Ухвала суду № 139271422, 20.08.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 175/4314/26

Провадження № 1-кп/932/930/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження запобіжного заходу

20 серпня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні залі Шевченківського районного суду міста Дніпра клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню (внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026040000000379 від 23 лютого 2026 року) стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, пенсіонера, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 209 КК України, -

в с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 209 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 заявила клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, з підстав, викладених у клопотанні, обґрунтовуючи це тим, що ризики, які існували при обранні такого виду запобіжного заходу раніше, до теперішнього часу не зникли і продовжують існувати.

Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора та просили змінити запобіжний захід обвинуваченому з домашнього арешту на особисте зобов`язання, оскільки обвинувачений ОСОБА_5 в силу віку та стану здоров`я ледь пересувається по квартирі та не здатен впливати на свідків, а також будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши доводи клопотання, доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч.2 ст. 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні у т.ч. тяжкого злочину, передбаченого ч.1 ст. 209 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років та з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_5 може спробувати переховуватись від суду, з огляду на передбачене законом покарання за інкриміноване у т.ч. тяжке кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 2 років та з конфіскацією майна. У зв`язку з чим наслідки і ризик втечі для обвинуваченого ОСОБА_5 можуть бути визнані ним менш небезпечними, ніж кримінальне переслідування. Також, обґрунтовуючи існування вищевказаного ризику, суд звертає увагу, що у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачені можуть ухилитись від слідства.

Разом з тим, прокурором не доведено наявність ризиків впливати на свідків та неналежної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 з огляду на те, що в клопотанні прокурор лише посилається на дані ризики, однак на підтвердження останніх суду не було надано будь-яких доказів.

Також судом враховано особу обвинуваченого. Так, ОСОБА_5 є особою похилого віку, пенсіонер, раніше не судимий, має постійне місце проживання.

Відповідно до ч.1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч.1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

За таких обставин, суд вважає, що такий запобіжний захід як особисте зобов`язання забезпечить дотримання обвинуваченим ОСОБА_5 процесуальних обов`язків під час судового розгляду і забезпечить запобігання встановленому ризику, передбаченому п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, з урахуванням наявності встановленого ризику, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом на теперішній час не встановлено.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного та вимог ст. 183 КПК України, суд вважає, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не підлягає задоволенню, а клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу обвинуваченому з домашнього арешту на особисте зобов`язання задоволенню підлягає.

Керуючись ст.ст. 331, 376 КПК України,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту відмовити.

Застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, громадянина України, та який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 358, ч.1 ст. 209 КК України, запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 20 жовтня 2026 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 наступні процесуальні обов`язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не спілкуватись зі свідками у даному кримінальному провадженні;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_3 .

Вручити копію цієї ухвали учасникам негайно після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя