Рішення № 139281763, 27.08.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/4232/26

н\п 2-а/490/93/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

08.05.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 28.04.2026 року серія ЕНА №7101275 в повному обсязі, та про закриття провадження у справі за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст.140 КУпАП.

В обґрунтування позову зазначено, що 04.05.2026 року позивач отримав постанову від 28.04.2026 року серія ЕНА №7101275, винесену інспектором Управління патрульної поліції Миколаївській області, капітаном поліції Сидоровим Ігорем Юрійовичем про накладення на мене адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, визначеного ч.1 ст.140 КУпАП. В постанові УПП в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, зазначено, що позивачем не виконано вимоги ДСТУ 3587-2022, а саме своєчасно не вжив заходів щодо ліквідації ямковості, не встановив відсутні дорожні знаки та не наніс дорожню розмітку відповідно до вимог безпеки дорожнього руху по автодорозі 0150303 Прогресівка-Краснопілля-(Одеса-Новоазовськ) км 0- км.37+000, чим порушив п. 1.5. ПДР України».

Так в оскаржуваній постанові зазначено, що позивач будучи посадовою особою начальником (керівником) ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», відповідальною за належний експлуатаційний стан вищевказаної дороги, своєчасно не вжив заходів щодо ліквідації ямковості, не встановив відсутні дорожні знаки та не наніс дорожню розмітку відповідно до вимог безпеки дорожнього руху, чим порушив вимоги уп. 1.5. ПДР України, ч. 3 ст. 12 Закону України «Про дорожній рух», а також вимоги ДСТУ 3587-2022.

Державне підприємство з 2021 року визнано балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значення, які перебувають в управлінні облдержадмінстрації та утримуються за рахунок бюджетних коштів. Державне підприємство є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення. Миколаївської області. Підприємство утримується у межах кошторису видатків, затвердженого Органом управління, виходячи із законодавчо встановлених нормативів на утримання служби замовника, за рахунок коштів, передбачених у зведеному кошторисному розрахунку вартості.

Тобто, ДП є одержувачем, а не розпорядником бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Миколаївської області, штучних та інших споруд на них в межах їх смуги відведення.

Державним бюджетом України на 2026 рік не передбачено фінансування за бюджетною програмою 3111020 «Розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування».

Таким чином, позивач вважає, що Відповідачем не доведено правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження факту не вжиття відповідачем всіх необхідних заходів, які 6 засвідчили обгрунтованість висновків про наявність підстав для винесення Постанови.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

08.05.2026 року матеріали справи передано судді Саламатіну О.В.

Ухвалою судді від 11.05.2026 року, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

21.05.2026 року від представниці відповідача надійшло клопотання про подовження строків подання відзиву на адміністративний позов, у зв`язку з тим, що станом на 21.05.2026 року відповідач не має можливості ознайомитись з позовною заявою з додатками через підсистему «Електронний суд», а за такого, позбавлений процесуальної можливості підготувати та подати обґрунтованний відзив.

29.05.2026 року від представниці відповідача до суду надійшов відзив, в якому відповідач зазначає, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Співробітниками відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції, 16.04.2026 було здійснено обстеження ділянки дороги м. Миколаїв, автодорога 0-150303, Прогресівка-Краснопілля (Одеса-Новоазовськ) 0 км - 37 + 000 км. За результатами обстеження було складено відповідний Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 16.04.2026. В ході вказаних обстежень були виявлені численні недоліки (наявність та розміри забруднень, осідань, ям, вибоїн, тріщин, напливів).

Експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руху не відповідає вимогам ДСТУ 4100:2021 та ДСТУ 3308-96 за такими показниками:

Наявність та стан дорожніх знаків:

- Км 21 - км 0 відсутні дорожні знаки 5.68 «Кілометровий знак», які потрібно встановити;

- Відсутні дорожні знаки 5.49, 5.50 (Краснопілля, Ташине, Прогресівка);

- Км 13 - км 0, а також км 22 - 19 відсутні дорожні знаки 1.22, 1.23.1, 1.23.2, 1.23.3, 1.14.6, 1.14.7, 1.4.1 та 1.4.2;

Наявність та стан дорожньої розмітки:

- Км 0 до км 37 потребує нанесенню відсутня горизонтальна дорожня розмітка відповідно до паспорту автодороги.

За результатами обстеження, вищезазначені ділянки визнано аварійно-небезпечними.

Про ці небезпечні ділянки доріг учасники дорожнього руху інформовані не були, не були встановлені тимчасові дорожні знаки чи інші засоби регулювання дорожнього руху. Зазначені вище недоліки в утриманні автодоріг є прямим порушенням норм та стандартів, що стосується безпеки дорожнього руху та безпосередньо створюють загрозу його безпеці.

За результатами обстеження співробітниками з особливих доручень відділу безпеки дорожнього руху УПП в Миколаївській області було складено відповідний Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 16.04.2026. В подальшому, за результатами обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, з метою усунення загроз безпеці дорожнього руху, перешкод для руху транспортних засобів і пішоходів та вжиття відповідних заходів, співробітниками відділу безпеки дорожнього руху УПП в Миколаївській області було складено вимогу (припис) щодо усунення виявлених порушень.

Згідно з переліком доріг «Технічної специфікації експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування Миколаївської області» зазначені в оскаржуваній постанові ділянки доріг, а саме: автомобільної дороги загального користування місцевого значення 0-150303 Прогресівка-Краснопілля (Одеса-Новоазовськ) км 0 - км 37+000, є балансоутримувачем саме ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області».

Відповідно до листа «Про надання інформації на запит № 3827/41/16/01-2026 від 13 березня 2026 року» ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» розпорядженням Миколаївської обласної державної адміністрації від 05.03.2026 № 34-рк ОСОБА_1 призначено на посаду директора вищевказаного підприємства з 06.03.2026 та відповідно до наказу Державного підприємства від 05.03.2026 № 4-к директор приступає до виконання обов`язків з 06.03.2026.

Саме тому, за фактом порушення директором ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» Миколаївської обласної державної адміністрації вимог правил, норм та стандартів при утриманні дорожньої мережі, інспектором ВБДР УПП в Миколаївській області розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 140 КУпАП та за його результатами було винесено постанову відносно ОСОБА_1 .

Відповідач звертає увагу на те, що в позовній заяві Позивач зазначає, що під час фіксування порушення та складення постанови присутній не був, ніяких пояснень не надавав. Жодних повідомлень про запрошення не надходили. Також, що в отриманій постанові відсутні додатки по справі. Проте, 23.04.2026 № 56 на адресу ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» направлялась вимога про усунення виявлених недоліків згідно акту обстеження ділянок вулично-шляхової мережі від 16.04.2026. Жодних робіт щодо усунення недоліків, а також ремонтних робіт, не було виконано. Тому, інспектором було направлено повідомлення про розгляд справи, який був призначений на 28.04.2026 на 09 год. 30 хв. відповідно до повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції 6112/41/16/01-2026 від 23.04.2026. До УПП в Миколаївській області Позивач не прибув.

На зазначену дату та час Позивач не з`явився, причини неприбуття не повідомив, заяв або клопотань про відкладення розгляду справи не направляв, а тому було прийнято рішення про здійснення розгляду справи за його відсутності.

В подальшому, після розгляду справи, оскаржувана постанова з додатками була направлена Позивачу за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідач наголошує, що Позивач у позовній заяві особисто підтверджує факт отримання копії оскаржуваної постанови. В свою чергу, оскаржуваний адміністративний матеріал було направлено за адресою: АДРЕСА_2. Зважаючи на те, що раніше на цю ж саму адресу Відповідачем направлялося повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції, є всі підстави дійти беззаперечного висновку, що вказане запрошення також було отримано Позивачем. Факт успішного вручення Позивачу постанови, яка була складена та направлена пізніше на цю ж адресу, повністю підтверджує актуальність і належність даної адреси для здійснення офіційної комунікації.

Одночасно наголошує, що невід`ємною частиною оскаржуваної постанови є перелічені в ній додатки, які направлялися одночасно з основним документом, а тому були отримані Позивачем у повному обсязі.

У зв`язку з вищезазначеним, за фактом порушення директором ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» Миколаївської обласної державної адміністрації вимог правил, норм та стандартів при утриманні дорожньої мережі, інспектором ВБДР УПП в Миколаївській області розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 140 КУпАП та за його результатами було винесено постанову відносно ОСОБА_1 .

З огляду на зазначене вище, відповідач у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Оскільки учасники судового провадження у встановлений судом строк та порядку не подали заперечення щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд доходить до висновку про необхідність розгляду адміністративного позову без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд установив наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС місцем загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може мати вигляд індивідуального акта, яким відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Одним з таких актів може бути постанова про накладання адміністративного стягнення, оскільки зазначений акт виноситься суб`єктом владних повноважень на виконання своїх владних функцій щодо притягнення осіб до адміністративної відповідальності та стосується лише прав та інтересів конкретно визначеної особи, яка піддається впливу накладеного адміністративного стягнення як форми адміністративної відповідальності, а дія такого акта вичерпується його виконанням.

Судом встановлено, що 28 квітня 2026 року інспектором Управління патрульної поліції Миколаївській області, Сидоровим Ігорем Юрійовичем була винесена Постанова відносно ОСОБА_1 , серії ЕНА № 7101275, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Відповідно до винесеної постанови 16.04.2026 близько 14:00 годин, на автодорозі 0-150303 Прогресівка-Краснопілля-(Одеса-Новоазовськ) км 0 - км. 37+000, гр. ОСОБА_1 , будучи начальником (керівником) ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», тобто відповідальною особою, відповідаючою за належний експлуатаційний стан вищевказаної автодороги, своєчасно не вжив заходів щодо ліквідації ямковості, не встановив відсутні дорожні знаки та не наніс дорожню розмітку відповідно до вимог безпеки дорожнього руху, чим порушив п. 1.5. «ПДР України», ч.3 ст.12 Закону України «Про дорожній рух», а також вимоги ДСТУ 3587-2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану» та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 140 КУпАП за що накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 грн.

Частиною 1 ст. 140 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху.

Зі змісту ч. 1 ст. 140 КУпАП вбачається, що суб`єкт вказаного адміністративного правопорушення - спеціальний, а саме: посадова особа, відповідальна за утримання автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів. Відповідний правовий висновок було зроблено Верховним Судом у постанові від 29.04.2020 по справі № 161/5372/17.

Лише описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом учинення особою такого порушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідний правовий висновок було зроблено Верховним Судом у постанові від 05.08.2019 по справі №712/12830/16-а.

Судом встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7101275 містить посилання на копію наказу про призначення на посаду начальника (керівника) ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», ОСОБА_1 .

Згідно копії Розпорядження Миколаївської обласної державної військової адміністрації від 05.03.2026 року за №34-рк, ОСОБА_1 було призначено на посаду директора Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» з 06.03.2026 року, уклавши з ним контракт.

Відповідно копії наказу від 05.03.2026 року №4-к Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» Миколаївської обласної військової адміністрації, ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків з 06.03.2026 року.

Державне підприємство «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» Миколаївської обласної військової адміністраціїнеодноразово зверталось до органу управління інфраструктури Миколаївської ОВА з проханням посприяти в вирішенні питання збільшення поточних видатків на експлуатаційне утримання доріг загального користування місцевого значення, що підтверджується копіями листів від 09.01.2026 року №21 та від 12.03.2026 року №113.

З наведених вище листів вбачається, що відповідно розпорядження Голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 01.02.2021 №48-р «Про створення Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» визначено органом управління та балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значенні, яка здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства та Статуту підприємства. Зазначено, що державне підприємство є одержувачем, а не розпорядником бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Миколаївської області, штучних та інших споруд на них в межах їх смуги відведення.

З копії відповіді Управління Інфраструктури на звернення від 26.03.2026 року №102-03-05-26 адресованих Директору ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» ОСОБА_1., вбачається, що для питання фінансування ремонту автомобільних доріг загального користування місцевого значення можливо вирішити шляхом виділення з державного бюджету обласним бюджетам відповідної субвенції. Адже обласний бюджет обмежений у фінансовому ресурсі, так як видатки у 2026 році першочергово спрямовуються на фінансування заходів територіальної оборони, інших заходів, пов`язаних з підтримкою цивільного населення в умовах воєнного стану, а також на утримання установ соціально-культурної сфери обласного підпорядкування.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до статуту ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» (далі статут), затвердженого розпорядженням голови Миколаївської обласної державної адміністрації від 01.02.2021 №48-р «Про створення Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» та було створено юридичну особу публічного права Державне підприємство «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» (далі - ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області») та визначено це підприємство балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значення, які перебувають в управлінні облдержадміністрації.

Згідно статуту підприємства, п.2 Розділу 1, уповноваженим органом управління підприємством є управління інфраструктури Миколаївської обласної державної адміністрації.

Відповідно до п.3 Розділу 2 Статуту Підприємство є неприбутковою організацією з моменту включення його до Реєстру неприбуткових установ та організацій. Доходи підприємства використовуються виключно для фінансування видатків на його утримання та розвиток, реалізації мети(цілей, завдань) та напрямків діяльності, визначених цим статутом.

