Рішення № 139274258, 27.08.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/9897/26

Провадження № 2/642/2302/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

27 серпня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», в особі представника Романенко М.Е., через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.10.2023 відповідач уклав Кредитний договір №34530-10/2023 від 25.10.2023 року із ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (зміна найменування із ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» на ТОВ «ЙОТА ІНВЕСТ» та зміна найменування із ТОВ «ЙОТА ІНВЕСТ» на ТОВ «ЛАФЕРТІ ФОРМ») (код ЄДРПОУ: 43619089) відповідно до умов якого ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» надало відповідачу суму кредиту у розмірі 10 000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору.

12.06.2024р. між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (ЄДРПОУ: 43619089) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746), (далі- ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №12062024. Згідно даного Договору факторингу 12.06.2024 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 34530-10/2023 від 25.10.2023 року. Згідно Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 16293,75 грн., із яких: сума заборгованості за основною сумою боргу становить 5250 грн.; сума заборгованості за відсотками становить 11043,75 грн.

Кредитодавець свої зобов`язання перед відповідачем відповідно до укладеного договору виконав в повному обсязі, а враховуючи те, що останній порушив взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, позивач звернувся з даним позовом до суду

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 08 травня 2026 року цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором направлено до Холодногірського районного суду м. Харкова за підсудністю.

Цивільна справа №638/9897/26 надійшла до Холодногірського районного суду м. Харкова 29.06.2026 року.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.06.2026 року головуючим суддею у справі визначено Вікторова В.В.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова позовну заяву залишено без руху та надано час для усунення недоліків.

07.07.2026 року до суду надійшла заява позивача про усунення недоліків разом з підтвердженням направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу за місцем його реєстрації.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 08 липня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» інформацію/документи: чи було емітовано на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжну картку № НОМЕР_2 ; виписку про рух грошових коштів з карткового рахунку, відкритого до платіжної картки № НОМЕР_2 з відображенням часу зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 34530-10/2023 від 25.10.2023 року; ідентифікаційні дані власника карткового рахунку № НОМЕР_2 , у тому числі, прізвище, ім`я, по батькові, РНОКПП, серію та номер паспорта, адресу місця проживання, контактні дані (номер телефону, адреса електронно пошти тощо) та усі інші наявні відомості щодо даної особи.

Представник позивача в позові просив суд про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, не заперечував проти ухвалення заочного рішення по справі.

Відповідач заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подала, про розгляд справи повідомлялася належним чином. Копію позову з додатками направлено позивачем відповідачу поштовим зв`язком, згідно з положеннями абз.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України. Копія ухвали про відкриття провадження по справі направлялися відповідачу за місцем реєстрації, про що свідчить поштове повідомлення, яке повернулося на адресу суду.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі „Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

З врахуванням вказаного, суд вирішує справу на підставі наявних в ній доказів та матеріалів і ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви (ст.ст.12, 81, 83 ЦПК України).

Судом встановлено, що 25.10.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВАНС КРЕДИТ» та ОСОБА_2 укладено договір про надання фінансового кредиту (далі -кредитний договір) № 34530-10/2023. Відповідно до умов якого останньому має бути надано споживчий кредит в безготівковій формі у сумі 10000,00 грн. строком на 360 днів до 25.10.2024 з фіксованою відсотковою ставкою 2,50% на день, на рахунок до електронного платіжного засобу: 5168 - 74xx - xxxx - 7356. Повернення кредиту та сплату процентів ОСОБА_2 повинен здійснювати кожні 25 днів. Документи підписано з боку відповідача шляхом підписання одноразовим ідентифікатором W2210. Порядок і графік повернення кредиту, сплати відсотків визначено у додатку № 1 до договору .

З матеріалів справи вбачається, що ідентифікатор було направлено на телефонний номер: НОМЕР_3 .

17.09.2023 було оформлено заяву-анкету на отримання фінансового кредиту із зазначенням даних відповідача та його картки: 5168 - 74xx - xxxx - 7356.

За клопотанням позивача у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було витребувано інформацію щодо отримання відповідачем коштів за вищевказаним договором.

Як свідчить відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» і виписка за договором б/н за період 25.10.2023-25.10.2023 ОСОБА_3 РНОКПП НОМЕР_4 , було відкрито рахунок НОМЕР_5 та емітовано картку № НОМЕР_6 , 25.10.2023 на вказаний рахунок зараховано 10000,00 грн.

Розрахунок ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» вказує, що у відповідача станом на 12.06.2024 наявна заборгованість у розмірі 16293,75 грн. з яких за тілом кредиту 5250,00 грн., за відсотками 11043,75 грн.

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено Договором факторингу №12062024 від 12.06.2024 (далі за текстом Договір факторингу).

Даним договором передбачено перехід від ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» (Клієнт) до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» (Фактор) права грошової вимоги, що належить Клієнту, і стає кредитором за кредитними договороми, укладеними між клієнтом і боржниками (п. 1.1 Договору факторингу).

Перехід права вимоги від Клієнта до Фактора відбувається з моменту підписання Сторонами Договору факторингу, після чого Фактор стає новим кредитор по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (пп. 1.2 Договору факторингу).

У п. 2.1 Договору факторингу сторони погодили, що Клієнт передав реєстр боржників з даними останніх та передає його Фактору (2.1 Договору факторингу).

У відповідності до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №12062024 від 12.06.2024 відповідач за Кредитним договором має заборгованість 16293,75 грн. з яких за тілом кредиту 5250,00 грн., за відсотками 11043,75 грн.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

За правилами частини дванадцятої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до приписів статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини 3 статті 12, частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина 1 статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина 1 статті 80 ЦПК України).

Враховуючи вищевикладені обставини, які відповідачем не заперечувалися й не спростовано, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитом є обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню.

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд виходить з такого.

02.01.2026 між позивачем (Клієнт) та адвокатом - ФО-П Лівак І.М. (Виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги № 42649746/01 за яким Виконавець приймає на себе зобов`язання надавати юридичні послуги в обсязі та на умовах, передбачених договором (п. 1.1).

Відповідно до п. 4.1 Договору про надання правової допомоги загальна вартість послуг складається з вартості наданих юридичних послуг, згідно тарифної сітки, вказаної у п. 4.8 Договору, а також додаткової оплати, яка зазначена у п. 4.9.

За положеннями п. 4.2. Оплата за даним договором здійснюється не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання Клієнтом рахунку та/або підписання акту наданих послуг, якщо інші терміни та умови не було узгоджено сторонами.

У п. 4.8 погоджено вартість ознайомлення з матеріалами справи та формування правового аналізу: 3000 грн., складання позовної заяви: 3500 грн. 7000 грн. після належного виконання доручення адвокатське бюро надає клієнту акт прийому-передачі наданих послуг.

Додатковою угодою 22325-09/2023 до вказаного договору Виконавець зобов`язався здійснити захист інтересів Клієнта у справі щодо стягнення заборгованості з відповідача.

10.04.2026 ТОВ «Діджи фінанс» та ФО-П ОСОБА_4 складено Акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом за яким виконавець надав усну консультацію вартістю 300,00 грн., здійснив правовий аналіз обставин спірних правовідносин - 500,00 грн., склав позовну заяву, вартість чого склала 4500,00 грн. та зформував додатки до позову 700,00 грн., загалом: 6000,00 грн. Названі послуги та їх вартість було узгоджено в детальному описі.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не доводив неспівмірність вказаного гонорару, з відповідача на користь позивача, згідно ст. 137, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн.

Як передбачено ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Звертаючись з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн., які підлягають стягненню на користь останнього з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 141, 264-265, 273-274, 279-282, 284, 289, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_7 в АТ «ПУМБ») заборгованість за Кредитним договором №34530-10/2023 від 25.10.2023 року у розмірі 16293 (шістнадцять тисяч двісті дев`яносто три) грн. 73 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 42649746, адреса для листування: 07406, Київська м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1; IBAN: НОМЕР_7 в АТ «ПУМБ») витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) 00 грн. та судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст заочного рішення складено 27.08.2026 року

Суддя В.В. Вікторов