Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
27 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2526/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханова З.Б. розглянувши у письмовому спрощеному позовному проваджені адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, яким просить:
- визнати протиправною бездіяльність Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, яка полягає у не вчиненні дій у межах своєї компетенції з питань викладених у колективному зверненні від 19.02.2026 року, щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами та державними стандартами на ділянці дороги по вул.Чеській, що в с.Баранинці, Ужгородського району, Закарпатської області. -
- зобов`язати Баранинську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області вчинити дії у межах своєї компетенції з питань викладених у колективному зверненні від 19.02.2026 року, щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами та державними стандартами на ділянці дороги по вул.Чеській, що в с.Баранинці, Ужгородського району, Закарпатської області.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 19 лютого 2026 року було подано колективне звернення до відповідача від жителів вул. Чеської, що в с. Баранинці, Ужгородського району Закарпатської області. В зазначеному вище зверненні, люди просили відповідача звернути увагу на те, що на вул. Чеській в с. Баранинці, Ужгородського району Закарпатської області немає жодного дорожнього покриття та тротуару. Вулиця є звичайною грунтовою сільською дорогою, яка в літню спеку засипає навколишні будинки, огорожі, подвір`я - пилом, а в зимову дощову погоду - розмокає болотом, до неможливості проїзду чи проходу нею, крім того, вона вкрита численними ямами і вибоїнами та потребує негайного ремонту.
25 березня 2026 року позивач отримав відповідь від Баранинської сільської ради, яка зводиться до того, що повномасштабне вторгнення рф, стримує їх на виділення коштів для питань належного облаштування сільської вулиці Чеської та за наявності вільного фінансового ресурсу питання виділення коштів на цілі зазначені у звернення може буди розглянуте на засіданні постійної комісії ради з питань бюджету та регуляторної політики і винесене на сесію сільської ради.
Проте посилання відповідача на повномаштабне вторгненням рф, як неможливість вирішення проблем в громаді є лише підставою для відписки, оскільки з відкритих джерел в мережі «Інтернет», вбачається, що з 24.02.2022 року сільською радою систематично виділяються кошти для ремонту доріг та вулиць. Також 13 лютого 2026 року на сайті місцевих петицій e-dem.ua, позивачем було зареєстровано петицію про асфальтування вулиці Чеської, що в с. Баранинці, мікрорайон Табла-1. Відповідь не отримано, петиція продовжує перебувати на модерації та безпідставно блокується відповідачем.
У подальшому 18 березня 2026 року, позивач звернувся до відповідача з листом повідомити про причини такої «тяганини». Відповіді - не отримано
Позивач також звертає увагу, що відповідачем не дотримано вимог Закону України «Про звернення громадян» в частині строків розгляду колективного звернення.
З огляду на зазначене, бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду звернень викладених у цьому позові є протиправною.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року відкрито провадження справі за позовом ОСОБА_1 до Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії.
Зобов`язано відповідача надати суду в термін 7 днів з дня отримання даної ухвали зареєстроване звернення з додатками від 19.02.2026 року, та прийняте за ним рішення (відповідь, лист тощо).
Вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача 23 квітня 2026 року, що стверджується Довідкою про доставку електронного листа.
Однак відповідач відзив у встановлений судом строк до суду не надіслав, про причини неподання такого не повідомив, про продовження процесуального строку для його подання не клопотав.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову., що в даному випадку суд і кваліфікує.
Згідно ч.9 ст.80 КАС України у разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Обставини встановлені судом
19 лютого 2026 року на адресу Баранинської територіальної громади було подано колективне звернення від жителів вул. Чеської, що в с. Баранинці, Ужгородського району Закарпатської області, в якому зазначалося наступне:
« Засвідчуємо Вам високу повагу, та повідомляємо, що в нашому мікрорайоні Табла-1 по вул. Чеська, Баранинської ТГ немає жодного дорожнього покриття та тротуару. Вулиця є звичайною грунтовою сільською дорогою, яка в літню спеку засипає навколишні будинки, огорожі, подвір`я - пилом, а в зимову дощову погоду розмокає болотом, до неможливості проїзду чи проходу нею, крім того, вона вкрита численними ямами і вибоїнами та потребує негайного ремонту.
