Рішення № 139270409, 27.08.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року Київ справа №320/19605/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому, з урахуванням зміни позовних вимог на усунення недоліків позовної заяви, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 14.03.2025р. № 262540018285 Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області повторно розглянути заяву про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , з врахуванням до страхового стажу періоду навчання згідно диплому серії НОМЕР_1 з 01.09.1986р. по 25.06.1993.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому протиправно відмовили у зарахуванні до страхового стажу періоду навчання згідно із дипломом серії НОМЕР_1 з 01.09.1986р. по 25.06.1993 та відмовили у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вважає такі дії протиправними.

Ухвалою суду від 14.08.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

За змістом відзиву від 02.09.2025 відповідач позовні вимоги не визнає та у задоволенні позову просить відмовити. Позиція мотивована тим, що позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком не досяг пенсійного віку згідно із частиною 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Окрім того, із необхідної кількості страхового стажу для призначення пенсії за віком, а саме 35 років, позивач має тільки 25 років 11 місяців 16 днів, що є недостатнім. Період навчання перетинається із періодом проходження позивачем військової служби, тому не зарахований до страхового стажу.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

07.03.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.

Заява розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області та рішенням від 14.03.2025 № 262540018285 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на підставі частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із недосягненням пенсійного віку 60 років, та відсутністю необхідної кількості страхового стажу 35 років.

За змістом оскаржуваного рішення:

«Вік заявника 55 років.

Страховий стаж особи становить 25 років 11 місяців 16 днів.

Результати розгляду документів, доданих до заяви:

за доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання за дипломом з 01.09.1986 по 25.06.1993, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової служби.

Для зарахування періоду навчання необхідно надати уточнюючу довідку з навчального

закладу.

Не працює.».

Позивач вважає що йому протиправно не зарахували до страхового стажу період навчання згідно із дипломом серії НОМЕР_1 з 01.09.1986 по 25.06.1993 та відмовили у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Як встановлено судом, 07.03.2025 позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.

Умови призначення пенсії за віком встановлені статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено такі види пенсій:

- пенсія за віком;

- пенсія по інвалідності;

- пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років, а починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

На дату звернення із заявою про призначення пенсії за віком від 07.03.2025 позивач досяг віку 55 років, що не дає права на призначення пенсії за віком на підставі статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Окрім того, страховий стаж позивача склав 25 років 11 місяців 16 днів, що також є недостатнім для призначення пенсії такого виду.

Водночас частиною третьою статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників, зокрема для працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.

Як видно із записів у трудовій книжці позивача НОМЕР_2 від 20.04.1969, яка надана пенсійному органу разом із трудовою книжкою, а також іншими документами підтверджуючими такий стаж, він має трудовий стаж на підземних і відкритих гірничих роботах, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Однак, відповідач оцінки наявності у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах, не надав.

Враховуючи, що пенсійний орган не дослідив обставин щодо наявності у позивача права на пенсію за віком на пільгових умовах за його заявою від 07.03.2025, оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а заява повторному розгляду.

Суд зауважує, що позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком, що також включає у себе пенсію за віком на пільгових умовах, і відсутність уточнення у заяві щодо пенсії на пільгових умовах, однак за наявності пільгового стажу згідно із доданими до заяви документами, відповідач зобов`язаний був надати оцінку наявності у позивача права і щодо пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо незарахування до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.09.1986 по 25.06.1993, оскільки період навчання перетинається з періодом проходження військової служби, суд зазначає таке.

Відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_2 від 20.04.1969, а також диплому НОМЕР_1 від 25.06.1993, у період з 01.09.1986 до 25.06.1993 позивач навчався у Донецькому політехнічному інституті та здобув кваліфікацію спеціаліста гірничого інженера електромеханіка.

За приписами пункту «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, також зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Згідно із частинами другою, третьою статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно із записами у трудовій книжці позивач навчався в інституті у період з 01.09.1986 до 25.06.1993, а з 24.06.1987 до 11.05.1989 проходив службу в армії.

З огляду на те, що період навчання є значно більшим ніж період служби в армії, відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період навчання у вищому навчальному закладі, який не охоплюється періодом служби в армії, а саме з 01.09.1986 до 23.06.1987 та з 12.05.1989 до 25.06.1993.

З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії та зобов`язання розглянути повторно заяву позивача про призначення пенсії за віком, надавши оцінку наявності права на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання у вищому навчальному закладі, а саме: з 01.09.1986 до 23.06.1987 та з 12.05.1989 до 25.06.1993.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір розподілено відповідно до приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 14.03.2025 №262540018285 щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 07.03.2025, надавши оцінку наявності права на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до страхового стажу періоду навчання у Донецькому політехнічному інституті, а саме: з 01.09.1986 до 23.06.1987 та з 12.05.1989 до 25.06.1993.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548; місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.