Рішення № 139270659, 27.08.2026, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 р. № 640/10614/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Техніка», вул. Мрії, 8, кв. 15, м. Київ, 03062, до відповідачаГоловного управління ДПС у м. Києві, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, провизнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2020 №107070417, №107050417,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Патріот Техніка» (далі позивач, ТОВ «Патріот Техніка») звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС) про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2020 року № 107070417 та № 107050417.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.05.2021 року відкрито провадження у справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін у судове засідання.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 року № 2825-IX (далі Закон № 2825) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2825 матеріали адміністративної справи № 640/10614/21 скеровано за належністю до Миколаївського окружного адміністративного суду.

До Миколаївського окружного адміністративного суду справа надійшла 17.04.2025 року.

17.04.2025 року було здійснено автоматичний розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу, головуючим у справі визначено суддю Малих О.В.

Ухвалою від 18.04.2025 року суд прийняв справу до свого провадження та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України, без виклику сторін у судове засідання.

Розгляд справи розпочато спочатку.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ним сплачено узгоджені зобов`язання за період грудень 2019 року квітень 2020 року у повному обсязі. Недоїмка виникла внаслідок технічної помилки при списанні коштів з електронного рахунку платника.

Відповідач надав відзив на позов, в якому у задоволенні вимог позивача просив відмовити. Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що на підставі аналізу даних ІКП встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання з ПДВ у загальній сумі 121779,45 грн із затримкою до та більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати грошового зобов`язання. Відповідно, в ІКП автоматично розраховано штраф за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов`язання згідно п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України (далі ПК України).

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Посадовими особами ГУ ДПС здійснено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасної сплати податку на додану вартість ТОВ «Патріот Техніка», за результатами якої складено акт від 02.12.2020 року № 7632/Ж5/26-15-04-17-13 (далі Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Патріот Техніка» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість, передбачених п. 57.1 ст. 57 ПК України.

03.12.2020 року ГУ ДПС, на підставі Акту перевірки, складено податкові повідомлення-рішення:

- № 107050417, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 3526,89 грн (20% від суми грошового зобов`язання 17634,45 грн);

- № 107070417, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 10414,50 грн (10% від суми грошового зобов`язання 104145,00 грн).

Не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначений спеціальними нормами, наведеними у ст. 202 та ст. 203 ПК України.

Відповідно до п.202.1 ст. 202, п.203.1,п. 203.2 ст. 203 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідальність за порушення правил сплати (перерахування) податкового (грошового) зобов`язання визначена ст. 124 ПК України.

Так, п.124.1 ст. 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже, передумовою нарахування штрафних санкцій з підстав, визначених п.124.1 ст. 124 ПК України, є несплата платником податків суми узгодженого податкового зобов`язання у встановлені законом строки.

При цьому порушення, передбачене вказаним пунктом ПК України, є вчиненим у момент збігу встановленого податковим законодавством строку сплати узгодженого, але не сплаченого платником податків грошового зобов`язання, а розмір штрафу визначається нормативно та фактично залежить від тривалості прострочення до моменту погашення боргу (до 30 днів або понад 30 днів).

Верховний Суд сформулював висновки, які викладені у постановах від 16.03.2023 року у справі № 600/747/22-а, від 03.08.2023 у справі № 520/22505/21, від 22.08.2023 у справі № 520/18519/21, які дають можливість розмежувати обставини, які утворюють склад правопорушення, за яке платник податків може бути притягнутий до відповідальності на підставі пунктів 124.1, 124.2 або 124.3 ст. 124 ПК України.

Так, позиція Верховного Суду полягає в тому, що відповідальність, передбачена п. 124.1 ст. 124 ПК України, не пов`язана із встановленням/доведенням вини платника податків у формі умислу у вчиненому діянні (дії або бездіяльності). Для притягнення до фінансової відповідальності платника податків згідно з цією нормою за загальним правилом достатнім є виявлення факту допущення платником податків порушення строку сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Водночас обов`язковою умовою, з якою законодавець пов`язує настання відповідальності у вигляді штрафу за пунктами 124.2 і 124.3 ст. 124 ПК України, є доведення контролюючим органом вини платника податків у формі умислу, а саме, що платник податків мав можливість вжити заходи щодо дотримання правил та норм ПК України, але умисно не вчиняв певні дії щодо сплати узгодженої суми грошового зобов`язання.

Невиконання або неналежне виконання встановлених законодавством правил завжди є наслідком дій (бездіяльності) особи, які кваліфікуються як умисні, оскільки як невиконання так і неналежне виконання є порушенням обов`язків, закріплених за платником податків у статті 16 ПК України.

Вина є характеризуючою обставиною дій (бездіяльності) особи, яка полягає у тому, що особа повинна та може дотримуватися встановлених Кодексом правил та норм.

Вина в податкових правопорушеннях завжди нерозривно пов`язана з встановленням умислу.

У противагу цьому, слід зазначити, що умисел у діях платника податків відсутній, якщо результат його поведінки не залежить від змісту і порядку дій. Тобто у разі, коли платник, діючи своєчасно, добросовісно й з належною обачністю не зміг би уникнути негативних наслідків податкового характеру.

Відтак, особа вважається такою, що умисно допустила порушення податкової дисципліни, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких ПК України передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Обов`язок доведення вини покладений на контролюючий орган, без виконання якого особу неможливо притягнути до фінансової відповідальності за податкове правопорушення, для кваліфікації якого умовою є наявність вини.

З огляду на викладене, суд вважає, що для притягнення платника податків до відповідальності на підставі п. 124.2 ст. 124 ПК України обов`язково має бути встановлений факт умисного діяння щодо несвоєчасної сплати узгоджених сум грошових зобов`язань.

Судом встановлено, що позивачем подано до ГУ ДПС:

- податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2019 року від 20.01.2020 року № 5278745, у якій задекларовано узгоджену суму податкового зобов`язання у розмірі 18891,00 грн.

Згідно платіжного доручення від 29.01.2020 року № 1015, сума податкового зобов`язання сплачена у повному обсязі 29.01.2020 року. Платіж проведено банком 29.01.2020 року;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2020 року від 19.02.2020 року № 12133010, у якій задекларовано узгоджену суму податкового зобов`язання у розмірі 18475,00,00 грн.

Згідно платіжного доручення від 28.02.2020 року № 1072, сума податкового зобов`язання сплачена у повному обсязі 28.02.2020 року. Платіж проведено банком 28.02.2020 року;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2020 року від 18.03.2020 року № 153139345, у якій задекларовано узгоджену суму податкового зобов`язання у розмірі 20621,00,00 грн.

Згідно платіжного доручення від 26.03.2020 року № 1126, сума податкового зобов`язання сплачена у повному обсязі 26.03.2020 року. Платіж проведено банком 26.03.2020 року;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за березень 2020 року від 20.04.2020 року № 19322644, у якій задекларовано узгоджену суму податкового зобов`язання у розмірі 20132,00 грн.

Згідно платіжного доручення від 29.04.2020 року № 1189, сума податкового зобов`язання сплачена у повному обсязі 29.04.2020 року. Платіж проведено банком 30.04.2020 року;

- податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2020 року від 20.05.2020 року № 23064639, у якій задекларовано узгоджену суму податкового зобов`язання у розмірі 39243,00 грн.

Згідно платіжних доручень від 14.05.2020 року № 1218 та від 25.05.2020 року № 1245, сума податкового зобов`язання сплачена у повному обсязі 14.05.2020 року та 25.05.2020 року відповідно. Платежі проведено банком 14.05.2020 року та 25.05.2020 року відповідно.

Отже, позивачем сплачувались задекларовані суми податку у встановлені ПК України строки.

Разом з цим, згідно листа ГУ ДПС від 03.11.2020 року № 144923/10/26-15-12-11 позивача повідомлено, що на рахунок UA588999980313040029000026011 одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Києва за кодом класифікації доходів бюджету 14060100 «Податок на додану вартість» згідно відомостей про зарахування та повернення коштів з аналітичних рахунків у вигляді технологічного файлу які надходять з Державної казначейської служби України 30.01.2020 року зараховані кошти в сумі 17644,00 грн.

Оскільки ТОВ «Патріот Техніка» з 01.01.2020 року перебуває за основним місцем обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДПС, вищезазначені кошти обліковуються в інтегрованій картці зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування», з метою вірного відображення в інтегрованій картці платника сплачених коштів, ГУ ДПС запропоновано позивачу подати заяву на перерахування коштів до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДПС.

Отже, недоїмка виникла внаслідок технічної помилки при списанні коштів з електронного рахунку позивача.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями ст. 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Техніка» (вул. Мрії, 8, кв. 15, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 40063841) до Головного управління ДПС м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 03.12.2020 року № 107070417 та № 107050417.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Патріот Техніка» (вул. Мрії, 8, кв. 15, м. Київ, 03062, код ЄДРПОУ 40063841) судові витрати у розмірі 2270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.08.2026 року.

Суддя О.В. Малих