Рішення № 139273735, 27.08.2026, Балаклійський районний суд Харківської області

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

610/4202/25 2/610/555/2026 27 серпня 2026 року

Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

судді: Стригуненка В.М.

за участі

секретаря: Турченкової О.В.,

розглянувши у місті Балаклія Ізюмського району Харківської області у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, укладеним 06.08.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", яка становить 38542,89 гривні, а також судові витрати в сумі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн.

Позов обґрунтований тим, що на підставі укладеного 06.08.2023договору про надання споживчого кредиту № 925332 відповідачу було надано кредити в порядку та на умовах, встановлених договором, із встановленими ним же порядком та строками погашенням кредиту.

21.06.2024 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ"" та ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого право вимоги за вищевказаним кредитним договором було відступлене на користь позивача.

Відповідач порушила умови кредитного договору, тому позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з неї заборгованості за договором.

Представник позивача просив справу розглянути за його відсутності (а.с. 5 зворот, 69-70).

Відповідач подала письмову заяву про визнання позову, обізнаність з наслідками його визнання, розгляд справи за її відсутності (а.с. 71).

Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

06.08.2023 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ"і ОСОБА_1 було укладено договір № 925332 про надання споживчого кредиту по продукту "NewSport", предметом якого було надання кредиту у безготівковій формі на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 , у розмірі 5000 грн, строком на 360 днів, проценти за користування кредитом є фіксовані, стандартна процентна ставка становить 2,2% в день (застосовується в межах строку кредиту), знижена процентна ставка становить 0,01% в день (застосовується якщо споживач до 05.09.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту), періодичність сплати процентів кожні 30 днів (а.с. 10-19).

Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього договору (а.с. 20).

Укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ITC товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до веб-сайту/ITC товариства.

Перед укладенням цього договору товариством була здійснена електронна ідентифікація споживача для входу в особистий кабінет.

Як передбачено ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 5 ст. 11 ЗУ "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Ст. 12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

ОСОБА_1 підписала договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т956, який було надіслано 06.08.2023 о 16:09:06 на мобільний номер телефону відповідача НОМЕР_2 , що вбачається з довідки про ідентифікацію (а.с. 24-25).

Підписуючи цей договір, споживач підтвердила, що перед його укладенням їй була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), вона ознайомлена з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ", що розміщені на веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Тобто, підписанням договору відповідач підтвердила, що вона ознайомилась з умовами кредитного договору, погодилася з ними та прийняла пропозицію укласти кредитний договір.

06.08.2023 позивач також електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т956 підписав паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит), який містить аналогічні умови кредитування (а.с. 22-23) та одноразовим ідентифікатором Т956 підписав інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг (а.с. 21).

Відповідно до частин 1 і 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі і надало кредитні кошти відповідачу в повному обсязі, про що свідчить довідка ТОВ "ПЕЙТЕК" від 30.09.2025 вих. № 20250930-6415, з якої убачається, що відповідно до відомостей, що містяться в реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ "ПЕЙТЕК", яке є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг, надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку на підставі договору про організацію переказу грошових коштів № 03052022-1 від 03.05.2022 та 06.08.2023 16:12:13 було успішно перераховано кошти у сумі 5000 грн від ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" на платіжну картку клієнта № НОМЕР_3 (а.с. 26).

Внаслідок порушення договірних зобов`язань у відповідача виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 21.06.2024 становить 38542,89 гривні і складається із 4998,99 гривень заборгованість за тілом кредита, 33543,90 гривні - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Викладене підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 27-32).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

21.06.2024 між ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" та позивачем укладено Договір факторингу № 21062024, у відповідності до умов якого ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" за плату відступило ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, які входять до Портфелю заборгованості, в тому числі щодо відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором від 06.08.2023 № 925332 відповідно до витягу з Реєстру боржників (а.с. 33-37, 38).

Права вимоги переходять до нового кредитора після підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників за формою Додатку 2 цього договору, та сплати фактором клієнту фінансування, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 2479762,78 грн (п. 6.2.3., 7.1., 7.2. Договору факторингу).

ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" перерахувало на користь ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" всю суму фінансування, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.06.2024 року № 3392 (а.с. 40).

21.06.2024 також був підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт приймання-передачі Реєстру боржників до Договору факторингу, що підтверджує факт переходу від ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" до позивача права вимоги заборгованості (а.с. 39).

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом або договором.

