Рішення № 139269864, 27.08.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 серпня 2026 року Справа № 280/5813/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькі області (69005 м. Запоріжжя пр. Соборний 158-б ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькі області (далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області протиправною щодо не передбачених законом 1058-IV обмежень його пенсії з 01.03.2026 року;

зобов`язати ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026, розраховану із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати 1.121 відповідно до закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в повному обсязі, без будь-яких обмежень не передбачених цим законом.

Обґрунтовуючи вимоги, представник позивача зазначив, що позивач отримую пенсію за віком з 2010 року на підставі закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування і перебуваю на обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області. З 1 березня 2026 року, відповідно до ст. 42 Закону 1058-IV Енергодарським об`єднаним управлінням ПФУ в Запорізькій області був проведений перерахунок раніше призначених пенсій у зв`язку із більшеннням заробітної плати, яка враховується для обчислення пенсій. Згідно з постановою КМ України заробітна плата, яка враховується для обчислення пенсії була проіндексована на коефіцієнт 1.121 (8913,83 х 1,121 = 9992,40 грн.) Виходячи із розміру проіндксованої зарплати (9992.40грн.) Пенсійний фонд з 01.03.2026 розрахував новий розмір моєї пенсії. Згідно з матеріалів пенсійної справи, розміщених на порталі ПФУ, моя пенсія, розрахована відповідно до закону 1058-IV, має слідуючі складові: всього розмір пенсії за віком - 22643.18 Доплата за понаднормовий стаж - 493.05 Додаткова пенсія як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС 23307.05 - 170. 82. Отже, вказує, застосований в індивідуальному порядку придуманий Пенсійним фондом метод обмеженої індексаціїє таким, що обмежує моє право на соціальний захист, передбачене статтею 46 Конституції України. Враховуючи, що Пенсійний фонд відмовився відновити право позивача на пенсію, розраховану на підставі закону 1058-IV, а також відмовився надати протокол перерахунку, я змушений був звернутися до суду за захистом своїх Конституційних прав і законних інтересів. У зв`язку з цим, просив позов задовольнити.

Ухвалою суду від 16.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву, також витребувано матеріли пенсійної справи позивача.

29.06.2026 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168, від 23.02.2024 №185 та від 25.02.2025 №209 позивачу проведено індексацію пенсії шляхом застосування відповідних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії. З 01.03.2023 показник середньої заробітної плати збільшено із 6186,32 грн до 7405,03 грн із застосуванням коефіцієнта 1,197; з 01.03.2024 до 7994,47 грн із застосуванням коефіцієнта 1,0796; з 01.03.2025 до 8913,83 грн із застосуванням коефіцієнта 1,115. Відповідач зазначає, що відповідними постановами Кабінету Міністрів України було встановлено обмеження, відповідно до якого розмір збільшення пенсії внаслідок проведення перерахунку не міг перевищувати 1500,00 грн. За результатами індексації з 01.03.2023 розрахункове збільшення пенсії позивача становило 2761,65 грн, у зв`язку із чим було встановлено суму обмеження у розмірі 1261,65 грн. За результатами індексації з 01.03.2025 розрахункове збільшення становило 2083,31 грн, при цьому сума обмеження становила 583,31 грн. Таким чином, фактичне збільшення розміру пенсії в кожному із зазначених випадків становило 1500,00 грн. Відповідач наголошує, що суми обмежень, установлені з 01.03.2023 та 01.03.2025, зберігаються та враховуються при проведенні подальших перерахунків пенсії. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» позивачу з 01.03.2026 проведено індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати 1,121, унаслідок чого показник середньої заробітної плати збільшено з 8913,83 грн до 9992,40 грн (8913,83 грн Ч 1,121). Водночас, з урахуванням раніше встановлених сум обмежень, фактичний розмір пенсії позивача з 01.03.2026 збільшився лише на 44,08 грн. Відповідач вважає проведений розрахунок пенсії правильним та зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України №236 від 25.02.2026 і відповідний Порядок є чинними, у встановленому законодавством порядку протиправними не визнавалися, а тому підлягали застосуванню під час проведення перерахунку пенсії позивача. З огляду на викладене відповідач вважає, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства, права позивача на належне пенсійне забезпечення не порушив, у зв`язку із чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій повторно наголосив на обґрунтованості позовних вимог.

Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, віднесеною до II категорії учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримує з 23.01.2026 пенсію зі зниженням пенсійного віку, відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закону України №1058-IV).

Відповідно до розрахунку пенсії станом на 27.02.2026 страховий стаж позивача становить 54 роки 7 місяців 26 днів, коефіцієнт страхового стажу 0,54583, середньомісячний заробіток 41 483,95 грн.

З 01.03.2026 розмір пенсії за віком, обчислений відповідно до статті 27 Закону №1058-IV, становить 22 643,18 грн. Доплата за понаднормовий стаж становить 493,05 грн, у зв`язку з чим загальний розмір пенсії визначено у сумі 23 136,23 грн. Крім того, позивачу як особі, віднесеній до II категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (ліквідатору), встановлено додаткову пенсію у розмірі 170,82 грн.

Водночас із цього ж розрахунку вбачається, що при визначенні належного до виплати розміру пенсії з 01.03.2026 відповідач застосував до пенсії позивача: «Обмеження в індексації з 01.03.2023 року» мінус 1 261,65 грн; «Обмеження індексації з 01.03.2025 року» мінус 583,31 грн.

Загальна сума застосованих відповідачем обмежень становить 1 844,96 грн, унаслідок чого розмір пенсії з надбавками, визначений відповідачем до виплати з 01.03.2026, становить 21 462,09 грн.

При цьому суд звертає увагу на те, що відповідно до матеріалів пенсійної справи пенсію позивачу призначено лише з 23.01.2026 на виконання рішення суду.

Згідно з розрахунком пенсії позивача для розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивача з 01 березня 2026 року застосовувався середній заробіток за три попередні роки (за 2014-2016 роки) у розмірі 3764,40 грн., що не є спірним питанням у справі.

Внаслідок такого розрахунку замість визначених відповідачем 23 136,23 грн основного розміру пенсії та 170,82 грн додаткової пенсії як ліквідатору аварії на ЧАЕС, до виплати з 01.03.2026 відповідачем установлено 21 462,09 грн.

Не погоджуючись із застосованими відповідачем обмежень, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини у сфері загальнообов`язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України №1058-IV .

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Механізм проведення такого перерахунку визначено Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі постанова №124).

Пунктом 1 зазначеного Порядку передбачено, що ним визначається механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії.

Пунктом 5 цього Порядку передбачено, що кожен наступний перерахунок у зв`язку із збільшенням показника середньої заробітної плати проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати.

Суд звертає увагу, що наведена норма передбачає врахування під час наступного перерахунку саме збільшеного показника середньої заробітної плати, а не перенесення та повторне застосування до розміру пенсійної виплати індивідуальних сум обмежень, які могли бути визначені під час проведення індексації в попередніх роках.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі Постанова №168) було врегульовано проведення індексації пенсій з 01.03.2023.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі Постанова №209) було врегульовано проведення індексації пенсій з 01.03.2025.

Зазначеними постановами передбачалося обмеження розміру збільшення пенсії внаслідок відповідного перерахунку сумою 1500,00 грн.

Разом із тим предметом спору в цій справі не є правомірність застосування зазначеного обмеження до пенсійних виплат, які фактично перераховувалися позивачу у 2023 чи 2025 роках, оскільки, як установлено судом, у зазначені періоди пенсія, яка є предметом цього спору, позивачу взагалі не була призначена.

Судом установлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 2, та має право на відповідні гарантії соціального захисту, передбачені Законом України від 28 лютого 1991 року №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Із наявного в матеріалах справи розрахунку пенсії вбачається, що позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV з 23 січня 2026 року довічно на виконання рішення суду, про що безпосередньо зазначено органом Пенсійного фонду України у графі «Особливості» пенсійного розрахунку: «23.01.2026 по довічно; ПРИЗНАЧЕННЯ ЗА РІШЕННЯМ СУДУ».

Таким чином, станом на 01.03.2023 та 01.03.2025 позивач не отримував зазначеної пенсії, оскільки її призначено лише з 23.01.2026.

З 01 березня 2026 року питання індексації пенсій врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» (далі - Постанови №236).

Пунктом 1 Постанови №236 установлено, що з 01.03.2026 перерахунок пенсій згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №124, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 1,121 з урахуванням положень пункту 3 цієї постанови.

Пунктом 3 Постанови №236 передбачено, зокрема, що розмір підвищення пенсії в результаті перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 17 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595,00 грн.

Отже, нормативним регулюванням індексації з 01.03.2026 передбачено застосування коефіцієнта 1,121 та визначено відповідне обмеження саме розміру підвищення, отриманого в результаті перерахунку з 01.03.2026.

Водночас із пенсійного розрахунку позивача станом на 01.03.2026 судом установлено, що відповідачем визначено середньомісячний заробіток позивача у розмірі 41 483,95 грн, коефіцієнт страхового стажу 0,54583, розмір пенсії за віком відповідно до статті 27 Закону №1058-IV 22 643,18 грн, доплату за понаднормовий стаж 493,05 грн, унаслідок чого загальний розмір пенсії визначено у сумі 23 136,23 грн.

Крім того, позивачу як особі, віднесеній до категорії 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено додаткову пенсію у розмірі 170,82 грн.

Водночас у цьому ж розрахунку відповідачем застосовано: «Обмеження в індексації з 01.03.2023 року» мінус 1261,65 грн; «Обмеження індексації з 01.03.2025 року» мінус 583,31 грн. Загальна сума зазначених від`ємних величин становить 1844,96 грн. Унаслідок їх застосування відповідачем визначено розмір пенсії з надбавками до виплати з 01.03.2026 у сумі 21 462,09 грн.

При цьому у відзиві на позов відповідач фактично підтвердив застосування зазначеного механізму, вказавши, що суми обмежень, визначені станом на 01.03.2023 та 01.03.2025, залишаються при подальших перерахунках пенсії.

Також відповідач зазначив, що з 01.03.2026 ним застосовано коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати 1,121, унаслідок чого відповідний показник збільшено з 8913,83 грн до 9992,40 грн, однак з урахуванням установлених сум обмежень фактичний розмір пенсії позивача збільшився лише на 44,08 грн.

Отже, між сторонами фактично відсутній спір щодо самого математичного застосування відповідачем коефіцієнта 1,121. Спірним є визначення належного до виплати розміру пенсії після проведення такого перерахунку, а саме правомірність зменшення відповідачем розміру пенсії позивача з 01.03.2026 на 1261,65 грн та 583,31 грн як на суми обмежень індексації відповідно за 2023 та 2025 роки.

Суд не приймає доводи відповідача про правомірність такого зменшення з огляду на таке.

Обмеження, встановлені постановами Кабінету Міністрів України №168 та №209, стосувалися розміру збільшення пенсії внаслідок конкретних перерахунків, які проводилися відповідно з 01.03.2023 та 01.03.2025.

Разом із тим пенсія позивача, яка є предметом цього спору, призначена лише з 23.01.2026.

Відтак до 23.01.2026 не існувало призначеної позивачу пенсії, до якої відповідач міг би провести індексацію станом на 01.03.2023 або 01.03.2025 та, відповідно, визначити індивідуальну суму обмеження результату такого перерахунку.

Суд розмежовує при цьому збільшення показника середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсії та формується з урахуванням проведених у попередні роки індексацій, і індивідуальне обмеження фактичного розміру підвищення конкретної пенсії.

Використання при обчисленні пенсії позивача показника середньої заробітної плати, збільшеного в установленому законодавством порядку в попередні роки, саме по собі не створює правової підстави для одночасного формування щодо позивача персональних від`ємних сум «обмеження в індексації» за ті ж попередні роки, коли пенсія йому не була призначена.

Ні Закон України №1058-IV, ні Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №124, ні постанови Кабінету Міністрів України №168, №209 та №236 не містять положення, яке прямо передбачало б можливість після призначення особі пенсії у 2026 році ретроспективно сформувати щодо такої особи індивідуальні суми обмежень індексації за 2023 та 2025 роки та надалі щомісячно віднімати їх від належного до виплати розміру пенсії.

Саме посилання відповідача на те, що постанови Кабінету Міністрів України №236 та №124 є чинними та не визнані протиправними, зазначеного висновку не спростовує.

Суд у межах цієї справи не вирішує питання щодо чинності зазначених нормативно-правових актів та не ставить під сумнів обов`язковість їх виконання.

Предметом судової перевірки є правильність їх застосування відповідачем до конкретних правовідносин та конкретної пенсійної справи позивача.

Чинність нормативно-правового акта не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести наявність конкретної норми такого акта, яка надає йому право застосувати відповідне обмеження саме до позивача та саме за встановлених у цій справі обставин.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не наведено норми Закону України №1058-IV або іншого нормативно-правового акта, яка надавала б йому право при визначенні розміру пенсії позивача з 01.03.2026 віднімати від неї індивідуальні суми обмежень індексації 1261,65 грн за 2023 рік та 583,31 грн за 2025 рік, незважаючи на те, що пенсію позивачу призначено лише з 23.01.2026.

Посилання відповідача на встановлене Постановою №236 обмеження розміру підвищення пенсії не є достатньою правовою підставою для спірних дій, оскільки зазначена Постанова регулює перерахунок, який проводиться з 01.03.2026, та визначає граничний розмір підвищення в результаті саме цього перерахунку, тоді як у пенсійному розрахунку позивача відповідач застосував інші за своєю природою від`ємні величини, прямо позначені ним як «Обмеження в індексації з 01.03.2023 року» та «Обмеження індексації з 01.03.2025 року».

Більше того, з пояснень самого відповідача вбачається, що після застосування з 01.03.2026 передбаченого Постановою №236 коефіцієнта 1,121 розмір пенсії позивача через збереження зазначених попередніх обмежень фактично збільшився лише на 44,08 грн.

Таким чином, застосування коефіцієнта 1,121 формально відбулося, однак результат такого перерахунку був фактично нівельований шляхом подальшого віднімання від розміру пенсії сум обмежень, віднесених відповідачем до 2023 та 2025 років.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач не довів наявності належної правової підстави для застосування до пенсії позивача з 01.03.2026 від`ємних сум обмежень індексації, сформованих за 2023 та 2025 роки.

Враховуючи викладене, дії Головного управління Пенсійного фонду України щодо виплати позивачу пенсії з 01.03.2026 із застосуванням обмежень індексації у розмірі 1261,65 грн та 583,31 грн є протиправними.

При цьому суд не погоджується з доводами відповідача про передчасність вимоги щодо виплати пенсії без зазначених обмежень.

Із матеріалів справи встановлено, що такі обмеження не є гіпотетичними чи такими, що можуть бути застосовані відповідачем у майбутньому. Вони вже безпосередньо включені до пенсійного розрахунку позивача з 01.03.2026 як від`ємні величини та фактично зменшують розмір належної йому пенсійної виплати на 1844,96 грн щомісячно.

Отже, право позивача у цій частині вже порушене, а тому підлягає судовому захисту.

З огляду на встановлені обставини належним та ефективним способом захисту порушеного права є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії позивачу із застосуванням передбаченого законодавством коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати 1,121, без застосування сум обмеження індексації 1261,65 грн, віднесеної відповідачем до 01.03.2023, та 583,31 грн, віднесеної відповідачем до 01.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькі області (69005 м. Запоріжжя пр. Соборний 158-б ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2026 із застосуванням обмежень індексації у розмірі 1261,65 грн та 583,31 грн.

Зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькі області здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із застосуванням передбаченого законодавством коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати 1,121, без застосування сум обмеження індексації 1261,65 грн., віднесеної Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькі області до 01.03.2023, та 583,31 грн, віднесеної до 01.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 27.08.2026.

Суддя А.В. Сіпака