Через такий стан дороги значно ускладнюється проїзд нею мешканцями і спецтранспортом (пожежним, швидкої допомоги, органами поліції та іншими учасниками дорожнього руху). Варто зазначити, що в будинках на даних вулицях проживає багато дітей та жінок, учасників бойових дій, військовослужбовців, працівників правоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування, лікарів, підприємців, працівників ІТ-сфери та інші не менш важливі у суспільстві категорій осіб.
Враховуючи ситуацію, що склалася, у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», Закону України «Про місцеве самоврядування», Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про дорожній рух», Постанови КМУ «Про затвердження «Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони», тощо, з метою усунення незручностей у користуванні дорогою та попередження виникнення аварійних ситуацій на ній, а також для забезпечення повноцінного та безпечного сполучення, є нагальна потреба у терміновому здійсненні ремонту дороги по вул. Чеській, а тому просимо невідкладно вжити дієвих заходів для встановлення належного дорожнього покриття по вулиці Чеська, мікрорайону Табла-1, в с. Баранинці та усунення ям і вибоїн на даній дорозі.
Письмову відповідь прошу видати нарочно та надіслати на адресу електронної пошти ilnitskiy.sm@gmail.com».
18 березня 2026 року, ОСОБА_1 звернувся до Баранинської територіальної громади з заявою у якій зазначив наступне:
« Засвідчую Вам високу повагу та повідомляю, що мною ОСОБА_1 , 13 лютого 2026 року на сайті місцевих петицій «EDEM» було зареєстровано петицію про асфальтування вулиці Чеської, що в с. Баранинці, мікрорайон Табла -1.
3 того часу минуло понад місяць, а петиція продовжує перебувати на модерації.
Прошу повідомити причини такої тяганини моєї петиції, надати їй подальшого руху для можливості громадян реалізувати своє право на підтримку згаданої вище петиції.».
Як встановлено з роздруківки з трекінгу відправлень Укрпошти, заява ОСОБА_1 була вручена «за довіреністю» Баранинській територіальній громаді - 21 березня 2026 року.
25 березня 2026 року Баранинська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, надіслала на адресу ОСОБА_1 лист за №297, у якому зазначила наступне:
« На Ваше колективне звернення щодо ремонту дорожнього покриття по вул.Чеська iнформуємо про наступне.
У зв`язку iз повномасштабним вторгненням рф, значнi ресурси бюджетy Баранинської ТГ спрямовуються на пiдтримку вiйськових частин, вeтepaнів та членiв їхніх сiмей, що, в свою чергу, стримує, в тому числi, видiлення коштiв на капiтальнi ремонти автомобiльних дорiг.
При цьому повiдомляємо, що уразi наявностi вiльного фiнансового ресурсу, питання видiлення коштiв на цiлi, зазначенi у Вашому зверненнi, може бути розглянуте на засiданнi постiйної комісії з ради з питань бюджету та регyляторної політики і винесене на сесію сільської ради.».
Мотиви та норми права застосовані судом
Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк, а також додатково деталізовані приписами Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР), Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІI (далі - Закон №2657-ХІІ), Закону України від 13.01.2011 №2939-VІ "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон №2939-VI).
Суд зазначає, що Закон України « Про звернення громадян» є базовим актом законодавства у питанні визначення порядку вирішення звернень громадян, що між тим, як у силу приписів ст. 12 зазначеного закону, так і у силу інших спеціальних актів законодавства не виключає випадків існування іншого порядку вирішення звернень громадян, визначеного законами України « Про судоустрій і статус суддів» та « Про доступ до судових рішень», Кодексом адміністративного судочинства України, законами України «Про запобігання корупції» та « Про виконавче провадження».
За змістом статті 3 Закону №393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності.
Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
За приписами частини першої статті 5 Закону №393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду. Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються (частини перша, третя статті 7 Закону №393/96-ВР).
Порядок розгляду пропозицій (зауважень) громадян визначений статтею 14 Закону №393/96-ВР, заяв (клопотань) статтею 15, скарг статтею 16.
