Постанова № 139273400, 27.08.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа 350/1306/26

Номер провадження 3/350/245/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., за участю прокурора Бориса Р.В., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу, яка надійшла від Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, не одруженого, жителя АДРЕСА_1 , солдата, військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_2 , на посаді стрільця-санітара 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом КУпАП), -

установив:

ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, недбало поставився до військової служби в умовах особливого періоду.

Адміністративне правопорушення вчинено за таких обставин:

Солдат ОСОБА_1 проходить військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Приписами ст. ст. 11-16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що кожен військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї ; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.

Відповідно до ст. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України», п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі Положення про ТЦК та СП), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Нормами ч. ч. 8, 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (надалі - Положення) зазначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: беруть участь разом з відповідними органами управління у сфері освіти у повсякденному керівництві допризовною підготовкою; за сприяння місцевих держадміністрацій, виконавчих органів міських рад виконують рішення призовних комісій про призов громадян на строкову військову службу; взаємодіють з місцевими держадміністраціями з питань залучення громадян на військову службу та проходження громадянами альтернативної (невійськової) служби; ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам.

Так, відповідно до функціональних обов`язків, стрілець-санітар відповідає за своєчасне виявлення хворих, надання до медичної допомоги військовослужбовцям у разі їх поранення (травмування, отруєння), проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у відділенні.

Стрілець-санітар підпорядковується командиру відділення.

Він зобов`язаний: здійснювати постійний контроль за станом здоров`я та фізичного розвитку військовослужбовців відділення; надавати до медичну допомогу військовослужбовцям у разі їх поранення (травмування, отруєння) під час проведення занять, ремонтних та господарських робіт; дотримуватися правил деонтології і лікарської етики та вимагати цього від підлеглих; володіти прийомами надання екстреної медичної допомоги та стабілізації стану хворого, що проводяться терміново у разі гострого захворювання (поранення, травми, отруєння);

Також, регулярно проводити медичні огляди особового складу відділення, супроводжувати особовий склад відділення, який направляється до медичного пункту на медичний огляд; організовувати проведення санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у відділенні; вимагати від військовослужбовців відділення дотримання правил особистої та колективної гігієни, здорового способу життя; отримувати медичне майно і видавати індивідуальні засоби надання до медичної допомоги та профілактики особовому складу відділення; навчати особовий склад відділення прийомів надання до медичної допомоги в порядку само- і взаємодопомоги; організовувати загартовування військовослужбовців відділення з використанням водних, сонячних та повітряних процедур у поєднанні із заняттями з фізичної підготовки і спорту; надавати командирові відділення пропозиції щодо виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони праці під час проведення занять, ремонтних та господарських робіт.

Таким чином, солдат ОСОБА_1 за своїми службовими обов`язками наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями та являється військовою службовою особою.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.

Статтею 29 Конституції України відображено, що кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Приписами ст. ст. 3, 68 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97, визначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність.

Статтями 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовим статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів.

Положеннями п. 3 розд. І Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 № 532 (далі - Інструкція) визначено, що застосування уповноваженими представниками технічних приладів і технічних засобів, що мають функції автоматичної фото- та відеофіксації, здійснюється з метою: попередження, виявлення або фіксування порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; фіксації дій уповноважених представників.

Приписами розділу ІІ Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів та засобів, що мають функції фото - та відеофіксації, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.08.2024 №532 зазначено, що під час здійснення фото - та відеофіксації процесу пред`явлення та перевірки уповноваженими представниками військово-облікових документів портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях або іншим способом, який забезпечує відеозйомку. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, уповноважені представники можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об`єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням у уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Уповноважений представник, який застосовує портативний відеореєстратор, інформує осіб, відносно яких проводиться фото- і відеофіксація.

Під час здійснення повноважень уповноважений представник забезпечує збереження та належні умови експлуатації виданого йому портативного відеореєстратора. У разі пошкодження портативного відеореєстратора уповноважений представник доповідає про це відповідальній особі та керівнику ТЦК та СП. Після прибуття до місця постійної дислокації портативний відеореєстратор та карта пам`яті передаються відповідальній особі.

Відповідно до витягу з наказу від 08.03.2026 №69 «Про організацію роботи груп оповіщення на 09.03.2026» солдат ОСОБА_1 був призначений у групу оповіщення військовозобов`язаних.

Так, Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони опрацьовано матеріали службового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_2 від 31.07.2026.

Встановлено, що 09.03.2026 приблизно о 06 год. 30 хв. група оповіщення в складі старшого солдата ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_1 та капітана поліції ОСОБА_3 на автомобілі Національної поліції рухалась у сел. Брошнів-Осада Калуського району Івано-Франківської області.

