Рішення № 139276759, 27.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

Справа № 206/2132/25

Провадження № 2/756/732/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

27 серпня 2026 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Примак-Березовської О.С.,

за участі секретаря - Донеско А.Є.,

відповідача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Сольюшинз» до ОСОБА_1 про сплату неустойки,

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про сплату неустойки у розмірі 75 000 грн.

В обґрунтування вимог зазначив, що позивач надає послуги у сфері надання легкових транспортних засобів в оренду.26 березня 2024 року відповідач приєднався до договору публічної оферти на короткостроковий прокат автомобіля (каршерінг) позивача. З облікового запису ОСОБА_1 вбачається бронювання автомобіля та початок користування ним 26 березня 2024 року. Зазначеним договором передбачено встановлено умови додаткової ідентифікації користувача шляхом селфі сценарію. Після здійснення паркування та продовження поїздки користувач здійснив селфі, з якого вбачається інша особа, замість ОСОБА_1 . Таким чином, відповідач порушив умови договору та передав право користування орендованим авто третій особі, за що передбачена відповідальність пунктом 21.2.2ю3 Договору каршерінгу.

Відповідач та його представник у відзиві заперечували проти задоволення позову у повному обсязі. Пояснили, що ОСОБА_1 не передавав право керування орендованим авто третім особам, а фото іншої особи попало випадково через використання його мобільного телефону знайомим.

Представник позивача у відповіді на відзив зазначила, що позовні вимоги обґрунтовані належними та допустимими доказами, а відповідач не надав будь-яких доказів на спростування таких, тмоу просив задовольнити позов у повному обсязі.

ІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Самарського районного суду міста Дніпра справу передано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного (письмового) провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва за клопотанням відповідача здійснено перехід розгляду даної справи із спрощеного позовного провадження на розгляд справи у порядку позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце повідомлявся належним чином, водночас подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судовому засіданні заперечує проти позову, зазначав, що право керування орендованим авто не передавав іншій особі. А фото зроблено випадково його знайомим, який в той час перебував разом з ним та користувався його мобільним телефоном.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову, зазначив, що будь-яких збитків позивачу не завдано, а належних та допустимих доказів на порушення ОСОБА_1 умов договору каршерінгу не надано.

У судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи та заслухавши учасників справи, суд дійшов такого висновку.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

Суть спору сторін зводиться до неналежного виконання зобов`язання відповідач за договором каршерінгу.

Оцінюючи правову природу предмета спору, усі належні та допустимі докази, які містяться у матеріалах справи, з огляду на вимоги законодавства та усталену судову практику у подібній категорії спорів, суд зазначає про таке.

Судом встановлено, що ТОВ «Каршеринг Сольюшинз» є установою, яка здійснює діяльність у сфері надання в оренду легкових автотранспортних засобів на підставі договору публічної оферти, текст якого розміщено на сайті getmancar.com.ua.

26 березня 2024 року ОСОБА_1 приєднався до договору публічної оферти на короткостроковий прокат автомобіля (каршерінг), шляхом проведення відповідної процедури реєстрації.

Відповідно до пункту 2.2 Договору каршерінгу виконавець надає, а користувач отримує право користування послугами прокату автомобіля, у тому силі щохвилинно.

Реєстрація та авторизація особи користувача визначена розділом 4 Договору каршерінгу.

Факт укладення такого договору не заперечується відповідачем.

Пунктами 4.2, 4.3 Договору каршерінгу передбачено, що використання сервісу прокату авто через Мобільний додаток Getmancar можливо тільки за умови Реєстрації і Авторизації користувача на сайті або в мобільному додатку виконаній у послідовності встановленої цим договором, сайтом та мобільним додатком Getmancar.

Пунктом 5.1.19 Договору каршерінгу забороняється передача керування третім особам.

Розділом 16 Договору каршерінгу передбачено додаткову ідентифікацію користувача шляхом «селфі сценарію».

Пунктами 16.1, 16.2, 16.3, 16.4 Договору каршерінгу визначено, що функція дозволяє провести додаткову ідентифікацію користувача, під час початку поїздки, перед запуском двигуна автомобіля тощо.

Функція «селфі сценарію» активується на початку поїздки після складання акту приймання-передачі, в електронному вигляді або в період використання, після виходу із режиму очікування.

Робота функції полягає у пропозиції користувачу зробити «селфі» (власне фото), після чого алгоритм штучного інтелекту порівнює фото користувача із «фото селфі», що було зроблено при реєстрації та/або іншими «фото селфі», що зроблені користувачем в сервісі.

Запуск автомобіля буде розблоковано після розпізнавання обличчя користувача, якщо інший налаштунок не встановлений виконавцем.

Згідно з пунктами 16.6, 16.7, 16.12 Договору якщо фото користувача не розпізнано, система може автоматично заблокувати можливість здійснення поїздки.

Запуск «селфі сценарію», блокування автомобілю, двигуну, тощо, є правом, але не обов`язком виконавця. Допуск та розблокування автомобіля, не може свідчити по те, що виконавець на 100% переконався у допуску належного водія до автомобіля. Ризик допущення в автомобіль сторонніх осіб залишається на користувачі.

Будь-які дії направлені на підміну фото, маніпуляції, що робляться третіми особами, з метою використання облікового запису (акаунту) користування для поїздки, розцінюються, як шахрайство та незаконне заволодіння обліковим записом (акаунтом), якщо це зроблено без згоди користувача, а якщо зі згодою - то порушенням умов цього договору.

Відповідальність сторін за порушення умов Договору каршерінгу встановлена розділом 21.

Пунктом 21.2.2.3 Договору визначено, що користувач оплачує виконавцю штраф у розмірі 75 000 грн, а також окремо відшкодовує виконавцю збиток (шкоду), заподіяний автомобілю у повному обсязі у випадку, зокрема, передачі права управління автомобілем будь-якій третій особі, з використанням свого акаунту (облікового запису), в тому числі використання недійсного облікового запису чи зареєстрованого на іншу людину, проведення навчальної їзди.

З опису деталізації замовлення №6602d6d88ee75aoo12cc7559 вбачається, що 26 березня 2024 року о 16 год. 08 хв. 24 сек. здійснено бронювання автомобіля марки «VW Jetta 6», державний номерний знак НОМЕР_1 . О 16 год. 08 хв. 48 сек. здійснено огляд транспортного засобу, здійснено «селфі» та розпочато користування.

О 17 год. 51 хв. 50 сек. після здійснення паркування для можливості завести автомобіль та продовжити поїздку користувачем здійснено «селфі». Після обробки власного фото, яке зроблено о 17 год. 51 хв. 50 сек. встановлено, що особа на доданому фото не є ОСОБА_1 .

У подальшому о 17 год 56 хв. 30 сек. та 18 год. 52 хв. 47 сек. також зроблено «селфі» користувачем з відповідного акаунту. Однак, у матеріалах справи відсутня інформація, яка саме особа у подальшому робила фото («селфі») для продовження керування орендованим авто.

Користування автомобілем завершено о 19 год 12 хв. 11 сек. 26 березня 2024 року.

З показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що 26 березня 2024 року він дійсно перебував у зазначеному орендованому транспортом засобі. Також підтвердив обставини, що після того, як вони припаркували авто, він брав телефон відповідача та користувався ним.

Щодо створення «селфі» у застосунку каршерінгу пояснив, що такий додаток бачив на телефоні відповідача під час користування таким, однак створення власного фото виконано не умисно. Додатково зазначив, що фото, яке міститься у матеріалах справи дійсно його, але ніякої передачі йому керування або управління автомобілем не здійснювалося, оскільки водійського посвідчення він не має та керувати автомобілем не вміє.

ІV. Мотивована оцінка суду та норми права, які ним застосовані

Відповідно до частини 1 статті 2 Цивільно процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності (частина 1 статті 546 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 549, частиною 1 статті 550 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Пунктом 3 частиною 1 статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За змістом норм статей 626, 629 ЦК України договір, як різновид правочину, є домовленістю двох або більше сторін, спрямованої на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Положення статей 787, 788 ЦК України передбачають, що за договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов`язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк.

Договір прокату є договором приєднання. Наймодавець може встановлювати типові умови договору прокату. Типові умови договору прокату не можуть порушувати прав наймачів, встановлених законом.

Умови договору прокату, які погіршують становище наймача порівняно з тим, що встановлено типовими умовами договору, є нікчемними.

Договір прокату є публічним договором.

Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини з прокату автомобіля (каршерінг), які оформлені публічним договором оферти на короткостроковий прокат автомобіля (каршерінг). До даного договору приєднався відповідач та на підставі цього отримав 26 березня 2024 року у прокат належний позивачу на праві користування та розпорядження «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Суд враховує, що позивачем не доведено факту саме передачі ОСОБА_1 права управління транспортним засобом третій особі. Наявність фото у вигляді «селфі» іншої особи свідчить про те, що таке фото зроблене на вулиці, що само по собі не підтверджує факту керування чи будь-якого використання, як водієм, цього транспортного засобу. Крім того, суд враховує, що при первинній реєстрації користувача і подальшому користуванні автомобілем ОСОБА_1 діяв у відповідності до умов Договору, про що свідчить опис замовлення із фіксацією часу «режиму селфі» (а.с. 29). За даними вказаного опису такий режим вмикався о 16 год. 08 хв., 17 год. 51 хв., 17 год. 56 хв. і 18 год. 52 хв., водночас факт невідповідності особи користувача зафіксовано лише о 17 год. 51 хв., тобто одноразово.

Водночас, у судовому засіданні підтверджено, що особа, яка зображена на фото у «режимі селфі» о 17 год. 51 хв. і допитана у якості свідка, дійсно зробила випадкове фото з використанням акаунту відповідача, що й стало підставою для пред`явлення цього позову до суду.

Судом встановлено, що вказана особа не має посвідчення водія, не володіє відповідними навичками та не мала наміру керувати таким транспортним засобом. Спростувань таким даним позивачем суду не надано.

Таким чином, суд не вбачає порушення вимог пункту 21.2.2.3 Договору, який передбачає відповідальність саме за «передачу права управління» автомобілем третім особам.

Водночас, суд вбачає порушення умов пункту 16.12 Договору сторін, зокрема, у частині встановленого факту підміни фото, що робляться третіми особами з метою використання облікового запису «акаунту» Користувача для поїздки, зроблені за згодою Користувача.

Оскільки, пунктом 21 Договору не передбачено окремого виду відповідальності сторін, безвідносно до безпосереднього використання в якості водія (керування/управління) автомобілем, суд враховує баланс інтересів сторін та інші істотні умови Договору у розділі відповідальності сторін.

Так, закріплений законодавцем у статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Такого висновку дійшли Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1120цс15, і Велика Палата Верховного Суду у постановах від 12 грудня 2018 року у справі №703/1181/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі №761/26293/16-ц, від 21 серпня 2019 року у справі №727/9352/17 (провадження № 14-319цс19).

Отже, для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини 3 статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22.

За таких обставин, суд вважає співмірним, достатнім та справедливим зменшити розмір неустойки до 5000 грн, яку оцінює за своїм внутрішнім переконанням з огляду на усі істотні обставини цієї справи та аналізу умов пункту 21 Договору.

При цьому, суд відхиляє доводи представника відповідача про відсутність завдання збитків, як на підставу відмови у позові, в силу вимог частини 1 статті 550 ЦК України, оскільки право на неустойку виникає незалежно від наявності завданих збитків.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

У зв`язку з чим, згідно з вимогами статей 141, 142 ЦПК України, враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 514 грн.

На підставі викладеного, статей 3, 11, 12, 14, 15, 16, 22, 204, 546, 549-551, 610, 611, 626, 629, 627, 633-634, 787-788 ЦК України та керуючись статтями 2, 10-13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 354-356 ЦПК України, суддя -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Солюшинз» неустойку у розмірі 5 000 (п`яти тисяч) грн 00 коп. та 1 514 (одну тисячу п`ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Каршеринг Солюшинз» (код ЄДРПОУ - 44344456, адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Олександра Поля, буд. 84, прим. 63)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 )

Рішення складено 27 серпня 2026 року.

СУДДЯ Ольга ПРИМАК-БЕРЕЗОВСЬКА