Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 505/1212/26
Провадження № 2/493/880/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 серпня 2026 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
ГОЛОВУЮЧОГО СУДДІ ІЛЬНІЦЬКОЇ О.М.
ЗА УЧАСТЮ СЕКРЕТАРЯ ЖУКОВСЬКОЇ О.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом до суду сторін в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», в інтересах якого діє представник адвокат Усенко М.І., через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.10.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 02004-10/2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 5000,00 грн. строком на 360 днів із процентною ставкою, що становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредитування.
Кредитодавець свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит в сумі, визначеній кредитним договором. Відповідач в свою чергу не виконав свої зобов`язання, не вносив належним чином платежі, передбачені умовами кредитного договору.
29.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 29032024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 02004-10/2023 від 02.10.2023 року.
Оскільки відповідачем не виконано зобов`язання по кредитному договору, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором у розмірі 50000,00 грн, яка складається із: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн, заборгованість за відсотками 45000,00 грн., та судові витрати в розмірі 2662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000,00 грн.
Позовна заява подана через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», тому позивач самостійно направив відповідачу на його зареєстровану адресу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів рекомендованим листом з описом вкладення, надавши суду докази їх надсилання.
Ухвалами судді від 25.05.2026 року провадження по даній цивільній справі відкрите, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвала про відкриття провадження у справі надсилалися відповідачу рекомендованим листом на його зареєстровану адресу проживання: АДРЕСА_1 . Однак на адресу суду з поштового відділення Укрпошти повернувся конверт із зазначеною ухвалою з відміткою «адресат відсутній».
Оскільки відповідач не отримав ухвалу про відкриття провадження у справі, тому ухвалою судді від 30.06.2026 року постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом до суду сторін. Зазначена ухвала суду разом з судовою повісткою про виклик в судове засідання на 05.08.2026 року була надіслана відповідачу рекомендованим листом на його зареєстровану адресу проживання. Однак на адресу суду з поштового відділення Укрпошти повернувся конверт із зазначеними документами з відміткою «адресат відсутній».
Так як іншими належними даними про зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача суд не володіє, тому про дату, час і місце проведення судових засідань він повідомлявся шляхом розміщення на офіційному сайті Балтського районного суду Одеської області оголошення про виклик його як відповідача в судові засідання на 05.08.2026 року та 26.08.2026 року.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіславши клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судові засідання не з`явився, відзиву на позовну заяву та будь-яких заяв чи клопотань до суду не подавав, про поважність причин своєї неявки в судові засідання суду не повідомив.
У зв`язку з неявкою в судові засідання відповідача та неповідомленням суду про поважність причин своєї неявки, ненаданням відповідачем відзиву на позов судом застосовано відповідно до ст. 280 ЦПК України заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши докази, надані позивачем, і письмові пояснення, викладені у позовній заяві, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 02.10.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 02004-10/2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти у сумі 5000,00 грн. строком на 360 днів, дата погашення кредиту 25.09.2024 року (п.1.2 договору), із процентною ставкою, що становить 2,50 % в день та застосовується у межах строку кредитування (п.1.4.1 договору), а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором (п.1.1 договору). Згідно з п. 3.1. кредитного договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, який є невід`ємною частиною цього договору.
У п.1.6. договору зазначено, що кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149-60xx-xxxx-1597, протягом одного робочого дня з дня прийняття про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту (загального розмірі) за вказаними реквізитами.
Крім того 02.10.2023 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором підписав Паспорт споживчого кредиту та Графік платежів за договором про надання фінансового кредиту, де зазначена інформація про контактні дані кредитодавця, про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, про орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, про порядок повернення кредиту, про додаткову інформацію та про інші важливі правові аспекти.
ТОВ «Аванс Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачу 02.10.2023 року о 15:40 год. кредит на суму 5000,00 грн. на номер картки № НОМЕР_1 , що підтверджується листом №3466_250630114915 від 30.06.2025 року ТОВ «УПР».
На ухвалу суду про витребування доказів АТ КБ «ПриватБанк» надано відповідь від 17.06.2026 року, згідно якої на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку здійснено переказ коштів 02.10.2023 року в сумі 5000,00 грн.
Вищевказані докази суд вважає належними та допустимими, які підтверджують факт укладення договору та його умови, а також факт виконання ТОВ «Аванс Кредит» своїх зобов`язань за договором.
29.03.2024 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 29032024, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право вимоги до боржників, зокрема до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 02004-10/2023 від 02.10.2023 року.
Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 02004-10/2023 від 02.10.2023 року у загальній сумі 27500,00 грн., з яких 5000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 22500,00 грн. - заборгованість за відсотками.
Відповідно до умов кредитного договору, нарахування відсотків тривало до закінчення встановленого строку кредитування. Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в повному обсязі та на тих самих умовах, що існували на момент переходу прав, якщо інше прямо не передбачено договором або законом.
Станом на дату закінчення строку кредитування (25.09.2024 року) загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 50000,00 грн, яка складається із: заборгованість за тілом кредиту 5000,00 грн, заборгованість за відсотками 45000,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.
У п. 5 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч. 6 цієї статті (ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Ст. 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем договору про надання фінансового кредиту. Розрахунок підтверджує існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копія договору факторингу підтверджує перехід всіх прав грошової вимоги за кредитним договором до позивача по справі.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договору про надання фінансового кредиту належним чином не виконує, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з відповідача у сумі 50000,00 грн. на користь позивача підлягають задоволенню.
Позивач також у своєму позові заявив вимогу про стягнення з ОСОБА_1 понесених ними судових витрат на сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. та витрат на професійну правову допомогу в сумі 8000,00 грн.
Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.
Як вбачається з наданої платіжної інструкції № 21402 від 07.04.2026 року за подання даного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача належить стягнути на користь позивача, понесені ним та документально підтверджені, судові витрати на сплату судового збору за подання до суду позовної заяви в електронній формі через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд» в сумі 2662,40 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року; акт № 1279 наданих послуг від 10.04.2026 року; детальний опис наданих послуг до акту № 1279 від 10.04.2026 року за договором про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 року, відповідно до яких вартість послуг становить 8000,00 грн.
Заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України, з огляду на таке.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
- має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони (подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі N 911/3312/21);
- з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені у ч. 3-5, 9 ст. 141 ЦПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами) (близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).
Отже, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема, неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.
Водночас заявлені позивачем витрати не повною мірою відповідають критеріям реальності, неминучості, розумності, пропорційності, визначеним положеннями ст. 141 ЦПК України, з урахуванням критеріїв розумності, реальності, неминучості таких витрат, зважаючи на те, що ця справа є малозначною в силу вимог закону, розглядалася у порядку спрощеного позовного провадження, суд відповідно положень ст. 141 ЦПК України дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 509, 526, 530, 611, 612, 625, 629, 639, 1054ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 279, 280ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус) заборгованість за кредитним договором № 02004-10/2023 від 02.10.2023 року в розмірі 50000,00 гривень, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 3000,00 гривень, а всього 55662,40 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складання. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
СУДДЯ
Судове рішення № 139277547, Балтський районний суд Одеської області було прийнято 26.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 505/1212/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: