Рішення № 139276729, 27.08.2026, Оболонський районний суд міста Києва

27.08.2026 Справа № 756/2876/26

Справа №756/2876/26

Провадження №2/756/4660/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Тиха О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК» (далі - АТ «ТАСКОМБАНК») звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 08.07.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №013/10795595-CK про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Кредитний договір №013/10795595-CK), на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, на який встановлено ліміт у розмірі 40 000,00 грн. з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 43,2% строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, однак відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 02.09.2025 у останнього виникла заборгованість за Кредитним договором №013/10795595-CK від 08.07.2021 у сумі 4 645,60 грн., яка складається з: 2 631,26 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 2 014,34 грн. - заборгованість за процентами.

Крім того, 27.10.2015 між АТ «ТАСКОМБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Заяву-договір №013/2037173-CK про приєднання до Публічної пропозиції АТ «ТАСКОМБАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі - Кредитний договір №013/2037173-CK), на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, на який встановлено ліміт у розмірі 31 700,00 грн. з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом - 45,00 % строком на 12 місяців з автоматичною пролонгацією.

Позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, однак відповідач у порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 02.09.2025 у останнього виникла заборгованість за Кредитним договором №013/2037173-CK від 27.10.2015 у сумі 63 243,32 грн., яка складається з: 31 700,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 31 543,32 грн. - заборгованість за процентами.

Позивач надіслав відповідачу повідомлення-вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за процентами, однак зазначені порушення не були усунуті, заборгованість так і не була погашена.

На підставі вищевикладеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за Кредитним договором № 013/10795595-CK від 08.07.2021 у сумі 4 645,60 грн., Кредитним договором № 013/2037173-CK від 27.10.2015 у сумі 63 243,32 грн., а також судові витрати.

Ухвалою суду від 17.03.2026 відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Судом в ухвалі зазначено, що відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття спрощеного позовного провадження у справі має право подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи його заперечень, який повинен відповідати положенням ст. 178 ЦПК України.

Станом на 27.08.2026 відзив на позов до суду не надійшов, у зв`язку з чим суд розглянув справу на підставі наявних у ній документів.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При цьому, принцип змагальності згідно ст.12 ЦПК України забезпечує повноту дослідження обставин справи. Даний принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 27.10.2015 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №013/2037173-CK шляхом підписання заяви-договору на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з встановленням Кредитного ліміту) Кредитна картка «Класична».

На підставі вказаного договору відповідачу було відкрито поточний рахунок у гривні № НОМЕР_1 та надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку. Строк дії кредитного ліміту становить 365 днів з моменту повідомлення банку про факту встановлення кредитного ліміту. При цьому, після закінчення зазначеного періоду, строк дії кредитного ліміту автоматично пролонгується, окрім випадків: якщо банк прийняв рішення не продовжувати строк дії кредитного ліміту; направлення клієнтом до банку письмової заяви про відмову від використання лімітом кредитної лінії та/або про закриття поточного рахунку.

На виконання своїх зобов`язань за договором позивач відкрив відповідачу рахунок із встановленням ліміту кредитування, що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 27.10.2015 по 02.09.2025.

Відповідач своїх зобов`язань за Кредитним договором №013/2037173-CK від 27.10.2015 не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно із розрахунку заборгованості, станом на 02.09.2025 63 243,32 грн., з яких: 31 700,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 31 543,32 грн. - заборгованість за процентами.

08.07.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №013/10795595-CK шляхом підписання заяви-договору на відкриття поточного рахунку з використанням електронних платіжних засобів та оформлення платіжної картки (з встановленням Кредитного ліміту) Кредитна картка «Велика п`ятірка».

На підставі вказаного договору відповідачу було відкрито поточний рахунок у гривні № НОМЕР_2 та надано послугу кредитування рахунку та встановлено ліміт кредитування рахунку у розмірі 40 000,00 грн. на банківську картку № НОМЕР_3 зі сплатою 43,2% річних.

На виконання своїх зобов`язань за договором позивач відкрив відповідачу рахунок із встановленням ліміту кредитування, що підтверджується випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 08.07.2021 по 02.09.2025.

Відповідач своїх зобов`язань за Кредитним договором №013/10795595-CK від 08.07.2021 не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка згідно із розрахунку заборгованості, станом на 02.09.2025 становить 4 645,60 грн., з яких: 2 631,26 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 2 014,34 грн. - заборгованість за процентами.

15.09.2025 АТ «ТАСКОМБАНК» направило ОСОБА_1 повідомлення-вимогуи про дострокове повернення кредиту, проте відповідач залишив зазначене повідомлення банку без належного реагування.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

У відповідності до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним Договором належним чином не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 629 ЦК України чітко встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

При цьому, суд також враховує, що у даній справі договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії банку щодо виконання договору не оскаржені, власного розрахунку заборгованості не надано, клопотань про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості та тілом кредиту і її розміру.

Відповідно до позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18), а також від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц, стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Згідно із частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Стороною відповідача не надано доказів в розумінні положень ст.ст.76-81 ЦПК України на спростування позовних вимог.

Дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Кредитним договором № 013/10795595-CK від 08.07.2021 у сумі 4 645,60 грн., за Кредитним договором № 013/2037173-CK від 27.10.2015 у сумі 63 243,32 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 274, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Кредитним договором № 013/10795595-CK від 08.07.2021 року у розмірі 4 645 (чотири тисячі шістсот сорок п`ять) гривень 60 копійок; за Кредитним договором № 013/2037173-CK від 27.10.2015 в розмірі 63 243 (шістдесят три тисячі двісті сорок три) гривні 32 копійки; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Тиха