Рішення № 139272185, 27.08.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 р. № 520/16747/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (код ЄДРПОУ 08571363, вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси, 18034) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні;

- стягнути Національного університету цивільного захисту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби у розмірі 362 573,12 грн. (триста шістдесят дві тисячі п`ятсот сімдесят три гривні 12 копійок).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач не провів з позивачем остаточного розрахунку при звільненні, тобто, порушив ст.116 КЗпП України, за що передбачена відповідальність, визначена ст.117 КЗпП.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що позивач по 14.11.2024 проходив публічну службу в Національному університеті цивільного захисту України, згідно з наказу Національного університету цивільного захисту України (по особовому складу) № 642 від 14.11.2024.

У позовній заяві вказано, що відповідачем протиправно не виплачувались частина грошового забезпечення позивача, як наслідок, останньому своєчасно не здійснювались виплати належних йому сум, що стало підставою для звернення до суду з метою захисту порушених прав і інтересів.

Відповідно до ч. 4. ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 року у справі №520/28713/25 адміністративний позов ОСОБА_1 до Національного університету цивільного захисту України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Національного університету цивільного захисту України щодо зменшення відсоткового розміру встановлених премій при перерахунку ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 20.05.2023 на виконання судового рішення справи № 520/506/25. Зобов`язано Національний університет цивільного захисту України провести ОСОБА_1 перерахунок окремих складових щомісячного грошового забезпечення, а саме щомісячних премій з 01.01.2020 по 20.05.2023 у належних відсоткових розмірах, установлених наказами Національного університету цивільного захисту України, а саме: 70% за січень 2020 - червень 2020 за наказами від 07.02.2020 № 29, від 06.03.2020 № 71, від 07.04.2020 № 92, від 07.05.2020 № 104, від 09.06.2020 №128, від 08.07.2020 № 163, 85% за липень 2020 - грудень 2020 за наказами від 10.08.2020 № 194, від 08.09.2020 № 263, від 07.10.2020 № 315, від 10.11.2020 №375, від 10.12.2020 № 422, від 14.01.2021 № 4, 150% за січень 2021 - січень 2022 за наказами від 08.02.2021 № 29, від 10.03.2021 № 71, від 09.04.2021 № 105, від 07.05.2021 № 137, від 11.06.2021 № 187, від 09.07.2021 № 220, від 09.08.2021 № 244, 09.09.2021 № 310, від 08.10.2021 № 359, від 08.11.2021 № 403, від 08.12.2021 № 453, від 13.01.2022 № 10, від 15.02.2022 № 49, 200% за лютий 2022 - листопад 2022 за наказами від 11.03.2022 № 73, від 09.04.2022 № 106, від 10.05.2022 № 139, від 09.06.2022 № 187, від 11.07.2022 № 239, від 09.08.2022 № 278, від 09.09.2022 № 354, від 10.10.2022 № 424, від 10.11.2022 № 483, від 09.12.2022 № 533, 255% за грудень 2022 за наказом від 10.01.2023 № 6, 290% за січень 2023 - травень 2023 за наказами від 11.02.2023 № 50, від 11.03.2023 № 94, від 08.04.2023 № 150, від 10.05.2023 № 204, від 10.06.2023 № 274, з урахуванням судового рішення по справі № 520/506/25 та провести виплату недоотриманих сум грошового забезпечення.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2026 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 року у справі №520/28713/25 залишено без змін.

21.05.2026 на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 року у справі №520/28713/25 відповідач провів нарахування грошових коштів 452197.96 грн.

Однак, в адміністративному позові позивач посилається на те, що відповідачем не нараховано позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 47 Кодексу законів про працю України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 № 2352-IX (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинності з 19.07.2022, статтю 117 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:

«У разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті».

Відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції Закону № 2352-ІХ працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Спірні правовідносини у цій справі виникли з приводу права позивача на стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Суд звертає увагу, що правовідносини, які регулюються статтею 117 Кодексу законів про працю України, пов`язані із недотриманням роботодавцем свого обов`язку провести повний розрахунок з працівником при звільненні. Отже, момент виникнення таких правовідносин пов`язаний із днем звільнення, у який роботодавець не провів виплати всіх належних працівникові сум при звільненні.

У постанові від 01.05.2024 у справі № 140/16184/23 Верховний Суд зазначив, що, незважаючи на визначення приписами статті 117 Кодексу законів про працю України невиплачених працівнику сум як оспорюваних та неоспорюваних, ця обставина не впливає на дату виникнення спірних правовідносин, оскільки вони прямо пов`язані з обов`язком роботодавця розрахуватися з працівником у строк, встановлений приписами статті 116 Кодексу законів про працю України, яким переважно є день звільнення.

Отже, датою виникнення правовідносин, урегульованих статтею 117 Кодексу законів про працю України у цій справі, є 17.12.2020 (наступний день після виключення позивача зі списків особового складу).

Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 06.12.2024 по справі № 440/6856/22 щодо належності врахування норми статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до 19.07.2022 із урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, які безпосередньо стосуються норм статті 117 Кодексу законів про працю України у редакції, яка діяла до 19.07.2022, підлягає встановленню: розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні; загальний розмір належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат; частка коштів, яка не була виплачена позивачу при звільненні у порівнянні з загальним розміром належних позивачеві при звільненні виплат. Належить також враховувати приписи чинної редакції статті 117 Кодексу законів про працю України щодо періоду з 19.07.2022, яким законодавець обмежив виплату 6 місяцями, проте без застосування принципу співмірності цієї суми щодо коштів, які роботодавець невчасно сплатив працівникові.

Суд зазначає, що середній заробіток обмежено шістьма місяцями затримки розрахунку, без урахування принципу співмірності, згідно постанови Верховного Суду від 06.12.2024 по справі № 440/6856/22.

Однак, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 жовтня 2025 року у справі № 489/6074/23 відступила від висновків ВС по справі № 440/6856/22, вказавши, що, обмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, запроваджене до статті 117 КЗпП України Законом № 2352-IX, установлює максимальну межу відповідальності роботодавця. Ця законодавча межа не нівелює фундаментальних принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також не змінює компенсаційного характеру відповідної виплати.

Розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19 липня 2022 року, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 761/9584/15-ц (зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо) для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин. Розмір відшкодування суд може зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.

Таким чином, за новим правовим регулюванням, принцип співмірності підлягає поширенню на суми виплат в порядку ст.117 КЗпП у незалежності від редакції ст.117 КЗпП.

Також, Велика Палата Верховного Суду від 08.10.2025 по справі №489/6074/23 вказала, що розрахунок середнього заробітку за час затримки розрахунку, обраховується, враховуючи відсоткове співвідношенні суми заборгованості від загального розміру належних при звільненні виплат та зменшення відшкодування до суми, співмірної з порушенням.

Згідно зі ст.27 Закону України «Про оплату праці», порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Обчислення середнього заробітку працівників здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» №100 від 08.02.1995 (далі - Порядок №100).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Згідно з пунктом 5 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 8 Порядку №100 визначено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до архівної відомості №1 за період з січня 2024 року по грудень 2024 року, грошове забезпечення позивача складає за вересень 2024 року 60761,00 грн, за жовтень 2024 року - 60761,00 грн.

Кількість календарних днів служби позивача за зазначений період становить 61 календарних днів.

Отже, середній денний заробіток позивача складає 121 522,00 грн / 62 днів = 1992,16 грн.

Судом встановлено, що період затримки розрахунку при звільненні охоплюється періодом з 15.11.2024 (наступний день після звільнення) по 21.05.2026 (день фактичного розрахунку при звільненні), що становить 553 календарних днів.

Однак, Великою Палатою Верховного Суду сформулювано правовий висновок, відповідно до якого обмеження періоду нарахування відшкодування за затримку розрахунку при звільненні шістьма місяцями, запроваджене до статті 117 Кодексу законів про працю України Законом № 2352-IX, установлює максимальну межу відповідальності роботодавця. Ця законодавча межа не нівелює фундаментальних принципів розумності, справедливості та пропорційності, а також не змінює компенсаційного характеру відповідної виплати. Розглядаючи спори про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні після 19.07.2022, необхідно брати до уваги співмірність заявленої до стягнення суми відшкодування з огляду на конкретні обставини справи. При здійсненні такої оцінки необхідно керуватися критеріями, встановленими Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц (зокрема, враховувати розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін тощо) для забезпечення справедливого балансу інтересів сторін трудових правовідносин. Розмір відшкодування суд може зменшити незалежно від ступеня задоволення позовних вимог про стягнення належних звільненому працівникові сум. Однак загальний період нарахування компенсації не може перевищувати шести місяців.

Таким чином, розмір середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні становить 358 588,80 грн. (1992,16 грн. х 180 дні).

Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2025 у справі №489/6074/23 зазначила, що відшкодування за статтею 117 КЗпП України має компенсаційний характер, а тому суд має враховувати принципи розумності, справедливості та співмірності, зокрема співвідношення суми заборгованості та розміру середнього заробітку.

З урахуванням правової позиції Верховного Суду України при вирішенні питання про визначення розміру суми середнього заробітку, яка підлягає стягненню на користь позивача за затримку розрахунку, слід взяти до уваги такі фактори, як розмір недоплаченої суми, істотність цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника, обставини, за яких було встановлено наявність заборгованості, дії відповідача щодо її виплати.

З огляду на компенсаційний характер відповідальності, розмір простроченої заборгованості, тривалість затримки та необхідність забезпечення справедливого балансу між сторонами, суд вважає співмірним визначити розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 80 000 грн.

При цьому суд враховує, що відповідальність, передбачена статтею 117 КЗпП України, має компенсаційний, а не штрафний характер.

Суд також бере до уваги, що несвоєчасно виплачена сума - 120 339,73 грн є однією зі складових грошового забезпечення позивача, яка була донарахована на виконання судового рішення, що свідчить про частковий характер порушення.

Крім того, період затримки є значним, а сума заборгованості не є співмірною з повним розрахованим розміром середнього заробітку, що не відповідає принципу справедливого балансу між інтересами сторін.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 08.10.2025 у справі №489/6074/23, суд дійшов висновку, що визначення розміру відшкодування на рівні повної суми заборгованості, у даному випадку є надмірним, а тому підлягає зменшенню до співмірного рівня.

Визначена судом сума у розмірі 80000 грн забезпечує дотримання принципів розумності, справедливості та пропорційності, відповідає компенсаційній природі відповідальності та є достатньою для відновлення порушених прав позивача.

Відповідно до п. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправною бездіяльності Національного університету цивільного захисту України щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені у період з 15.11.2024 по 21.05.2026 (але не більше шести місяців) та стягнення із Національного університету цивільного захисту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені у період з 15.11.2024 по 21.05.2026 (але не більш як за шість місяців) у розмірі 80 000 грн.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного університету цивільного захисту України (код ЄДРПОУ 08571363, вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси, 18034) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Національного університету цивільного захисту України (код ЄДРПОУ 08571363, вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси, 18034) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільнені у період з 15.11.2024 по 21.05.2026 (але не більше шести місяців).

Стягнути із Національного університету цивільного захисту України (код ЄДРПОУ 08571363, вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси, 18034) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільнені у період з 15.11.2024 по 21.05.2026 (але не більш як за шість місяців) у розмірі 80 000 грн (вісімдесят тисяч гривень 00 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного університету цивільного захисту України (код ЄДРПОУ 08571363, вул. Онопрієнка, 8, м. Черкаси, 18034) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1 064,96 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 96 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях