Рішення № 139277691, 25.08.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

25.08.2026

ЄУН 337/527/26

Провадження №2/337/898/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:

головуючого судді Сидорової М.В.,

за участю секретаря Коваленко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

28.01.2026 до Хортицького районного суду м. Запоріжжя надійшов вказаний позов ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Бєгунова О.О., в якому позивачка просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_2 .

Позов мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Токмак Запорізької області померла мати позивачки - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , яка належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.06.1997, яке видане згідно з розпорядженням (наказом) від 20.06.1997 за №317-р.

Місто Токмак Запорізької області, де померла мати позивачки, було окуповано російськими військами ІНФОРМАЦІЯ_2 .

20.04.2022 позивачка ОСОБА_1 стала на облік внутрішньо переміщених осіб і зареєстрована за фактичним місцем перебування АДРЕСА_2 .

Мати позивачки - ОСОБА_2 залишилася на тимчасово окупованій території, де і померла. Оригінали правовстановлюючих документів на нерухоме майно залишились на тимчасово окупованій території і доступу до них наразі немає.

Позивачка в межах встановленого законодавством строку звернулася до державного нотаріуса Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори (м. Київ вул. Волинська, 6) із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті матері. Спадкову справу зареєстровано в спадковому реєстрі за №70025542 12.12.2022, номер спадкової справи 821/2022.

15.12.2025 державний нотаріус Дев`ятої Київської державної нотаріальної контори видала позивачу постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої нотаріус дійшла до висновку, що видати гр. ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом до майна її матері неможливо, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання спадкоємцями документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна, а у спадкоємиці відсутні документи, що підтверджують право власності на спадкове майно.

В розпорядженні позивача є копія свідоцтва про право власності на житло від 20.06.1997, яке видане згідно з розпорядженням (наказом) від 20.06.1997 №317-р та копія технічного паспорта на вище зазначену квартиру, згідно яких квартира АДРЕСА_1 дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_2 . Загальна площа квартири становить 40,1 кв.м. Квартира зареєстрована в Токмацькому бюро технічної інвентаризації, про що зроблено запис у реєстрову книгу за № 8343 від 20.06.1997.

Зважаючи на вищевикладене, через фактичне припинення діяльності Токмацького районного бюро технічної інвентаризації, а також через те, що матеріали інвентарних справ/архівів, що знаходились на його зберіганні у зв`язку із тимчасовою окупацією території Пологівського району Запорізької області не вивозились на підконтрольну Україні територію, отримати оригінали правовстановлюючих документів на квартиру та довідку про реєстрацію права власності в БТІ м. Токмак є неможливим.

Інформація в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про зареєстровані права на квартиру відсутня, оскільки на момент набуття права власності на майно чинне законодавство не передбачало такої реєстрації.

Враховуючи, що позивачка своєчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини і вчинила всі необхідні дії для оформлення спадщини, але в силу незалежних від неї причин надати необхідні документи не має можливості, зареєструвати право власності на спадкове майно в позасудовому порядку неможливо, тому вважає наявними підстави для визнання права власності на квартиру АДРЕСА_1 в судовому порядку, у зв`язку з чим звернулась до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Бредуна Д.С. від 29.01.2026 позов прийнято до розгляду, у справі відкрите загальне позовне провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 30.03.2026 за клопотанням представника позивача з Дев`ятої державної нотаріальної контори витребувано засвідчену копію спадкової справи, зареєстрованої у спадковому реєстрі за №70025542, номер у нотаріуса 821/2022 та інших документів, що стали підставою для винесенні постанови за вих.№2527/02-31 від 15.12.2025 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 .

07.05.2026 витребувані докази надійшли до суду.

Ухвалою суду від 18.05.2026 підготовче провадження по даній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду №25 від 09.06.2026 у зв`язку з неможливістю продовження розгляду справ суддею Бредуном Д.С. здійснено повторний автоматичний розподіл вказаної судової справи та замінено головуючого суддю Бредуна Д.С. на суддю Сидорову М.В.

Ухвалою судді Сидорової М.В. від 10.06.2026 дану цивільну справу прийнято до свого провадження та постановлено здійснювати її розгляд спочатку в загальному позовному провадженні з підготовчого провадження, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06.07.2026 підготовче провадження по даній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судове засідання не прибули, представник позивача адвокат Бєгунова О.О. подала заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача - Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області в судове засідання не прибув, подав заяву про розгляд справи без його участі.

Суд вважає можливим провести судове засідання у відсутність сторін.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до такого.

Відповідно до ст.15,16 ЦК України, ст.4,5 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, і має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України, в т.ч. шляхом визнання права власності.

Згідно з ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті, в т.ч. право власності на майно.

