Рішення № 139272844, 27.08.2026, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/3347/26

№ 2/183/4342/26

27 серпня 2026 року м.Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженої відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026 року Товариство з обмеженої відповідальністю «Деал Фінанс Груп» (далі - ТОВ «Деал Фінанс Груп») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі - ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та відповідачем було укладено договір позики №6619618 від 08.04.2020 за умовами якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 5000,00 грн, які останній зобов`язувався повернути у встановлений строк та сплатити проценти за користування ними.

01.04.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженої відповідальністю «Сіроко Фінанс» (далі - ТОВ «Сіроко Фінанс») було укладено Договір факторингу № 016-010421, згідно з умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Сіроко Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі за договором позики №6619618 від 08.04.2020.

05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» було укладено Договір факторингу № 05/12/25-01, згідно з умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржниківв тому числі за договором позики №6619618 від 08.04.2020.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 05/12/25 від 05.12.2025 до Договору факторингу № 05/12/25-01 від 05.12.2025, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 14142 грн, з яких: 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 9142 грн - сума заборгованості за процентами.

З урахуванням викладеного, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість в зазначеному розмірі, а також судові витрати у виді сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та 4500,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 15.04.2026 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Відповідач, не погоджуючись із позовом, подав відзив на позовну заяву у якому просить у позові відмовити повністю. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що відсутні належні та допустимі докази факту підписання кредитного договору електронним підписом відповідача; відсутні докази перерахування кредитних коштів позичальнику, позивачем не надано доказів, які підтверджують зарахування коштів на рахунок відповідача. Факт набуття позивачем права вимоги не доведено належними та допустимими доказами. Відсотки за користування кредитними коштами нараховано поза межами строку кредитування.

Позивач подав відповідь на відзив, у якій висловив незгоду з доводами відповідача, наведеними у відзиві.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, у якій не заперечував проти заочного розгляду справи.

17.06.2026 від представника відповідача - адвоката Зачепіло З.Я. надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Враховуючи, що у судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №6619618 від 08.04.2020 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (далі - Договір). Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника YTpovHHQ2d, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить розділ 20 Договору «Юридичні адреси та реквізити сторін».

Відповідно до п. 2 Договору, сума позики 5000,00 грн. Строк позики/строк договору 30 днів. Процентна ставка/день 1,6% (фіксована); дата надання кредиту 08.04.2020, дата повернення кредиту 08.05.2020.

Відповідно до п.4.2. кредитного договору, 4.2. Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

У п.5 кредитного договору сторони погодили, що цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі.

У тексті кредитного договору вказаний номер електронного платіжного засобу позичальника ОСОБА_1 - НОМЕР_1 .

Відповідно до копії платіжної інструкції № 42054c75-3a1e-45ff-9e0e-7db6a1ec1a73 від 08.04.2020 року ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перерахувало 5000,00 грн на карту № НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ «КБ «Приватбанк» повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано картку № НОМЕР_2 , а також надано виписку за вказаним рахунком за період з 08.04.2020 по 11.04.2020.

З дослідженої судом виписки вбачається, що у період з 08.04.2020 по 11.04.2020 на банківську картку № НОМЕР_1 , емітовану АТ «КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 5000 грн не зараховувалися.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з частиною другою статті 1047 ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 (провадження №61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Водночас, відповідно до пунктів 4,8, 5.5,5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254), передбачено, що у первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження). Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій, призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно з пунктами 61,62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 (яке є чинним на час вирішення справи судом апеляційної інстанції), форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов`язкові реквізити: номер клієнтського рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; сума вхідного залишку за рахунком; код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2021 року у справі №904/2104/19).

При зверненні до суду з позовом позивачем не надано виписок з рахунку первісного кредитора або інших платіжних документів, які б підтверджували перерахування коштів позичальнику та користування останнім ними.

Більш того, доводи позивача про перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача спростовуються наданою АТ КБ "Приватбанк" випискою за картковим рахунком, поданою на виконання ухвали суду про витребування доказів.

Враховуючи викладене, ч.7 ст.81 ЦПК України, відповідно до якої доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором №6619618 від 08.04.2020, оскільки належних та допустимих доказів отримання відповідачем грошових коштів на виконання умов договору позивач не надав, а відтак у задоволені позову слід відмовити у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки у позові відмовлено, судові витрати залишаються за позивачем.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою ухвалення рішення у даній справі є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12,13,76-82,89,141,223,263,265ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення скороченого (вступної та резолютивної частини) рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп», місцезнаходження: 08205, Київська область м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33 офіс 40/3, код ЄДРПОУ 44280974;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено і підписано 27 серпня 2026 року .

Суддя Оладенко О.С.