У зв'язку з невиконанням грошового зобов'язання ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" направляло відповідачу досудову вимогу від 16.10.2025 про погашення кредитної заборгованості (а.с. 41).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з цього, відповідач повинна сплатити заборгованість за кредитним договором.

Щодо стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

01.07.2025 між ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" і адвокатським об`єднанням "Апологет" укладено договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107, відповідно до умов якого клієнт замовляє, приймає та оплачує, а виконавець надає послуги правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форми власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав та законних інтересів клієнта.

Справи в роботу виконавця передаються на підставі замовлення. Вартість наданих послуг за 1 кредитну справу складає 8000 грн. Детальна інформація про справу, обсяг послуг, ціна послуг вказуються у акті наданих послуг. Термін оплати послуг вказаний в акті наданих послуг (а.с. 44).

Згідно з актом наданих послуг від 08.10.2025 № 1088 до договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107, підписаним ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" та адвокатським об`єднанням "Апологет", сторони підтверджують факт надання адвокатським об`єднанням та прийняття клієнтом послуг відповідно до положень укладеного ними договору про надання правової (правничої) допомоги, виконавцем надано клієнту, а клієнтом прийнято послуги згідно з договором правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025: боржник ОСОБА_1 , кредитний договір № 925332. Сума наданих послуг відповідно до договору складає 8000 грн. Опис виконаної роботи вказаний в деталізованому описі до даного акту. Клієнт зобов`язаний зробити перерахунок суми наданих послуг на рахунок виконавця протягом 1 року з моменту підписання акту (а.с. 45).

На виконання договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025 та акту від 08.10.2025 № 1088 адвокатське об`єднання "Апологет" надало детальний опис наданих послуг у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 925332, з яких: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором 30 хвилин, ознайомлення з матеріалами кредитної справи 2 години, погодження правової позиції клієнта у справі 30 хвилин, складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта 3 години 30 хвилин, подання до суду заяви від імені клієнта (а.с. 46).

У постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.

Заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України», заява № 19336/04, пункт 268; рішення ЄСПЛ від 28 липня 1999 року у справі "Ботацці проти Італії", заява № 34884/97, пункт 30).

Із огляду на викладене, суд вважає, що наявні підстави для відшкодування витрат на правничу допомогу, які є фактично понесеними та які позивач зобов`язаний сплатити за договором.

Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 також дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

У частині третій статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто, ЦПК України передбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

У своїй заяві від 27.08.2026 відповідач просила зменшити суму правової допомогу, яку просить стягнути з неї позивач, вважаючи її завищеною (а.с. 71).

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року 2Лавентс проти Латвії" за заявою № 58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо (пункт 6.52 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 02 лютого 2024 року у справі № 910/9714/22).

Враховуючи значення справи для сторін, ціну позову, характер та обсяг виконаної адвокатом роботи, співмірність витрат зі складністю справи та виконаною роботою, часом, який необхідний для вчинення дій і надання послуг адвокатом, зважаючи на наявність заперечень відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а також виходячи з засад розумності, справедливості та співмірності, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 8000 грн є завищеним та підлягає зменшенню до 4000 грн.

При визначені розміру судових витрат суд враховує, що зазначена справа є однотипною, "поставлена на потік", типовою для фінансової установи, складання позовів та клопотань у своїй більшості є подібними, підготовка до її розгляду не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства, аналізу великої кількості документів, значних затрат часу та зусиль, а тому покладення наведеної товариством суми лише на одного відповідача не відповідає вимогам розумності та справедливості, а заявлений адвокатом розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не є співмірними з складністю наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, вона не є складною, розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, без участі у судовому засіданні учасників справи та їх представників, надання правничої допомоги у цій справі фактично зводилося лише до складання позовної заяви.

Внаслідок задоволення позову судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Оскільки відповідач визнала позов до початку розгляду справи по суті, то на підставі ч. 1 ст. 142 ЦПК України позивачу необхідно повернути з державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 137, 141, 142, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

1)Позов задовольнити повністю.

2)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором в сумі 38542,89 гривні.

3)Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" 1211,20 гривень судового збору та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 4000 гривень.

4)Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" з державного бюджету України 1211,20 гривень судового збору, сплаченого при поданні позову за платіжною інструкцією від 14.10.2025 № 24513.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суду Харківської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ", місцезнаходження: 79029, Львівська область, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 .

Суддя Стригуненко В.М.