Рішення № 139276911, 27.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

27.08.2026 Справа № 756/4019/26

УКРАЇНА

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

________________

Унікальний № 756/4019/26

Провадження №2/756/5293/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Диба О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся із позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому зазначив, що відповідно до укладеного кредитного договору №11.01.2025-100001731 від 11.01.2025, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 13 000 грн із строком кредитування 140 днів з 11.01.2025 до 30.05.2025, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1% на день, комісією за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту (1950 грн).

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконує, не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим станом на 18.05.2026 утворилась заборгованість, яка становить 16 154,63 грн, що складається з: 8158,89 грн - суми заборгованості за тілом кредиту, 4568,96 грн - суми відсотків за користування кредитом, 3426,78 грн - неустойки.

Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18.03.2026 (головуючий суддя ОСОБА_2) у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026, здійсненого у зв`язку із поданням суддею ОСОБА_2 заяви про відставку та відрахуванням її зі штату суду, головуючим у справі визначено суддю Дибу О.В.

Відповідачем 27.03.2026 були отримані позовні матеріали. 20.04.2026 до суду надійшов відзив від відповідача на позов, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, неустойка нарахована неправомірно, факт отримання відповідачем коштів не підтверджений, розмір правової допомоги є значно завищений.

Згідно відповіді на відзив, яка надійшла до суду 20.04.2026 через підсистему Електронний суд, сторона позивача вказувала, що позов є правомірним, підтверджений та обґрунтований належними доказами, позивачем виконані всі умови договору, проте відповідач не повернув ні отриману суму кредиту, ні відсотки за користування ним.

Станом на 27.08.2026 інших заяв щодо предмету спору не надходило.

За наявності відомостей про направлення відповідачу позовних матеріалів та відзиву на позовну заяву та відсутності заперечень проти розгляду позову в порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами без повідомлення (виклику) учасників.

Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини.

Як убачається з матеріалів справи, 11.01.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір №11.01.2025-100001731 від 11.01.2025 у вигляді заявки, згідно якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 13000 грн із строком кредитування 140 днів з 11.01.2025 до 30.05.2025, з фіксованою процентною ставкою у розмірі 1% на день, комісією за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту (1950 грн).

Згідно п.п.7-10,13 договору (відповідь позичальника про прийняття пропозиції), проценти розраховуються шляхом множення кредиту (залишку кредиту у разі його дострокового часткового повернення) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку.

З матеріалів справи убачається, що позивач свої зобов`язання виконав належним чином.

Після укладення договору відповідач своїх зобов`язань за вказаним договором належним чином не виконував, не здійснював платежів в рахунок погашення суми кредиту та нарахованих процентів, у зв`язку з чим станом на 05.03.2026 утворилась заборгованість, яка становить 16154,63 грн, що складається з: 8158,89 грн - суми заборгованості за тілом кредиту, 4568,96 грн - суми відсотків за користування кредитом, 3426,78 грн - неустойки.

На момент розгляду справи відомостей про сплату зазначеної суми заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що позивач виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договором зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаного договору.

Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, розрахунок заборгованості, суд вважає, що відомості, які вони містять, відповідають дійсним обставинам справи.

Водночас, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача неустойки за порушення виконання зобов`язань за укладеним договором задоволенню не підлягають з огляду на п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як встановлено судом, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким внесено вищевказані зміни, набув чинності 17.03.2022.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 на території України було введено воєнний стан, дію якого на момент розгляду справи не припинено.

Отже, зважаючи на вищевикладене, з огляду на те, що відповідно до наданих позивачем розрахунків заборгованості за 2025 роки відповідачу нараховано неустойку за порушення виконання зобов`язань на суму 3426,78 грн, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог за вирахуванням вказаної суми.

Суд не бере до уваги посилання сторони відповідача на те, що факт перерахування коштів не підтверджений первинними документами відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» оскільки, позивач не є банківською установою, а відповідачем не було надано доказів на підтвердження того, що на його рахунок кредитних коштів зараховано не було та/або такого рахунку взагалі не існує.

Окрім того, сторона відповідача не зверталася до суду із клопотанням про витребування доказів.

Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (Код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором №11.01.2025-100001731 від 11.01.2025 у розмірі 12727 (дванадцять тисяч сімсот двадцять сім) грн 85 коп., що складається з: 8158,89 грн - суми заборгованості за тілом кредиту, 4568,96 грн - суми відсотків за користування кредитом.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-а, код ЄДРПОУ 37356833) судовий збір у розмірі 2097,44 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 27.08.2026.

Суддя: Олексій ДИБА