Ухвала суду № 139278949, 14.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22958/26

1-кс/760/10983/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2026 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

Слідчого судді судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 клопотання старшого слідчого 2-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026000000000890 від 09.07.2026, відносно підозрюваного

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хмельницький, Хмельницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, раніше не судимого, військовослужбовця - начальника складу боєприпасів в/ч НОМЕР_1 ,

якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До провадження слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва надійшло клопотання старшого слідчого 2-го відділу слідчого управління Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026000000000890 від 09.07.2026, відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026000000000890, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 та займає посаду начальника підрозділу забезпечення вищевказаної частини.

При цьому, враховуючи службове становище ОСОБА_4 , останній має вільний доступ до складів озброєння відповідної військової частини у підпорядкуванні якої знаходиться.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що у невстановлений органом досудового розслідування час, але не пізніше 15 липня 2026 року та в невстановленому досудовим розслідуванням місці у громадянина України ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на збут вибухових речовин, вогнепальної зброї та бойових припасів для неї без передбаченого законом дозволу на відповідний збут.

Так, переслідуючи вищевказаний злочинний мотив, а також маючи на меті отримання матеріального зиску від вчинення правопорушення, ОСОБА_4 , 15 липня 2026 року, в ході телефонної розмови з раніше відомим йому громадянином України ОСОБА_7 запропонував останньому особисту зустріч.

В подальшому, 15 липня 2026 року громадянин України ОСОБА_4 , переслідуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут вибухових речовин, вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, перебуваючи на території АЗС «Amic Energy», розташованої поблизу с. Димер, Вишгородського р-ну., Київської обл., в ході особистої розмови запропонував раніше знайомому йому громадянину України ОСОБА_7 , придбати в нього вибухові речовини, вогнепальну зброю та бойові припаси.

Того ж дня, розуміючи суспільну небезпечність своїх діянь, переслідуючи корисливий мотив, громадянин ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , в ході особистої розмови з ОСОБА_7 , надав останньому перелік вибухових речовин, зброї та бойових припасів до неї, які може продати, а саме: бойові набої (калібру 5.45х39 мм) у кількості 6480 шт., бойові набої (калібру 7.62х39 мм) у кількості 6480 шт., бойові набої (калібру 12.7х108 мм) у кількості 10000 шт., бойові набої (калібру 5.56х39 мм) у кількості 10000 шт., бойові гранати М52П3 чеського виробництва у кількості 300 шт., бойові гранати Ф-1 у кількості 200 шт., автомат АК-47, а також вибухову речовину «тротил» вагою 500 кг.

В подальшому, в невстановлений органом досудового розслідування час та в невстановленому місці, між громадянами ОСОБА_4 , та ОСОБА_7 , було досягнуто домовленості щодо продажу ОСОБА_4 , набоїв різного калібру, двох типів гранат, а також автомату та вибухової речовини.

28 липня 2026 року, ОСОБА_4 , маючи на меті отримання матеріального зиску від продажу вибухових речовин, зброї та бойових припасів до неї, розуміючи суспільну небезпечність своїх дій, а також той факт, що продаж відповідних речей без передбаченого законом дозволу заборонено, в ході особистої зустрічі з громадянином ОСОБА_7 , на території АЗС «КЛО», розташованої поблизу с. Глеваха, Фастівського р-ну., Київської обл., здійснив передачу останньому за грошову винагороду в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) доларів США, наступних предметів, що візуально схожі на:

- набої калібру 5.45х39 мм у кількості 7200 (сім тисяч двісті) штук;

- набої калібру 7.62х39 мм у кількості 6000 (шість тисяч) штук;

- набої калібру 5.56х39 мм у кількості 1000 (одна тисяча) штук;

- набої калібру 9х19 мм у кількості 250 (двісті п`ятдесят) штук;

- гранати М52П3 чеського виробництва у кількості 36 (тридцять шість) штук;

- автомат Калашникова АКМ калібром 7.62 мм;

- магазини до автомату Калашникова АКМ у кількості 10 (десять) штук;

- розсипчастий тротил загальною вагою 3108,2 (три тисячі сто вісім) грамів.

