Вирок № 1392737, 03.04.2007, Варвинський районний суд Чернігівської області

КОПІЯ Справа № 1- 8/2007p.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2007 року. Варвинський районний суд Чернігівської області

в складі: головуючого - судді Кучеріна О.Ф.

при секретарі Петренко Т.І.

з участю прокурора Трохименка P.M. та адвоката ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в смт. Варва справу про

звинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.

Махновщина Харківської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військовозобов'язаного, директора товарної біржі «Ліон», завідуючого адвокатської контори «Логос», раніше не судимого,

за ч.1 ст. 366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звинувачується в тому, що він, працюючи на посаді директора і бухгалтера в одній особі товарної біржі «Ліон», яка є податковим агентом, при наданні посередницьких послуг в укладанні біржових угод купівлі-продажу продукції виробничо-технічного призначення, будучи відповідальною особою за організацію бухгалтерського та податкового обліку на підприємстві, забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, повноту нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету, будучи службовою особою, під час укладання біржових угод купівлі-продажу транспортних засобів, які потім видавались сторонам, умисно, достовірно знаючи експертну оцінку транспортних засобів, допустив службове підроблення, вказавши в угодах вартість транспортних засобів «згідно експертної оцінки», хоча дійсно транспортні засоби було реалізовано за 100 грн..

Так, 31 березня 2004 року при посвідченні угоди купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-2107 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, умисно вніс до вказаної угоди завідомо неправдиві відомості про вартість транспортного засобу «згідно експертної оцінки», яка становить 9904 гривень, хоча дійсно транспортний засіб було реалізовано за 100 грн..

07 квітня 2004 року при посвідченні угоди купівлі-продажу автомобіля «Меседес-бенц» між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 він умисно вніс до вказаної угоди завідомо неправдиві відомості про вартість транспортного засобу «згідно експертної оцінки», яка становить 86686 грн., хоча дійсно транспортний засіб було реалізовано за 100 грн..

07 квітня 2004 року при посвідченні угоди купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-2106 між ОСОБА_7 та ОСОБА_8він умисно вніс до вказаної угоди завідомо неправдиві відомості про вартість транспортного засобу «згідно експертної оцінки», яка становить 3380 грн., хоча дійсно транспортний засіб було реалізовано за 100 грн..

27 квітня 2004 року при посвідченні угоди купівлі-продажу автомобіля ВАЗ-2101 між ОСОБА_9 та ОСОБА_10він умисно вніс до вказаної угоди завідомо неправдиві відомості про вартість транспортного засобу «згідно експертної оцінки», яка становить 3852,06 грн., хоча дійсно транспортний засіб було реалізовано за 100 грн..

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.І ст. 366 КК України, винним себе не визнав і пояснив, що фактом внесення завідомо неправдивих відомостей є те, що у договорах купівлі-продажу автотранспорту у графі

2

«вартість транспортного засобу» зазначено «згідно експертної оцінки», хоча дійсно транспортний засіб було реалізовано за 100 грн.. Останнє спростовується актом позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства товарної біржі «Ліон» від 23 листопада 2004 року. Даний акт ліг в основу рішення податкових органів про стягнення податкового боргу і був підтверджений рішенням Господарського суду Чернігівської області. При визначенні податковим органом правильності сплати товарною біржею «Ліон» податку з доходів фізичних осіб було встановлено, що відбулося неправильне нарахування даного податку, а саме, було зроблене відрахування з суми 100 грн., хоча необхідно було нараховувати з суми, яка вказана у експертній оцінці автотранспорту, тобто на яку йде посилання у самих угодах купівлі-продажу. Останнє підтверджує, що відомості у графі про вартість автотранспорту «згідно експертної оцінки» є такою, що відповідає дійсності. Господарським судом встановлений факт реальної вартості продажу автотранспорту, який відбувався відповідно до вартості, яка вказана у звітах про експертну оцінку. В противному порядку, якби судом було встановлено, що вартість відчуження автотранспорту було вчинено за 100 грн., то тоді б не було проведено донарахування суми податкового боргу.

Заслухавши прокурора, пояснення підсудного, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в діях ОСОБА_1відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України, а тому по суду його слід виправдати за таких підстав.

Відповідно до біржових угод купівлі-продажу транспортних засобів через товарну біржу «Ліон», дійсно були реалізовані вказані вище транспортні засоби за угодами вказаних осіб із зазначенням оцінки транспортних засобів «згідно експертної оцінки», (т.1, ас. 54, 62, 70, 78; т.2, ас. 39,52, 54, 68).

Актом № 96/17-208/32512461 про результати позапланової перевірки дотримання вимог податкового законодавства Товарною біржею «Ліон» за період з 01 січня 2004 року по 01 жовтня 2004 року, податковими органами виявлено не донарахування податку з доходів фізичних осіб, а саме: з ОСОБА_3 -1287,52 грн., з ОСОБА_5- 11269,18 грн., з ОСОБА_11 - 439,40 грн., з ОСОБА_9 - 500,76 грн. (т.1, ас. 154-156). А фактично кожна із вказаних осіб сплатила податок у розмірі 13 грн..

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07 липня 2005 року з товарної біржі «Ліон» стягнуто до місцевого бюджету 40334,58 грн податкового боргу , (т.1, ас.111).

Ці докази, покази свідків, - осіб, які укладали угоди купівлі-продажу транспортних засобів, - звіти про незалежну оцінку майна, обвинувачення ставить в основу звинувачення ОСОБА_1

Обвинувачення ставить в провину підсудному внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей та видачу та видачу завідомо неправдивих документів.

Суд не може погодитися з такими доводами обвинувачення, оскільки у відповідності до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 08 жовтня 2004 року № 15 « Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» дії керівників підприємств, установ, організацій, які віддали підлеглим особам наказ, вказівку, розпорядження підписати чи подати до податкових органів недостовірні (фальсифіковані) звіти, баланси, декларації, розрахунки або не сплачувати податки, збори, інші обов'язкові платежі взагалі чи сплачувати їх не в повному обсязі, а також дії осіб, які виконали такі незаконні наказ, вказівку чи розпорядження, мають кваліфікуватися за ст. 212 КК України як дії виконавців цього злочину.

З обвинувачення вбачається, що підсудний ОСОБА_1 діяв в одній особі як керівник і як бухгалтер Товарної біржі «Ліон». Тому його дії в даному випадку повинні були кваліфікуватися за ст. 212 КК України, а не за ст. 366 КК України.

Але для кваліфікації дій особи за ч. 1 ст. 212 КК України сума значного розміру ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів повинна бути не меншою 17000

3

гривень. В даному ж випадку сума ненадходження грошових сум до бюджету чи державних цільових фондів складає лише 13444 грн. 86 коп., яка є недостатньою для кваліфікації за вказаною вище статтею КК України.

В ходжі судового засідання встановлено, що кримінальна справа порушувалась тричі: 23 березня 2006 року Прилуцьким міжрайонним прокурором по факту зловживання службовими особами Товарної біржі «Ліон» своїм службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України (т.1 асі), 25 квітня 2006 року слідчим Прилуцької міжрайонної прокуратури стосовно ОСОБА_1за фактом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 364 КК України (т.1. ас.3), 06 травня 2006 року прокурором Чернігівської області стосовно ОСОБА_1за фактом зловживання службовим становищем за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України (т.1 ас. 140).

Постанови про порушення кримінальної справи від 23 березня 2006 року та від 25 квітня 2006 року скасовані постановою Прилуцького міськрайонного суду від 26 травня 2006 року (т.1 ас. 177), котру було залишено в силі ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 20 липня 2006 року (т.1 ас.183-186).

Таким чином посилання обвинувачення на докази, які були добуті досудовим слідством до 06 травня 2006 року є безпідставними, оскільки вони добуті до порушення кримінальної справи, а тому їх не можна покласти в основу звинувачення особи як такі, що одержані незаконним шляхом, а тому ці докази слід визнати недопустимими.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», допущені при вчиненні окремих слідчих чи процесуальних дій порушення закону, що призвели до ущемлення прав та інтересів учасників процесу, поновити які неможливо, не можуть бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування. За наявності відповідних підстав такі порушення мають тягти визнання доказів недопустимими. Неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити виправдувальний вирок.

В ході судового засідання судом вичерпані всі можливі шляхи одержання додаткових доказів вини підсудного, але добутих додаткових доказі є недостатню для покладення їх в основу обвинувачення ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 366 КК України.

На підставі викладеного, суд вважає, що ОСОБА_1 за ч.1 ст. 366 КК України підлягає виправданню.

Керуючись ст.ст. 321-327 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК України визнати невинним і по суду виправдати.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 у виді підписки про невиїзд скасувати.

Вирок може бути оскаржений всіма учасниками судового засідання до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення, з подачею апеляції через Варвинський районний суд.