Ухвала суду № 139276688, 25.08.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/20722/26

Провадження 2/127/5723/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 серпня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Сичука М.М.,

за участі секретаря судового засідання Коровай А.А.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про поновлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про поновлення батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У підготовчому судовому засіданні судом розглянуто дві заяви відповідача ОСОБА_2 про забезпечення доказів шляхом призначення судових експертиз.

Так, у першій заяві відповідач просить призначити у справі портретну експертизу, проведення якої доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

На вирішення експертів заявник просить поставити питання:

«Чи зображена на фотознімках, доданих позивачкою Додатком № 1 до її клопотання про долучення доказів від 09.07.2026 року, та на фотознімках Звіту за результатами проведеної фіксації та дослідження змісту вебсторінок у мережі Інтернет, виконаного ТОВ «Центр компетенції з формування доказів у мережі Інтернет «ВЕБ-ФІКС», у тому числі доданих на цифровому носії, одна й та сама особа».

Необхідність проведення зазначеної експертизи відповідач обґрунтовує тим, що ним до матеріалів справи подано фотоматеріали, отримані з мережі Інтернет, на яких, на його переконання, зображена позивачка. Відповідач зазначає, що встановлення особи, зображеної на відповідних фотознімках, має значення для оцінки поведінки позивачки та вирішення питання про поновлення її батьківських прав.

У другій заяві відповідач просить призначити комплексну судову психолого-психіатричну експертизу щодо позивачки ОСОБА_1 , проведення якої доручити експертам Вінницької філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії та судової медицини Міністерства охорони здоров`я України».

На вирішення експертів заявник просить поставити такі питання:

Чи страждає ОСОБА_1 на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психіки, недоумство чи інший хворобливий стан?

Чи має ОСОБА_1 алкогольну та/або наркологічну залежність?

Відповідач мотивує необхідність призначення вказаної експертизи тим, що, на його думку, наявні обставини, які можуть свідчити про неврівноваженість поведінки позивачки, можливе зловживання алкогольними напоями та необхідність встановлення її психічного стану для вирішення питання про можливість належного здійснення нею батьківських прав.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 подані заяви підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на необхідність встановлення обставин, які, на його думку, мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Позивачка ОСОБА_1 а її представник адвокат Дмитришина Тетяна Іванівна проти задоволення обох заяв заперечили.

На обґрунтування заперечень зазначили, що подані відповідачем заяви фактично ґрунтуються на припущеннях та непідтверджених твердженнях. Позивачка заперечила обставини, на які посилається відповідач, а матеріали справи не містять належних та допустимих даних, які б свідчили про необхідність проведення щодо неї психіатричного чи іншого медичного дослідження.

Щодо призначення портретної експертизи сторона позивача зазначила, що відповідач не довів належності та значення спірних фотоматеріалів для предмета доказування у даній справі, а також не навів достатніх підстав вважати, що встановлення тотожності осіб на відповідних фотознімках є необхідним для вирішення спору про поновлення батьківських прав.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши подані заяви та матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Водночас доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а сторонами не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або такі висновки викликають сумніви щодо їх правильності.

Таким чином, призначення судової експертизи не є автоматичним наслідком подання відповідного клопотання учасником справи. Особа, яка заявляє клопотання, повинна обґрунтувати, які саме обставини, що входять до предмета доказування, неможливо встановити без застосування спеціальних знань.

Крім того, відповідно до статті 116 ЦПК України забезпечення доказів допускається у разі, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів згодом стане неможливим або утрудненим

Суд звертає увагу, що сам по собі факт бажання сторони отримати додатковий доказ або перевірити висунуті нею припущення не свідчить про наявність передбачених статтею 116 ЦПК України підстав для забезпечення доказів.

Зі змісту заяви відповідача вбачається, що необхідність проведення портретної експертизи він пов`язує з необхідністю встановлення того, чи зображена позивачка на окремих фотознімках, які, за твердженням відповідача, були розміщені на вебсайтах у мережі Інтернет.

Разом із тим, у справах про поновлення батьківських прав предметом судового дослідження насамперед є встановлення того, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, які були підставою для такого позбавлення, а також відповідність поновлення батьківських прав найкращим інтересам дитини.

Відповідно до частини четвертої статті 169 СК України суд перевіряє, наскільки змінилися поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення її батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

Отже, суд має досліджувати конкретні, належним чином установлені обставини щодо способу життя позивачки, її ставлення до дитини, виконання батьківських обов`язків, умов проживання, здатності забезпечити належне виховання та розвиток дитини, а також інші обставини, що характеризують реальний стан відносин між матір`ю та дитиною.

Подана відповідачем заява не містить належного обґрунтування того, яким чином саме встановлення тотожності особи на окремих фотознімках, походження та зміст яких є предметом спору між сторонами, безпосередньо та визначально впливатиме на вирішення питання щодо наявності передбачених статтею 169 СК України підстав для поновлення батьківських прав.

Сам факт можливого зображення особи на фотоматеріалах, за відсутності встановлених судом конкретних обставин щодо часу, місця, походження та змісту відповідної діяльності, не може сам по собі свідчити про неналежне виконання особою батьківських обов`язків або про неможливість поновлення її батьківських прав.

Крім того, заявником не наведено обставин, які б свідчили про існування ризику втрати відповідних доказів або неможливість чи істотне утруднення їх подання у подальшому, що є необхідною передумовою застосування інституту забезпечення доказів.

Також відповідачем не додано доказів того, що дана екпертна установа в змозі здійснити даний вид експертизи, а її призначення не призведе до тривалого розгляду справи.

За таких обставин суд доходить висновку, що заявлене відповідачем клопотання фактично спрямоване на отримання додаткового доказу на підтвердження обставин, на які він посилається у своїх запереченнях, однак передбачених законом підстав для забезпечення такого доказу шляхом призначення експертизи судом не встановлено.

Крім того, відповідач просить провести щодо позивачки комплексну судову психолого-психіатричну експертизу з метою встановлення наявності у неї психічних захворювань та алкогольної або наркологічної залежності.

Разом із тим, суд зазначає, що призначення судово-психіатричної експертизи щодо особи є процесуальною дією, яка потребує наявності конкретних і достатніх підстав, що обґрунтовують необхідність такого втручання у сферу її приватного життя та особистої недоторканності.

Саме припущення іншої сторони щодо можливого існування у особи психічного захворювання, алкогольної чи іншої залежності не є достатньою правовою та фактичною підставою для призначення судово-психіатричної експертизи.

Із матеріалів справи, на які посилається відповідач, не вбачається наявності об`єктивних даних, які б самі по собі давали підстави для висновку про необхідність проведення щодо позивачки судово-психіатричного дослідження.

Наведені у заяві твердження відповідача щодо можливих змін настрою позивачки, вживання нею алкогольних напоїв або наявності у помешканні медикаментів мають характер суб`єктивної оцінки та припущень відповідача.

Суд також бере до уваги, що до матеріалів справи подано довідку медичного закладу від 24.02.2026 № 31/852, відповідно до якої ОСОБА_1 за даними відповідних медичних обліків на лікуванні не перебувала та за психіатричною і наркологічною допомогою не зверталася.

Наявність або відсутність медичного обліку сама по собі не є остаточним доказом психічного стану особи, однак ця обставина у сукупності з іншими матеріалами справи має значення при вирішенні питання про достатність підстав для призначення експертизи.

Водночас відповідачем не надано належних доказів, які б об`єктивно ставили під сумнів психічний стан позивачки або свідчили про наявність у неї алкогольної чи наркотичної залежності та необхідність їх спеціального експертного дослідження.

Суд також враховує, що питання про здатність особи належним чином здійснювати батьківські права та забезпечувати інтереси дитини не може зводитися виключно до медичної чи психіатричної оцінки особи.

