Ухвала суду № 139280203, 28.04.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Центральний районний суд м. Миколаєва

_______________

Справа № 490/2654/14-к

Провадження № 1-кп/490/66/2018

У Х В А Л А

«21» квітня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,

судді - ОСОБА_2

судді - ОСОБА_3

при секретарі - ОСОБА_4

за участі прокурора - ОСОБА_5

обвинуваченого - ОСОБА_6

її захисника - ОСОБА_7

обвинуваченої - ОСОБА_8

захисника обвинуваченої

ОСОБА_9 - ОСОБА_10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Березанка Миколаївської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358, частиною 1 статті 366 Кримінального Кодексу України;

ОСОБА_12 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Червоноармійськ Болградського району Одеської області, є болгаркою, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358, частиною 2 статті 366 Кримінального Кодексу України;

ОСОБА_13 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Миколаєві, є українкою, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_3

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 358 Кримінального Кодексу України;

та

ОСОБА_14 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , є українкою, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 366 Кримінального Кодексу України

ВСТАНОВИВ:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

1. Захисник обвинуваченої ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 надіслала до суду клопотання, у якому просила звільнити її підзахисну ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно неї.

В обґрунтування послалась про те що, що строк давності притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності наразі сплинув.

2. Обвинувачена ОСОБА_9 у судове засідання не з`явилась.

Вона сповіщалась про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, просила про розгляд клопотання захисника за її відсутності з огляду на неможливість явки до суду через вік та стан здоров`я.

На її адресу судом був надісланий лист, у якому їй роз`яснювалось право та порядок закриття провадження у справі та її право заперечувати проти такого під час участі у судовому засіданні або ж бодай шляхом надсилання заяви із таким запереченням. Проте, обвинувачена скористатись таким правом не побажала, у судове засідання не з`явилась, заяви із запереченням проти закриття провадження у справі до суду не надіслала

3. Прокурор під час судового засідання проти задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності не заперечував.

4. Обвинувачена ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 у суді вважали клопотання про звільнення ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності таким, що підлягає задоволенню.

5. Потерпілі у судове засідання своїх представників не надіслали, про час та місце розгляду справи сповіщались у встановленому законом порядку, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надіслали.

Встановлених судом обставин із посиланням на докази

Щодо загальних засад звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

1. Відповідно до частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули передбачені законом строків.

Відповідно до частини 2 статті 49 Кримінального Кодексу України

Перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Відповідно до частини 3 статті 49 Кримінального Кодексу України

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

2. Верховний суд у своїй практиці тлумачив норми статті 49 Кримінального Кодексу України неодноразово.

2.1. Зокрема, об`єднана палата Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду у Постанові від 05 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19 виснувала, окрім іншого, про таке:

Відповідно до усталеної судової практики під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, що змушує правоохоронні органи вживати заходи, спрямовані на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. При з`ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально процесуальний статус особи, що вчинила злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов`язана з`являтись до правозастосовних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов`язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов`язку.

2.2. Велика Палата Верховного Суду у своїй Постанові від 02 лютого 2023 року у справі № 735/1121/20 зробила такі висновки про застосування частини 2 статті 49 Кримінального Кодексу України

-пункт 59 - У разі ухилення від досудового розслідування або суду особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності або покарання за давністю після спливу диференційованого строку, передбаченого частиною першою статті 49 КК, подовженого на період ухилення.

-пункт 60 - Закінчення загальних строків, установлених частиною другою цієї статті (п`ятнадцять років з моменту вчинення злочину і п`ять років - проступку), є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, коли цей строк спливає раніше за диференційований, подовжений на час ухилення.

Отже, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального Кодексу України є можливим за наявності трьох умов:

-закінчення зазначених у законі строків;

-не ухилення особи від слідства або суду

-не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеню тяжкості;

Застосування цих приписів до обставин цього кримінального провадження.

А. Щодо закінчення зазначених законом строків.

Вирішуючи питання про те, чи сплили передбачені законом строки давності притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності, суд, виходе з такого.

Початковим моментом перебігу строку давності є день вчинення особою діяння, що містить елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною Кримінального Кодексу України.

Тривалість строків давності відповідно до пунктів 1-5 частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України визначається ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, в свою чергу, відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України, визначається відповідно до санкцій статей Особливої частини цього Кодексу.

Статті Кримінального Кодексу ж, санкції яких мають враховуватись при визначенні ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, визначаються відповідно до вчиненого особою діяння та наявності в такому діянні елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.

Таке доводить, що для вирішення питання про закінчення строків давності слід визначити:

I.сутність вчиненого особою діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України;

II.ступінь тяжкості цього діяння;

III.тривалість строку давності

І……Вирішуючи питання про порядок визначення сутності вчиненого ОСОБА_9 діяння, часу його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, суд виходе з такого.

1. Норма статті 49 Кримінального Кодексу України на відміну від норм, що регулюють звільнення від кримінальної відповідальності з інших підстав, не пов`язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із визнанням цією особою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, її каяттям у такому або відшкодуванням нею завданої нею шкоди.

Норми §2 глави 24 Кримінального Процесуального Кодексу України, що регулюють порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності, зокрема, за цією обставиною, не передбачають, що для звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією обставиною необхідними є встановлення внаслідок досудового розслідування або судового розгляду як самого факту вчинення кримінального правопорушення, так й усіх обставин його вчинення. При цьому відповідно до частини 1 статті 17 Кримінального Процесуального Кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Таким чином, діюче законодавство не пов`язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й з встановленням часу та характеру вчиненого особою кримінального правопорушення внаслідок кримінального провадження.

В той же час, у частині 2 статті 285 Кримінального Кодексу України зазначається про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.

При цьому, як розтлумачив Верховний Суд України у пункті 3 своєї Постанові від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328 К/С-16, системно-структурний аналіз норм Кримінального Процесуального Кодексу доводить, що обвинувачення особи пов`язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Таке доводить, що при вирішенні питання про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності сутність діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, слід визначати, на підставі версії державного обвинувачення про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, що викладена в обвинувальному акті.

2. В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження про обвинувачення

-ОСОБА_11 - у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358, частиною 1 статті 366 Кримінального Кодексу України;

-ОСОБА_12 - у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358, частиною 2 статті 366 Кримінального Кодексу України;

-ОСОБА_13 - у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 358 Кримінального Кодексу України;

-ОСОБА_14 - у вчиненні злочинів, передбачених частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 366 Кримінального Кодексу України

У наданому суду обвинувальному акті стверджується, загалом, що, зокрема, ОСОБА_9 у період з січня 2011 року до листопада 2011 року вчинила кримінальне правопорушення, передбачене

-частиною 4 статті 191 Кримінального Кодексу України заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах;

-частиною 2 статті 366 Кримінального Кодексу України складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документі, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення офіційних документів, яке спричинило тяжкі наслідки.

Таке дозволяє визначити початковими моментами перебігу строку давності стосовно ОСОБА_9 30 листопада 2011 року.

ІІ……Говорячи про ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, що інкримінуються ОСОБА_9 , суд враховує санкції відповідних частин відповідних статей Кримінального Кодексу України та положення статті 12 цього Кодексу.

1. Санкція частини 4 статті 191 Кримінального Кодексу України передбачає максимальне основне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 08 років.

Відповідно до статті 12 цього Кодексу за такого кримінальне правопорушення, передбачене цією нормою, є тяжким злочином.

2. Санкція частини 2 статті 366 Кримінального Кодексу України передбачає основне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 05 років.

Відповідно до статті 12 цього Кодексу за такого кримінальне правопорушення, передбачене цією нормою, є нетяжким злочином.

ІІІ…… Вирішуючи питання щодо тривалості строків давності у зв`язку із вчиненням вказаних в обвинувальному акті кримінальних правопорушень, суд виходе з приписів статті 49 Кримінального Кодексу України.

1. Відповідно до пункту 3 частини 1 цієї статті у разі вчинення нетяжкого злочину строк давності становить п`ять років.

2. Відповідно до пункту 4 частини 1 цієї статті у разі вчинення тяжкого злочину строк давності становить десять років.

Б. Щодо питання про ухилення/неухилення обвинуваченої від слідства та суду.

І……Вирішуючи питання про те, чи є в обставинах цього кримінального провадження підстави для висновку про те, що строк давності в цьому випадку зупинявся, суд виходе з процитованих вище настанов, що містяться у Постанові від 05 квітня 2021 року у справі № 328/1109/19 Об`єднаної Палати Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду.

ІІ……З огляду на такі настанови судової практики суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає таке.

1. Матеріали справи доводять, та сторони або потерпілі зрештою не заперечують того, що в межах цього кримінального провадження 27 лютого 2014 року ОСОБА_9 було висунуте обвинувачення.

Отже, після цієї дати обвинувачена усвідомлювала, що в неї є наявним юридичний обов`язок з`являтись до суду за викликом та перебувати «в межах досяжності» суду.

2. Принагідно суд відзначає, що під час досудового розслідування обвинувачена від органів досудового розслідування не ухилялась.

3. Під час судового розгляду ж жодних дій, що можуть бути розціненими, як ухилення від суду, обвинуваченою вочевидь не вчинялись.

Тривалість же судового розгляду є зумовленою іншими обставинами, зокрема тяжкою

хворобою ОСОБА_9 , обставинами воєнного стану тощо.

Наведене у сукупності доводить, що в обставинах цього кримінального провадження строк давності притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності не зупинявся.

В. Щодо невчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеню тяжкості.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що після 30 листопада 2011 року будь-яких злочинів обвинувачена ОСОБА_9 не вчиняла.

Таке доводить, що в цьому випадку перебіг давності не переривався.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали і положення закону, яким він керувався.

Під час вирішення питання про наявність підстав для задоволення клопотання.

І……Відповідно до статті 286 Кримінального Процесуального Кодексу України суд розглядає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за клопотання сторони кримінального провадження

Відповідно до частини 2 статті 288 цього ж Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.

При цьому Верховний Суд у своїй Постанові від 02 липня 2025 року у справі № 202/7821/24 зазначив, окрім іншого, таке

Звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

ІІ……З огляду на таке суд, повертаючись до обставин цього кримінального провадження, відзначає наступне.

1. Як неодноразово зазначалось вище, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 366 Кримінального Кодексу України.

2. Далі, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності в зв`язку з обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 191 Кримінального Кодексу України тривав до (30 листопада 2011 року + 10 років) 30 листопада 2021 року.

Строк давності притягнення до кримінальної відповідальності в зв`язку з обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 366 Кримінального Кодексу України тривав до (30 листопада 2011 року + 05 років) 30 листопада 2016 року

Отже, наразі строк давності притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, про які йдеться в межах цього кримінального провадження, сплинув.

3. Захисником обвинуваченої ОСОБА_9 під час судового розгляду заявлене клопотання про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності.

4. У надісланому ОСОБА_9 повідомленні їй було роз`яснено, що вона має право заперечувати проти закриття провадження у справі, а також що у разі її неявки у судове засідання та ненаправлення нею заперечень у визначений судом строк суд вважатиме, що проти закриття провадження у справі за спливом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності вона не заперечує.

Проте, обвинувачена у судове засідання не з`явилась, заяву із запереченням проти закриття провадження у справі до суду не надіслала.

Таке дозволяє прийти до висновку про те, що обвинувачена у такий спосіб висловила свою позицію у справі, яка полягає ні в чому іншому, як у тому, що вона не заперечує проти закриття провадження у справі із спливом строків давності притягнення її до кримінальної відповідальності.

5. Потерпілі своїм правом взяти участь у судовому розгляді та заперечувати проти задоволення заявленого клопотання не скористались.

Відповідно до процитованих вище приписів частини 2 статті 288 Кримінального Процесуального Кодексу України таке дає підстави для задоволення клопотання захисника.

Під час вирішення питання про можливість закриття кримінального провадження за відсутності обвинуваченої.

І……Вирішуючи питання про можливість вирішення питання про закриття кримінального провадження за відсутності обвинуваченої суд враховує такі приписи діючого законодавства та настанови судової практики.

1. Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України

Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

/частина 1/

Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

/частина 2/

2. Відповідно до статті 2 Кримінального Процесуального Кодексу України

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17 розтлумачив, що

Послідовність викладення в диспозиції [цієї] правової норми наведених вище завдань дає підстави для висновку, що застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів кримінального судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні, захисту особи, суспільства та держави від злочинних посягань, охорони прав і свобод людини, забезпечення оперативного й ефективного розкриття кримінальних правопорушень і справедливого судового розгляду.

3. Відповідно до Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи (75)11 від 19 січня 1973 року «Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться у відсутність обвинуваченого» Розгляд може бути проведений у відсутності обвинуваченого за таких умов:

-своєчасного повідомлення особи про проведення розгляду і надання йому достатнього часу для підготовки захисту;

-наявності підтвердження про фактичне отримання такого повідомлення;

-проведення розгляду в загальному порядку і наданні захисту права втручатися в цей процес;

-забезпечення надання особі судового рішення, прийнятого за наслідками розгляду, і обчислення термінів на оскарження з моменту вручення такого рішення;

-надання особі права на оскарження судового рішення;

-забезпечення права особи на повторне проведення розгляду в загальному порядку, якщо його відсутність була викликана наявністю поважних причин, про які він не міг повідомити уповноважені органи.

4. Суд враховує також такі приписи діючого законодавства.

4.1. Відповідно до статті 22 Кримінального Процесуального Кодексу України

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

/частина 1/

…

Під час кримінального провадження функції державного обвинувачення, захисту та судового розгляду не можуть покладатися на один і той самий орган чи службову особу.

/частина 3/

Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється прокурором. У випадках, передбачених цим Кодексом, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником.

/частина 4/

Захист здійснюється підозрюваним або обвинуваченим, його захисником або законним представником.

/частина 5/

4.2. Відповідно до частини 1 статті 340 Кримінального Процесуального Кодексу України

Якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред`явлене особі обвинувачення не підтверджується, він … повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення…

ІІ……Вирішуючи питання про наявність в умовах цього кримінального провадження умов для розгляду справи за відсутності обвинуваченої ОСОБА_9 , суд відзначає таке.

1. В цьому випадку обвинувачена ОСОБА_9 була своєчасно повідомленою про час та місце розгляду питання про закриття провадження у справі.

2. Як доведено вище, в цьому випадку закриття провадження у справі відповідає позиції обвинуваченої та її захисника.

3. Далі, питання про закриття провадження у справі було розглянуте у відкритому судовому засіданні у загальному порядку.

4. Далі, у розгляді питання про закриття кримінального провадження брала участь захисник обвинуваченої ОСОБА_9 , що забезпечувало дотримання прав обвинуваченої.

5. Зрештою, обвинуваченій буде надано судове рішення по суті розглянутого питання, та вона буде мати можливість його оскаржити у встановленому порядку, зокрема - із використанням засобів зв`язку.

Таке доводить, що в цьому випадку судом дотримані усі вимоги щодо забезпечення справедливого розгляду справи за відсутності обвинуваченої.

ІІІ……Суд враховує й таке.

1. Розгляд справи за відсутності обвинуваченої в обставинах, що склались в межах цього кримінального провадження, дійсно прямо законом не передбачений.

2. В той же розгляд справи за відсутності обвинуваченої, як доведено вище, відповідає міжнародним стандартам справедливого судового розгляду та не призведе до порушення її /обвинуваченої/ прав.

3. За таких обставин навіть якщо пристати на позицію про те, ніби в умовах цього кримінального провадження розгляд справи за відсутності обвинуваченої є порушенням певної процедури, таке порушення матиме наслідком забезпечення інтересів ефективного судового провадження.

4. Продовження ж здійснення кримінального провадження за таких обставин призведе лише до безпідставного затягування вирішення питань кримінального судочинства та безпідставного й беззмістовного продовження судового розгляду без реальної можливості його завершення задля самого лише формального дотримання процедури.

Наведене у сукупності дозволяє в умовах цього кримінального провадження вирішити питання про закриття провадження у справі за відсутності обвинуваченої ОСОБА_9 ..

Щодо подальшого руху кримінального провадження.

1. Оскільки цією ухвалою ОСОБА_9 звільняється від кримінальної відповідальності, подальший розгляд висунутого йому обвинувачення спільно з обвинуваченням, що висунуте ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_8 не є можливим.

1.1. Відповідно до статей 334, 217 Кримінального Процесуального Кодексу України за такого матеріали стосовно ОСОБА_9 слід виділити в окреме провадження.

1.2. При цьому відповідно до процитованих вище приписів частини 2 статті 288 Кримінального Процесуального Кодексу України провадження у справі про обвинувачення ОСОБА_9 слід закрити.

1.3. З огляду на такий подальший рух цього кримінального провадження у його матеріали слід виділити лише:

-екземпляр цієї ухвали;

-витяг з обвинувального акту в частині, що стосується обвинувачення ОСОБА_9 ;

-витяг з журналу судового засідання в частині, що стосується 21 квітня 2026 року

2. Розгляд же кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , ОСОБА_15 та ОСОБА_8 слід продовжити.

2.1. При цьому враховуючи, що захисник обвинуваченої ОСОБА_8 у судове засідання не з`явився, відповідно до частини 1 статті 323 Кримінального Процесуального Кодексу України у судовому засіданні слід оголосити перерву.

2.2. При цьому з огляду на навантаження членів колегії суддів та учасників кримінального провадження, наступне судове засідання слід призначити на 21 липня 2026 року на 14:30 годину.

Керуючись статтями 369-372, 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1.Виділити в окреме провадження матеріали про обвинувачення ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 366 Кримінального Кодексу України.

Виділити в провадження про обвинувачення ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 366 Кримінального Кодексу України

-екземпляр цієї ухвали;

-витяг з обвинувального акту в частині, що стосується обвинувачення ОСОБА_9 ;

-витяг з журналу судового засідання в частині, що стосується 21 квітня 2026 року

2.Клопотання захисника обвинуваченої ОСОБА_9 ОСОБА_10 - задовольнити.

2.1. Звільнити ОСОБА_16 від кримінальної відповідальності в зв`язку з обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 366 Кримінального Кодексу України в зв`язку з закінченням строків давності.

2.2. Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 191, частиною 2 статті 366 Кримінального Кодексу України - закрити.

3.У судовому засіданні з розгляду кримінального провадження про обвинувачення

- ОСОБА_11 - у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358, частиною 1 статті 366 Кримінального Кодексу України;

- ОСОБА_12 - у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358, частиною 2 статті 366 Кримінального Кодексу України;

- ОСОБА_13 - у вчиненні злочинів, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 358 Кримінального Кодексу України;

- оголосити перерву до 21 липня 2026 року до 14:30 години.

Ухвала в частині звільнення від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі може бути оскарженою до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає

Головуючий суддя = ОСОБА_1 =

Судді =

ОСОБА_2 ОСОБА_3 =