Ухвала суду № 139281703, 05.08.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 480/1402/19

Провадження № 1-кп/490/1105/2019

У Х В А Л А

«05» серпня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

його захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12017150260000771 про обвинувачення

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Добринь Володарсько-Волинського району Житомирської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 240, статтею 254 /в редакції Закону України №270-VI від 15 квітня 2008 року/ Кримінального Кодексу України, -

встановив:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. Захисник звернулись до суду із клопотаннями, у якому просив про звільнення його підзахисного ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України та закриття відносно нього кримінального провадження в частині цього обвинувачення.

В обґрунтування послалась про те що, що строк давності притягнення ОСОБА_7 до кримінальної відповідальності за цим обвинуваченням сплинув.

2. Обвинувачений у суді заявлене прокурором клопотання підтримав.

3. Прокурор під час судового розгляду кримінального провадження проти задоволення заявленого клопотання не заперечувала.

Встановлених судом обставин із посиланням на докази

Відповідно до статті 49 Кримінального Кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені у пунктах 1-5 частини 1 вказаної статті строки.

Об`єднана палата Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок про застосування норм права, відповідно до якого:

Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового розслідування або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.

Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка зупиняє диференційовані строки, визначені в ч. 1 ст. 49 КК.

Якщо особа, що ухилилася від досудового розслідування або суду, буде затримана чи з`явиться із зізнанням до моменту закінчення загального (недиференційованого) строку давності (до спливу 5-річного строку з дня вчинення кримінального проступку чи 15-річного строку з дня вчинення злочину), то диференційовані строки давності, визначені у ч. 1 ст. 49 КК, відновлюються. У цьому разі час, який минув з дня вчинення кримінального правопорушення, до дня, коли особа стала ухилятися від досудового розслідування або суду, а також час, який минув із дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання до дня набрання вироком законної сили, зараховується у диференційований строк давності.

Якщо відновлення диференційованих строків давності, визначених у ч. 1 ст. 49 КК, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності виявиться для неї менш сприятливим, застосуванню підлягає загальний строк давності, визначений у ч. 2 ст. 49 КК: п`ять років з дня вчинення кримінального проступку, п`ятнадцять років з дня вчинення злочину. За таких обставин до загального строку давності зараховується і час, протягом якого особа ухилялася від досудового розслідування або суду (з дня ухилення до дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання)».

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального Кодексу України є можливим за наявності трьох умов:

1.закінчення зазначених у законі строків;

2.не ухилення особи від слідства або суду

3.не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеню тяжкості;

Вирішення питання про наявність таких у мов в цьому випадку призводить до такого.

Щодо закінчення зазначених законом строків.

Вирішуючи питання про те, чи сплили передбачені законом строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності, суд, виходе з такого.

Відповідно до положень пунктів 1-5 частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України, питання при закінчення строків давності вирішується, виходячи з:

-початкового моменту перебігу строку давності;

-передбаченої законом тривалість строку давності.

Початковим моментом перебігу строку давності є день вчинення особою діяння, що містить елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною Кримінального Кодексу України.

Тривалість строків давності відповідно до пунктів 1-5 частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України визначається ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, в свою чергу, відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України, визначається відповідно до санкцій статей Особливої частини цього Кодексу.

Статті Кримінального Кодексу ж, санкції яких мають враховуватись при визначенні ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, визначаються відповідно до вчиненого особою діяння та наявності в такому діянні елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Таке доводить, що для вирішення питання про закінчення строків давності слід визначити:

1.сутність діяння, у вчиненні якого особа обвинувачується, час вчинення такого діяння та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України;

2.ступінь тяжкості цього діяння;

3.тривалість строку давності

А……Вирішуючи питання про сутності діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , час його вчинення та наявність в цьому діянні елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, суд виходе з такого.

І……Норма статті 49 Кримінального Кодексу України на відміну від норм, що регулюють звільнення від кримінальної відповідальності з інших підстав, не пов`язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із визнанням цією особою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, її каяттям у такому або відшкодуванням нею завданої нею шкоди.

Норми §2 глави 24 Кримінального Процесуального Кодексу України, що регулюють порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності, зокрема, за цією обставиною, не передбачають, що для звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією обставиною необхідними є встановлення внаслідок досудового розслідування або судового розгляду як самого факту вчинення кримінального правопорушення, так й усіх обставин його вчинення. При цьому відповідно до частини 1 статті 17 Кримінального Процесуального Кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Таким чином, діюче законодавство не пов`язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й з встановленням часу та характеру вчиненого особою кримінального правопорушення внаслідок кримінального провадження.

В той же час, у частині 2 статті 285 Кримінального Кодексу України зазначається про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, як розтлумачив Верховний Суд України у пункті 3 своєї Постанові від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328 К/С-16, системно-структурний аналіз норм Кримінального Процесуального Кодексу доводить, що обвинувачення особи пов`язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Таке доводить, що при вирішенні питання про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності сутність діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, слід визначати, на підставі версії державного обвинувачення про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, що викладена в обвинувальному акті.

ІІ……В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 240, статтею 254 /в редакції Закону України №270-VI від 15 квітня 2008 року/ Кримінального Кодексу України.

Як встановлено ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 02 листопада 2023 року в частині, яка наразі не є ані зміненою, ані - скасованою, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у такому.

1. Як стверджується в обвинувальному акті, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений статтею 254 Кримінального Кодексу України /в редакції Закону України № 270-VI від 15 квітня 2008 року, що була чинною на момент складання обвинувального акту/, за таких обставин.

в період з квітня 2016 по 15.02.2019, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, директор ПП «Кряж» ОСОБА_4 на земельних ділянках кадастровий номер 4824280900:02:000:0061, яка належать на праві спільної часткової приватної власності ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , земельних ділянках за кадастровими номерами 4824280900:02:000:0062 та 4824280900:02:000:0063, які належать На праві приватної власності ОСОБА_10 загальною площею 6,9624 га, земельній ділянці державної власності, не наданій у власність та користування площею 2,4221 га, розташованих в межах території Кир`яківської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порушення вимог пунктів "а" та "ґ" ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України, відповідно до яких землекористувачі земельних ділянок зобов`язані забезпечувати їх використання за цільовим призначенням, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, в порушення ст. 52 ЗУ «Про охорону земель» згідно з якою встановлено, що при проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою, достовірно знаючи про вид цільового використання земельної ділянки, без відповідних дозвільних документів на проведення робіт, не маючи дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) вищевказаних земельних ділянок, за допомогою спеціальної техніки, зняв родючий шар ґрунту на вищевказаних земельних ділянках та не змінив їх цільового призначення,

Таким чином, дії директора ПП «Кряж» ОСОБА_4 призвели до зміни рельєфу та утворення кар`єру, внаслідок чого подальше використання вказаних земельних ділянок за їх цільовим призначенням, а саме для ведення товарного сільськогосподарського виробництва неможливе.

За таких обставин ОСОБА_4 спричинив тривале зниження та втрату родючості, вивів вказані землі із сільськогосподарського обороту та порушив структуру ґрунту,

Ці дії автором обвинувального акту кваліфіковані, як безгосподарське використання земель, що спричинило тривале зниження та втрату їх родючості, виведення земель із сільськогосподарського обороту, порушення структури ґрунту.

2. Як стверджується в обвинувальному акті, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України, за таких обставин.

В період з квітня 2016 по 15.02.2019, більш точної дати під час досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 на земельних ділянках з кадастровими номерами 4824280900:02:000:0061; 4824280900:02:000:0062; 4824280900:02:000:0063 та земельній ділянці державної власності, не наданій у власність та користування, площею 2,4221 га, за допомогою спеціальної техніки - фронтального навантажувача (погрузчик), державний реєстраційний номер 48485 ВЕ жовтого кольору, екскаватору червоного кольору без реєстраційних знаків та осіб, які не діяли як співвиконавці злочину, оскільки були переконані у законності виконання вказаних робіт, незаконно провів видобуток корисної копалини - піску.

