Ухвала суду № 139277355, 26.08.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

вул. Мирослава Симчича 65, м. Запоріжжя, 69106, тел.099-55-49-125 , inbox@zv.zp.court.gov.ua

Справа № 332/5235/26

Провадження №: 1-кп/332/559/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 (у режимі відеоконференції),

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції),

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.03.2024 за № 62026080100001272, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 408 КК України,

встановив:

У провадженні Заводського районного суду м. Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 408 КК України.

Ухвалою Заводського районного суду м. Запоріжжя від 21.08.2026 призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив обвинувальний акт призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за участю сторін кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 проти призначення кримінального провадження до судового розгляду не заперечували. Інших клопотань не заявляли.

Вислухавши думку учасників провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду з таких підстав. Дане кримінальне провадження підсудне Заводському районному суду м. Запоріжжя, підстав для закриття кримінального провадження не вбачається, обвинувальний акт складений відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , оскільки ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_4 , не зменшилися і не перестали існувати, термін перебування під вартою обвинуваченого закінчується 04.09.2026, а жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на незгоду з пред`явленим обвинуваченням.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечив, зазначивши, що свідки у кримінальному провадженні допитані під час досудового розслідування, попереджалися про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, що виключає саму можливість зміни показань свідком у суді. Захисник просив застосувати домашній арешт відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , вважаючи його запобіжним заходом, що забезпечить належну поведінку обвинуваченого.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Відповідно до положень ст. ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.

Суд, який розглядає висунуте особі обвинувачення, не може робити жодних висновків та висловлювати жодних припущень з приводу обґрунтованості повідомленої особі підозри чи висунутого обвинувачення протягом судового розгляду, адже це становитиме порушення права на розгляд її справи безстороннім судом, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За таких обставин, враховуючи, що ОСОБА_4 перебуває у статусі обвинуваченого, суд окремо не оцінює наявність цієї підстави.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зав`язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

За змістом ч. 3 ст. 199 КПК підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 17.06.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а саме, до 01.08.2026 (включно). Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.07.2026 строк тримання під вартою відносно підозрюваного продовжений до 04.09.2026.

Вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд не виходить з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що прокурор належним чином мотивував своє клопотання.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, що визначені у пунктах 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення.

Суд вважає, що ризик переховування від суду на теперішній час не зменшився та продовжує існувати.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

ОСОБА_4 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень, які законодавцем віднесені до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, санкції статей яких передбачають покарання від 5 до 10 років та від 5 до 12 років позбавлення волі відповідно. Розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, обвинувачений може переховуватися від суду, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1. ст. 177 КПК України.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 1771 КПК України, залишається актуальним, оскільки, перебуваючи за межами місця позбавлення волі, продовжуючи проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 НГУ, обвинувачений самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань під час судового розгляду з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому правопорушень, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

При цьому слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, вказує той факт, що ОСОБА_4 на теперішній час є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 НГУ та обвинувачується у трьох окремих епізодах кримінально протиправної діяльності проти встановленого порядку несення військової служби, вчинених у різні періоди протягом дії воєнного стану, що свідчить про стійку протиправну спрямованість його поведінки та зневажливе ставлення до обов`язків військової служби.

Своїми противоправними діями солдат ОСОБА_4 підриває бойовий дух військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 НГУ та демонструє негативний приклад поведінки військовослужбовця Національної гвардії України.

Вказані факти свідчать про наявність ризику повторного вчинення ще інших кримінальних правопорушень, у тому числі проти встановленого порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення) та інші злочини.

В силу ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК.

Враховуючи наявні дані про особу обвинуваченого, суд вважає виправданим саме такий обраний запобіжний захід, оскільки обставини інкримінованого кримінального правопорушення, норми діючого кримінального процесуального законодавства та наявні ризики дають підстави вважати, що більш м`який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження.

У цій конкретній справі суспільний інтерес превалює над принципом поваги до свободи обвинувачених та саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30.07.2026 підозрюваному ОСОБА_4 визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень 00 коп.

Суд зазначає, що застава як запобіжний захід за своєю правовою природою покликана забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а її ефективність безпосередньо пов`язана з розміром.

Виходячи з приписів ч. 2 ст. 182 КПК України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Специфіка застави як запобіжного заходу не обумовлює її зміну з огляду на складне матеріальне становище особи, яка має бажання виступити заставодавцем.

Підстав вважати вказаний розмір застави непомірним суд не убачає, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втратити заставу буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Отже, розмір застави повинен бути помірним та пропорційним щодо конкретної особи та обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, а також встановленим ризикам.

Беручи до уваги, що ризики, які існували на момент застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не перестали існувати та не зменшилися, враховуючи матеріальне становище обвинуваченого, тяжкість кримінального правопорушення та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне заставу визначити у раніше визначеному розмірі - 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 266 240,00 гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби);

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого є таким, що підлягає задоволенню, а отже, вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк тримання під вартою, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів, з визначенням розміру застави із покладенням обов`язків в разі сплати суми застави на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 177, 178, 199, 331, 376 КПК України, суд

постановив:

Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні за № 62026080100001272 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч. 4 ст. 408 КК України.

Судовий розгляд провести 04 вересня 2026 року об 11 годині 00 хвилин у відкритому судовому засіданні у судовій залі приміщення Заводського районного суду м. Запоріжжя за адресою: м. Запоріжжя, вул. М. Симчича, 65.

У судове засідання викликати прокурора, обвинуваченого, захисника.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном на 60 (шістдесят) днів, тобто до 24 жовтня 2026 року включно, з утриманням в ДУ «Запорізький слідчий ізолятор».

Розмір альтернативного заходу у виді застави залишити у визначеному раніше розмірі у межах 80(вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 266 240 гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок № UA928201720355289002015001205, відкритий в Держказначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ: 26316700, в призначенні платежу обов`язково зазначати інформацію про ПІБ обвинуваченого, номер справи і суд, в якому обрано запобіжний захід.

У разі внесення застави строком на 2 (два) місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (місця дислокації підрозділу) та/або місця роботи (несення військової служби);

- утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до прокурора або суду без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суддя вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, його захиснику.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня оголошення до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя, а особою, яка перебуває під вартою, - протягом п`яти днів з моменту отримання копії ухвали.

Повний текст ухвали оголошений 27 серпня 2026 року о 15 годині 00 хвилин.

Суддя ОСОБА_1