Так, згідно з висновком експерта №СЕ26-84/9-112/10 від 10.08.2026 року, надана на дослідження розсипчаста речовина жовтого кольору, масою 3108,2 г, є бризантною вибуховою речовиною «тротил».

Крім того, тридцять шість предметів, схожих на ручні гранати М52П3, належать до бойових припасів військового призначення, є повністю спорядженими оборонними ручними осколковими гранатами М52П3, кожна з яких споряджена розривним зарядом вибухової речовини (суміші) типу ТГ (тротил/гексоген) масою 90 г та засобом підриву - запалом.

Також, двадцять предметів, схожих на корпуси ручних осколкових гранат Ф-1, до бойових припасів не належать, однак є складовими частинами двадцяти окремих боєприпасів. При цьому, двадцять предметів, які знаходилися в двох металевих герметичних банках з маркувальними позначеннями «UZRGM dla F-1 I RG-42 354-P-07-67 10 szt», «OTWIERAC TYLKO TU» (по десять предметів в кожній) належать до вибухових пристроїв і при конструктивному поєднанні будь-якого із двадцяти наданих корпусів ручних осколкових гранат Ф-1 з будь-яким із двадцяти уніфікованих запалів ручних гранат модернізованих УЗРГМ утворюють остаточно споряджені конструкції двадцяти ручних осколкових гранат дистанційної дії Ф-1. Дані гранати належать до бойових припасів військового призначення.

Крім того, згідно з висновком експерта №СЕ26-86/9 від 10.08.2026 року, наданий на експертизу предмет, зовні схожий на зброю, належить до стрілецької нарізної вогнепальної зброї, є промислово виготовленим бойовим 7,62 мм автоматом Калашникова АКМ (індекс ГРАУ 6П1), який придатний до стрільби (пострілів).

Також, згідно з висновком експерта № СЕ 26-85/9 від 11.08.2026 року, надані на експертизу 14 448 предметів, зовні схожих на патрони, належать до бойових припасів (боєприпасів) стрілецької нарізної вогнепальної зброї.

6 200 предметів, зовні схожих на патрони із маркуваннями на донних поверхнях: «60 89» (1 080 шт.), «270 86» (2 160 шт.), «270 88» (2 160 шт.) та «324 94» (800 шт.), є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм з кулями «ПС» зі сталевим осердям.

250 предметів, зовні схожих на патрони із маркуванням на донних поверхнях «S&B 9x19 25», є пістолетними патронами калібру 9х19 мм (9 mm Luger) з кулями зі свинцевим осердям.

6 000 предметів, зовні схожих на патрони із маркуванням на донних поверхнях «GECO 7.62х39», є мисливськими проміжними патронами калібру 7,62х39 мм з кулями зі свинцевим осердям.

998 предметів, зовні схожих на патрони із маркуванням на донних поверхнях «N70 5.45x39», є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм з кулями «ПС» зі сталевим осердям.

1 000 предметів, зовні схожих на патрони із маркуванням на донних поверхнях « 5.56 GGG 26», є бойовими проміжними патронами калібру 5,56х45 мм з кулями зі сталевим осердям. Надані на експертизу 14 448 патронів придатні до стрільби (пострілів).

За вказаними обставинами злочинної діяльності 13.08.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Під час досудового розслідування, в тому числі шляхом проведення слідчих та інших процесуальних дій, отримано докази того, що з високим ступенем ймовірності підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, які містять ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

А саме, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 2, 3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України:

1. Переховуватися від органів досудового слідства та/або суду.

Так, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні інкримінованого йому тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, що дає підстави вважати, що підозрюваний буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

2. Знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що на даний час не встановлено всіх речей (речових доказів) та документів, які зберегли на собі сліди кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_4 , перебуваючи не під вартою може знищити або сховати вказані матеріальні об`єкти та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

3. Незаконно впливати на свідків, інших співучасників інкримінованого йому злочину

У ході досудового розслідування не встановлено та не допитано усіх осіб, яким відомі обставини, що підлягають доказуванню під час кримінального провадження, у тому числі особи, яким відомі обставини вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На даний час не встановлені всі спільники ОСОБА_4 у вчиненні даного кримінального правопорушення, яким останній може повідомити про факт виявлення їх злочинної діяльності та обставини, які стали відомі йому в ході проведення досудового розслідування, що унеможливить притягнення до кримінальної відповідальності всіх винних осіб.

5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке полягає у позбавленні волі, є всі підстави вважати, що підозрюваний може полишити місце свого постійного проживання та виїхати з території України, де буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконними засобами через залякування впливати на свідків у кримінальному провадженні, які володіють інформацією щодо обставин вчинення нею зазначеного злочину, а також знищити, сховати або спотворити будь-які із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжуватиме вчиняти кримінальне правопорушення, з метою запобігання вказаним ризикам об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із визначенням розміру застави у 160 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 532 480 грн., та визначити процесуальні обов`язки відповідно до ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання з підстав та за обставин, в ньому викладених, наполягав на його задоволенні.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання слідчого, зазначивши, що вважають повідомлену підозру необґрунтованою, зазначають про провокацію злочину з боку працівників правоохоронних органів, проведені нсрд вважають недопустимими доказами. Захисник зазначив, що підозрюваний має стійкі соціальні зв`язки, є військовослужбовцем, щомісячний дохід підозрюваного складає 43 000 грн/міс, має на утриманні двох неповнолітніх осіб, дружина не працевлаштована. Крім того, звернули увагу слідчого судді на те, що у клопотанні слідчого не конкретизовано, з якими конкретно свідками заборонено спілкування підозрюваному. Просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого. На запитання слідчого судді, підозрюваний ОСОБА_4 повідомив, що займає посаду начальника підрозділу забезпечення в/ч НОМЕР_1 , та дійсно без дозволу керівництва виніс із складу в/ч вибухові речовими, боєприпаси та зброю, з метою надання допомоги іншому військовому підрозділу, вказані речовини та зброю, включаючи ящики із гранатами, він погрузив у автомобіль, та в подальшому був затриманий працівниками правоохоронних органів. Зазначив, що дотримувався правил безпеки, тому боєприпаси не могли здетонувати та завдати шкоди стороннім особам.

Дослідивши клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та додані до нього матеріали кримінального провадження, якими слідчий обґрунтовував доводи клопотання, заслухавши позиції прокурора, підозрюваного та його захисника, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Згідно із ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 176 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, під час розгляду клопотання, слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026000000000890, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2026 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

13.08.2026 о 09 год. 00 хв. за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, було затримано ОСОБА_4 .

13.08.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, а саме у збуті вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

В якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано докази, які досліджені слідчим суддею у судовому засіданні: Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, зареєстрованого за № 42026000000000890 від 09.07.2026 за фактами незаконного поводження зі зброєю, бойовими приписами та вибуховими речовинами військовослужбовцем, рапорт про виявлене кримінальне правопорушення від 07.07.2026, інформація щодо виконання доручення від 16.07.2026, інформація про особу підозрюваного, протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 20.07.2026, інформація щодо виконання доручення від 29.07.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 28.07.2026, протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 28.07.2026, протокол огляду та добровільної видачі предмету від 28.07.2026, довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 28.07.2026, від 28.07.2026, від 28.07.2026 із фототаблицею до них, постанова слідчого про призначення судової вибухо-небезпечної експертизи від 30.07.2026, постанова слідчого про призначення експертизи вогнепальної зброї та боєприпасів від 30.07.2026, постанова слідчого про призначення експертизи вогнепальної зброї та боєприпасів від 30.07.2026, висновок експерта за результатами проведення комплексної вибухо-технічної експертизи та експертизи матеріалів, речовин та виробів від 10.08.2026 за № СЕ26-84/9-112/1-10, відповідно до якої надані на експертизу об`єкти, а саме: розсипчаста речовина жовтого кольору (об`єкт №1) масою 3108,2 г., є бризантною вибуховою речовиною «тротил»; тридцять шість предметів, схожих на ручні гранати М52ПЗ, які знаходились у запечатаних контейнерах зеленого кольору, належать до бойових припасів військового призначення, є повністю спорядженими оборонними ручними осколковими гранатами М52П3, кожна з яких споряджена розривним зарядом вибухової речовини (суміші) типу ТГ (тротил/гексоген) масою 90 г. (8) та засобом підриву - запалом; двадцять предметів, схожих на корпуси ручних осколкових гранат Ф-1 до бойових припасів не належать, є складовими частинами двадцяти окремих боєприпасів. Кожен з предметів складається з корпусу, який споряджено розривним зарядом вибухової речовини - тротилом масою 50-56 г (5); двадцять предметів, які знаходилися в двох металевих герметичних банках з маркуванням, позначеним «UZRGM dla F-1 S RG-42 354-P-07-67 szt», «OTWIRAC TYLKO TU» (по десять предметів в кожній), належать до вибухових пристроїв, є потужними засобами підриву (пристрої, призначені для ініціювання вибуху зарядів вибухових речовин) - уніфікованими запалами ручних гранат модернізовані УЗРГМ. Дані запали також є складовими компонентами ручних гранат Ф-1, РГД-5 та РГ-42. При конструктивному поєднанні будь-якого із двадцяти наданих корпусів ручних осколкових гранат Ф-1 з будь-яким із двадцяти уніфікованих запалів ручних гранат модернізованих УЗРГМ утворюють остаточно споряджені конструкції двадцяти ручних осколкових гранат дистанційної дії Ф-1. Дані гранати належать до бойових припасів військового призначення. Надані на експертизу об`єкти, а саме: бризантна вибухова речовина «тротил» придатна до вчинення вибуху за умов її ініціювання засобом підриву, тридцять шість ручних гранат М52П3 придатні до вчинення вибуху, двадцять ручних осколкових гранат дистанційної дії Ф-1 придатні до вчинення вибуху; висновок експерта за результатами проведення експертизи зброї від 10.08.2026 за № СЕ26-86/9, відповідно до якого наданий на експертизу предмет, ззовні схожий на зброю, належить до стрілецької нарізної вогнепальної зброї, є промислово виготовленим бойовим 7, 62 мм автоматом Калашникова АКМ, який придатний до пострілів; висновком експерта за результатами проведення експертизи зброї від 11.08.2026 за № СЕ26-85/9 , відповідно до якої надані на експертизу 14 448 предметів, ззовні схожих на патрони, належать до бойових припасів стрілецької нарізної вогнепальної зброї, 6200 предметів, ззовні схожих на патрони із маркуваннями до них, є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм із кулями ПС зі сталевим осердям, 250 предметів, ззовні схожих на патрони із маркуванням на данних поверхнях, є пістолетними патронами калібру 9х19 із кулями із свинцевим осердям, 6000 предметів, ззовні схожих на патрони із маркуванням на них, є мисливськими проміжними патронами калібру 7,62х39 мм з кулями із свинцевим осердям, 998 предметів, ззовні схожих на патрони із маркуваннями на них, є бойовими проміжними патронами калібру 5,45х39 мм з кулями «ПС» зі сталевим осердям, 1000 предметів, зовні схожих на патрони із маркуванням на них, є бойовими проміжними патронами калібру 5,56 х 45 мм. З кулями зі сталевим осердям. Надані на експертизу 14 448 патронів придатні до стрільби /а. с. 12-205/.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.

Поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини, викладені в його рішеннях.

Поняття «обґрунтована підозра» наведено в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якого обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.09.1990).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у ст. 5 Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра» передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.F. проти Німеччини).

Згідно практики ЄСПЛ суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Більш того, у п. 48 рішення ЄСПЛ «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 ЄСПЛ визначив «Суд повторює, що для того, що арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий, поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також, не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У відповідності до положень ч. 2 ст. 94 КПК України жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили, та всі докази в даному кримінальному провадженні підлягають ретельній перевірці з наступною їх оцінкою у відповідності до положень ч. 1 ст. 94 КПК України.

Відповідно до ст. ст. 89, 94 КПК України оцінка допустимості та належності доказів буде надана судом першої інстанції при розгляді кримінального провадження по суті.

За таких умов, дослідивши матеріали клопотання слідчого та долучені до нього документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, які могли б об`єктивно зв`язувати підозрюваного з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дане кримінальне правопорушення.

Як вбачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу, окрім обґрунтованої підозри, є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, при розгляді клопотання слідчого, судом встановлено, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, про які зазначає слідчий у поданому клопотанні (ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставини кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення).

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, у рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») 31315/96 від 25.04.2000, Страсбурзький суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання.

Згідно із положеннями рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року за № 14-рп/2003 при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу разом з іншими обставинами враховується тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа.

Так, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого підозрюваному може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, у випадку встановлення на підставі вироку суду винуватості останнього у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, підозрюваний може вчиняти дії, спрямовані на переховування від органів досудового розслідування та суду та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми показів в частині фактичних обставин справи, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик стосовно того, що підозрюваний ОСОБА_4 може знищити чи спотворити будь-яку з речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки займає посаду начальника підрозділу із забезпечення військової частини НОМЕР_1 , боєприпаси та зброя зі складу якої були виявлені та вилучені під час огляду транспортного засобу, під керуванням підозрюваного ОСОБА_4 , що підтвердив сам підозрюваний під час розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу.

При оцінці ризику впливу на свідків, слідчим суддею враховано те, що підозрюваному ОСОБА_4 відомі анкетні дані свідків у даному кримінальному провадженні, що вказує на те, що підозрюваний може вживати заходів, спрямованих на вплив на вказаних осіб з метою зміни останніми своїх показів. Крім того, на теперішній час органом досудового слідства не встановлені всі особи, причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а також, свідки, покази яких мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, як зазначає слідчий у поданому клопотанні.

Враховуючи характер інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, існує ризик вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень чи продовження вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється.

При постановленні ухвали, слідчим суддею враховано особу підозрюваного ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 , нагороджений відзнакою Міністра оборони України, грамотою Вишгородської районної державної адміністрації, подякою Головного управління розвідки, заохочувальною відзнакою, пам`ятною відзнакою, тобто слідчим суддею встановлено наявність міцних соціальних зв`язків у підозрюваного.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи вищевикладене, а також особу підозрюваного ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 09 год. 00 хв. 11 жовтня 2026 року, з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На переконання слідчого судді, із врахуванням інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, стадії кримінального провадження, вказаний запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти ризикам, встановленим слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого. Жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе нівелювати ризики, визначені ст. 177 КПК України.

Водночас, слідчий суддя доходить до переконання про можливість визначення застави у розмірі 120 (ста двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп., із покладенням на підозрюваного процесуальних обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом, не відлучатись за територію м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи (служби), утриматися від спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 з приводу обставин даного кримінального провадження, здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховано майновий стан підозрюваного ОСОБА_4 , його щомісячний дохід, який, за словами підозрюваного, становить 43 000 грн., та приписи ч. 5 ст. 182 КПК України, відповідно до якої у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Тобто, слідчий суддя дійшов до висновку, що застава у визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межах не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, із врахуванням особи підозрюваного та обсягу повідомленої останньому підозри стосовно вчинення підозрюваним в умовах воєнного стану кримінального правопорушення проти громадської безпеки, пов`язаного із збутом вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин, без передбаченого законом дозволу.

Отже, клопотання слідчого підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 176-179, 182, 183, 186, 193, 194, 197, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого, - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 09 год. 00 хв. 11 жовтня 2026 року, з утриманням на Гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити строк дії ухвали слідчого судді про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - до 09 год. 00 хв. 11 жовтня 2026 року.

Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.

Визначити суму застави у розмірі 120 (ста двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 399 360 (триста дев`яносто дев`ять тисяч триста шістдесят) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок: банк отримувача коштів ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26268059; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом`янського районного суду міста Києва.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

-Прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першим викликом,

-Не відлучатись за територію м. Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду,

-Повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи (служби),

-Утриматися від спілкування із свідками ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 з приводу обставин даного кримінального провадження,

-Здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

У задоволенні іншої частини клопотання слідчого, - відмовити.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити 60 днів з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Солом`янський районний суд м. Києва.

З моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Офіс Генерального прокурора.

Копію ухвали направити для виконання до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з моменту проголошення ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1