Відповідно до п. 4 Розділу 2 Статуту підприємство є одержувачем бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Миколаївської області.

Відповідно до п. 5 Розділу 2 Статуту підприємство утримується у межах кошторису видатків, затвердженого Органом управління, виходячи із законодавчо встановлених нормативів на утримання служби замовника, за рахунок коштів, передбачених у зведеному кошторисному розрахунку вартості:

1) нового будівництва, реконструкції, капітального та поточних ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

2) експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення;

3) будівництва, реконструкції, капітального та поточних ремонтів вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах.

Відповідно до п. 1 Розділу 3 Статуту основною метою Підприємства є виконання функцій технічного нагляду під час нового будівництва, реконструкції, капітального та поточних ремонтів і експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а також доріг комунальної власності за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, дотримання їх експлуатаційного стану відповідно до нормативно-правових актів, норм та стандартів розвитку мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, сталого функціонування, створення умов для безперервного та безпечного руху транспорту на них.

Відповідно до п.1-2 ч.2 Розділу 3 Статуту, предметом діяльності підприємства є виконання завдань у рамках єдиної державної політики у сфері розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації об`єктів дорожнього загального користування місцевого значення у межах фінансових ресурсів, що спрямовуються на дорожнє господарство, згідно з чинним законодавством України; Визначення у межах повноважень, напрямів використання коштів, що надходять на розвиток і утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення, за погодженням з головним розпорядником бюджетних коштів.

Відповідно до п. 1 Розділу 6 Статуту управління Підприємством здійснюється відповідно до цього статуту директором, який призначається Засновником.

Відповідно до п. 2 Розділу 6 статуту призначення директора Підприємства здійснюється Засновником шляхом укладання контракту, в якому зазначаються строк дії контракту, права обов`язки і відповідальність директора, умови матеріального забезпечення та організації праці, умови розірвання контракту, в тому числі дострокового.

Відповідно до п.3 Розділу 6 статуту Директор підприємства несе відповідальність за стан та розвиток мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення у межах фінансових ресурсів, що спрямовуються на дорожнє господарство згідно з чинним законодавством України.

Отже, судом встановлено, що позивач є посадовою особою начальником (керівником) ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», яке з 2021 року визнано балансоутримувачем автомобільних доріг загального користування місцевого значення, які перебувають в управлінні облдержадміністрації та утримуються за рахунок бюджетних коштів.

Судом встановлено, що ДП є одержувачем, бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток та утримання мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення Миколаївської області, штучних та інших споруд на них в межах їх смуги відведення.

Згідно п.18 ст.14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами частини третьої статті 15, частини третьої статті 29 і частини третьої статті 30, абзацом першим пункту 60 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, спрямовуються на реалізацію програм та здійснення заходів, визначених частиною четвертою статті 30 Бюджетного кодексу України (з урахуванням особливостей, визначених цим Законом) у пропорціях за напрямами, визначеними статтею 28 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених пунктом 56 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України, статтями 22, 26, 27, 28-1, 28-2 та 28-3 цього Закону, а кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 11-13 цього Закону, спрямовуються відповідно на: розвиток мережі та утримання автомобільних доріг загального користування (за рахунок джерел, визначених пунктами 8 і 11 статті 12 цього Закону);

Судом встановлено, що згідно наказу про від 05.03.2026 року №4-к Державного підприємства «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» Миколаївської обласної військової адміністрації, ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків з 06.03.2026 року, а 12.03.2026 року направив в.о. начальника управління інфраструктури Вадиму Бардовському листа з проханням посприяти в вирішенні питання збільшення поточних видатків на експлуатаційне утримання доріг загального користування місцевого значення. До листа додавався перелік автомобільних доріг загального користування місцевого значення, щодо незадовільного стану яких протягом останніх шести місяців надходили звернення.

Відповіддю управління інфраструктури, Позивача було проінформовано, що починаючи з 2024 року, у державному бюджеті не передбачаються субвенції обласним бюджетам на фінансове забезпечення будівництво, реконструкції, ремонту й утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а також вулиць та доріг комунальної власності. Обласний бюджет обмежений у фінансовому ресурсі, так як видатки у 2026 році першочергово спрямовуються на фінансування заходів територіальної оборони, інших заходів, пов`язаних з підтримкою цивільного населення в умовах воєнного стану, а також на утримання установ соціально-культурної сфери обласного підпорядкування.

Відповідно до тендерної документації ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» по процедурі відкриті торги (з особливостями) на закупівлю послуг експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Миколаївської області, затвердженої протоколом Уповноваженої особи №2 від 01.05.2024 року, С.В. Юреско (уповноважена особа, провідний фахівець з публічних закупівель, згідно п.1.2.3), пунктом 1.4.4 передбачено строк поставки товарів (надання послуг, виконання робіт) - до 21.05.2026 року, що також підтверджується додатком №6 цієї тендерної документації. В Додатку №6 до тендерної документації також вказано найменування дорожніх робіт та послуг.

Отже, з наведеного вбачається, що уповноваженою особою Юреско С.В. 2024 року згідно тендеру було здійснено закупівлю послуг, яка повинна бути виконана до 21.05.2026 року.

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII, посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані:

- забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

- при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху;

- впроваджувати у повному обсязі заходи щодо безпеки дорожнього руху при здійсненні будівництва, реконструкції та ремонту доріг, вулиць та залізничних переїздів;

- позначати місця виконання робіт, місця, де залишено на дорозі, вулиці, залізничному переїзді машини і механізми, будівельні матеріали тощо, відповідними дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами, а в темний час доби і при тумані - сигнальними вогнями, передбаченими діючими нормами;

- по закінченні робіт на дорозі, вулиці, залізничному переїзді негайно привести їх у стан, що забезпечує безперешкодний і безпечний рух транспортних засобів і пішоходів, та впорядкувати зони відчуження;

- у разі забруднення проїзної частини доріг, вулиць, залізничних переїздів невідкладно здійснювати заходи для їх очищення і своєчасного попередження учасників дорожнього руху про загрозу безпеці руху, що виникла;

- обладнувати їх технічними засобами регулювання дорожнього руху;

- виявляти аварійно-небезпечні ділянки та місця концентрації дорожньо-транспортних пригод та забезпечувати здійснення у таких місцях відповідних заходів щодо удосконалення умов та організації дорожнього руху для забезпечення його безпеки;

- своєчасно виявляти перешкоди дорожньому руху та забезпечувати їх усунення, а у разі неможливості - невідкладно позначати дорожніми знаками, огороджувальними і направляючими засобами;

- щомісяця проводити лінійний аналіз аварійності.

Отже, даною нормою зазначені обов`язки покладено на посадових осіб, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд.

Суд звертає увагу, що відповідно до Статуту, капітальний та поточний ремонт і експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, здійснюється за наявності відповідного рішення органу місцевого самоврядування та у межах фінансових ресурсів. Директор в свою чергу, також несе відповідальність за стан мережі автомобільних доріг загального користування місцевого значення у межах фінансових ресурсів.

Відповідачем не доведено, що на реконструкцію, капітальний та поточний ремонт, експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, а саме на автодорогу 0-150303 Прогресівка-Краснопілля-(Одеса-Новоазовськ), було відповідне рішення місцевого самоврядування та здіснено фінансування у необхідному розмірі, а відповідач своїми діями або бездіяльністю його проігнорував та не виконав покладені на нього обов`язки.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі -КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідно Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 16.04.2026 року, 16 квітня 2026 року о 16 год.00 хв. обласна автомобільна дорога 0150303 «Прогресівка-Краснопілля-(Одеса-Новоазовськ)» км 0+000 - км 37+000, у присутності інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Миколаївській області Ігоря Сидорова та старшого інспектора відділу безпеки дорожнього руху управління патрульної поліції в Миколаївській області капітана поліції Андрія Толстяка, було встановлено, що експлуатаційний стан обстеженої ділянки не відповідає вимогам ДСТУ 3587-2022 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану»; експлуатаційний стан технічних засобів організації дорожнього руху не відповідає вимогам ДСТУ 4100-2021 та ДСТУ 3308-96, що підтверджується зокрема фото додатками до акту обстеження та відеозаписами, що здійснені за допомогою службового технічного засобу відео реєстратора.

Згідно переліку доріг «Технічної специфікації експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Миколаївської області» зазначені в оскаржуваній постанові ділянки доріг, а саме: автомобільної дороги загального користування місцевого значення О150303 Прогресівка-Краснопілля (Одеса-Новоазовськ) км 0 - км 37+000, є балансоутримувачем ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області».

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно зі статтею 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (далі Інструкція) визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Інструкції при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 139, частиною четвертою статті 140 КупАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2) з відповідними замірами та схемою про: 1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху; 2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху; 3) перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття; 4) пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу; 5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху; 6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій; 7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.

Додатком 2 до Інструкції, яким затверджено форму акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі, передбачено проведення обстеження поліцейським у присутності представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання обстежуваної ділянки та двох свідків.

Однак, у порушення вимог Інструкції, у даному випадку, обстеження ділянки автодорогиО150303 Прогресівка-Краснопілля (Одеса-Новоазовськ) км 0 - км 37+000, проведено поліцейськими самостійно, без участі представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання обстежуваної ділянки, що тягне за собою недопустимість доказу, отриманого внаслідок такого обстеження, а саме акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 16.04.2026, відповідно до ч.1 ст.74 КАС України.

Отже, суд доходить висновку, що чинним законодавством передбачене обов`язкове залучення представника підрозділу з експлуатації доріг (вулиць), який відповідає за належне утримання обстежуваної ділянки, При цьому, докази неможливості залучити до обстеження зазначених працівників у матеріалах справи відсутні.

Крім цього, суд зазначає, що вищезазначений акт містить і інші недоліки, а саме посилання на неіснуючі дорожні знаки - 1.14.6 та 1.14.7, які відсутні серед офіційних груп дорожніх знаків за ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».

Щодо тверджень відповідача щодо належного повідомлення позивача, суд зазначає наступне.

Як вбачається з досліджених судом доказів, Акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі був складений 16.04.2026 року о 16:00 годин. Вимога про усунення виявлених недоліків згідно акту обстеження ділянок вулично-шляхової мережі від 16.04.2026 року була направлена на адресу ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області» від 23.04.2026 року №56. В вимозі зазначено строки виконання виявлених недоліків, а саме: п.1 - негайно, п.2 - 10 діб, п.3 - 3 доби, п. 4 - 30 діб, та зазначено, що про результати розгляду вимоги та виконання заходів необхідно письмово повідомити Управління патрульної поліції в Миколаївській області, а у разі невиконання вимоги, будуть вжиті заходи щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ст.188-28 КУпАП.

Відповідач зазначає, що жодних робіт щодо усунення недоліків, а також ремонтних робіт, не було виконано, тому, інспектором було направлено повідомлення про розгляд справи, який був призначений на 28.04.2026 на 09 год. 30 хв. відповідно до повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції 6112/41/16/01-2026 від 23.04.2026 року.

Відповідач вказує, що повідомлення надіслане позивачу про запрошення до підрозділу поліції, підтверджується трекінгом Укрпошти №R067154388483, таке відправлення було отримано 27.04.2026 року, вимога направлена за трекінгом №R067154394351 була повернута адресату 14.05.2026 року. Відповідач також вказує, що вимога (припис) та повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції також надсилалися на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2, на підтвердження чого надається скриншот відповідного електронного документу.

Отже, хоча позивач і був повідомлений про розгляд справи стосовно нього, однак в вимозі було чітко встановлені строки ДП «Агенція місцевих доріг Миколаївської області», для виконання виявлених недоліків, а тому позивач будучи директором ДП, фізично не міг усунути недоліки у вказаний період, адже слухання справи та винесення оскаржуваної постанови відбулось 28.04.2026.

Крім того, судом враховано, що ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків з 06.03.2026 року, а відповідна постанова була винесена 28.04.2026 року, за такого позивач не міг з урахуванням необхідності проведення тендерної процедури в такий обмежений строк забезпечити приведення ділянки дороги О-150303 до належного стану.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину (правопорушення). Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини.

Тобто, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини», п. 282).

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 по справі №463/1352/16-а.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.140 КУпАП, що є самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, оцінюючи в сукупності наявні докази, з врахуванням встановленого КАС України, обов`язку відповідача доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, суд прийшов до висновку про недоведеність вини позивача в скоєнні адміністративного правопорушення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновків, що оскаржувану постанову слід скасувати із закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем до позовної заяви додано квитанцію №СВ10098880/1 від 07.05.2026 року, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 666,00 грн, отже відповідна сума підлягає стягненню з Департаменту патрульної поліції на користь позивача.

Інші документально підтверджені судові витрати, понесені сторонами, у справі відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 132, 139, 241-247, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, задовольнити.

Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпеченні безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7101275 від 28.04.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 140 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1020,00 гривень, закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 666 (шістсот шістдесят шість) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.В. Саламатін