При вирішенні спору суд відповідно до статті 169 СК України має оцінити всю сукупність доказів, зокрема поведінку позивачки після позбавлення її батьківських прав, її ставлення до дитини, фактичну участь у її вихованні, умови проживання, характеристику особи, відносини з дитиною, позицію другого з батьків, думку дитини та висновок органу опіки та піклування.

Суд зазначає, що комплексна оцінка здатності особи виконувати батьківські обов`язки здійснюється судом на підставі всієї сукупності належних і допустимих доказів, а не шляхом заміни судової оцінки доказів експертним висновком щодо загальної «здатності виховувати дитину».

При цьому відповідач не довів, які саме конкретні обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, неможливо встановити без проведення заявленої експертизи, а також не навів переконливих обставин, які б свідчили про наявність передбачених статтею 116 ЦПК України підстав для забезпечення доказів.

Суд окремо зазначає, що заява про забезпечення доказів не може використовуватися як засіб пошуку доказів, які потенційно могли б підтвердити припущення сторони.

Відповідно до засад цивільного судочинства суд не може призначати експертне дослідження виключно з метою перевірки непідтверджених припущень учасника справи щодо можливого існування у іншої сторони певного захворювання або залежності.

Таким чином, суд доходить висновку, що подані відповідачем заяви про забезпечення доказів шляхом призначення портретної експертизи та комплексної судової психолого-психіатричної експертизи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

При цьому відмова у задоволенні зазначених заяв не позбавляє учасників справи права подавати належні та допустимі докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються, у порядку та строки, визначені ЦПК України.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні відповідач заявив клопотання про заслуховування у судовому засіданні думки дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо заявлених позовних вимог про поновлення батьківських прав її матері ОСОБА_1 .

Суд, заслухавши думку учасників справи, дійшов висновку про необхідність задоволення заявленого клопотання.

Відповідно до частини першої статті 171 Сімейного кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Згідно з частиною другою статті 171 Сімейного кодексу України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, а також при вирішенні спору про позбавлення чи поновлення батьківських прав.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла віку та рівня розвитку, який дає їй можливість висловити власну думку з питань, що безпосередньо стосуються її особисто та її сімейного життя.

З огляду на характер спірних правовідносин, предмет позову та необхідність забезпечення найкращих інтересів дитини, суд вважає за необхідне заслухати думку ОСОБА_3 під час судового розгляду справи по суті.

Крім того, відповідно до статті 197 ЦПК України судом у підготовчому судовому засіданні вирішуються питання, необхідні для забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що під час підготовчого провадження виконано необхідні процесуальні дії для підготовки справи до судового розгляду, визначено характер спірних правовідносин, склад учасників справи, з`ясовано позиції сторін щодо заявлених вимог та вирішено заявлені учасниками справи клопотання.

Підстав для продовження підготовчого провадження суд не вбачає.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого судового засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись статтями 7681, 95, 102104, 116117, 189, 197, 200, 260, 261 ЦПК України, статтями 19, 169 СК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів шляхом призначення портретної експертизи у цивільній справі № 127/20722/26 відмовити.

У задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення доказів шляхом призначення комплексної судової психолого-психіатричної експертизи щодо ОСОБА_1 у цивільній справі № 127/20722/26 відмовити.

Заслухати під час розгляду справи по суті думку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо заявлених позовних вимог про поновлення батьківських прав її матері ОСОБА_1 .

Закрити підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Вінницької міської ради, про поновлення батьківських прав.

Призначити справу до судового розгляду по суті на 23 вересня 2026 року о 11 годині 00 хвилин у приміщенні Вінницького міського суду Вінницької області за адресою: м. Вінниця, вул. Грушевського, 17, зал судових засідань № 37.

Про дату, час та місце судового засідання повідомити учасників справи у встановленому законом порядку.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повну ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя: