Єдиний державний реєстр судових рішень
Центральний районний суд м. Миколаєва
_______________
Справа № 490/148/17
Провадження № 1-кп/490/63/2018
У Х В А Л А
«03» липня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва
У складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 та ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4
за участі прокурора - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
його захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_8 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Іванівка Херсонської області, є громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 Кримінального Кодексу України;
та
ОСОБА_9 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Вознесенськ Миколаївської області, є українцем, громадянином України, мешкає за адресою: АДРЕСА_2
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України;
встановив:
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
1. Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник звернулись до суду із клопотаннями, у якому просили про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього.
В обґрунтування послались про те що, що строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності наразі сплинув.
2. Прокурор під час судового розгляду кримінального провадження вважав клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника таким, що підлягає задоволенню.
Встановлених судом обставин із посиланням на докази
Відповідно до статті 49 Кримінального Кодексу України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули встановлені у пунктах 1-5 частини 1 вказаної статті строки.
Об`єднана палата Касаційного Кримінального Суду у складі Верховного Суду сформулювала висновок про застосування норм права, відповідно до якого:
Особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули зазначені у ч. 1 ст. 49 КК диференційовані строки давності за умови, що протягом вказаних строків особа не вчинила нового злочину, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового розслідування або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, котра вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цьому разі перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. Одночасно факт умисного вчинення особою будь-яких дій, спрямованих на ухилення від слідства або суду є обставиною, яка зупиняє диференційовані строки, визначені в ч. 1 ст. 49 КК.
Якщо особа, що ухилилася від досудового розслідування або суду, буде затримана чи з`явиться із зізнанням до моменту закінчення загального (недиференційованого) строку давності (до спливу 5-річного строку з дня вчинення кримінального проступку чи 15-річного строку з дня вчинення злочину), то диференційовані строки давності, визначені у ч. 1 ст. 49 КК, відновлюються. У цьому разі час, який минув з дня вчинення кримінального правопорушення, до дня, коли особа стала ухилятися від досудового розслідування або суду, а також час, який минув із дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання до дня набрання вироком законної сили, зараховується у диференційований строк давності.
Якщо відновлення диференційованих строків давності, визначених у ч. 1 ст. 49 КК, при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності виявиться для неї менш сприятливим, застосуванню підлягає загальний строк давності, визначений у ч. 2 ст. 49 КК: п`ять років з дня вчинення кримінального проступку, п`ятнадцять років з дня вчинення злочину. За таких обставин до загального строку давності зараховується і час, протягом якого особа ухилялася від досудового розслідування або суду (з дня ухилення до дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання)».
Отже, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 Кримінального Кодексу України є можливим за наявності трьох умов:
1.закінчення зазначених у законі строків;
2.не ухилення особи від слідства або суду
3.не вчинення протягом цих строків нового злочину певного ступеню тяжкості;
Вирішення питання про наявність таких у мов в цьому випадку призводить до такого.
Щодо закінчення зазначених законом строків.
Вирішуючи питання про те, чи сплили передбачені законом строки давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, суд, виходе з такого.
Відповідно до положень пунктів 1-5 частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України, питання при закінчення строків давності вирішується, виходячи з:
-початкового моменту перебігу строку давності;
-передбаченої законом тривалість строку давності.
Початковим моментом перебігу строку давності є день вчинення особою діяння, що містить елементи складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною Кримінального Кодексу України.
Тривалість строків давності відповідно до пунктів 1-5 частини 1 статті 49 Кримінального Кодексу України визначається ступенем тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, в свою чергу, відповідно до статті 12 Кримінального Кодексу України, визначається відповідно до санкцій статей Особливої частини цього Кодексу.
Статті Кримінального Кодексу ж, санкції яких мають враховуватись при визначенні ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, визначаються відповідно до вчиненого особою діяння та наявності в такому діянні елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
Таке доводить, що для вирішення питання про закінчення строків давності слід визначити:
1.сутність вчиненого особою діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України;
2.ступінь тяжкості цього діяння;
3.тривалість строку давності
А……Вирішуючи питання про порядок визначення сутності вчиненого ОСОБА_10 діяння, часу їх вчинення та наявність в цьому діянні елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, суд виходе з такого.
І……Норма статті 49 Кримінального Кодексу України на відміну від норм, що регулюють звільнення від кримінальної відповідальності з інших підстав, не пов`язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності із визнанням цією особою своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, її каяттям у такому або відшкодуванням нею завданої нею шкоди.
Норми §2 глави 24 Кримінального Процесуального Кодексу України, що регулюють порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності, зокрема, за цією обставиною, не передбачають, що для звільнення особи від кримінальної відповідальності за цією обставиною необхідними є встановлення внаслідок досудового розслідування або судового розгляду як самого факту вчинення кримінального правопорушення, так й усіх обставин його вчинення. При цьому відповідно до частини 1 статті 17 Кримінального Процесуального Кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом. Таким чином, діюче законодавство не пов`язує звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й з встановленням часу та характеру вчиненого особою кримінального правопорушення внаслідок кримінального провадження.
В той же час, у частині 2 статті 285 Кримінального Кодексу України зазначається про звільнення від кримінальної відповідальності особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення.
При цьому, як розтлумачив Верховний Суд України у пункті 3 своєї Постанові від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328 К/С-16, системно-структурний аналіз норм Кримінального Процесуального Кодексу доводить, що обвинувачення особи пов`язується з моментом складання обвинувального акта, що містить офіційну, сформовану на досудовому розслідуванні версію про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Таке доводить, що при вирішенні питання про можливість звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності сутність діяння, час його вчинення та наявність в ньому елементів складу кримінального правопорушення, передбаченого в Особливій частині Кримінального Кодексу України, слід визначати, на підставі версії державного обвинувачення про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, що викладена в обвинувальному акті.
ІІ……В провадженні Центрального районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження про обвинувачення
-ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191, частиною 1 статті 366 Кримінального Кодексу України
-ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України.
У наданому суду обвинувальному акті стверджується, загалом, що, зокрема, ОСОБА_6 у період з грудня 2015 року до вересень 2016 року вчинив кримінальні правопорушення, передбачені
-частиною 1 статті 366 Кримінального Кодексу України складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документі, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей;
-частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України службову недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинили тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам та інтересам окремих юридичних осіб.
Таке дозволяє визначити початковими моментами перебігу строку давності стосовно ОСОБА_6 30 вересня 2016 року.
Б……Говорячи про ступінь тяжкості кримінальних правопорушень, що інкримінуються ОСОБА_6 , суд враховує санкції відповідних частин відповідних статей Кримінального Кодексу України та положення статті 12 цього Кодексу.
1. Санкція частини 1 статті 366 Кримінального Кодексу України передбачає основні покарання у вигляді
-штрафу у розмірі від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-обмеженням волі - на строк до трьох років
Відповідно до статті 12 цього Кодексу за такого кримінальне правопорушення, передбачене цією нормою, є нетяжким злочином.
2. Санкція частини 2 статті 367 Кримінального Кодексу України передбачає максимальне основне покарання у вигляді позбавлення волі строком на 05 років.
Відповідно до статті 12 цього Кодексу за такого кримінальне правопорушення, передбачене цією нормою, також є нетяжким злочином.
В……Вирішуючи питання щодо тривалості строків давності у зв`язку із вчиненням вказаних в обвинувальному акті кримінальних правопорушень, суд виходе з приписів статті 49 Кримінального Кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 цієї статті у разі вчинення нетяжкого злочину строк ставності становить п`ять років.
Щодо неухилення обвинуваченої від слідства та суду.
Матеріали справи поза розумним сумнівом свідчать, що під час здійснення цього кримінального провадження ОСОБА_6 не вчиняв дій, які могли бути кваліфікованими, як ухилення від слідства або суду.
Щодо переривання строків давності.
Відповідно до частини 3 статті 49 Кримінального Кодексу України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частині першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.
В зв`язку з цим суд відзначає таке
1. З залученої до матеріалів кримінального провадження довідки ІЦ № 26128329660610188499 від 08 травня 2026 року вбачається, що ОСОБА_6 притягається до кримінальної відповідальності ще в межах декількох кримінальних проваджень.
2. В той же час, відомості про усі згадані кримінальні провадження були внесені до Єдиного Реєстру Досудових Розслідувань не пізніше 02 березня 2016 року, що доводить, що станом на цю дату усі стверджувані правопорушення були вчиненими.
3. Більше того, з цієї ж довідки вбачається, що по жодному із згаданих кримінальних правопорушень ОСОБА_6 не є засудженим та жодних вироків про його засудження за вчинен
ня злочинів судом не ухвалювалось.
Наведене доводить, що після 30 вересня 2016 року кримінальних правопорушень ОСОБА_6 не вчиняв, отже строк давності його притягнення до кримінальної відповідальності не переривався.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали по суті заявленого клопотання.
Відповідно до статті 286 Кримінального Процесуального Кодексу України суд розглядає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності за клопотання сторони кримінального провадження
Відповідно до частини 2 статті 288 цього ж Кодексу суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених Законом України про кримінальну відповідальність.
Ці норми дозволяють вирішити заявлене обвинуваченим ОСОБА_6 клопотання таким чином.
1. Як неодноразово зазначалось вище, в межах цього кримінального провадження ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених частиною 1 статті 366 та частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України.
2. Далі, строк давності притягнення до кримінальної відповідальності в зв`язку з обвинуваченням у вчиненні злочинів, про якій йдеться в межах цього кримінального провадження, тривав до (30 вересня 2016 року + 05 років) 30 вересня 2021 року.
Отже, наразі строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, про які йдеться в межах цього кримінального провадження, сплинув.
3. Про наслідки звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_6 є освіченим.
Також йому роз`яснене право на розгляд справи у повному обсязі та можливість під час такого розгляду за наявності до того підстав бути визнаним невинуватим у вчиненні інкримінованого злочину.
Але таким правом ОСОБА_10 скористатись не побажав та наполягав на задоволенні клопотання про закриття провадження у справі.
Отже, клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника підлягають задоволенню.
Визначення подальшого руху кримінального провадження.
Оскільки цією ухвалою ОСОБА_6 звільняється від кримінальної відповідальності, подальший розгляд висунутого йому обвинувачення спільно з обвинуваченням, що висунуте ОСОБА_11 не є можливим.
1. Відповідно до статей 334, 217 Кримінального Процесуального Кодексу України за такого матеріали стосовно ОСОБА_6 слід виділити в окреме провадження.
2. При цьому відповідно до процитованих вище приписів частини 2 статті 288 Кримінального Процесуального Кодексу України провадження у справі про обвинувачення ОСОБА_6 слід закрити.
3. З огляду на такий подальший рух цього кримінального провадження у його матеріали слід виділити лише:
-екземпляр цієї ухвали;
-витяг з обвинувального акту в частині, що стосується обвинувачення ОСОБА_10 ;
-витяг з журналу судового засідання в частині, що стосується 13 лютого 2026 року
Керуючись ст.ст. 369-372, 376 Кримінального Процесуального Кодексу України, суд, -
У Х В А Л И В :
1.Виділити в окреме провадження матеріали про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України.
Виділити в провадження про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України такі документи
-екземпляр цієї ухвали;
-витяг з обвинувального акту в частині, що стосується обвинувачення ОСОБА_6 ;
-витяг з журналу судового засідання в частині, що стосується 03 липня 2026 року
2.Клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
2.1. Звільнити ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності в зв`язку з обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України в зв`язку з закінченням строків давності.
2.8. Кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 366, частиною 2 статті 367 Кримінального Кодексу України - закрити.
Ухвала може бути оскарженою до апеляційного суду Миколаївської області через Центральний районний суд міста Миколаєва протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя = ОСОБА_1 =
Судді =
ОСОБА_2 ОСОБА_3 =
Судове рішення № 139280198, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 10.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/148/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: