Ухвала суду № 139280295, 27.07.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/3903/18

Провадження № 1-кп/490/519/2019

У Х В А Л А

22 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

його захисника - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

його захисника - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 42017150000000227 за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Баштанка Баштанського району Миколаївської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

та

ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Васильків Київської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 3 статті 189 Кримінального Кодексу України, -

встановив:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. Під час судового розгляду кримінального провадження захисник ОСОБА_5 заявив клопотання, у якому просив скасувати накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 листопада 2017 року автомобіль BMW X 5, VIN НОМЕР_1 /державний номер НОМЕР_2 /.

В обґрунтування послався про те, що підстави, що зумовили застосування цього запобіжного заходу, наразі відпали.

Як стверджував захисник:

-підставою для накладання арешту стала можливість конфіскації цього автомобіля, що на момент винесення ухвали визначалось тим, що ОСОБА_10 обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 Кримінального Кодексу України. Наразі ж органи досудового розслідування кваліфікацію дій ОСОБА_10 змінили на частину 2 статті 189, частину 3 статті 189 Кримінального Кодексу України. В той же час, на переконання захисника, запропонована органами досудового розслідування кваліфікація за частиною 3 статті 189 Кримінального Кодексу України є вочевидь неправдоподібною, адже жодних ознак того, що обвинувачені застосовували до потерпілого насильство або що потерпілому була заподіяна матеріальна шкода у великих розмірах матеріали кримінального провадження не містять;

-стан арештованого автомобілю на теперішній час є таким, що його конфіскація вочевидь не є доцільною та є позбавленою будь-якого економічного сенсу.

2. Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_10 , а також обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 заявлене клопотання підтримали.

3. Прокурор під час судового розгляду кримінального провадження проти задоволення клопотання захисника ОСОБА_5 заперечував.

Загалом спирався про те, що наразі ОСОБА_10 підозрюється у вчиненні, зокрема, у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 189 Кримінального Кодексу України, санкція якої передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

При цьому оскарження правильності такої кваліфікації на цій стадії кримінального провадження не є можливим.

Встановлені судом обставин із посиланням на докази

І……В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 та ОСОБА_6 .

1. В обвинувальному акті, що перебуває на розгляді суду, зазначається, що вони вчинили злочин за таких обставин

вони, діючи, як службові особи (працівники управління карного розшуку Головного Управління Національної Поліції в Миколаївській області), використовуючи вилучення у приватного підприємця ОСОБА_11 під час обшуків цінного майна і обізнаність про можливість в подальшому його повернення, у період з 05.09.2017, погрожуючи обмеженням прав на володіння майном і на здійснення підприємницької діяльності, вимагали у нього грошові кошти в сумі 10.000 доларів США, що дорівнює 265.333,12 грн., з яких першу частину 4.000 доларів США близько 16.40 год. 12.10 2017 … отримали у домоволодінні ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_3 .

2. Вказані дії ОСОБА_10 та ОСОБА_6 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані «за ч.ч. 2, 3 ст. 189 КК України вимагання передачі чужого майна, вчинене службовою особою з використанням свого службового становища з погрозою обмеження прав потерпілого, знищення йрнр майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, що завдало майнової шкоди у великих розмірах»

ІІ……Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_12 від 30 листопада 2017 року накладений арешт на належний ОСОБА_10 автомобіль марки «БМВ» державний номерний знак / НОМЕР_2 /.

В обґрунтування необхідності застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя послався про те, що

« ОСОБА_10 повідомлено про підозру в скоєні злочину передбаченого ст. 368 ч.3 КК України, за вчинення якого передбачена конфіскація майна».

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

1. Відповідно до статті 170 Кримінального Процесуального Кодексу України

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку…

/частина 1/

Арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення:

…

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

…

/частина 2/

…

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого …, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна …

/частина 5/

2. Відповідно до частини 2 статті 173 Кримінального Процесуального Кодексу України

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

…

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

…

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

3. Відповідно до частини 1 статті 174 Кримінального Процесуального Кодексу України

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

4. Відповідно до статті 189 Кримінального Кодексу України

Вимога передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці (вимагання), -

караються обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк.