Так за змістом статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані:
- об`єктивно і вчасно розглядати їх,
- перевіряти викладені в них факти,
- приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, - повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою від 18.03.2026 про надання інформації і роз`яснень щодо перебігу та результатів розгляду петиції.
Матеріали справи не містять доказів того, що зазначена заява була розглянута відповідачем у строки та порядку, визначені чинним законодавством, а також доказів надання позивачу відповіді за результатами її розгляду.
Відповідно до ст. 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, медіа, посадових осіб, має право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- знайомитися з матеріалами перевірки;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
- користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
- одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
- висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
- вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Разом з тим, як передбачено статтею 19 Закону № 393/96-ВР «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:
- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
З аналізу положень Закону № 393/96-ВР слідує, що в разі надходження до органу звернення чи скарги такий орган повинен об`єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в цьому зверненні чи скарзі обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 815/1178/17 та у справі № 280/4698/19 від 30.11.2020.
Крім цього, Законом № 393/96-ВР регламентовано надавати відповідь на всі питання, які викладені у заяві та належать до компетенції органу. У разі, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади зверненні, не входять до його повноважень, звернення повинно бути направлено за належністю.
Суд зазначає, що обов`язок органів, до яких направлені звернення, повідомляти осіб про наслідки їхнього розгляду як елемент конституційної гарантії звернення до органів публічної влади включає і доведення змісту відповіді до заявника. А орган вважається таким, що виконав передбачений Конституцією України обов`язок, якщо склав відповідь на звернення особи у чіткій відповідності до поставлених у ньому питань і довів зміст відповіді до заявника в обраний ним спосіб: поштою або засобами електронного зв`язку.
Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.09.2019 у справі № 826/11164/16.
Крім того , суд констатує наступне.
Відповідно до статті 23-1 Закону України "Про звернення громадян"громадяни можуть звернутися до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування з електронними петиціями через офіційний веб-сайт органу, якому вона адресована, або веб-сайт громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронної петиції.
В електронній петиції має бути викладено суть звернення, зазначено прізвище, ім`я, по батькові автора (ініціатора) електронної петиції, адресу електронної пошти. На веб-сайті відповідного органу або громадського об`єднання, що здійснює збір підписів, обов`язково зазначаються дата початку збору підписів та інформація щодо загальної кількості та переліку осіб, які підписали електронну петицію.
Електронна петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганду війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, заклики до вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини.
Відповідальність за зміст електронної петиції несе автор (ініціатор) електронної петиції.
Для створення електронної петиції до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті органу, якому вона адресована, або веб-сайті громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, та розміщує текст електронної петиції.
Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об`єднання, яке здійснює збір підписів на підтримку електронних петицій, протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором).
У разі невідповідності електронної петиції встановленим вимогам оприлюднення такої петиції не здійснюється, про що повідомляється автору (ініціатору) не пізніше строку, встановленого для оприлюднення.
Дата оприлюднення електронної петиції на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу місцевого самоврядування або на веб-сайті громадського об`єднання є датою початку збору підписів на її підтримку.
Відповідні органи державної влади, органи місцевого самоврядування та громадські об`єднання під час збору підписів на підтримку електронної петиції зобов`язані забезпечити:
безоплатність доступу та користування інформаційно-комунікаційною системою, за допомогою якої здійснюється збір підписів;
електронну реєстрацію громадян для підписання петиції;
недопущення автоматичного введення інформації, у тому числі підписання електронної петиції, без участі громадянина;
фіксацію дати і часу оприлюднення електронної петиції та підписання її громадянином.
Електронна петиція, яка в установлений строк не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку, після завершення строку збору підписів на її підтримку розглядається як звернення громадян відповідно до цього Закону.
Електронна петиція, адресована відповідно Президенту України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України, розглядається у порядку, встановленому цією статтею, за умови збору на її підтримку не менш як 25000 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.
Вимоги до кількості підписів громадян на підтримку електронної петиції до органу місцевого самоврядування та строку збору підписів визначаються статутом територіальної громади.
Інформація про початок розгляду електронної петиції, яка в установлений строк набрала необхідну кількість голосів на її підтримку, оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідно Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, відповідного органу місцевого самоврядування не пізніш як через три робочі дні після набрання необхідної кількості підписів на підтримку петиції, а в разі отримання електронної петиції від громадського об`єднання - не пізніш як через два робочі дні після отримання такої петиції.
Розгляд електронної петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.
Якщо електронна петиція містить клопотання про її розгляд на парламентських слуханнях у Верховній Раді України або громадських слуханнях відповідної територіальної громади, автор (ініціатор) петиції має право представити електронну петицію на таких слуханнях. У такому разі строк розгляду електронної петиції продовжується на строк, необхідний для проведення відповідних слухань.
Про підтримку або непідтримку електронної петиції публічно оголошується на офіційному веб-сайті Президентом України - щодо електронної петиції, адресованої Президенту України, Головою Верховної Ради України - щодо електронної петиції, адресованої Верховній Раді України, Прем`єр-міністром України - щодо електронної петиції, адресованої Кабінету Міністрів України, головою відповідної місцевої ради - щодо електронної петиції, адресованої органу місцевого самоврядування.
У відповіді на електронну петицію повідомляється про результати розгляду порушених у ній питань із відповідним обґрунтуванням.
Відповідь на електронну петицію не пізніше наступного робочого дня після закінчення її розгляду оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу, якому вона була адресована, а також надсилається у письмовому вигляді автору (ініціатору) електронної петиції та відповідному громадському об`єднанню, яке здійснювало збір підписів на підтримку відповідної електронної петиції.
У разі визнання за доцільне викладені в електронній петиції пропозиції можуть реалізовуватися органом, якому вона адресована, шляхом прийняття з питань, віднесених до його компетенції, відповідного рішення.
ІІ
У відповідності до ст.ЗУ "Про благоустрій населених пунктів" :
Благоустрій населених пунктів передбачає:
1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об`єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об`єктів ( ст. 2 Закону )
суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.(ст. 12 Закону )
До об`єктів благоустрою населених пунктів належать , серед іншого
1) території загального користування:г) вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки;
Об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.
Управління у сфері благоустрою населених пунктів здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та інші органи влади в межах їх повноважень.
У віжповідності до статті 17 Закону громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право
1) користуватись об`єктами благоустрою населених пунктів;
2) брати участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів;
3) вносити на розгляд місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій пропозиції з питань благоустрою населених пунктів;
4) отримувати в установленому законом порядку повну та достовірну інформацію про затвердження правил благоустрою території населеного пункту та внесення до них змін, а також роз`яснення їх змісту;
5) брати участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні та утриманні в належному стані садиб, дворів, парків, площ, вулиць, кладовищ, братських могил, обладнанні дитячих і спортивних майданчиків, ремонті шляхів і тротуарів, інших об`єктів благоустрою;
6) вимагати негайного виконання робіт з благоустрою населених пунктів у разі, якщо невиконання таких робіт може завдати шкоду життю, здоров`ю або майну громадян;
7) звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.
Щодо суті порушених питань позивачем у звернення адресованих Баранинській сіьльській раді, то суд звертає увагу на наступне .
Суд не має повноважень втручатися в бюджетну та іншу діяльність органу місцевого самоврядування щодо конкретних питань , зазначених у зверненнях., тобто з питань викладених у колективному зверненні від 19.02.2026 року, щодо будівництва дорожнього покриття за встановленими будівельними нормами та державними стандартами на ділянці дороги по вул.Чеській, що в с.Баранинці, Ужгородського району, Закарпатської області.
Однак суд зауважує, що мешканці Баранинської громади мають права встановлені статтею 13-1 Закону України "Про місцеве самоврядування" , яка передбачає участь жителів у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету встановлює:
1. Жителі мають право брати участь у плануванні та розподілі коштів місцевого бюджету шляхом внесення відповідних пропозицій.
Органи місцевого самоврядування сприяють залученню жителів до процесу складання, розгляду, виконання місцевого бюджету і звітування про його виконання.
2. Форми та порядок внесення пропозицій жителями щодо коштів місцевого бюджету визначаються рішенням ради або статутом територіальної громади.
Пропозиції жителів щодо планування та розподілу коштів місцевого бюджету беруться до уваги відповідною радою.
Крім того , судом встановлено , що електронна петиція, подана позивачем не розглянута у відповідності та порядку , встановленого статтею ст. 23-1 Закону України "Про звернення громадян".
Відповідачем, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, відзиву на позовну заяву не подано, доказів на спростування доводів позивача суду не надано, правом подати пояснення щодо предмета спору відповідач не скористався.
Згідно з приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, саме на відповідача покладався обов`язок довести, що заява позивача від 18.03.2026 була розглянута належним чином, у межах визначених законом строків, та що позивачу була надана відповідь з урахуванням змісту поставлених у зверненні питань.
Однак жодних належних і допустимих доказів на підтвердження вчинення таких дій відповідачем суду не надано.
При цьому, суд вважає за необхідне, керуючись статтею 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог, оскільки це є необхідним для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить.
Отже, вихід за межі позовних вимог можливий у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, при цьому, вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна вимога.
Вказане підтверджується роз`ясненням поняття «виходу за межі позовних вимог», наведеним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року «Про судове рішення».
Відтак, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду заяви позивача від 18.03.2026 року та зобов`язання відповідача розглянути заяву позивача від 18.03.2026 відповідно до вимог чинного законодавства та надати письмову відповідь, за результатом розгляду заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вищевказаних позовних вимог, як передчасно заявлених.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
У відповідності до ст. 382 КАСУ який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Стаття 382-3. Рішення за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення
1. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
2. Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
3. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
4. Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
5. Суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
6. Суд на підставі відповідних доказів зменшує розмір штрафу, накладеного на керівника суб`єкта владних повноважень, на суму штрафу, який було накладено за такі самі дії державним виконавцем відповідно до законодавства про виконавче провадження.
7. Ухвалу суду про накладення штрафу може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами статті 149 цього Кодексу.
З наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму штрафу без додаткового судового рішення нараховується пеня у розмірі три відсотки річних з урахуванням індексу інфляції.
8. Якщо суб`єктом владних повноважень є колегіальний орган і суд зобов`язав подати звіт про виконання судового рішення його членів, за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення суд, враховуючи індивідуальні дії або бездіяльність кожного з членів такого колегіального органу, своєю ухвалою може накласти штраф на членів, які в межах своїх повноважень, завдань чи функцій не забезпечили виконання судового рішення.
У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, суд своєю ухвалою встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на кожного з членів колегіального органу, які не подали зазначений звіт.
9. Суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.
10. У разі неподання звіту у строк, встановлений судом, або у разі подання звіту з порушенням такого строку та за відсутності поважних причин, які унеможливили його вчасне подання, суд встановлює новий строк для подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу, а також накладає штраф на керівника такого суб`єкта владних повноважень
Отже, йдеться про повноваження застосувати заходи контролю для ефективної реалізації рішення та його виконання, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зобов`язати відповідача надати суду Звіт про виконання рішення суду з наданням достатнього строку для виконання рішення суду.
Відповідно до статті 382-1 КАСУ встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн., який в силу вимог статті 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ( вул. Центральна, с. Баранинці, Ужгородський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 22095099) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 18.03.2026 року. та електронної петицї від 13.02.2026 року
3. Зобов`язати Баранинську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області розглянути з заяви ОСОБА_1 від 18.03.2026 року. та електронну петиції від 13.02.2026 року у відповідності до вимог :
Закону України "Про звернення громадян"
Закону України "Про місцеве самоврядування"
Закону України "Про благоустрій населених пунктів"
з врахуванням висновків наданих судом у рішенні.
4. Зобов`язати Баранинську сільську раду Ужгородського району Закарпатської області надати суду звіт про виконання даного рішення не пізніше ніж 1 ( одного) місяця з дня набрання рішенням законної сили.
5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
6. Стягнути з Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ( вул. Центральна, с. Баранинці, Ужгородський район, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 22095099) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 1064,96 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Восьмого апеляційного адмінсуду.
СуддяЗ.Б.Плеханова
Судове рішення № 139269790, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 27.08.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 260/2526/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: