Ухвала суду № 139280210, 21.05.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/3342/22

Провадження № 1-кп/490/172/2026

У Х В А Л А

19 травня 2026 року

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

за участі прокурора - ОСОБА_3

захисників - ОСОБА_4

- ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження № 12022152020000557 про реабілітацію

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Ботнів Іванчівського району Волинської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_2

від обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 115 Кримінального Кодексу України, -

В С Т А Н О В И В :

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. Прокурор заявив клопотання про здійснення судом огляду місця події приміщень квартири АДРЕСА_1 .

В обґрунтування послався про те, що під час досудового розслідування огляд місця події був проведений поверхнево та наразі існують підстави вважати, що у вказаному місці збереглись сліди злочину, які не були належним чином зафіксованими під час досудового розслідування.

При цьому прокурор зазначив, що ця квартира належить ОСОБА_7 , який є свідком у цьому кримінальному провадженні та наразі проти огляду його житла судом не заперечує.

2. Захисники проти задоволення клопотання прокурора заперечували.

Вони погоджувались із тим, що огляд місця події під час досудового розслідування був проведений неналежним чином, більше того наполягали на тому, що він був проведений з чисельними порушеннями вимог законодавства.

В той же час, наполягали на тому, що усунення цих недоліків не є функцією суду, до того ж є навряд можливим за спливом тривалого строку з моменту вчинення стверджуваного злочину.

Встановлені судом обставини із посиланням на докази.

І.....На розгляд суду надійшов складений 29 серпня 2022 року? ? старшим слідчим-криміналістом в особливо важливих справах Слідчого Управління Головного Управління Національної Поліції України ОСОБА_8 та у той же день затверджений прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_3 обвинувальний акт, у якому викладена версія обвинувачення щодо вчинення злочину ОСОБА_9 .

1. Як зазначив автор обвинувального акту:

1.1…….01.05.2022, у вечірній час доби (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_9 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, знаходячись за місцем свого проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , запросив до себе ОСОБА_10 ,, який перебував у стані алкогольного сп`яніння, для продовження вживання алкогольних напоїв.

Цього ж дня, близько 20.00 год., під час сумісного вживання алкогольних напоїв, у кухонній кімнаті вищевказаної квартири, між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 виник словесний конфлікт, внаслідок якого, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_9 виник умисел, направлений на умисне вбивство ОСОБА_10

1.2…….Далі, ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, побіг до кімнати-залу вказаної квартири, де з кобури, яка знаходилась на ремені військових штанів, які лежали на стільці вказаної кімнати, дістав закріплений за ним (згідно накладної № 63 на видачу військового майна у військовій частині НОМЕР_1 ) пістолет Макарова НОМЕР_2 калібру 9 мм., споряджений набоями калібру 9 мм. у кількості 8 шт. Після чого ОСОБА_9 зняв запобіжник та привів вказаний пістолет у бойову готовність та направився до кухні, в якій знаходився ОСОБА_10 .

Того ж дня, впродовж з 20.00 по 21.00 (більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим), ОСОБА_9 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, побачивши у коридорі вказаної квартири ОСОБА_10 , на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунках, направив в його бік пістолет Макарова НОМЕР_2 калібру 9 мм., споряджений набоями калібру 9 мм., після чого, усвідомлюючи суспільно небезпечність своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, здійснив з нього два постріли у ОСОБА_10 , один з яких прицільний у живіт ОСОБА_10 .

У результаті протиправних, умисних дій ОСОБА_9 , спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_10 , шляхом здійснення пострілу з вогнепальної зброї, який був спрямований на порушення функцій та анатомічної цілісності життєво важливих органів останнього, ОСОБА_10 отримав сліпе вогнепальне поранення живота з пошкодженням печінки, шлунка, судин черевної порожнини та передньої стінки черевного відділу аорти, яке супроводжувалось поширеною внутрішньо черевною кровотечею та заочеревинною гематомою.

1.3……Після чого ОСОБА_9 , при наявності у останнього можливості не допустити настання смерті ОСОБА_10 , будь-яких заходів для врятування останнього не вжив та покинув місце вчинення кримінального правопорушення.

Унаслідок чого, 02.05.2022, близько 01.15 години , ОСОБА_10 від отриманих тілесних ушкоджень помер у КНП Миколаївської міської ради "Міська лікарня швидкої медичної допомоги".

2. Вказані дії ОСОБА_9 органами досудового розслідування та публічним обвинуваченням кваліфіковані за частиною 1 статті 115 Кримінального Кодексу України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіянні смерті іншій людині.

ІІ......Під час досудового розслідування цього кримінального провадження 01 травня 2022 року був проведений огляд стверджуваного місця вчинення злочину квартири АДРЕСА_1 .

За наслідками цього огляду під час досудового розслідування був складений протокол, проте ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва цей протокол виключений з числа доказів у кримінальному провадженні, як такий, що викликає сумніви у його достовірності.

ІІІ……Наразі прокурор просить суд провести огляд цієї квартири.

1. Відповідно до позиції прокурора, проведення такого огляду судом було запланованим на 19 травня 2026 року на 10:00 годину.

При цьому судом були вжиті необхідні заходи для організації проведення огляду.

2. Під час вжиття заходів щодо організації проведення огляду власник вказаної квартири ОСОБА_7 висловив свою згоду на проведення огляду.

Проте, у судове засідання 19 травня 2026 року він не з`явився, причини своєї неявки переконливо пояснити не зміг, заходів щодо надання суду та іншим учасникам судового розгляду доступу до вказаної квартири не вжив.

Положення закону, якими керувався суд під час постановлення ухвали.

1. Відповідно до статті 3 Конституції України саме життя людини визнається найвищою соціальною цінністю, а згідно до статті 27 Основного Закону кожна людина має невід`ємне право на життя і ніхто не може свавільно позбавити життя людину.

Окрім того, відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року Конвенція про захист прав та основоположних свобод /далі - Конвенція/ та практика Європейського суду з прав людини визнаються в Україні джерелом права

Відповідно до статті 2 Конвенції право кожного на життя охороняється законом та нікого не може бути умисно позбавлено життя.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Андронікоу та Константіноу проти Кіпру", передбачене статтею 2 Конвенції право на життя «... є одним з найбільш фундаментальних положень Конвенції і охороняє одну з основних цінностей демократичного суспільства».

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини перше речення статті 2 Конвенції зобов`язує державу не тільки утримуватись від умисного або незаконного позбавлення життя, але також вживати відповідних заходів для захисту життя тих, хто знаходиться під її юрисдикцією. Обов`язок захищати право на життя за статтею 2 Конвенції визначається у поєднанні з загальним обов`язком держави за статтею 1 Конвенції, яка зобов`язує «гарантування кожному, хто перебуває під [її] юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування, коли особу вбито в результаті використання сили (див. mutatis mutandis рішення від 19 лютого 1998 року у справі «Kaya v. Turkey», 1998-I, п. 105). Головна мета такого розслідування полягає у забезпеченні ефективного виконання національних законів, які захищають право на життя.

Для того, щоб розслідування стверджуваного незаконного вбивства було ефективним воно має бути здатне привести до встановлення обставин смерті людини та встановлення і покарання відповідальних осіб

Прогалини ж у розслідуванні, які підривають його здатність встановити причину смерті або відповідальних осіб, чи то прямих виконавців створюють ризик недодержання такого стандарту.

/див. рішення Європейського суду з прав людини у справах

«Муравська проти України» «Гонгадзе проти України», «Шевченко проти України», "Меркулова проти України" та інші/

2. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 91 Кримінального Процесуального Кодексу України доказуванню у кримінальному провадженню підлягає перш за все подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

3. Відповідно до частини 1 статті 237 Кримінального Процесуального Кодексу України огляд приміщень проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення.

4. Відповідно до статті 361 Кримінального Процесуального Кодексу України:

У виняткових випадках суд, визнавши за необхідне оглянути певне місце, проводить огляд за участю учасників судового провадження, а якщо цього вимагають обставини, - за участю свідків, спеціалістів і експертів. Огляд на місці не може проводитися під час здійснення провадження судом присяжних.