/частина 1/

Вимагання, вчинене повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням свого службового становища, або з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, або з пошкодженням чи знищенням майна, або таке, що завдало значної шкоди потерпілому, -

карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років.

/частина 2/

Вимагання, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, або таке, що завдало майнової шкоди у великих розмірах, -

карається позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років із конфіскацією майна.

/частина 2/

5. Відповідно до частини 1 статті 369 Кримінального Процесуального Кодексу України

Судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Відповідно до частини 1 статті 371 цього ж Кодексу

Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду.

6. У рішенні від 19 березня 2024 року у справі «Parildak v. Turkey»1 Європейський Суд з Прав Людини, ґрунтуючись на своїй попередній практиці, виснував таке

Стаття 5 Конвенції гарантує фундаментальне право на свободу та безпеку. Це право має велике значення в «демократичному суспільстві» за духом Конвенції.

Кожен має право на захист цього права, тобто не бути та не залишатись позбавленим свободи інакше, як відповідно до вимог пункту 1 статті 5. Перелік виключень, наведений у пункті 1 статті 5, є виключним та лише його вузьке тлумачення відповідає меті та завданням цього положення, гарантуючи, що ніхто не буде свавільно позбавленим волі.

Підпункт (с) пункту 1 статті 5 не вимагає, щоб слідчі органи зібрали достатні докази для висунення обвинувачення ані під час арешту, ані під час утримання під вартою в поліції. Метою допиту при затриманні відповідно до цього пункту є завершення розслідування шляхом підтвердження чи виключення конкретних підозр, що обґрунтовували арешт. отже, факти що є підставами для підозри, не мають бути того ж рівня, що ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку та навіть для висунення обвинувачення

Менше з тим, «правдоподібність» підозр, якими має бути обґрунтований арешт, являє собою суттєвий елемент захисту, передбачений статтею 5 § 1 (с) Конвенції від свавільного позбавлення волі. Ось чому самої по собі «добросовісної» підозри недостатньо.

Слова «правдоподібні підстави» означають, що повинні існувати факти чи інформація, здатні переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити правопорушення. Те, що є «правдоподібним», залежить від сукупності обставин. … Таким чином, уряд-відповідач зобов`язаний повідомити Суду принаймні певні факти чи інформацію, здатну переконати його в тому, що існували вірогідні підстави підозрювати заарештовану особу у вчиненні передбачуваного злочину.

Термін «правдоподібність» також стосується порогу, якого має досягти підозра, щоби переконати об`єктивного спостерігача в правдоподібності звинувачень. Як правило, проблеми в цій сфері виникають на рівні фактів. Додатково до фактичного аспекту існування «імовірних підстав для підозри» у значенні статті 5 § 1 c) вимагає, щоб факти, на які посилаються, могли обґрунтовано вважатися такими, що підпадають під дію одного з розділів Кримінального кодексу, який стосується кримінальної поведінки. Таким чином, вочевидь не може бути «розумної підозри», якщо дії або факти, висунуті затриманому, не утворювали складу злочину в момент їх вчинення.

/пункти 55 62/

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

З огляду на таке суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.

І……Наведені приписи законодавства доводять, що арешт майна може бути застосованим у разі, зокрема, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, санкція за вчинення якого передбачає конфіскацію майна.

Та цей засіб забезпечення кримінального провадження може бути скасованим у разі, якщо обставини, що зумовили його обрання, змінились такою мірою, що зміна, яка відбулась, свідчить про зникнення необхідності в арешті майна.

ІІ……З огляду на це суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає наступне.

1. Матеріали справи доводять, та сторони не заперечують того, що в обставинах цього кримінального провадження ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва був накладений арешт на належний ОСОБА_10 автомобіль BMW X 5, VIN НОМЕР_1 /державний номер НОМЕР_2 / з огляду на можливу конфіскацію цього майна за вироком суду.

2. Наразі суд не може не відзначити таке.

2.1. В обвинувальному акті відносно, зокрема, ОСОБА_10 , що надійшов на розгляд суду, прямо вказане про те, що, той обвинувачується у вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 189 Кримінального Кодексу України.

Та санкція цієї норми передбачає обов`язкове застосування додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

2.2. Спростувати ці твердження автора обвинувального акту до ухвалення вироку не видається за можливе.

2.3. Матеріали справи дійсно містить певні ознаки, що дають підстави для сумніву у «правдоподібності» тверджень органів досудового розслідування про наявність в діях ОСОБА_10 ознак злочину, передбаченого частиною 3 статті 189 Кримінального Кодексу України та вказують про можливість іншої кваліфікації його дій.

Але з приводу цієї обставини суд не може не відзначити таке.

(а) Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що «дії або факти, висунуті ОСОБА_10 » вочевидь не містять складу злочину, передбаченого частиною статті 189 Кримінального Кодексу України.

(б) Сумніви ж щодо правильності кваліфікації його дій можуть бути спростовані або підтверджені лише під час ухвалення вироку за наслідками розгляду кримінального провадження.

(в) Самих по собі ж цих сумнівів же не достатньо для висновку про те, що склад злочину, передбаченого частиною 3 статті 189 Кримінального Кодексу України, в діях ОСОБА_10 є відсутнім.

Наведене у сукупності доводить, що на цій стадії кримінального провадження суд є позбавленим можливості прийти до висновку про те, що дії ОСОБА_10 не утворюють склад злочину, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді конфіскації майна.

3. Захист звертає увагу на ту обставину, що під час накладання арешту ОСОБА_10 підозрювався у вчиненні злочину, передбаченого іншою статтею кримінального закону.

Стосовно цих посилань захисту суд відзначає таке.

3.1. Ці посилання захисту ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження.

3.2. За своїм змістом вони лише зайвий раз підтверджують можливість кваліфікації «дій або фактів, висунутих». ОСОБА_10 .

Але, як доведено вище, самої по собі наявності ознак, що дають підстави для правильності кваліфікації дій обвинуваченого, в обставинах цього кримінального провадження не достатньо для твердження про те, що дії обвинуваченого не утворюють складу злочину, за вчинення якого законом передбачена конфіскація майна.

3.3. Ці посилання захисту дійсно вказують про те, що обставини, що зумовили застосування арешту майна, наразі змінились.

Але з цього приводу суд відзначає, що в обставинах цього кримінального провадження та обставина, що є визначальною для питання, що наразі розглядається судом /а саме наявність в діях особи ознак діяння, за вчинення якого законом передбачена конфіскація майна/ - не змінилась.

Отже, в аспекті питання, що наразі розглядається судом, вказані захистом обставини не є суттєвими.

4. Захист стверджує, що стан арештованого майна наразі змінився таким чином, що його конфіскація є позбавленою економічної доцільності.

Проте, як відомо з теорії кримінального права, завданням конфіскації майна є не тільки поповнення державного бюджету за рахунок активів, пов`язаних із протиправною діяльністю, але також позбавлення засудженого незаконно здобутих благ.

Та будь-яких міркувань із приводу неможливості досягнення цієї мети у разі конфіскації вказаного захистом автомобіля у клопотанні не наведено.

Наведене у сукупності доводить, підстави стверджувати, що обставини, які зумовили накладання арешту на автомобіль BMW X 5, VIN НОМЕР_1 /державний номер НОМЕР_2 / змінились такою мірою, що необхідність у застосуванні арешту майна зникла, є відсутніми.

Отже, передбачені законом підстави для скасування цього засобу забезпечення кримінального провадження є відсутніми, через що у задоволенні клопотання про таке слід відмовити.

Керуючись ст. 194-196, 314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисту про скасування накладеного ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва ОСОБА_12 від 30 листопада 2017 року арешту на автомобіль BMW X 5, VIN НОМЕР_1 /державний номер НОМЕР_2 / - відмовити.

Головуючий суддя = ОСОБА_13 =

1 - https://hudoc.echr.coe.int/eng#{%22sort%22:[%22kpdate%20Descending%22],%22itemid%22:[%22001-231602%22]}