Рішення № 139270887, 27.08.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/9614/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 в якій позивач просить суд:

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у загальному розмірі 236 863, 22 грн. на бюджетний рахунок UA958999980314030617000015702, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК в Од.обл./Кароліно-Бугазька сільська ТГ/18010200, ЄДРПОУ отримувача 37607526.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви, відповідно до розрахунку податкової заборгованості, довідки про суми податкового боргу для стягнення в судовому порядку та інтегрованих карток платника (ІКП), наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка в ОСОБА_1 , перед бюджетом складає 236 863, 22 грн. з яких: Заборгованість перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (б/к 18010200) становить 236 863, 22 грн., яка виникла на підставі нарахування: Податкове повідомлення-рішення №2951343-2407-1551-UA51040050000073907 від 28.09.2023 року у сумі 72927,75 грн.(основний платіж); Податкове повідомлення-рішення №2951345-2407-1551-UA51040050000073907 від 28.09.2023 року у сумі 47120,50 грн.(основний платіж); Податкове повідомлення-рішення №2951346-2407-1551-UA51040050000073907 від 28.09.2023 року у сумі 42412,52 грн.(основний платіж); Податкове повідомлення-рішення №0935379-2407-1551-UA51040050000073907 від 22.06.2024 року у сумі 74402,45 грн.(основний платіж). У зв`язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» № 0039870-1307-1532 від 13.05.2024 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом, з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 , яка станом на день подання позову залишилась невиконаною. Сума податкової вимоги становить 236 863, 22 грн.

Таким чином, враховуючи те, що несплата коштів до бюджету завдає шкоди інтересам держави, контролюючий орган, керуючись пп.191.1.22. п.191.1 ст.191, пп.20.1.34. п.20.1. ст.20, п.95.1, п.95.2, п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, просить стягнути суму податкового боргу в загальному розмірі 236 863, 22 грн.

Відповідно до ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Ухвалою суду від 21.04.2026 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Копію ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2026 року про відкриття провадження по справі направлено на адресу відповідача рекомендованим листом, з повідомленням про вручення.

Також, судом зроблено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.4 ст.159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на час розгляду справи відзиву на позовну заяву від відповідача до суду не надходило.

Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

Так, станом на день подання позовної заяви, відповідно до розрахунку податкової заборгованості, довідки про суми податкового боргу для стягнення в судовому порядку та інтегрованих карток платника (ІКП) (додаються), наявна непогашена податкова заборгованість/недоїмка у ОСОБА_1 , перед бюджетом складає 236 863, 22 грн. з яких:

Заборгованість перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (б/к 18010200) становить 236 863, 22 грн., яка виникла на підставі нарахування:

Податкове повідомлення-рішення №2951343-2407-1551-UA51040050000073907 від 28.09.2023 року у сумі 72927,75 грн.(основний платіж);

Податкове повідомлення-рішення №2951345-2407-1551-UA51040050000073907 від 28.09.2023 року у сумі 47120,50 грн.(основний платіж);

Податкове повідомлення-рішення №2951346-2407-1551-UA51040050000073907 від 28.09.2023 року у сумі 42412,52 грн.(основний платіж);

Податкове повідомлення-рішення №0935379-2407-1551-UA51040050000073907 від 22.06.2024 року у сумі 74402,45 грн.(основний платіж).

У зв`язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» № 0039870-1307-1532 від 13.05.2024 року, яку було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ОСОБА_1 .

У встановлений Податковим кодексом України строк, відповідачем самостійно узгоджену суму податкового зобов`язання не сплачено, у зв`язку з чим, Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно із підп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.39. п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

За змістом підп. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У силу п.15.1. ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

За п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 ПК України, позивач надіслав відповідачу на його зареєстровану адресу місця проживання податкову вимогу форми "Ф" №0039870-1307-1532 від 13.05.2024 року.

Суд звертає увагу на те, що згідно із пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Податковий борг відповідача підтверджується матеріалами справи.

Суд приймає до уваги те, що податкова вимога та податкове повідомлення-рішення не скасовані, доказів про сплату заборгованості відповідачем до суду не надано.

Згідно із п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Приписами п. 87.11 ст. 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи, що відповідачем заборгованість в добровільному порядку не сплачена, суд вважає вимоги Головного управління ДПС у Одеській області про стягнення з відповідача коштів у рахунок погашення податкового боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) суму заборгованості:

по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у загальному розмірі 236 863, 22 грн., на бюджетний рахунок UA958999980314030617000015702, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК в Од.обл./Кароліно-Бугазька сільська ТГ/18010200, ЄДРПОУ отримувача 37607526.

Суд вважає, що саме такий спосіб захисту порушеного права позивача є належним та достатнім в даному випадку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).

Керуючись ст.7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 44069166) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ) суму заборгованості:

по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у загальному розмірі 236 863, 22 грн., на бюджетний рахунок UA958999980314030617000015702, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), отримувач коштів ГУК в Од.обл./Кароліно-Бугазька сільська ТГ/18010200, ЄДРПОУ отримувача 37607526.

Порядок і строки оскарження рішення визначаються ст.293, 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Н.А. Кузьменко