Ухвала суду № 139271698, 26.08.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/3270/24

Провадження № 8/0203/1/2026

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

26.08.2026 року суддя Центрального районного суду міста Дніпра Смольняков О.О., розглянувши матеріали заяви адвоката Гусакової О.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд рішення за ново виявленими тв. виключними обставинами у справі за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна,

встановив:

24 серпня 2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра надійшла заява адвоката Гусакової О.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд рішення за ново виявленими та виключними обставинами у справі за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна.

Заява вмотивована тим, що звертаючись із позовною заявою позивач самостійно визначив ціну позову у розмірі 81 000,00 грн., обґрунтовуючи її тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 27.07.2016р. вартість майна становила саме цю суму. При поданні позовної заяви позивачем було здійснено розрахунок судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», а саме: 81 000,00грн. х 1,5 % х 0,8, = 2 422,40 грн.

Центральний районний суд міста Дніпра виніс ухвалу від 08.07.2024 року, керуючись ціною позову 81 000,0 грн. Натомість, на момент звернення з позовом вартість спірного майна дорівнювала 2 246 946,00. грн., що підтверджується висновками про оцінку майна від 09.08.2026 року. Зважаючи на те що, вартість спірного майна становить 2 246 946,00 грн., то судовий збір мав бути сплачений у максимальному розмірі позивачем, а саме х 1,5%= 33 704,19 грн., а ні 2422,4 грн. Вказана обставина стала відома 09.08.2026 року з висновків звіту оцінки майна, що спричинило з`ясування цієї обставини застереження КЦС ВС, який відобразив в своїй ухвалі, що спір ніби є малозначним та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Також в свою чергу, представник звертає увагу суду, що позов в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , поданий Центральною окружною прокуратурою м. Дніпра, тобто поданий особою, яка не має на це повноважень. Отже, звернення до суду із цим позовом прокуратурою є втручанням у право на судовий захист.

У зв`язку з цим, представник просить переглянути та скасувати рішення Центрального районного суду міста Дніпра від 05.02.2026 року за нововиявленими та виключними обставинами.

Вивчивши доводи заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, наведені представником підстави для скасування судового рішення за нововиявленими та виключними обставинами, суд приходить до наступного висновку.

Частиною першою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 726/938/18, постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.3).

Нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункт 26), постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.4)).

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2019 року у справі № 127/10129/17, провадження № 14-549зц18 (пункти 27, 28) постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.5)).

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 9901/819/18, провадження № 11-430заі20 (пункт 6.38) постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18, провадження № 12-7звг22, пункт 5.6)).

Отже, нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вказані правові норми передбачають, що це мають бути обставини, які є істотними, тобто, такими, що якби вони були відомі раніше, то суд ухвалив би інше рішення; вони є нововиявленими, а не новими обставинами, тобто, існували на час розгляду судом спору; вони входять до предмету доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

Підставою перегляду будь-якого судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї.

Тобто, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених у пункті 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами, суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи.

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (частина четверта статті 423 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2026 року у справі № 361/161/13-ц звернула увагу, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є видом перегляду, в якому немає помилки суду під час первісного розгляду справи, а нововиявлені обставини мають об`єктивний характер.

Звертаючись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, представник ОСОБА_1 адвокат Гусакова О.Б. вважає, що в рішенні Центрального районного суду міста Дніпра від 05.02.2026 р. не вірно визначено вартість спірного майна, а саме 81 000 грн., замість 2 246 946,00. грн., що підтверджується висновками про оцінку майна від 09.08.2026 року.

Суд звертає увагу на те, що під час розгляду справи у суді першої та апеляційної інстанціях відповідачем не був спростований факт вартості спірного майна, в свою чергу висновок про вартість об`єкта був складений лише 09.08.2026 року.

Однак, таке формулювання заявником підстав для звернення суду у порядку статті 423 ЦПК України суперечить законодавчому визначенню та тлумаченню поняття «нововиявлені обставини», яке полягає у тому, що це повинні бути саме істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Щодо посилання представника на те, що позов в інтересах держави в особі Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , поданий Центральною окружною прокуратурою м. Дніпра, тобто поданий особою, яка не має на це повноважень, суд зазначає наступне.

За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 26.05.2020 року, справа №912/2385/18, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо про причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Відповідно до Рішення другого сенату Конституційного Суду України від 03.12.2025 року №6-р(ІІ)/2025, справа №3-28/2024(59/24), у справі за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнір Бізнес Груп» щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів абзацу першого частини третьої, абзаців першого, другого, третього частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII (щодо представництва прокурором інтересів держави в суді), визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами.

Визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

Окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

Рішення Конституційного Суду України не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності.

Рішення Конституційного Суду України є обов`язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Відповідно до положень ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Отже, Рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 року №6-р(ІІ)/2025, справа №3-28/2024(59/24) не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнаних неконституційними, та продовжують існувати після втрати ними чинності, а окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

В рішенні Центрального районного суду міста Дніпра від 05.02.2026 і в постанові Дніпровського апеляційного суду від 17.06.2026, яким рішення першої інстанції залишено без змін, проаналізовано та підтверджено наявність обґрунтованих підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу місцевого самоврядування в суді.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 427 ЦПК України, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді або колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 33 цього Кодексу. Протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 426 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Отже, у відкритті провадження за нововиявленими обставинами у зазначеній справі заявникові слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 260, 268, 353, 354, 429 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити у відкритті провадження за заявою адвоката Гусакової О.Б., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі: Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про витребування майна.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя О.О.Смольняков