Ухвала суду № 139277867, 26.08.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/270/26

Номер провадження 2/438/293/2026

УХВАЛА

26 серпня 2026 року м.Борислав

Бориславський міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Радановича Г.М.,

за участю секретаря судового засідання Терлецької Ю.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Вілінської Г.М.,

представника третьої особи Кекіс О.Я.,

представника третьої особи Солодяк В.Р. (поза межами залу судових засідань),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Борислав клопотання представника відповідача Бориславського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №8 Бориславської міської ради Львівської області Вілінської Г.М. про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бориславського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №8 Бориславської міської ради Львівської області, треті особи: Національне агенство з питань запобігання корупції, Служба освітнього омбудсмена, відділ освіти Бориславської міської ради Львівської області про визнання незаконним дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, визнання дій роботодавця мобінгом та дискримінацією, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

у провадженні Бориславського міського суду Львівської області перебуває вищезазначена цивільна справа.

До суду через систему «Електронний суд» 17.08.2026 надійшла заява представника відповідача Бориславського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №8 Бориславської міської ради Львівської області Вілінської Г.М., у якій вона просить суд на підставі п.6 ст. 251 ЦПК України зупинити провадження в даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-5. В обґрунтування заяви представник відповідача покликається на те, що крім даної цивільної справи, в провадженні Бориславського міського суду Львівської області на розгляді перебуває справа №438/280/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-5 КУпАП. У протоколі про адміністративне правопорушення №ЗХ/ЛВ/2501/023621/Р/РT від 28 січня 2026року, складеного щодо ОСОБА_3 , зазначено, що під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет дотримання вимог законодавства про працю з питань вчинення мобінгу (цькування) у Бориславському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів № Бориславської міської ради встановлено ознаки вчинення мобінгу (цькування) працівника групою осіб, що містить ознаки адміністративного правопорушення відповідальність за що передбачено ч.1 ст.173-5 КУпАП. Під час здійснення заходу державного контролю у формі перевірки встановлено, що зі сторони роботодавця - директора школи №8 ОСОБА_3 стосовно вчителя біології, екології та інтегрованого курсу «Пізнаємо природу» ОСОБА_1 мають місце: умисні дії, які спрямовані на недооцінювання своєї професійної придатності; дії спрямовані на приниження ділової репутації працівника; умисні дії роботодавця, що полягають у приниженні честі та гідності працівника, що в свою чергу зумовило погіршення стану здоров`я вчителя ОСОБА_1 ; створення стосовно працівника напруженої атмосфери (поведінка залякуючого, принизливого характеру, інші способи виведення працівника з психологічної рівноваги); безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу, перешкоджання виконувати працівником своєї трудової функції; дії спрямовані на нерівні можливості для кар`єрного росту; дії щодо перешкоджання реалізації права ОСОБА_1 на забезпечення кар`єрного росту.

Представник відповідача вважає, що між цивільною справою №438/270/26 за позовом ОСОБА_1 та справою №438/280/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-5 КУпАП існує тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені у справі №438/280/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 будуть мати преюдиційне значення для цивільної справи №438/270/26 за позовом ОСОБА_1 , оскільки у цивільній справі №438/270/26 позивач ОСОБА_1 доводить факт вчинення щодо неї мобінгу саме директором закладу освіти ОСОБА_3 , внаслідок чого погіршився стан її здоров`я та їй заподіяно матеріальну та моральну шкоду внаслідок мобінгу, право на відшкодування якої згідно положень ст. 173 КЗпП України можливе за наявності судового рішення про встановлення факту мобінгу, що набрало законної сили, відтак розгляд даної цивільної справи №438/270/26 об`єктивно неможливий до вирішення справи №438/280/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-5 КУпАП, у якій судове рішення ще не ухвалено.

Позивач клопотання заперечила, покликаючись на те, що відсутня передбачена пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України об`єктивна неможливість розгляду цивільної справи. Вважає, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, якщо зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які встановлюються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість його юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо. Позивач вважає, що у цивільній справі вже наявні докази та відомості щодо обставин, на які вона посилається, зокрема матеріали перевірки Державної служби України з питань праці, протокол про адміністративне правопорушення, документи щодо трудових відносин, наказів про дисциплінарне стягнення та звільнення, а також інші докази. Відсутність рішення суду у справі № 438/280/26 про притягнення до адміністративної відповідальності керівника закладу освіти ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-5 КУпАП не створює об`єктивних перешкод для вирішення цивільної справи №438/270/26, оскільки адміністративна та цивільно-правова (трудова) відповідальність за мобінг самостійними видами юридичної відповідальності. Позивач наполягає на тому, що суд у даній цивільній справі має процесуальну можливість самостійно дослідити та оцінити наявні докази і встановити обставини, які мають значення для вирішення спору. Крім цього, задоволення клопотання відтермінує вирішення трудового спору на невизначений строк та призведе до порушення конституційного права позивача на працю, хоча усі позовні вимоги можуть бути розглянуті судом незалежно від результату адміністративної справи.

В судовому засіданні представник третьої особи відділу освіти Бориславської міської ради Львівської області підтримала клопотання про зупинення справи. Представник третьої особи Служби освітнього омбудсмена просила відмовити у задоволенні клопотання та продовжити розгляд справи. Представник третьої особи Національного агенства з питань запобігання корупції щодо вирішення клопотання поклалася на розгляд суду.

Заслухавши письмове заперечення позивача та думку учасників справи, суд дійшов до висновку, що клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6 ч.1ст. 251 ЦПК України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Аналіз наведеної норми дає підстави для висновку, що на підставі п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Однак, сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов`язаний із встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення у ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.

Відповідно до пункту 33 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», визначаючи наявність передбачених статтею 251 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 6 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Відповідно до висновків, зазначених у постанові Верховного Суду України № 6-1957цс16 від 01 лютого 2017 року, вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної цивільної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Правові висновки щодо необхідності зазначення обґрунтування зупинення провадження у справі та необхідності дотримання розумних строків розгляду справи зазначені у Постанові Верховного Суду у справі № 308/5006/16-ц від 27.02.2019 та у Постанові Верховного Суду у справі № 1522/27468/12 від 07.11.2018.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року у справі № 357/10397/19 (провадження № 61-5752сво21) вказано, що: «метою зупинення провадження у справі згідно з п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України є виявлення обставин (фактів), які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому провадженні, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у справі, провадження у якій зупинено, зокрема факти, що мають преюдиційне значення. З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи. Отже, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи. Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч. 1ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Ознайомившись із мотивами викладеними в клопотанні про зупинення провадження в справі, суд вважає, що підстави для обов`язкового зупинення провадження у справі, передбачені положеннями ч.1ст. 251 ЦПК України, відсутні, оскільки зазначені у заяві мотиви неможливості розгляду цієї справи до вирішення справи №438/280/26 про адміністративне правопорушення, яка також перебуває на розгляді Бориславського міського суду Львівської області, не свідчать про об`єктивну неможливість розгляду справи за позовом ОСОБА_1 про визнання незаконним дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, визнання дій роботодавця мобінгом та дискримінацією, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Суд вважає, що зупинення провадження у даній справі без існування достатніх обставин об`єктивної неможливості її розгляду, призведе до порушення законних прав позивача, зокрема конституційного права на працю.

Згідно із статтею 210 ЦПК України суд розглядає справи протягом розумного строку, який із дня відкриття провадження у справі не може перевищувати 60 днів для підготовчого провадження і 30 днів для розгляду по суті. Розумність строків розгляду справи згідно статті 2 ЦПК України належить до основних засад (принципів) цивільного судочинства і є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, та про що неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідллендер проти Франції»).

Разом із тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Враховуючи викладені обставини, суд не вбачає правових підстав для зупинення провадження у справі, а тому у задоволенні клопотання представника відповідача слід відмовити.

Керуючись статтями 251, 259, 353 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання представника відповідача Бориславського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №8 Бориславської міської ради Львівської області Вілінської Г.М. про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Бориславського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №8 Бориславської міської ради Львівської області, треті особи: Національне агенство з питань запобігання корупції, Служба освітнього омбудсмена, відділ освіти Бориславської міської ради Львівської області про визнання незаконним дисциплінарного стягнення, поновлення на роботі, визнання дій роботодавця мобінгом та дискримінацією, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу до набрання законної сили судовим рішенням у справі №438/280/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-5 КУпАП - відмовити.

Повний текст ухвали складено 26.08.2026.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути викладені в апеляційній скарзі на рішення суду.

Головуючий суддя Григорій РАДАНОВИЧ