Згідно з ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця та той із подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ч.1,3,5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Суд встановив, що позивачка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Токмак Запорізької області.

Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 40,1 кв.м., яка належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.06.1997, яке видане згідно з розпорядженням Токмацької міської ради народних депутатів Запорізької області від 20.06.1997 за №317-р.

Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 в Токмацькому бюро технічної інвентаризації 20.06.1997, реєстровий №8343.

Позивачка ОСОБА_1 як спадкоємиця за законом першої черги (донька) у встановлений законом строк (12.12.2022) та порядку звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2

12.12.2022 державним нотаріусом Дев`ятої Київської нотаріальної контори Фроловою А.О. була заведена спадкова справа №821/2022, у Спадковому реєстрі №70025542, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На даний час спадкова справа є чинною, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Постановою державного нотаріуса Дев`ятої Київської нотаріальної контори Фролової А.О. від 15.12.2025 позивачці ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом до майна її матері, оскільки не були надані документи, що підтверджують права власності спадкодавця на нерухоме майно.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно усі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності і взаємозв`язку, виходячи з вищевикладених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 .

В даному випадку суд враховує, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому законом порядку. Лише у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, в т.ч. з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім`я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна за спадкодавцем, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Крім того, якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст.392 ЦК України, відповідно якої позов про визнання права власності може бути пред`явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Так, суд вважає встановленим та доведеним, що позивачка ОСОБА_1 правомірно набула право власності на спадкове майно, яке залишилось після смерті її матері ОСОБА_2 , оскільки є спадкоємицею за законом першої черги та звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, тобто у встановленому законом порядку прийняла спадщину. Однак у видачі їй свідоцтва про право на спадщину, зокрема, у вигляді вищевказаного нерухомого майна, нотаріусом було відмовлено у зв`язку з відсутністю оригіналів документів та інформації про державну реєстрацію права власності спадкодавця на спадкове нерухоме майно, що підтверджено належним чином постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

При цьому, суд вважає, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 , спадкодавець ОСОБА_2 також набула правомірно в порядку приватизації житла на підставі розпорядження Токмацької міської ради народних депутатів Запорізької області від 20.06.1997 за №317-р, у зв`язку з чим 20.06.1997 їй було видано Свідоцтво про право власності на житло. Право власності було зареєстровано в Токмацькому бюро технічної інвентаризації 20.06.1997, реєстровий №8343, про підтверджується відповідним реєстраційним посвідченням на свідоцтві та посвідчувальним написом на технічному паспорті.

Разом з тим, на даний час перевірити цю реєстрацію нотаріус не зміг, оскільки вказане БТІ знаходиться на тимчасово окупованій території України та не здійснює свою діяльність, інформація про переміщення інвентарних справ на підконтрольну територію відсутня. Відомості про реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно також відсутні.

Однак, на думку суду, відсутність державної реєстрації права власності на квартиру в державному реєстрі за спадкодавцем ОСОБА_2 не позбавляє позивачку як спадкоємця за законом права на спадщину, оскільки вона належить їй з моменту відкриття спадщини.

Отже, позивачка ОСОБА_1 позбавлена права в передбаченому законом нотаріальному порядку оформити своє право на спадщину у вигляді зазначеної квартири, яка залишилась після смерті її матері, чим порушується (не визнається) її право власності на спадкове майно.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р. кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Критеріями сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном із гарантіями ст.1 Першого протоколу до Конвенції є те, чи ґрунтувалося таке втручання на національному законі, чи переслідувало легітимну мету, що випливає зі змісту вказаної статті, а також чи є відповідний захід пропорційним легітимній меті втручання у право.

Втручання у право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно із законом і з легітимною метою, буде розглядатися як порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не буде встановлений справедливий баланс між інтересами суспільства, пов`язаними з цим втручанням, та інтересами особи, яка зазнає втручання в її право власності. Отже, має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Справедливий баланс не буде дотриманий, якщо особа добросовісний набувач унаслідок втручання в її право власності понесе індивідуальний і надмірний тягар, зокрема якщо їй не буде надана обґрунтована компенсація чи інший вид належного відшкодування у зв`язку з позбавленням права на майно (рішення ЄСПЛ у справах «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року, «Кривенький проти України» від 16 лютого 2017 року).

На підставі вищевикладеного, виходячи з вимог діючого законодавства, завдань цивільного судочинства, принципів верховенства права, законності, пропорційності, справедливості та розумності, суд вважає необхідним захистити порушене право позивачки шляхом визнання за нею права власності на вищевказану квартиру.

Таким чином, позов слід задовольнити повністю.

Керуючись ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 258, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.В.Сидорова