При цьому відповідно до робочого проекту розробки Кам`янобалківського родовища піску у Миколаївському районі Миколаївської області ПП "Кряж" передбачена висота видобутого уступу кар`єру до 5,5 метрів, кут відкосу робочого уступу до 45 градусів. Водночас фактично висота бортів діючого кар`єру (висота уступу) на самовільно зайнятих земельних ділянках становить 9-11 метрів, кут відкосу робочого борту становить 80 градусів. За таких обставин працівники, знаходячись в робочій зоні кар`єру, перебували в зоні обрушення, у зв`язку з чим створено реальну небезпеку для їх життя і здоров`я під час проведення видобувних робіт. Таким чином.

ОСОБА_4 , діючи умисно, надав вказівку підлеглим працівникам на проведення робіт підвищеної небезпеки по розробці родовища корисних копалин в порушення п.п. 1.1, 1.2 розділу V Правил охорони праці розробки родовищ корисних копалин відкритим способом (НПАОП 0.00-1.24-10) у частині невідповідності безпечної висоти видобувного уступу при розробці розсипчастих і сипучих порід, плану розвитку гірничих робіт на проведення експлуатації родовищ корисних копалин в установленому порядку, створюючи реальну небезпеку для життя і здоров`я осіб, яким останнім було надано дозвіл для видобутку піску.

До того ж, внаслідок безгосподарного використання земель за вказаних вище обставин була створена небезпека для довкілля.

Ці дії автором обвинувального акту кваліфіковані, як порушенні встановлених правил використання надр, яке створило небезпеку для життя і здоров`я людей та довкілля.

ІІІ……Визначаючи на підставі наведеної версії державного обвинувачення сутність діянь, що інкримінуються ОСОБА_4 , час їх вчинення та наявність в них елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, суд констатує таке.

1. Викладена в обвинувальному акті версія про вчинення ОСОБА_4 злочину в цілому дозволяє при вирішенні питання про можливість його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності визначити сутність вчиненого ним діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, на підставі версії державного обвинувачення, за якою

Не пізніше 15 лютого 2019 року він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене, окрім іншого, частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України.

2. Таке дозволяє визначити початковим моментом перебігу строку давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України 15 лютого 2019 року.

Б……Говорячи про ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, що інкримінуються ОСОБА_4 , суд враховує санкції відповідних частин відповідних статей Кримінального Кодексу України та положення статті 12 цього Кодексу.

1. Санкція частини 2 статті 240 Кримінального Кодексу України /в редакції Закону України № 1019-VIII від 18.02.2016, що була чинною на момент складання обвинувального акту/ передбачає основні покарання у вигляді

-штрафу у розмірі від чотирьохсот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-обмеженням волі - на строк до трьох років;

-позбавлення волі на строк до трьох років.

2. Відповідно до статті 12 цього Кодексу за такого кримінальне правопорушення, передбачене цією нормою, є нетяжким злочином.

В……Вирішуючи питання щодо тривалості строків давності у зв`язку із вчиненням вказаних в обвинувальному акті кримінальних правопорушень, суд виходе з приписів статті 49 Кримінального Кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 цієї статті у разі вчинення нетяжкого злочину строк ставності становить п`ять років.

Щодо неухилення обвинуваченої від слідства та суду.

Матеріали справи поза розумним сумнівом свідчать, що під час здійснення цього кримінального провадження ОСОБА_4 не вчиняв дій, які могли бути кваліфікованими, як ухилення від слідства або суду.

Щодо переривання строків давності.

Відповідно до частини 3 статті 49 Кримінального Кодексу України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частині першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

В зв`язку з цим суд відзначає, що матеріали кримінального провадження доводять, що після 15 лютого 2019 року ОСОБА_4 будь-яких злочинів не вчиняв.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали по суті заявленого клопотання.

Відповідно до статті 286 Кримінального Процесуального Кодексу України суд розглядає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за клопотання сторони кримінального провадження

Відповідно до частини 2 статті 288 цього ж Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

Ці норми дозволяють вирішити заявлене захисниками клопотання таким чином.

1. Як зазначено вище, під час вирішення питання про сплинення строків давності за висунутому кожному з цих осіб обвинуваченням суд виходе з того, що:

-перебіг строку давності розпочинається 15 лютого 2019 року;

-тривалість цього строку в частині притягнення до кримінальної відповідальності за частини 2 статті 240 Кримінального Кодексу України становить 05 років.

За такого передбачений статтею 49 Кримінального Кодексу України строк давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вказані в обвинувальному акті дії на підставі норми частини 2 статті 240 Кримінального Кодексу України сплинув 15 лютого 2024 року.

2. Як доведено вище, цей строк не переривався та не зупинявся.

3. Про наслідки звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 є освіченим.

Також йому роз`яснене право на розгляд справи у повному обсязі та можливість під час такого розгляду за наявності до того підстав бути визнаним невинуватим у вчиненні інкримінованого злочину.

Але таким правом ОСОБА_4 скористатись не побажав та наполягав на задоволенні клопотання про закриття провадження у справі в частині обвинувачення за частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України.

.

Отже, клопотання захисника підлягає задоволенню.

Визначення подальшого руху кримінального провадження.

1. Як зазначено вище, наразі ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі частини 2 статті 240 Кримінального Кодексу України, а провадження у справі в частині обвинувачення за цією нормою закрити.

Проте, таке не виключає притягнення його до кримінальної відповідальності за вчинення вказаного в обвинувальному акті злочину, передбаченого статтею 254 /в редакції Закону України №270-VI від 15 квітня 2008 року/ Кримінального Кодексу України.

Отже, незважаючи на закриття провадження у справі у вказаній захистом частині, розгляд іншого висунутого ОСОБА_4 обвинувачення має бути продовженим.

2. Далі, оскільки цією ухвалою ОСОБА_4 звільняється від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України, подальший розгляд цього обвинувачення спільно з висунутим йому обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого статтею 254 /в редакції Закону України №270-VI від 15 квітня 2008 року/ Кримінального Кодексу України не є можливим.

2.1. Відповідно до статей 334, 217 Кримінального Процесуального Кодексу України за такого матеріали стосовно обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України слід виділити в окреме провадження.

2.2. При цьому, як доведено вище, провадження у справі у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України слід закрити.

2.3. З огляду на такий подальший рух цього кримінального провадження у його матеріали слід виділити лише:

-екземпляр цієї ухвали;

-копію (екземпляр) обвинувального акту;

-витяг з журналу судового засідання в частині, що стосується 03 04 серпня 2026 року

3. Розгляд же кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого , статтею 254 /в редакції Закону України №270-VI від 15 квітня 2008 року/ Кримінального Кодексу України слід продовжити.

3.1. При цьому враховуючи, що сторони просять про оголошення перерви для уточнення позицій у справі за цим обвинуваченням, у судовому засіданні слід оголосити перерву.

3.2. З огляду на навантаження суду та учасників кримінального провадження, наступне судове засідання слід призначити на 22 жовтня 2026 року на 16:00 годину.

Керуючись ст.ст. 369-372, 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1.Виділити в окреме провадження матеріали про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України.

Виділити в провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України такі документи

-екземпляр цієї ухвали;

-копію (екземпляр) обвинувального акту;

-витяг з журналу судового засідання в частині, що стосується 03 04 серпня 2026 року

2.Клопотання захисника - задовольнити.

2.1. Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності в зв`язку з обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України в зв`язку з закінченням строків давності.

2.2. Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 240 Кримінального Кодексу України - закрити.

3.У судовому засіданні з розгляду кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого статтею 254 /в редакції Закону України №270-VI від 15 квітня 2008 року/ Кримінального Кодексу України.

Ухвала в частині закриття провадження у справі може бути оскарженою до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя = ОСОБА_11 =