Ухвала суду № 139270040, 27.08.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"27" серпня 2026 р. справа № 300/2535/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Панікара І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву про зміну предмету спору в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 за змістом якого просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невнесення змін до облікових даних позивача;

- зобов`язати відповідача розглянути питання щодо коректного відображення облікових даних позивача з урахуванням факту зняття з військового обліку у 2020 році та прийняти відповідне рішення;

- зобов`язати відповідача внести зміни до облікових даних позивача, а саме: відобразити факт зняття з військового обліку у 2020 році; зазначити підставу зняття; усунути некоректну позначку щодо неуточнення даних.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.05.2026 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

26.08.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про зміну предмету позову, у якій просить суд доповнити первісні позовні вимоги похідною вимогою про стягнення на користь ОСОБА_1 250000 грн. моральної шкоди, заподіяної протиправною бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного відображення та виправлення військово-облікових даних позивача, яка є предметом цієї адміністративної справи, водночас первісні вимоги просить залишити без змін.

Також, 26.08.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав до суду додаткові пояснення у справі, відповідно до яких зазначає про те, що підстави первісного позову залишаються незмінними: неналежне відображененя військово-облікових даних позивача, невідображення факту та підстави його зняття з військового обліку у 2020 році та невнесення відповідачем належних змін після звернень позивача. Позивач змінює лише предмет позову, доповнюючи первісні способи захисту похідною вимогою про відшкодування мооральної шкоди заподіяної саме первісно оскаржуваною бездіяльнісю. Подальші події наводяться не як самостійні підстави відповідальності, а виключно як обставини, що характеризують тривалість, фактичні наслідки та інтенсивність впливу невирішеного первісного порушення. Тому позивач просить, врахувати ці додаткові пояснення по справі при вирішенні заяви позивача про зміну предмета позову.

Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову, суд зазначає наступне.

Визначення змісту та обсягу позовних вимог, що підлягають судовому захисту, є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно.

Крім прав та обов`язків, визначених устатті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (ч.1ст.47 КАС України).

Вказана стаття регулює порядок реалізації права позивача змінити позовні вимоги. Вимоги статті випливають із принципів диспозитивності та змагальності.

Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити свої інтереси.

Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Таким чином, реалізація права на зміну предмету позову може мати наслідком заміну або доповнення позовних вимог.

КАС України також чітко визначені дії суду в такій ситуації. Так, суд при вирішенні питання про задоволення клопотання про зміну позовних вимог повинен перевірити, чи така зміна підстав або предмету позову стосується спірних правовідносин у справі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.04.2018 по справі №826/13046/16.

Згідно із частиною 3 статті 47 КАС України зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

Частиною сьомою статті 47 КАС України визначено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Судом встановлено, що у заяві про зміну позовних вимог позивач просить стягнути на його користь 250 000 грн. моральної шкоди, заподіяної, на його думку, протиправною бездіяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного відображення та виправлення військово-облікових даних позивача, яка є предметом розгляду у цій адміністративній справі, при цьому інші первісно заявлені позовні вимоги просить залишити без змін.

Вирішуючи питання щодо процесуальної природи вказаної заяви, суд зазначає, що предмет позову становить матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить суд ухвалити рішення.

Зміна предмета позову може полягати, зокрема, у доповненні раніше заявлених вимог новими вимогами, які спрямовані на захист прав позивача у межах спірних правовідносин.

Судом встановлено, що у поданій заяві позивач не відмовляється від первісно заявлених вимог та не замінює їх іншими вимогами, а прямо зазначає про необхідність залишення первісних позовних вимог без змін і одночасно заявляє додаткову вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 250 000 грн.

Отже, подання позивачем додаткової вимоги про відшкодування моральної шкоди є реалізацією права на зміну предмета позову шляхом доповнення первісно заявлених позовних вимог новою матеріально-правовою вимогою.

Разом з тим, право на зміну предмета позову підлягає реалізації з дотриманням процесуального порядку та строків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України.

Як встановлено судом, провадження у цій адміністративній справі відкрито 11.05.2026 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до частини другої статті 262 КАС України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною третьою статті 262 КАС України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Отже, заява про зміну предмета позову мала бути подана позивачем у межах встановленого КАС України процесуального строку.

Натомість заяву про зміну позовних вимог подано до суду 26.08.2026, тобто після спливу строку для вчинення відповідної процесуальної дії - до 11.06.2026.

Таким чином, позивач звернувся із заявою про доповнення первісних позовних вимог новою вимогою про стягнення моральної шкоди після спливу встановленого процесуального строку.

При цьому з матеріалів заяви не вбачається, що позивач порушує питання про поновлення пропущеного процесуального строку та наводить обставини, які свідчили б про поважність причин його пропуску.

Окрім того, матеріали заяви не містять доказів надсилання примірника такої заяви відповідачу, як того вимагає ч. 7 ст. 47 КАС України.

Згідно пунктом 7 частини 1 статті 167 Кодексу адміністратвиного судочинства України, втановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву, клопотання чи заперечення подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості його розглянути, суд повертає таку заяву, клопотання чи заперечення заявнику без розгляду.

Отже, оскільки заяву про зміну предмета позову подано після закінчення встановленого статтею 47 КАС України процесуального строку, правові підстави для її прийняття та розгляду в межах цієї адміністративної справи відсутні.

При цьому суд враховує, що встановлення процесуальних строків спрямоване на забезпечення своєчасності та ефективності адміністративного судочинства, а право позивача на зміну предмета позову не є безумовним і підлягає реалізації з дотриманням встановленого КАС України порядку та строків.

З огляду на те, що заява позивача про зміну предмета позову від 26.08.2026 не відповідає вимогам ст. 47 КАС України, вона підлягає поверненню без розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 47, 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про зміну позовних вимог повернути без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.