Капітан поліції ОСОБА_3 помітив особу чоловічої статі призовного віку та направив автомобіль в його бік з метою перевірки військово-облікових документів. Невідомий громадянин побачивши автомобіль поліції почав тікати та забіг у підвал багатоквартирного будинку.

Надалі, капітан поліції ОСОБА_3 зупинив автомобіль біля під`їзду будинку та залишився в автомобілі.

Старший солдат ОСОБА_2 та солдат ОСОБА_1 спустились у підвал з метою знайти особу та перевірити військово-облікові документи громадянина ОСОБА_4 .

Військовослужбовці знайшли громадянина у дальньому кінці підвалу, який стояв без спроб втечі. Підійшовши, військовослужбовці представились, пояснили мету переслідування необхідністю перевірити військово-облікові документи та запропонували вийти з підвалу, де очікує працівник Національної поліції, однак, солдат ОСОБА_1 не увімкнув нагрудну відеокамеру, чим порушив вимоги керівних документів, що регламентували його діяльність, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов`язків, не врахували обстановку, недбало поставився до військової служби в частині не використання нагрудних відеокамер, у зв`язку з чим такі дії призвели до неможливості здійснення посадовими особами належного та об`єктивного контролю за виконанням їх посадових обов`язків під час оповіщення та перевірки військово-облікових документів невідомого громадянина.

Таким чином, стрілець-санітар 2 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдат ОСОБА_1 , під час проходження військової служби у зазначеному центрі комплектування, у порушення вимог ст. ст. 3, 68 Конституції України, ст. ст. 11, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів та засобів, що мають функції фото - та відеофіксації, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06.08.2024 №532, близько об 06 год. 30 хв. 09.03.2026, здійснюючи заходи оповіщення у АДРЕСА_2 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.03.2026 №69, не забезпечив обов`язкову фото - та відеофіксацію процесу перевірки військово-облікових документів і вручення повісток ОСОБА_4 , а також порушуючи конституційні права останнього без законних підстав здійснив заходи щодо доставки останнього до ІНФОРМАЦІЯ_5 , чим порушив вимоги керівних документів, що регламентували його діяльність, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов`язків, не врахував обстановку, недбало поставився до військової служби в частині не використання нагрудних відеокамер, у зв`язку з чим такі дії призвели до неможливості здійснення посадовими особами належного та об`єктивного контролю за виконанням їх посадових обов`язків під час оповіщення та перевірки військово-облікових документів невідомого громадянина, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Датою виявлення правопорушення є 11.08.2026 день винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження у кримінальному проваджені №12026096220000020 від 09.03.2026.

У судовому засіданні прокурор зазначив, що солдат ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбаченене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, тому до нього слід застосувати адміністративне стягнення, передбачене санкцією порушеної норми.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому правопорушення визнав повністю та щиро розкаявся. По суті правопорушення пояснив, що він дійсно 09.03.2026 виконував обов`язки військової служби, здійснював заходи з оповіщення, вважав, що увімкнув камеру, однак виявилося, що вона не була увімкнена та не здійснювала відеофіксацію його та солдата ОСОБА_2 дій під час виконання ними обов`язків, пов`язаних із заходами з оповіщення. Просив суворо не карати.

Вислухавши особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Диспозицією ч. 2 ст. 172-15 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022 року, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжено по теперішній час. Враховуючи вищевикладене, на даний час на всій території України діє особливий період.

У судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідальний виконавець групи розгляду та супроводження адміністративних правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_3 старший солдат ОСОБА_1 недбало поставився до військової служби в умовах особливого періоду, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.

Факт вчинення адміністративного правопорушення та винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, окрім визнання ним вини, повністю підтверджуються сукупністю зібраних по справі та досліджених у судовому засіданні доказів, а саме:

- протоколом №47 про вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, від 11.08.2026 року, в якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення. Даний протокол містить письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких зазначено: «Свою вину визнаю»;

- актом службового розслідування;

- поясненнями від 11.08.2026;

- копією постанови про закриття кримінального провадження від 11.08.2026;

- копією військового квитка НОМЕР_2 , виданого на ім`я ОСОБА_1 .

Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, дії останнього за вказаною статтею кваліфіковані вірно.

Застосовуючи стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення та особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, її майновий стан, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність. Також з урахуванням того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 172-15 КУпАП у виді штрафу, у межах санкції вчиненого ним правопорушення.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір на користь державного бюджету України.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Штраф сплатити на рахунок UA258999980314050542000009588, отримувач коштів: ГУК в Ів.-Фр.об./ Бр.- Осада/21081100, код отримувача: ЄДРПОУ 37951998, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Роз`яснити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч.1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя :