Рішення № 139278632, 26.08.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/6397/20 2/760/8574/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі

головуючого судді Усатової І.А.,

за участю

секретаря Зеленчука М.М.,Омельяненко С.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу з викликом сторін за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕКТОР ЛТД», ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРІВАКС», ОСОБА_7 , приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Жаботинського Івана Володимировича, Державного підприємства «СЕТАМ» про скасування рішення державного реєстратора, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 10.03.2020 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою до ОСОБА_4 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішення державного реєстратора, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності, в якій просила:

(1) скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондар Марії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 13875953 від 18.06.2014 18:11:59 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

(2) скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 червня 2014 (індексний номер 23180594) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (в літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 413 кв. м., видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві (Середа М.С.);

(3) скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно: нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (в літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 413 кв.м., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 388003380000, номер запису про право власності: 6056595) та припинити право власності ОСОБА_4 на вказане нерухоме майно: нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (в літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 413 кв.м.;

(4) стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати в розмірі 2522 грн. 40 коп.

В обґрунтування вказаного позову позивач зазначила, що вона є співвласницею квартири АДРЕСА_2 та постійно проживає в цій квартирі.

Вказує, що протягом останніх більше ніж 14 років в квартирах АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , розташованих на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 безперервно ведуться самочинні будівельні роботи з реконструкції жилих приміщень вказаних квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 у нежилі, з демонтуванням внутрішніх перегород, із втручанням в капітальні несучі конструкції, із зміною конфігурації капітальних стін та об`єднанням житлових приміщень з частиною підвальних (цокольних) приміщень будинку тощо.

Зазначає, що на рівні першого поверху, біля квартир АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 була незаконно побудована прибудова до будинку.

Стверджує, що згоди на вказане будівництво в квартирах АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та їх переведення з житлового фонду у нежитловий, а також на будівництво вказаної прибудови до будинку, співвласники на праві спільної сумісної власності спільного майна вищевказаного багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 не надавали.

Власником зазначених квартир АДРЕСА_6 станом на момент подання позову є ОСОБА_4 , що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу квартир від 04.10.2011, від 15.09.2011, від 02.02.2011, витягами з Державного реєстру правочинів № 10464290 від 04.10.2011, № 10382973 від 15.09.2011, № 9555423 від 02.02.2011 та витягами про державну реєстрацію прав № 31600520 від 10.10.2011, № 31581872 від 07.10.2011, № 29145415 від 28.02.2011.

Вказує, що незаконність здійсненої відповідачем-1 ОСОБА_4 реконструкції її жилих квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 у нежилі, з реконструкцією підвалу під вказаними квартирами та добудовою тераси підтверджуються чинними судовими рішеннями та обставинами встановленими цими судовими рішеннями, а саме:

- чинною постановою Шевченківського районного суду міста Києва, як адміністративного, від 03.03.2014 по адміністративній справі № 761/33173/13-а, яка була залишена в силі Київським апеляційним адміністративним судом та Вищим адміністративним судом України, та якою було визнане незаконним та скасоване розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.12.2011 № 2323 «Про переведення житлових приміщень квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 та АДРЕСА_7 у нежилі».

- чинною постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2016 по адміністративній справі № 826/23554/15, яка була залишена в силі Київським апеляційним адміністративним судом, було скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 15.05.2013 за № КВ 082131350674 та було скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно- будівельного контролю у місті Києві 20.02.2014 за № КВ 142140510128.

Зазначає, що ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 04.10.2017 по справі № 760/18038/15-ц, відповідачу-1 ОСОБА_4 було заборонено судом вчиняти будівельні роботи, пов`язані з реконструкцією і переплануванням у квартирах АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 .

Стверджує, що в порушення вказаного чинного судового рішення, відповідачем-1 ОСОБА_4 були незаконно продовжені роботи із реконструкції і перепланування у квартирах АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 та було здійснено чергове незаконне руйнування капітальної стіни будинку (влаштований вхід з двору в місці розташування вікна приміщення кухні квартири АДРЕСА_5 ).

Зазначає, що відповідач-1 ОСОБА_4 , ігноруючи всі чинні судові рішення, ігноруючи норми закону та завдяки бездіяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю, завершила незаконну самочинну реконструкцію її жилих квартир АДРЕСА_8 у нежилі та незаконно влаштувала у своїх квартирах заклад чоловічої перукарні.

При цьому, фактично, використовуючи незаконно переведені житлові приміщення квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 у нежитлові під заклад чоловічої перукарні, відповідач-1 ОСОБА_4 офіційно приховує це та вказані житлові квартири продовжують офіційно мати статус житлових, що підтверджується листом керівника департаменту загально правової роботи Дирекції правового забезпечення ПАТ «Київенерго» ОСОБА_8 від 06.03.2017 № 91/52/89.

Вказує, що реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві видала відповідачу-1 свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 18 червня 2014 року на об`єкт нерухомого майна :нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (в літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 413 кв.м.

Вказані нежитлові приміщення, заклади громадського харчування за вказаною адресою-це незаконно реконструйовані відповідачем-1 жилі квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на АДРЕСА_1 . Спірне свідоцтво на нежитлові приміщення сприяло відповідачу -1 влаштувати у своїх квартирах заклад чоловічої перукарні.

Стверджує, що відповідачу-1 ОСОБА_4 на праві власності належали жилі квартири АДРЕСА_6 загальною площею 174,9 кв. метри, з яких: 36,1 кв. метри - квартира АДРЕСА_3 ; 55,7 кв. метри - квартира АДРЕСА_4 ; 83,1 кв. метри - квартира АДРЕСА_5 . У той же час, відповідно до поданої відповідачем-1 ОСОБА_4 державному реєстратору декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 20.02.2014 за № КВ 142140510128, яка була скасована судом, загальна площа реконструйованого відповідачем-1 ОСОБА_4 об`єкта становить 413,0 кв. м., що на 238,1 кв. метри перевищує площу, яка підтверджувалась правовстановлюючими документами відповідача-1 ОСОБА_4 на належні їй жилі квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 . Серед поданих відповідачем-1 ОСОБА_4 державному реєстратору документів були відсутні будь-які правовстановлюючі документи, які б підтверджували її право власності на вказані «додаткові» 238,1 кв. метри. Однак, державний реєстратор таку істотну суперечність не перевірив, зареєстрував та видав відповідачу-1 ОСОБА_4 спірне свідоцтво на нежитлові приміщення на всі вищевказані 413,0 кв.м.

Також позивач просить визнати поважними причини пропуску строку позовної давності за даним позовом та захистити її права та законні інтереси.

В обґрунтування поважності пропуску строку позивач зазначила, що заявляла дані позовні вимоги в порядку адміністративного судочинства, але лише постановою Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у адміністративній справі № 826/7376/17 остаточно ухвалено, що даний позов має подаватися до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Разом із позовною заявою позивачем до суду першої інстанції було подано заяву- клопотання про витребування доказів.

З урахуванням викладеного, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 10.03.2020 зазначена цивільна справа передана в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_11.

Ухвалою суду від 11.03.2020, відкрито спрощене провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішення державного реєстратора, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24.06.2020 клопотання позивача про витребування доказів задоволено.

22.07.2020 на адресу суду від відповідача - Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вказаних вимог відповідач зазначив, що згідно з підпункту 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 26.11.2015 «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим у разі забезпечення виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, але не пізніше 30 квітня 2016 року.

Забезпечення здійснення зазначених функцій і повноважень покладено на Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради від 26 квітня 2016 року № 261 «Про затвердження Положення про Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради», яким у зв`язку з децентралізацією повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також відповідно до рішення ради від 14 квітня 2016 року № 319/319 «Про утворення Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради», з 01 травня 2016 року здійснюються повноваження з реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (та інших реєстраційних дій).

Зазначає, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) не матиме можливості, у разі задоволення позовних вимог, виконати судове рішення щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки в Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутні повноваження.

06.08.2020 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначила, що відзив отримала 22 липня 2020 року, а відповідь на нього подає у строк, визначений ухвалою суду від 11 березня 2020 року.

У відповіді на відзив позивач не погодилася з доводами представника відповідача-2 та зазначила, що останнім не доведено обставин, на які він посилається як на підставу заперечень проти позову.

Позивач послалася на положення постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» та зазначила, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у м. Києві, яке ліквідовано відповідно до зазначеної постанови.

Позивач вказала, що порушення її прав як співвласника спільного майна багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 були допущені Головним територіальним управлінням юстиції у м. Києві, а тому, на її думку, правонаступник цього органу - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) - є належним відповідачем у справі.

Щодо доводів представника відповідача-2 про те, що позивач не зверталася до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зі скаргою на дії державного реєстратора, позивач зазначила, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Міністерство юстиції України не розглядає відповідні скарги у разі наявності судового спору щодо нерухомого майна.

У зв`язку з цим позивач послалася на перебування на розгляді Солом`янського районного суду м. Києва цивільної справи № 760/18038/15-ц за її позовом до ОСОБА_4 щодо приведення квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , підвальних приміщень та прибудови до будинку АДРЕСА_1 у попередній стан та зазначила, що з огляду на наявність такого спору вона звернулася безпосередньо до суду.

Позивач також зазначила, що її попередні звернення подавалися до Головного територіального управління юстиції у м. Києві до його ліквідації, а не до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), та вказала, що представник відповідача-2 у відзиві, на її думку, по-різному посилається на правовий статус зазначених органів залежно від обґрунтування заперечень.

Щодо посилання представника відповідача-2 на відсутність у Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повноважень щодо внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно позивач зазначила, що позовні вимоги не містять вимоги про зобов`язання відповідача-2 вчинити такі реєстраційні дії.

Позивач також послалася на положення статті 18 ЦПК України та зазначила, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових і службових осіб та громадян.

У відповіді на відзив позивач зазначила, що Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на її думку, не є належним відповідачем або третьою особою у справі, оскільки не вчиняв дій, якими було порушено її права.

Крім того, позивач повторно виклала обставини, на які посилалася у позовній заяві, щодо належності ОСОБА_4 квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 загальною площею 174,9 кв. м, а також щодо реєстрації за нею права власності на нежитлове приміщення загальною площею 413,0 кв. м.

Позивач зазначила, що різниця між площею належних відповідачу-1 квартир та площею зареєстрованого за нею нежитлового приміщення становить 238,1 кв. м, а правовстановлюючих документів на цю площу, на її думку, відповідачем-1 державному реєстратору не подавалося.

Також позивач вказала на відсутність, на її думку, документів, що підтверджують належність відповідачу-1 спірних приміщень, а також на відсутність згоди співвласників багатоквартирного будинку на реконструкцію квартир та їх переведення з житлового фонду в нежитловий.

Позивач послалася на судові рішення, якими, за її твердженням, було скасовано розпорядження про переведення квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 у нежитлові приміщення, а також на інші судові рішення, які, на її думку, підтверджують обставини, викладені у позовній заяві.

Крім того, позивач звернула увагу на розбіжність у зазначенні прізвища державного реєстратора у свідоцтві на нежитлові приміщення та в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач зазначила, що державний реєстратор, на її думку, не здійснив належної перевірки поданих для державної реєстрації документів та не врахував наявність судових рішень щодо спірного майна.

Також позивач зазначила, що представник відповідача-2 у відзиві послався на положення статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, яка, на її думку, не була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення державного реєстратора 18 червня 2014 року.

Позивач також послалася на положення постанови Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870, Положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України, статті 19 Конституції України, статей 2, 43, 44 ЦПК України та зазначила, що представник відповідача-2, на її думку, не навів заперечень безпосередньо щодо обставин, покладених в основу позовних вимог.

За результатами викладеного позивач просила врахувати наведені у відповіді на відзив обставини під час розгляду справи та задовольнити позовні вимоги.

18.08.2020 на виконання вимог ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 24.06.2020 надійшли витребувані документи, а саме: належним чином засвідчена копія матеріалів реєстраційної справи № 388003380000 відносно об`єкта нерухомого майна - нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (у літ. «А»), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

12.04.2021 на адресу від відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просила застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що її право власності на вказане нежитлове приміщення 07.08.2018 року припинено, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.03.2021 року № 246309690.

Вказує, що оскільки на момент пред`явлення позову вона не була власником нежитлового приміщення -заклад громадського харчування (у літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 413 кв., а отже не є належним відповідачем у справі.

Крім того, зазначає, що позивач пропустила строк на звернення до суд, вказавши, що у зв`язку із зверненням з позовними вимогами до суду в порядку адміністративного судочинства, що не є на думку відповідача поважною причиною пропуску строку позовної давності.

11.05.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначила, що з відзивом ознайомилася лише в матеріалах справи, оскільки направлений відповідачем-1 08 квітня 2021 року на адресу позивача примірник відзиву нею фактично отриманий не був.

Позивач також вказала, що відзив відповідача-1, на її думку, не відповідає вимогам частин третьої, четвертої статті 178 ЦПК України, оскільки не містить попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат, а копію відзиву було направлено позивачу 08 квітня 2021 року, тоді як до суду відзив надійшов 12 квітня 2021 року.

Щодо доводів відповідача-1 про неналежність ОСОБА_4 як відповідача у справі позивач зазначила, що відповідач-1 є власником квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 . На підтвердження цього позивач послалася на договори купівлі-продажу квартир, витяги з Державного реєстру правочинів та витяги про державну реєстрацію прав.

Позивач також зазначила, що станом на 19 квітня 2021 року ОСОБА_4 залишалася власником зазначених квартир, що, за її твердженням, підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Позивач послалася на судові рішення, якими, за її твердженням, було визнано незаконним та скасовано розпорядження про переведення квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 у нежитлові приміщення, а також скасовано реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об`єкта до експлуатації.

Зокрема, позивач зазначила про постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року у справі № 761/33173/13-а, якою було визнано незаконним та скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 грудня 2011 року № 2323 щодо переведення квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 у нежитлові приміщення, а також про постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року у справі № 826/23554/15, якою було скасовано реєстрацію декларацій щодо виконання будівельних робіт та готовності об`єкта до експлуатації.

Позивач також зазначила, що Солом`янським районним судом м. Києва розглядається цивільна справа № 760/18038/15-ц за її позовом до ОСОБА_4 щодо приведення квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , підвальних приміщень та прибудови до будинку у попередній стан.

Крім того, позивач послалася на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2020 року у справі № 640/10429/19, якими, за її твердженням, було встановлено протиправність бездіяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю та зобов`язано його вчинити дії щодо звернення до суду з позовом до ОСОБА_4 стосовно самочинної прибудови та приведення квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 у первісний житловий стан.

Позивач зазначила, що на виконання зазначеної постанови було подано позов до ОСОБА_4 , який розглядається в адміністративній справі № 640/7085/20.

Також позивач послалася на висновок судової будівельно-технічної експертизи від 20 вересня 2016 року № 5729/16-43 та технічний паспорт від 05 грудня 2013 року, зазначивши, що відповідно до цих документів спірні нежитлові приміщення площею 413 кв. м пов`язані з реконструкцією квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та інших приміщень будинку.

Позивач вказала, що загальна площа квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , які належать відповідачу-1, становить 174,9 кв. м, тоді як право власності на нежитлове приміщення було зареєстровано за ОСОБА_4 на площу 413 кв. м.

При цьому, за твердженням позивача, документи, які підтверджували б право відповідача-1 на додаткові 238,1 кв. м, державному реєстратору не подавалися.

Позивач також зазначила, що спірне нежитлове приміщення включало частину спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема підвальні приміщення, а також що відповідачем-1 було здійснено прибудову до будинку.

Щодо припинення відповідачем-1 права власності на спірне нежитлове приміщення позивач послалася на інформацію з Державного реєстру речових прав від 01 березня 2021 року, відповідно до якої 14 серпня 2018 року було зареєстровано поділ об`єкта нерухомого майна, а 17 серпня 2018 року відповідні відомості внесено до реєстру Комунальним підприємством «Путрівське».

Позивач зазначила обставини створення та діяльності цього комунального підприємства, а також вказала на його керівника ОСОБА_9 , яку позивач вважає родичкою відповідача-1. На думку позивача, зазначені обставини свідчать про вчинення дій, спрямованих на припинення реєстрації права власності відповідача-1 на спірний об`єкт.

Позивач також послалася на ухвалу Солом`янського районного суду м. Києва від 04 жовтня 2017 року у справі № 760/18038/15-ц, якою ОСОБА_4 було заборонено вчиняти будівельні роботи, пов`язані з реконструкцією та переплануванням квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 . За твердженням позивача, у зв`язку з невиконанням цієї ухвали було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 та накладено на відповідача-1 штраф.

Крім того, позивач зазначила про наявність кримінальних проваджень № 12017100090014652, № 12017100090015273 та № 42013110090000176, пов`язаних із проведенням будівельних робіт та невиконанням судових рішень.

Щодо позовної давності позивач не погодилася з доводами відповідача-1 про її пропуск без поважних причин.

Позивач зазначила, що 08 червня 2017 року звернулася з позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва, де було відкрито провадження у справі № 826/7376/17. У подальшому провадження у цій справі було закрито у зв`язку з віднесенням спору до юрисдикції місцевого загального суду.

Позивач зазначила, що оскаржувала відповідну ухвалу в апеляційному та касаційному порядку, а постановою Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року було визначено, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Посилаючись на статті 256, 257, 261, 264, 267 ЦК України, позивач зазначила, що про спірне свідоцтво про право власності від 18 червня 2014 року їй стало відомо з інформаційної довідки від 14 квітня 2017 року, а звернення до адміністративного суду було здійснене у червні 2017 року. У зв`язку з цим позивач вважала, що звернення до суду мало місце у межах строку позовної давності, а в разі висновку суду про його пропуск просила визнати причини такого пропуску поважними.

Також позивач зазначила, що відповідач-1 у відзиві, на її думку, не навела заперечень по суті позовних вимог.

Позивач повторно виклала обставини щодо видачі 18 червня 2014 року Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_4. свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення площею 413 кв. м, а також щодо реєстрації за нею права власності на цей об`єкт.

Позивач зазначила, що державний реєстратор не перевірив належним чином подані для державної реєстрації документи, зокрема щодо правових підстав набуття права власності на площу, яка перевищувала площу належних відповідачу-1 квартир.

Також позивач звернула увагу на розбіжність у зазначенні у свідоцтві та інформаційній довідці прізвища державного реєстратора, який здійснив державну реєстрацію права власності.

Позивач послалася на положення Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зазначивши, що державний реєстратор, на її думку, не здійснив необхідної перевірки документів.

Крім того, позивач зазначила про відсутність згоди співвласників багатоквартирного будинку на проведення будівельних робіт, реконструкцію квартир та їх переведення з житлового фонду в нежитловий, посилаючись на відповідні судові рішення.

За результатами викладеного позивач просила врахувати наведені у відповіді на відзив обставини, визнати доводи відповідача-1 необґрунтованими та задовольнити позовні вимоги.

15.06.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмового доказу, який не міг бути поданий своєчасно з поважних причин, а саме копії витягу з висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Командирова О.В. № 7414/18-44 від 25.02.2021 року за результатами проведення додаткової будівельно-технічної судової експертизи у цивільній справі № 760/18038/15-ц та копії ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 14.03.2018 року про призначення додаткової судової будівельно-технічної експертизи у цивільній справі №760/18038/15-ц.

23.06.20221 на адресу суду від позивача надійшла заява про залучення Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу КМР КМДА у якості співвідповідача.

У судове засідання, призначене на 23.06.2021 з`явилися представник позивача та представник відповідача ЦМУ МЮ.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату та час повідомлені належним чином.

Протокольною ухвалою від 23.06.2021 суд долучив до матеріалів справи засвідчену копію матеріалів реєстраційної справи, відзив ЦМУ МЮ, відповідь на відзив від позивача, відзив на позовну заяву ОСОБА_4 , відповідь на відзив від позивача, докази до матеріалів справи та поновив строки для подачі доказів, залучив у якості співвідповідача Департамент з питань реєстрації виконавчого органу КМР КМДА.

30.06.2021 на адресу суду від позивача надійшла позовна заява у новій редакції у зв`язку із залученням Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради до участі у якості співвідповідача.

Вимоги вказаної позовної заяви співпадають з вимогами первісної позовної заяви.

19.07.2021 на адресу суду від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову в частині вимог до Департаменту.

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що між позивачем та Департаментом не виникали правовідносини щодо державної реєстрації речових прав на спірне нерухоме майно, а також те, що Департамент є не єдиним органом що здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тому вважав, що Департамент є неналежним відповідачем у справі.

Вказував, що Департамент не є правонаступником Управління державної реєстрації Головного територіального управління у м. Києві, державним реєстратором якого було прийнято відповідне рішення.

04.08.2021 на адресу суду від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов відзив на уточнену позовну заяву, доводи якого аналогічні доводам, викладеним у первісному відзиві.

31.08.2021 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив представника відповідача - Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Київ).

Позивач у відповіді на відзив зазначила, що подала її у встановлений судом строк, оскільки відповідно до ухвали суду від 11 березня 2020 року має право подати відповідь на відзив протягом 15 днів з дня його отримання, який, за її твердженням, отримала 21 серпня 2021 року.

Не погоджуючись з доводами представника відповідача-2, позивач зазначила, що Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) є правонаступником Головного територіального управління юстиції у м. Києві, а тому є належним відповідачем у справі. При цьому позивач послалася на постанову Кабінету Міністрів України від 09 жовтня 2019 року № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції» та положення про міжрегіональні управління Міністерства юстиції України.

Щодо доводів про необґрунтованість звернення до суду без попереднього оскарження дій державного реєстратора в адміністративному порядку позивач зазначила, що на момент звернення до суду вже перебувала на розгляді цивільна справа № 760/18038/15-ц щодо приведення квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , підвальних приміщень та прибудови до попереднього стану, у зв`язку з чим, на її думку, вона не могла оскаржити рішення державного реєстратора в адміністративному порядку. Також позивач вказала, що її звернення подавалися до Головного територіального управління юстиції у м. Києві до його ліквідації.

Заперечуючи проти доводів відповідача-2 щодо застосування законодавства у сфері державної реєстрації, позивач зазначила, що спірна державна реєстрація права власності проведена 18 червня 2014 року, а тому правомірність дій державного реєстратора має оцінюватися відповідно до законодавства, чинного на момент її проведення.

Позивач також зазначила, що ОСОБА_4 належали квартири АДРЕСА_9 , АДРЕСА_5 загальною площею 174,9 кв. м, тоді як право власності було зареєстровано на нежитлові приміщення загальною площею 413,0 кв. м, тобто на 238,1 кв. м більше. На думку позивача, документів, які підтверджували б право ОСОБА_4 на зазначену додаткову площу, державному реєстратору не подавалося, а до складу спірного об`єкта було включено приміщення спільного майна багатоквартирного будинку та здійснено прибудову до будинку.

Крім того, позивач зазначила, що представником відповідача-2 не наведено заперечень безпосередньо щодо обставин незаконності державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно, та послалася на положення статті 19 Конституції України, статей 2, 10, 43, 44 ЦПК України.

27.09.2021 на адресу суду від відповідача ОСОБА_4 надійшли пояснення по справі, у яких остання просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У своїх поясненнях відповідач-1 зазначила, що у 2011 році придбала квартири АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 , після чого здійснила їх реконструкцію, за результатами якої 18 червня 2014 року за нею було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення загальною площею 413 кв. м.

Водночас відповідач-1 зазначила, що 07 серпня 2018 року її право власності на зазначене нерухоме майно було припинено, у зв`язку з чим на момент звернення позивача до суду вона вже не була власником спірного майна та, на її думку, не є належним відповідачем у справі.

Посилаючись на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року у справі № 761/33173/13-а та обставини скасування декларації про готовність об`єкта до експлуатації, відповідач-1 зазначила, що відповідні судові рішення та скасування декларації відбулися вже після державної реєстрації за нею права власності на спірний об`єкт.

Крім того, відповідач-1 заявила про застосування позовної давності, посилаючись на пропуск позивачем загального трирічного строку. На її думку, звернення позивача спочатку до адміністративного суду у зв`язку з неправильним визначенням юрисдикції спору не є поважною причиною пропуску позовної давності, оскільки така обставина залежала від волі позивача. У зв`язку з цим відповідач-1 просила застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову.

12.11.2021 на адресу суду від відповідача на адресу суду надійшли додаткові письмові пояснення, в яких просить долучити до матеріалів справи постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі № 640/7085/20, відповідно до якої апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.05.2021, яким відмовлено в задоволенні позовних вимоги у справі № 640/7085/20 за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) до ОСОБА_4 про зобов`язання вчинити певні дії - залишено без змін. Згідно постанови колегія суддів погодилась з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_4 з 07.08.2018 не є власником об`єкта за адресою: АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 .

За таких обставин просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

19.11.2021 від відповідача-1 ОСОБА_4 надійшли письмові пояснення, які аналогічні доводам, викладених у письмових поясненнях відповідача від 27.09.2021.

25.11.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів для можливості позивача остаточно визначитись із позовними вимогами та клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів та заява про забезпечення позову.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 26.11.2021 заяву позивача про забезпечення позову повернуто заявнику.

Протокольною ухвалою від 29.11.2021 року задоволено клопотання про залучення співвідповідачів ОСОБА_5 та ТОВ «Вектор ЛТД».

21.02.2022 на адресу суду від позивача заява про зміну предмету позову, в якій позивач просила:

- скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондар Марії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 13875953 д 18.06.2014 18:11:59 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 червня 2014 року (індексний номер 23180594) на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (в літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 413 кв.м., видане Реєстраційною Службою Головного управління юстиції у м. Києві (Середа М.С.);

- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ляшук Олени Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53674369 від 19.08.2020 11:40:10 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасувати свідоцтво серії та номер 680 на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані в підвальному поверсі) за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 178,8 кв.м., видане 19.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшук Оленою Вікторівною;

- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальності «ВЕКТОР ЛТД» (код СДРПОУ: 16401209) на нерухоме майно: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані в підвальному поверсі) за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 178,8 кв.м., в . Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1624277880000, номер запису про право власності: 37822037 та припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальності «ВЕКТОР ЛТД» і код ЄДРПОУ 16401209) на вказане нерухоме майно: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані в підвальному поверсі) за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 178,8 кв.м;

- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр Оксани Станіславівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51150534 від 14.02.2020 16:21:04 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу серії та номер 410 на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані на першому поверсі) за адресою: АДРЕСА_12 , загальною площею 234.4 кв.м., виданий 14.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр Оксаною Станіславівною;

- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальності «ВЕКТОР ЛТД» (код ЄДРПОУ: 16401209) на нерухоме майно: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані на першому поверсі) за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 234,4 кв.м., в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1624298080000, номер запису про право власності: 35500192 та припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальності «ВЕКТОР ЛТД» (код ЄДРПОУ 16401209) на вказане нерухоме майно: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані на першому поверсі) за адресою: АДРЕСА_12 , загальною площею 234,4 кв.м.;

- поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні записи про право приватної власності ОСОБА_4 ;

- на квартиру за адресою: АДРЕСА_10 , загального площею 36,10 кв.м., житлового площею 14,10 кв.м., реєстраційний номер майна 34768403, номер запису: 337/908 в книзі: д.974-173, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 10.10.2011, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, 1964, 04.10.2011, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Андрущенко Л.М.;

- на квартиру за адресою: АДРЕСА_12 , загальною площею 55,70 кв.м., житловою площею 31,10 кв.м., реєстраційний номер майна 34612118, номер запису: 337/908 в книзі: д.974-173, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 07.10.2011, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, 1791, 15.09.2011, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Андрущенко Л.М.;

- на квартиру за адресою: АДРЕСА_13 , загальною площею 83,10 кв.м., житловою площею 54,5 кв.м., реєстраційний номер майна 32598640, номер запису: 337/908 в книзі: д.974-172, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 28.02.2011, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, 101, 02.02.2011 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Андрущенко Л.М.;

Разом з уточненою позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування доказів.

18.04.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів у зв`язку з прийняттям судом до розгляду заяви про зміну предмету позову, а саме ТОВ «Парівакс» та ОСОБА_6

19.04.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22.04.2022 заяву про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування рішення державного реєстратора, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування державної реєстрації права власності задоволено.

26.04.2022 на адресу суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи письмового доказу, який не міг бути поданим своєчасно разом із позовною заявою та завою про поновлення пропущеного строку з поважної причини, в яких просить приєднати до матеріалів даної справи належним чином засвідчену копію рахунку-повідомлення (станом на 01.04.2022), адресованого власнику квартири АДРЕСА_7 .

12.09.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача.

12.09.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів, які не могли бути поданими позивачем своєчасно разом з позовною заявою з поважних причин.

Протокольною ухвалою від 14.09.2022 року залучено до участі у справі у якості співвідповідача ОСОБА_7

08.11.2022 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про витребування доказів з урахуванням раніше поданих клопотань про витребування доказів від 25.11.2021 року.

21.11.2022 на адресу суду від ТОВ «Вектор ЛТД» надійшли пояснення по суті спору.

У своїх поясненнях ТОВ «ВЕКТОР ЛТД» зазначає, що не погоджується із заявленими ОСОБА_3 позовними вимогами та просить відмовити у їх задоволенні.

Зазначає, що відповідно до заяви про зміну предмета позову позивач просить, зокрема, скасувати рішення державного реєстратора від 18.06.2014 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасувати свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення загальною площею 413 кв. м, а також скасувати окремі рішення про державну реєстрацію права власності на квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

ТОВ «ВЕКТОР ЛТД» вказує, що заявлені позовні вимоги стосуються нерухомого майна, право власності на яке зареєстроване за товариством, а саме нежитлових приміщень загальною площею 178,8 кв. м та 234,4 кв. м за адресою: АДРЕСА_10.

Зазначає, що нежитлові приміщення площею 178,8 кв. м були набуті товариством за результатами електронних торгів, що підтверджується актом про проведені електронні торги від 17.08.2020, свідоцтвом від 19.08.2020, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.08.2020 та документами щодо проведення торгів.

Нежитлові приміщення площею 234,4 кв. м, за твердженням товариства, були набуті на підставі договору купівлі-продажу від 14.02.2020 № 410, що підтверджується також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.02.2020.

ТОВ «ВЕКТОР ЛТД» посилається на положення статті 334 ЦК України та статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо виникнення та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Також товариство посилається на правові висновки Великої Палати Верховного Суду щодо необхідності обрання належного та ефективного способу захисту цивільного права залежно від змісту відповідного права та характеру його порушення, а також щодо застосування вимог про витребування майна у випадках, коли право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою.

Крім того, ТОВ «ВЕКТОР ЛТД» зазначає про недоведеність позивачем порушення його прав чи законних інтересів оскаржуваними рішеннями та документами, а також про відсутність, на думку товариства, належного матеріально-правового інтересу позивача у заявлених вимогах.

Посилаючись на положення статей 2, 16, 215, 216, 387, 388 ЦК України, статті 2 ЦПК України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Верховного Суду, ТОВ «ВЕКТОР ЛТД» вказує на необхідність застосування ефективного способу захисту порушеного права.

За результатами викладеного ТОВ «ВЕКТОР ЛТД» просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 у повному обсязі.

24.11.2022 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва клопотання позивача про витребування доказів задоволено частково.

13.02.2023 на адресу суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, в якій просила:

- скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бондар Марії Сергіївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 13875953 від 18.06.2014 року 18:11:59 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 18 червня 2014 року на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 413 кв.м., видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві (Середа М.С.);

- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Ляшук Олени Вікторівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53674369 від 19.08.2020 11:40:10 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- визнати недійсними електронні торги від 07.08.2020 з продажу (реалізації) лоту 431584, яким є об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані в підвальному поверсі) за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 178,8 кв.м., та їх результати, оформлені протоколом від 07.08.2020 № 495767, виданого Державним підприємством «Сетам»;

- визнати недійсним акт про проведені електронні торги від 17.08.2020, складений приватним виконавцем Жаботинським Іваном Володимировичем на підставі протоколу від 07.08.2020 № 495767, виданого Державним підприємством «Сетам»;

- скасувати свідоцтво серії та номер 680 на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані в підвальному поверсі) за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 178,8 кв.м., видане 19.08.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшук Оленою Вікторівною;

- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальності «ВЕКТОР ЛТД» (код ЄДРПОУ: 16401209) на нерухоме майно: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані в підвальному поверсі) за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 178,8 кв.м., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1624277880000, номер запису про право власності: 37822037 та припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальності «ВЕКТОР ЛТД» (код ЄДРПОУ: 16401209) на вказане нерухоме майно: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані в підвальному поверсі) за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 178,8 кв.м.;

- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляр Оксани Станіславівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51150534 від 14.02.2020 16:21:04 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу серії та номер 410 на об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані на першому поверсі) за адресою: АДРЕСА_12 , загальною площею 234.4 кв.м., виданий 14.02.2020 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр Оксаною Станіславівною;

- скасувати державну реєстрацію права власності Товариства з обмеженою відповідальності «ВЕКТОР ЛТД» (код ЄДРПОУ: 16401209) на нерухоме майно: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані на першому поверсі) за адресою: АДРЕСА_1 , кори. 2, загальною площею 234,4 кв.м., в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1624298080000. номер запису про право власності: 35500192 та припинити право власності Товариства з обмеженою відповідальності «ВЕКТОР ЛТД» (код ЄДРПОУ: 16401209) на вказане нерухоме майно: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані на першому поверсі) за адресою: АДРЕСА_12 , загальною площею 234,4 кв.м.;

- поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні записи про право приватної власності ОСОБА_4 ;

- на квартиру за адресою: АДРЕСА_10 , загальною площею 36,10 кв.м., житловою площею 14,10 кв.м., реєстраційний номер майна 34768403, номер запису: 337/908 в книзі: д.974-173, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 10.10.2011, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, 1964, 04.10.2011, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Андрущенко Л.М.;

- на квартиру за адресою: АДРЕСА_12 , загальною площею 55,70 кв.м., житловою площею 31,10 кв.м., реєстраційний номер майна 34612118, номер запису: 337/908 в книзі: д.974-173, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 07.10.2011, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, 1791, 15.09.2011, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Андрущенко Л.М.;

- на квартиру за адресою: АДРЕСА_13 , загальною площею 83,10 кв.м., житловою площею 54,5 кв.м., реєстраційний номер майна 32598640, номер запису: 337/908 в книзі: д.974-172, дата прийняття рішення про державну реєстрацію: 28.02.2011, підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу, 101, 02.02.2011, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Андрущенко Л.М.;

Разом з тим, до заяви було додано клопотання про витребування доказів.

23.02.2023 на адресу суду від відповідача - Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації надійшла заява про заміну неналежного відповідача у справі на належних відповідачів - приватного нотаріуса КМНО Ляшук О.В. та приватного нотаріуса КМНО Скляр О.С.

28.06.2023 надійшли від Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради належним чином засвідчені копії матеріалів реєстраційних справ № 1624277880000, № 162498080000, № 388003380000.

26.07.2023 на виконання ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 24.11.2022 від приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 надійшли витребувані докази.

23.08.2023 від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу приватного нотаріусу Ляшук О.В. про надання документів на виконання ухвали Солом`янського районного суду міста Києва від 24.11.2022 у справі № 760/6397/20.

04.03.2024 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказу, який не міг бути поданим позивачем своєчасно разом з позовною заявою з поважних причин.

Відповідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.04.2024 справу передано на розгляд судді Усатовій А.І. у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_11

01.05.2025 на адресу суду від позивача надійшла заява про відвід судді Усатової І. А.

05.05.2025 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва заяву ОСОБА_3 про відвід судді Усатової І. А. визнано необґрунтованою.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 16.05.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Усатової І. А. відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2. просив відмовити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того, чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.

З урахуванням розумності положення частини п`ятої статті 268 ЦПК України слід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

Відтак, суд зазначає датою виготовлення рішення дату складання повного його тексту, незважаючи на те, що вона відмінна від дати судового засідання, на яку було призначено розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази дійшов такого висновку.

Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі статтями 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення.

У контексті вищезазначених статей, спосіб захисту порушеного права повинен відповідати характеру порушеного права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 є співвласницею квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується свідоцтвом на право власності на житло виданим Відділом приватизації державного житла Залізничного району м. Києва від 25 грудня 1997 року.

З позовної заяви вбачається, що власником квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 на АДРЕСА_1 станом на момент подання позову була ОСОБА_4 що підтверджується відповідними договорами купівлі-продажу квартир від 04.10.2011, від 15.09.2011, від 02.02.2011, витягами з Державного реєстру правочинів № 10464290 від 04.10.2011, № 10382973 від 15.09.2011, № 9555423 від 02.02.2011 та витягами про державну реєстрацію прав № 31600520 від 10.10.2011, № 31581872 від 07.10.2011, № 29145415 від 28.02.2011.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07.12.2011 № 2323 було переведено житлові приміщення квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 у нежилі.

Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві видано ОСОБА_4 свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 18 червня 2014 року на об`єкт нерухомого майна :нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (У літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 413 кв.м., що підтверджується довідкою копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.06.2014 року та Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 01.03.2021 року право власності ОСОБА_4 на нежитлове приміщення, заклад громадського харчування (в літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 413 кв.м. припинено 07.08.2018 року, про що 08.08.2018 року до реєстру були внесені відомості філією комунального підприємства «Путрівське» у м. Києві (ОСОБА_13.):

- 14.08.2018 об`єкт нерухомого майна (нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (в літ. «А»), загальною площею 413 кв. метрів, за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 388003380000) було закрито на підставі поділу, про що до реєстру були внесені відомості Філією Комунального підприємства «Путрівське» у м. Києві (ОСОБА_13);

- 14.08.2018 на підставі заяви ОСОБА_5 , (іпотекодержателя предмета іпотеки - нежитлових приміщень, заклад громадського харчування (в літері «А»), загальною площею 413 кв. метрів, за адресою: АДРЕСА_1 , іпотекодавець - відповідач-1 ОСОБА_4 ) була припинена іпотека, про що 15.08.2018 р. до реєстру були внесені відомості Філією Комунального підприємства «Путрівське» у м. Києві ( ОСОБА_12 );

- 14.08.2018 на підставі заяв ОСОБА_5 , (обтяжувача за іпотекою, предмет обтяження - нежитлові приміщення, заклад громадського харчування (в літері «А»), загальною площею 413 кв. метрів, за адресою: АДРЕСА_1 , особа майно/права якої були обтяжені - відповідач-1 ОСОБА_4 ) були припинені ряд обтяжень, про що 15.08.2018 до реєстру були внесені відомості Філією Комунального підприємства «Путрівське» у м. Києві (ОСОБА_13).

З викладеного вище встановлено, що належні на праві власності спірне нежитлове приміщення, заклад громадського харчування (в літ. «А») за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 413 кв.м. перейшли у власність Комунального підприємства «Путрівське».

Як убачається з матеріалів справи, 14.08.2018 відбувся поділ об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 388003380000 - нежитлових приміщень, заклад громадського харчування (в літ. «А»), загальною площею 413 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , відомості про що 17.08.2018 були внесені до реєстру Філією Комунального підприємства «Путрівське» у м. Києві. ОСОБА_12 (індексний номер рішення: 42588985), що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.02.2022 р. № 298530570. Цей поділ був здійснений вже новим власником - відповідачем-4 ОСОБА_5 , яка стала власником цих нежитлових приміщень за тиждень до цього поділу, тобто 07.08.2018, що також підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.02.2022.

Один об`єкт нерухомого майна, який утворився внаслідок поділу - нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані в підвальному поверсі), загальною площею 178,8 кв, метрів, за адресою: АДРЕСА_10 - отримав реєстраційний номер 1624277880000, дата, час державної реєстрації: 14.08.2018, відомості про що 17.08.2018 були внесені до реєстру Філією Комунального підприємства «Путрівське» у м. Києві, ОСОБА_12 , індексний номер рішення: 42587920, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.02.2022 № 298522944 .

Вказаною інформацією також додатково підтверджується, що 19.08.2020 об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані в підвальному поверсі), загальною площею 178,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1624277880000) був зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшук Оленою Вікторівною на праві приватної власності (номер запису про право власності 37822037) за останнім (третім) власником цих нежитлових приміщень - відповідачем-5 ТОВ «Вектор ЛТД» (код ЄДРПОУ 16401209) на підставі свідоцтва № 680 від 19.08.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ляшук Оленою Вікторівною, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 53674369 від 19.08.2020 (попередніми власниками цих нежитлових приміщень були: відповідач-6 ТОВ «Парівакс» (другим власником) та відповідач-4 ОСОБА_5 (першим власником).

Другий об`єкт нерухомого майна, який утворився внаслідок поділу - нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані на першому поверсі), загальною площею 234,4 кв. метрів, за адресою: АДРЕСА_12 - отримав реєстраційний номер 1624298080000, дата, час державної реєстрації: 14.08.2018, відомості про що 17.08.2018 були внесені до реєстру Філією Комунального підприємства «Путрівське» у м. Києві, ОСОБА_12 , індексний номер рішення: 42588556, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 08.02.2022 № 298524844.

Вказаною інформацією також додатково підтверджується, що 14.02.2020 об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані на першому поверсі), загальною площею 234,4 кв. метрів, за адресою: АДРЕСА_12 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1624298080000) був зареєстрований приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр Оксаною Станіславівною на праві приватної власності (номер запису про право власності 35500192) за останнім (третім) власником цих нежитлових приміщень - відповідачем-5 ТОВ «Вектор ЛТД» (код ЄДРПОУ 16401209) на підставі договору купівлі- продажу № 410 від 14.02.2020, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр Оксаною Станіславівною (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 51150534 від 14.02.2020) (попередніми власниками цих нежитлових приміщень були: відповідач-7 ОСОБА_6 (другим власником) та відповідач-4 ОСОБА_5 .

Матеріалами справи також встановлено, що об`єкт нерухомого майна: нежитлові приміщення громадського призначення вбудовані в житловий будинок (нежитлові приміщення громадського призначення розташовані в підвальному поверсі), загальною площею 178,8 кв. метрів, за адресою: АДРЕСА_10 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1624277880000) був набутий відповідачем-5 ТОВ «Вектор ЛТД» за результатами електронних торгів, проведених в порядку ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», а саме акт про проведені електронні торги від 17.08.2020, складений приватним виконавцем Жаботинським І.В., свідоцтво № 680 від 19.08.2020, витяг з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19.08.2020 № 220838467 та витяг з платформи setam.net.ua про торги з продажу нежитлових приміщень площею 178,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_10 , що відбулось 07.08.2020 за номером лоту 431584.

У первісній редакції позовних вимог позивач просила скасувати рішення державного реєстратора, скасувати свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно, скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_4 на нього та припинити її право власності на вказане нерухоме майно, а також стягнути судові витрати.

Позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, посилається на те, що вона є співвласницею квартири АДРЕСА_2 та постійно проживає в цій квартирі. Вказує, що протягом останніх більше ніж 14 років у квартирах АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , розташованих на першому поверсі будинку АДРЕСА_1 , безперервно ведуться самочинні будівельні роботи з реконструкції жилих приміщень вказаних квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 у нежилі, з демонтуванням внутрішніх перегородок, із втручанням у капітальні несучі конструкції, із зміною конфігурації капітальних стін та об`єднанням житлових приміщень з частиною підвальних (цокольних) приміщень будинку тощо, що порушує її права та законні інтереси як співвласниці квартири, зокрема право на безпечні та належні умови проживання, а також створює загрозу пошкодження належного їй майна внаслідок втручання у несучі конструкції будинку.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, незаконністю проведеної реконструкції, включенням до складу спірного об`єкта приміщень спільного майна багатоквартирного будинку, а також неправомірністю державної реєстрації права власності на спірне нерухоме майно.

У подальшому позивач змінювала предмет позову, а остаточні позовні вимоги викладені у заяві від 13 лютого 2023 року.

Відповідно до заяви про зміну предмета позову від 13 лютого 2023 року позивач просить, зокрема, скасувати рішення державних реєстраторів, скасувати державну реєстрацію права власності на спірне нерухоме майно, визнати недійсними електронні торги та їх результати, визнати недійсним акт про проведені електронні торги, визнати недійсним договір купівлі-продажу, а також поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстраційні записи про право власності ОСОБА_4 , оскільки позивач пов`язує порушення своїх прав саме із самочинною реконструкцією квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 та втручанням у конструктивні елементи будинку, однак обрані нею способи захисту спрямовані переважно на зміну правового статусу спірного нерухомого майна та скасування правочинів і реєстраційних дій, суду необхідно встановити, чи є такі способи належними та ефективними для усунення саме того порушення, на яке посилається позивач.

Вбачається, що на момент подання позову до суду відповідач ОСОБА_4 не була власником вищевказаного об`єкту нерухомості.

Власником вказаного об`єкту нерухомості на момент розгляду справи є ТОВ «Вектор ЛТД».

Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2014 по адміністративній справі № 761/33173/13-а розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про переведення житлових приміщень квартир АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_7 у нежилі» від 07 грудня 2011 року №2323 визнано протиправним і скасовано.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.1.2014 постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 03.03.2014 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.02.2015 рішення суду першої та апеляційної інстанції залишено без змін.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2016 скасовано реєстрацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція частини першого поверху (колишня квартира АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 ) з добудовою тераси та частини підвалу № 6 з об`єднанням під заклад громадського харчування з влаштуванням окремого входу на АДРЕСА_1 зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві 15 травня 2013 року за №КВ082131350674 скасовано реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією державного архітектурно- будівельного контролю у місті Києві 20.02.2014 за № КВ 142140510128.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 червня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.02.2016 залишено без змін.

Зазначені судові рішення набрали законної сили та мають преюдиційне значення в частині встановлених ним обставин відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України.

Таким чином, предметом оцінки у цій справі є не встановлення заново обставин здійснення відповідної реконструкції, а визначення належного та ефективного способу захисту права позивача з урахуванням установленого факту порушення її прав.

Як убачається зі змісту остаточних позовних вимог, позивач обрала спосіб захисту, який полягає у скасуванні рішень державних реєстраторів, скасуванні державної реєстрації права власності, визнанні недійсними результатів електронних торгів та відповідного акта, визнанні недійсним договору купівлі-продажу та поновленні попередніх реєстраційних записів про право власності ОСОБА_4 .

Разом з тим, фактичною підставою звернення до суду позивач визначає порушення її прав як співвласниці багатоквартирного будинку внаслідок самочинної реконструкції спірних приміщень та пов`язаного з такою реконструкцією використання частини майна, яке, за її доводами, належить до спільного майна співвласників багатоквартирного будинку та перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку, без отримання їхньої згоди та з порушенням установленого законом порядку проведення відповідних будівельних робіт, що, на думку позивача, порушує її права та законні інтереси як співвласниці.

У кінцевому результаті приведення приміщення у первісний стан способом, який обрала позивач, не буде досягнуто, оскільки скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними електронних торгів, акта про їх проведення та договору купівлі-продажу саме по собі не усуває наслідків самочинної реконструкції, не відновлює попередній стан спірних приміщень та не забезпечує усунення втручання у спільне майно багатоквартирного будинку. Відтак заявлені позивачем вимоги не спрямовані безпосередньо на усунення порушення, на яке вона посилається, а тому не є належним та ефективним способом захисту її прав.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права або інтересу. Спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам такого порушення.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18).

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, суд повинен зважати й на його ефективність з погляду Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). У § 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Сполученого Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, заява № 22414/93, [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що стаття 13 Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові способи для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати особі такі способи правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань.

У статті 13 Конвенції гарантується доступність на національному рівні засобу захисту, здатного втілити в життя сутність прав та свобод за Конвенцією, у якому б вигляді вони не забезпечувались у національній правовій системі. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції залежить, зокрема, від характеру скарг заявника. Однак засіб захисту, що вимагається статтею 13, має бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (§ 75 рішення ЄСПЛ від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України» (заява № 38722/02)).

Іншими словами, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Відтак, у кожному конкретному спорі суд насамперед повинен оцінювати застосовувані способи захисту порушених прав, які випливають із характеру правопорушень, визначених спеціальними нормами права, а також ураховувати критерії ефективності таких засобів захисту та передбачені статтею 13 ЦК України обмеження щодо недопущення зловживання свободою при здійсненні цивільних прав будь-якою особою.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 ЦК України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.11.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц, від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19).

Разом з тим, вирішуючи питання щодо належності обраного позивачем способу захисту, суд виходить із предмета та підстав заявлених позовних вимог, характеру порушення, на яке посилається позивач, а також установлених у справі обставин щодо переходу права власності на спірне нерухоме майно.

Отже, навіть у разі задоволення заявлених вимог та поновлення реєстраційних записів про право власності за ОСОБА_4 порушення, на яке посилається позивач, фактично залишиться неусунутим, оскільки такі вимоги самі по собі не усувають наслідків самочинної реконструкції спірних приміщень та використання частини майна, яке позивач вважає спільним майном співвласників багатоквартирного будинку. Відтак заявлені вимоги не спрямовані безпосередньо на усунення порушення, на яке посилається позивач, а тому обраний нею спосіб захисту не відповідає характеру спірних правовідносин та не забезпечує ефективного відновлення її прав.

Водночас сама по собі зміна власника спірного нерухомого майна не припиняє порушення прав співвласників багатоквартирного будинку, якщо таке порушення полягає у самочинній реконструкції та використанні спільного майна.

Такий правовий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі № 523/6665/22, предметом розгляду в якій були вимоги співвласника багатоквартирного будинку про усунення перешкод у користуванні спільним майном. У цій справі Верховний Суд виходив із того, що всі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками спільного майна, а новий власник майна відповідає за усунення порушення прав співвласників незалежно від того, хто саме здійснив самовільну реконструкцію, оскільки до нового власника переходять права та обов`язки попереднього власника. Верховний Суд при цьому визнав належним способом захисту вимогу про усунення перешкод у користуванні спільним майном.

Таким чином, перехід права власності на реконструйований об`єкт до іншої особи сам по собі не припиняє порушення прав співвласників, якщо наслідки самочинної реконструкції продовжують існувати. Відтак ефективним у такому випадку є спосіб захисту, який безпосередньо спрямований на усунення перешкод у користуванні спільним майном та відновлення порушеного права, а не на зміну правового статусу об`єкта чи суб`єкта речового права, що саме по собі не усуває відповідного порушення.

У цьому контексті підлягають врахуванню також висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 14 грудня 2023 року у справі № 591/1849/20, у якій предметом розгляду були вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та зобов`язання знести об`єкт самочинного будівництва. Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація права власності на самочинно побудоване нерухоме майно не змінює його правового режиму як самочинного, а вимога про скасування рішення про державну реєстрацію права власності сама по собі не вирішує юридичну долю такого майна.

Подібний підхід сформульований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 15 листопада 2023 року у справі № 916/1174/22. У цій справі Велика Палата Верховного Суду вирішувала питання щодо належного способу захисту прав власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, та виходила з того, що вимога про припинення права власності на самочинно побудоване нерухоме майно не вирішує питання про юридичну долю такого об`єкта; залежно від установлених обставин належним способом захисту може бути, зокрема, вимога про знесення самочинного будівництва.

Отже, у цій справі суд має виходити не лише з того, на підставі яких реєстраційних дій та правочинів спірне нерухоме майно перейшло у власність іншої особи, а передусім із характеру порушення, на яке посилається позивач, та можливості обраного нею способу захисту усунути таке порушення.

Як уже встановлено судом, позивач пов`язує порушення своїх прав із самочинною реконструкцією спірного нерухомого майна та використанням частини майна, яке вона вважає спільним майном співвласників багатоквартирного будинку. Водночас заявлені позивачем вимоги про скасування реєстраційних дій, визнання недійсними електронних торгів та їх результатів, акта про проведені електронні торги, договору купівлі-продажу та поновлення попередніх реєстраційних записів не спрямовані безпосередньо на усунення наслідків такої реконструкції та не забезпечують відновлення можливості позивача користуватися належним їй спільним майном.

Саме по собі задоволення зазначених вимог не призведе до приведення реконструйованого об`єкта у стан, який усуває порушення прав позивача, не усуне втручання у спільне майно та не вирішить питання щодо подальшого існування об`єкта, створеного внаслідок відповідної реконструкції.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки обраний позивачем спосіб захисту не є належним та ефективним способом відновлення порушених прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів інших осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. У цьому контексті звернення особи до суду є способом захисту порушених прав, свобод або інтересів позивача, тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулась до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється у тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу... Доводи позивача є абстрактними, не містять жодного обґрунтування негативного виливу оскаржуваною рішення на конкретні реальні індивідуально виражені права, свободи чи інтереси позивача. Це свідчить про відсутність предмету захисту у суді, адже позивачем не визначено права, свободи чи інтересу, які мають бути захищені (поновлені) у судовому порядку, що фактично вказує на безпредметність заявленого позову. Позивач не визначив, з яким конкретним матеріальним чи нематеріальним благом пов`язаний його інтерес та що цей інтерес належить саме позивачу.

З огляду на наведене, суд вважає правильним у задоволенні позовних вимог відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 92, 97, 202, 203, 207, 215, 216, 330, 387, 388, 627, 638ЦК України, ст.ст. 2-5, 10-13, 76-82, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26 серпня 2026 року.

Суддя І.А. Усатова