Рішення № 139280039, 27.08.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №484/3108/26

Провадження №2/484/2239/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А.

секретар судового засідання - Бикова О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

26.05.2026 ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що 11.02.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1236922. Відповідно до умов Договору ТОВ «МІЛОАН» надало відповідачу кредит на споживчі цілі в сумі 10000 грн 00 коп. Відповідач зобов`язалася в порядку та на умовах, що визначені договором, повернути кредит. Однак зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, через, що виникла заборгованість в сумі 23180 грн 00 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 9500 грн 00 коп., заборгованість за відсотками 12480 грн 75 коп., заборгованість за комісією 1200 грн 00 коп. 16.11.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №52-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги за кредитними договорами до боржників ТОВ «МІЛОАН», в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором №1236922 від 11.02.2020. Добровільно відповідач кредитну заборгованість в сумі 23180 грн 00 коп. не погашає. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму зазначеної кредитної заборгованості, сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн 00 коп.

Ухвалою від 27.05.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, визначені строки подачі заяв по суті.

Ухвалою від 26.06.2026 розгляд справи відкладений через неявку відповідача.

В судове засідання представник позивача не прийшов, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не прийшла, повідомлена належним чином про час та місце розгляду справи за місцем проживання. Причини неявки суду невідомі. Відзив на позов та докази на спростування доводів позивача до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності вказаних вище осіб за наявними в ній доказами.

Ухвалою суду від 27.08.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.

Оскільки учасники справи на судове засідання не прибули, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 11.02.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1236922.

Зазначений договір було укладено у вигляді електронного документу шляхом підписання відповідачем одноразовим ідентифікатором Z71585 (а.с. на звороті 10).

Відповідно до п.1.2. кредитного Договору сума кредиту становить 10000.00 грн. у валюті: Українські гривні.

У Анкеті-заяві на кредит №1236922 від 11.02.2020 позичальником зазначено власні персональні дані, погоджено умови кредитування: сума кредиту 10000 грн 00 коп. (а.с. 11)

Відповідно до платіжного доручення №15099418 від 11.02.2020 ТОВ «МІЛОАН» перерахувало кошти ОСОБА_1 в сумі 10000 грн 00 коп. (а.с. 12)

Тобто, свої зобов`язання за договором ТОВ «МІЛОАН» виконало в повному обсязі.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконувала, через, що виникла заборгованість в сумі 23180 грн 00 коп., в тому числі заборгованість за тілом кредиту 9500 грн 00 коп., заборгованість за відсотками 12480 грн 75 коп., заборгованість за комісією 1200 грн 00 коп.

16.11.2020 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги №52-МЛ, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право грошової вимоги за кредитними договорами до боржників ТОВ «МІЛОАН», в тому числі й до ОСОБА_1 за кредитним договором №1236922 від 11.02.2020.

Однак відповідач добровільно заборгованість не погашає.

З будь-якими заявами відповідач до позивача не зверталася, причин прострочення зобов`язання не пояснювала.

З Договору про споживчий кредит №1236922 від 11.02.2020 вбачається, що його укладено в електронній формі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, через, що виникла заборгованість, яка добровільно ним не сплачується.

За змістом ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ч.ч.1,3 ст.509 ЦК України).

Згідно із ч.1 ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ч.1 ст.527 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч.1 ст.1055 ЦК України).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із матеріалами справи ТОВ «МІЛОАН» уклали з відповідачем кредитний договір в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчого кредиту ТОВ «МІЛОАН».

Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а саме: розміру кредиту, розміру процентів та порядку їх нарахування, сплати комісії. Відповідач, підписавши кредитні договори, погодилася з такими умовами.

Враховуючи викладене вище, те, що відповідач зобов`язання свої не виконала суд вважає за необхідне стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №1236922 від 11.02.2020 у розмірі 11200 грн, з яких: заборгованості по тілу кредиту 10000 грн 00 коп. та прострочення заборгованості за комісією 1200 грн 00 коп.

Згідно із п.1.3. цього договору кредит надається строком на 30 днів з 11.02.2020.

Відповідно до п.1.4. кредитного Договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом: 12.03.2020.

Згідно із п. 1.5 цього Договору сукупна вартість кредиту, що включає загальну суму зборів, платежів та інших витрат, які повинен сплатити Позичальник за цим Договором (без врахування суми (тіла) кредиту) складає 7200.00 грн. в грошовому виразі та 876.00 відсотків річних у процентному значенні, і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Сукупна вартість кредиту розрахована виходячи з припущення, що Кредитний договір залишиться чинним протягом погодженого строку та що Позикодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі. 1.5.1. Комісія за надання кредиту: 1200.00 грн., яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово; 1.5.2. Проценти за користування кредитом: 6000.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки за цим Договором: фіксована.

Відповідно до п.1.6. кредитного Договору Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п.2.2.3 цього Договору.

Згідно до п.2.3.1 кредитного Договору пролонгація кредиту: 2.3.1. Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку Заборгованості по кредиту.

Відповідно до п.п.2.3.2. цього Договору волевиявлення Позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п.6.14. Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п.2.5 Договору.

Однак, доказів про продовження строку кредитування в матеріалах справи відсутні.

Згідно із ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18) вказала, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, ТОВ «МІЛОАН» мало право нараховувати проценти за користування коштами на підставі ч.1 ст.1048 ЦК України тільки до 12.03.2020. Після 12.03.2020 проценти повинні нараховуватись на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України.

Оскільки відсотки відповідно до ст.625 ЦК України нараховані за період з 13.03.2020 по 20.05.2020, то відповідач звільняється від обов`язку їх сплати на користь позивача.

Отже в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості по процентам за період з 13.03.2020 по 20.05.2020 слід відмовити та стягнути суму заборгованості за процентами з відповідача у розмірі 6000 грн 00 коп.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Представник позивача підтвердив належними доказами понесення витрати на правничу допомогу в сумі 8000 грн 00 коп.

Однак, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на підставі ст.141 ЦПК України витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимоги в сумі 5763 грн 59 коп. та судовий збір 1918 грн 12 коп.

Керуючись ст. ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" заборгованість за кредитним Договором №1236922 від 11.02.2020 у розмірі 16700 грн 00 коп., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 9500 грн 00 коп., прострочення заборгованості за комісією 1200 грн 00 коп., заборгованість за сумою відсотків 6000 грн 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1918 грн 12 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5763 грн 59 коп., всього 24381 (двадцять чотири тисячі триста вісімдесят одна) грн 71 коп.

У задоволенні позову в частині стягнення заборгованості відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Миколаївського апеляційного суду.

Інформація про учасників справи:

позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» місцезнаходження за адресою: вул.Смаль-Стоцького,1, 28 корпус, м.Львів, ЄДРПОУ 35234236;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Медведєва