Ухвала суду № 139269543, 07.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

07 серпня 2026 рокуСправа №160/19285/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Савченка А.В.,

при секретарі судового засідання Лушникові В.С.,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ;

представника відповідача Бойко Д.В..;

представника третьої особи -Дудник К.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі клопотання у адміністративній справі за правилами загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (вул. Святослава Хороброго буд.23 м.Дніпро код ЄДРПОУ 20001496) про визнання дій протиправними зобов`язання вчинити певні дії, -

установив:

Позивач заявив клопотання від 28.07.2026 р., в якому просить: витребувати у Дніпропетровської обласної прокуратури та ГУСБУ у Дніпропетровській області засвідчені копії документальних матеріалів, які надсилались Дніпропетровською обласною прокуратурою до УСБУ у Дніпропетровської області для розгляду питання про переоформлення прокурору відділу нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти життя управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю, Дніпропетровської обласної прокуратури Гречини Є.М. допуску до державної таємниці та здійснення перевірки у зв`язку з таким допуском, а також листів УСБУ у Дніпропетровській області щодо результатів розгляду зазначених матеріалів та проведення перевірок з цих питань. Викликати для допиту як свідків в адміністративній справі №160/19285/25 службових осіб УСБУ у Дніпропетровській області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з метою встановлення: 1) яким чином УСБУ у Дніпропетровській області як спеціально уповноваженим суб`єктом у сфері захисту державної таємниці, проведено перевірку достовірності зазначених мною, ОСОБА_1 , у наданих відповідях на питання 29 Переліку питань, визначеного додатком 5 до Порядку №939, відомостей про серію та номер паспорту громадянина України для виїзду за кордон; 2) в чому саме полягає неповнота наданих мною, ОСОБА_1 , відповідей на питання 8, 10 та 25 Переліку питань, визначеного додатком 5 до Порядку №939; 3) підстав повернення листом УСБУ у Дніпропетровської області «Щодо повернення матеріалів» від 22.09.2023 №55/16-8104вих для доопрацювання надісланих листом Дніпропетровської обласної прокуратури від 24.07.2023 №28-51вих/дск-23 документальних матеріалів щодо надання ОСОБА_1 допуску до державної таємниці; 4) підстав повернення листами УСБУ у Дніпропетровській області «Щодо повернення матеріалів» від 10.11.2023 №55/16-9541-вих та від 20.12.2023 №55/16- 10607-вих без опрацювання повторних звернень Дніпропетровської обласної прокуратури від 04.10.2023 №28-60вих/дск-23 та від 22.11.2023 №28-70вих/дск-23 щодо надання ОСОБА_1 допуску до державної таємниці.

Стаття 91 КАС України передбачає, що показаннями свідка є повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також допитані. За відсутності можливості допитати особу, яка надала первинне повідомлення, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними допустимими згідно з правилами цього Кодексу.

Стаття 92 КАС України передбачає, що виклик свідка здійснюється за заявою учасника справи. У заяві про виклик свідка зазначаються його ім`я, місце проживання (перебування) або місце роботи, обставини, які він може підтвердити. Заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання у справі.

Частиною третьою статті 92 КАС України встановлено, що заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання у справі.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся із клопотанням про виклик свідка вже під час розгляду справи по суті, тобто після спливу встановленого законом процесуального строку для подання такої заяви.

При цьому позивачем не наведено обставин, які б об`єктивно перешкоджали поданню заяви про виклик свідка у визначений статтею 92 КАС України строк, а також не обґрунтовано причин його пропуску.

За таких обставин суд дійшов висновку, що клопотання про виклик свідка подано з порушенням установленого процесуального строку, а тому правові підстави для його задоволення відсутні.

Отже, клопотання позивача про виклик свідка задоволенню не підлягає.

Стаття 79 КАС України (частини 2, 4, 8) передбачає, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Згідно зі статтею 80 КАС України (частина 1) учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Вирішуючи питання щодо заявленого позивачем клопотання про витребування доказів, суд виходить із такого.

Відповідно до частин другої, четвертої та восьмої статті 79 КАС України позивач зобов`язаний подати докази разом із позовною заявою. У разі неможливості подання доказу у встановлений законом строк учасник справи повинен письмово повідомити про це суд із зазначенням відповідного доказу, причин неможливості його подання у встановлений строк, а також надати докази вчинення всіх залежних від нього дій, спрямованих на отримання такого доказу.

Згідно з частиною першою статті 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про їх витребування судом. При цьому таке клопотання повинно бути подане у строк, встановлений частинами другою та третьою статті 79 цього Кодексу. У разі подання клопотання з пропуском встановленого строку воно залишається без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Отже, наведені положення КАС України встановлюють для позивача не лише обов`язок своєчасного подання наявних у нього доказів, а й процесуальний строк для звернення з клопотанням про витребування доказів, які він не має можливості отримати самостійно. При цьому можливість звернення з таким клопотанням після спливу встановленого строку закон пов`язує виключно з наявністю об`єктивних причин, що перешкоджали своєчасному його поданню та не залежали від волі відповідного учасника справи.

Як убачається з матеріалів справи, позивач заявив клопотання про витребування доказів лише під час розгляду справи по суті, тобто після закінчення встановленого статтею 79 КАС України строку для його подання.

Разом з тим позивач не зазначив об`єктивних причин, які перешкоджали йому звернутися з відповідним клопотанням разом із позовною заявою або у визначений законом строк, не наведено обставин, що свідчили б про неможливість своєчасного отримання відповідних доказів, а також не надано доказів вчинення ним усіх залежних від нього дій, спрямованих на їх отримання.

За таких обставин суд доходить висновку, що клопотання позивача про витребування доказів подано з пропуском установленого процесуального строку, а підстав для його задоволення не встановлено.

З огляду на викладене клопотання позивача про витребування доказів підлягає залишенню без задоволення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлене клопотання позивача про витребування доказів у Дніпропетровської обласної прокуратури та Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області та про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 65, 92, 241, 248 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів у Дніпропетровської обласної прокуратури та Головного управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області та про виклик свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - відмовити.

Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Повний текст складений 27.08.2026 р.

Суддя А.В. Савченко