/частина 1/

Огляд на місці здійснюється згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для огляду під час досудового розслідування.

/частина 2/

5. Відповідно до статті 333 Кримінального Процесуального Кодексу України:

"У разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами" /частина 3/.

"Під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення" /частина 4/.

"В ухвалі суду про доручення проведення слідчої (розшукової) дії зазначається, для з`ясування або перевірки яких обставин і які саме слідчі (розшукові) дії необхідно провести, та встановлюється строк виконання доручення. Слідчі (розшукові) дії, що проводяться на виконання доручення суду, здійснюються в порядку, передбаченому главами 20 та 21 цього Кодексу" /частина 5/.

6. Відповідно до частини 2 статті 237 Кримінального Процесуального Кодексу України

Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

7. Відповідно до частини 2 статті 8, частини 5 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні питання про можливість проведення обшуку (огляду) житла необхідно встановити:

-чи є таке втручання передбаченим законом;

-чи переслідує воно законну мету;

-чи є таке втручання необхідним у демократичному суспільстві.

/див., серед інших, рішення у справі "Багієва проти України", пункти 46 54/.

Питання ж щодо того, чи є відповідне втручання необхідним у демократичному суспільстві, відповідно до сталої практики Європейського Суду з прав людини, вирішується в залежності від усіх обставин справи, таких, як сутність, обсяг та тривалість передбаченого втручання, підстав, необхідних для його санкціонування; органів, компетентних дозволяти, виконувати та контролювати дії щодо відповідного втручання, засобів правового захисту, передбачених у законодавстві.

Критеріями, які слід використовувати при вирішенні цього питання, є, серед інших - обставини, за яких видавався ордер (тобто - дозвіл) на обшук, зокрема - наявність додаткових доказів на момент надання ордеру (дозволу); зміст та форма дії ордеру (дозволу) на обшук; спосіб здійснення обшуку, включаючи присутність незалежних спостерігачів під час здійснення обшуку; масштаби ймовірних наслідків обшуку, які можуть вплинути на роботу та репутацію особи, у якій він здійснювався.

При цьому зауважується про неприпустимість розпливчатих та надмірно узагальнених формулювань щодо меж обшуку в постановах про дозвіл на його проведення, адже таке надає органам, які проводять обшук, нічим не обґрунтовану свободу розсуду при встановленні необхідного обсягу обшуку.

/див., окрім іншого, пункт 50 рішення у справі "Класс (KLASS) та інші проти Федеративної Республіки Німеччини"; пункт 55 рішення у справі "Функе (FUNKE) проти Франції"; пункт 44 рішення у справі "Смірнов (SMURNOV) проти Росії; рішення у справах "Бакієв проти України", "Ілія Стефанов проти Болгарії"; "Алексанян проти Росії" "Колєсніченко проти Росії" та інші/

8. Відповідно до частини 1 статті 30 Конституції України

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Відповідно до статті 13 Кримінального Процесуального Кодексу України

Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду … інакше як за вмотивованим судовим рішенням, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 233 Кримінального Процесуального Кодексу України

Ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

9. Відповідно до статті 235 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи з підстав, зазначених у клопотанні прокурора, слідчого, надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.

/частина 1/

Ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна відповідати загальним вимогам до судових рішень, передбачених цим Кодексом, а також містити відомості про:

1)строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали;

2)прокурора, слідчого, який подав клопотання про обшук;

3)положення закону, на підставі якого постановляється ухвала;

4)житло чи інше володіння особи або частину житла чи іншого володіння особи, які мають бути піддані обшуку;

5)особу, якій належить житло чи інше володіння, та особу, у фактичному володінні якої воно знаходиться;

6)речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

/частина 2/

Виготовляються дві копії ухвали, які чітко позначаються як копії".

/частина 3/

10. Відповідно статті 236 Кримінального Процесуального Кодексу України:

Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, слідчий, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката…

/частина 1/

…

Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.

…

/частина 5/

Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі…

/частина 6/

При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

/частина 7/

Особи, у присутності яких здійснюється обшук, при проведенні цієї слідчої (розшукової) дії мають право робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу обшуку.

/частина 8/

Другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей (за наявності) вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім`ї або його представникові.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу вручається керівнику або представникові підприємства, установи або організації.

/частина 9/

Обшук житла чи іншого володіння особи на підставі ухвали слідчого судді в обов`язковому порядку фіксується за допомогою аудіо- та відеозапису.

/частина 10/

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 107 Кримінального Процесуального Кодексу України

Виконання ухвали слідчого судді, суду про проведення обшуку в обов`язковому порядку фіксується за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Відповідно до абзаців 2 та 3 частини 7 статті 223 Кримінального Процесуального Кодексу України

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

11. Відповідно до частини 6 статті 9 Кримінального Процесуального Кодексу України:

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

І……Як зазначалось вище, діюче законодавство передбачає, що на цій стадії кримінального провадження огляд може бути проведеним:

-безпосередньо судом;

-слідчим або прокурором - за дорученням суду.

ІІ……В той же час суд звертає увагу на ту обставину, що предметом огляду, проведення якого пропонується прокурором, виступає житлове приміщення квартира, що перебуває у власності ОСОБА_7 , який має статус свідка у цьому кримінальному провадженні.

ІІІ……Вирішуючи питання про можливість проведення огляду житла безпосередньо судом, суд відзначає таке.

1. Наведені приписи законодавства доводять, що огляд житла має певні особливості.

Головними з них є:

-особливий порядок доступу до цього майна /лише за згодою власника або за ухвалою суду/слідчого судді/;

-розподіл функцій щодо дозволу та виконання огляду житла, а також - щодо контролю за процесом його виконання. При цьому закріплення цих функцій за різними органами визнається гарантією пропорційності втручання в права володільця житла меті відповідного огляду.

-необхідність участі сторонніх спостерігачів /понятих/ під час проведення огляду житла.

2. З огляду на ці особливості суд відзначає, що позиція власника житла, продемонстрована ним під час судового засідання 19 травня 2026 року, не може бути сприйнятою інакше, як таким чином, що від проведення огляду належної йому квартири він ухиляється.

Таке, в свою чергу, як не повною мірою доводить, то цілком здатне породити сумніви у тому, що ОСОБА_7 надає добровільну згоду на огляд належного йому житла.

3. Далі, у разі проведення огляду безпосередньо судом функції щодо дозволу на огляд житла, його безпосереднього проведення та контролю за процесом його виконання будуть зосереджені в одного органу - в суду. З огляду на проаналізовані вище приписи національного та міжнародного законодавства таке матиме наслідком суттєве послаблення гарантії домірності втручання в права власника житла меті огляду, при цьому - навіть порівняно з оглядом, що за звичай здійснюється під час досудового розслідування.

До того ж, участь сторонніх спостерігачів (зокрема - понятих) під час проведення огляду самим судом, а тим більше - контроль із боку таких спостерігачів за діями суду - суперечить вимогам діючого законодавства щодо учасників судового розгляду, а також - засадам діяльності суду, який діє незалежно.

Принагідно суд відзначає й те, що за обставин цього кримінального провадження необхідним є не тільки оглянути відповідне приміщення, але також виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі та сліди, які мають значення для кримінального провадження. Ефективне вчинення таких дій же навряд є сумісним з особливостями судових процедур та функціями суду.

Наведене у сукупності доводить, що в обставинах цього кримінального провадження проведення огляду місця події /житла ОСОБА_7 / безпосередньо судом не здатне забезпечити дотримання прав володільця цього житла, отже не є можливим.

Отже, у задоволенні клопотання прокурора про проведення цього огляду слід відмовити.

Принагідно суд відзначає, що таке не перешкоджає сторонам за наявності до того підстав заявити клопотання про надання органу досудового розслідування доручення на проведення огляду місця події.

Керуючись статтями 369-372; 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання прокурора про проведення судом огляду місця події квартири АДРЕСА_1 відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.

Головуючий суддя = ОСОБА_11 =