саме відступлення права вимоги не створює для нового кредитора права на збільшення обсягу заборгованості, що існувала на момент переходу права вимоги, та не є підставою для нарахування платежів, які не були складовою заборгованості первісного кредитора.

З огляду на наведене, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача 14 502,90 грн процентів, нарахованих після відступлення права вимоги, оскільки позивачем не доведено наявності правових підстав для такого нарахування та відповідного обсягу права вимоги, набутого ним за договорами відступлення.

Разом із тим заборгованість за основною сумою кредиту в розмірі 3 334,00 грн, проценти, нараховані до моменту відступлення права вимоги, у розмірі 4 929,81 грн та комісія в розмірі 1 160,00 грн підтверджуються матеріалами справи та розрахунком заборгованості, який відповідачем належними та допустимими доказами не спростований.

Таким чином, загальний розмір підтвердженої заборгованості відповідача становить 8 263,81 грн.

Суд також враховує, що відповідач у відзиві заперечувала проти заявленого розміру заборгованості та посилалася на відсутність належних доказів фактичного отримання кредитних коштів.

Однак такі заперечення спростовуються сукупністю наданих до суду доказів, а саме електронним Договором споживчого кредиту № 4195669 від 10.07.2021 року, підписаним відповідачем одноразовим ідентифікатором, анкетою-заявою, квитанцією про перерахування кредитних коштів та відомістю про нарахування і погашення заборгованості.

Відповідачем не надано належних і допустимих доказів повернення отриманих кредитних коштів у повному обсязі або відсутності заборгованості за договором.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 3 334,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 4 929,81 грн та заборгованості за комісією в розмірі 1 160,00 грн, що разом становить 9 423,81 грн.

У решті позовних вимог, а саме щодо стягнення 14 502,90 грн процентів, нарахованих після відступлення права вимоги, слід відмовити як у недоведеній та необґрунтованій частині.

Щодо вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає таке.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на вказане, вирішуючи вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд вважає, що витрати в розмірі 13000 грн. є значно завищеними, оскільки з приводу розгляду таких позовів в Україні вже склалася стала судова практика, а тому адвокат при складанні позову та зібранні доказів не міг витрати скільки часу, який міг би коштувати 13000 грн. За таких обставин розмір судових втрат які суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача - 4000 грн.

Оскільки судом позов задоволено частково в сумі 9 423,81 грн., що становить 39,39 %, тому з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених щодо нього вимог підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1048,72 грн. (2662 грн. 40 коп. х 39,39 % : 100 = 1048,72 грн.).

Круючисьст.ст. 10, 12,13, 18, 81, 258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов Ткаченко Марії Миколаївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , PHОКПП: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження 01133, місто Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за Договором № 4195669 від 10.07.2021 у розмірі 9 423,81 грн. (дев`ять тисяч чотириста двадцять три гривні 81 копійка), 1048,72 грн. (одна тисяча сорок вісім гривень 72 копійки) судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень на витрати на професійну правничу допомогу.

В іншій частині в задоволенні позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку передбаченому п. 15.5.) Перехідних положень ЦПК України. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга