Ухвала суду № 139269369, 26.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 серпня 2026 рокуСправа № 160/22450/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

28.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, суб`єкта владних повноважень, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ( код ЄДРПОУ: 40108866), що полягають у протиправному звільненні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) служби в Національній поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» на підставі наказу начальника ГУ НП від 13.05.2025 №049 о/с (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статусу Національно поліції України на підставі наказу №023 від 12.05.2025 ГУ НП Дніпропетровській області), у ненаданні ОСОБА_1 копій наказу начальника ГУ НП в Дніпропетровській області №049 від 13.05.2025 о/с, наказу №023 від 12.05.2025 ГУ НП в Дніпропетровській області, наказу про початок «службового розслідування відносно ОСОБА_1 , висновку службового розслідування та усіх матеріалів службового розслідування, а також у порушений порядку проведення перевірки службового розслідування;

- зобов`язати відповідача, суб`єкта владних повноважень, Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області ( код ЄДРПОУ: 40108866), провести повторне службове розслідування відносно ОСОБА_1 прийняти відповідні рішення з урахуванням висновків суду, зокрема скасувати наказ начальника ГУ НП в Дніпропетровській області №049 від 13.05.2025 о/с про звільнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України на підставі наказу №023 від 12.05.2025 ГУ НП Дніпропетровській області), та вирішити питання щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді, яку обіймав до звільнення, та виплати середнього заробітку за весь період вимушеного прогулу відповідно до вимог чинного законодавства України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.07.2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом п`яти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду: обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в якій вказано, що 18.06.2026 позивач звернувся із заявою до ГУНП в Дніпропетровській області, в якій просив у зв`язку з прийняттям постанови Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 05.06.2025 року у справі № 214/3443/25 про закриття провадження про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, надати копії наказу начальника ГУНП в Дніпропетровській області №049 від 13.05.2025 о/с, наказу №023 від 12.05.2025, наказу про початок службового розслідування та висновку службового розслідування та усіх службового розслідування. Проте, 13.07.2026 відповідачем відмовлено у скасуванні вищевказаних наказів, а також у наданні копій документів. Позивач зазначає, що предметом оскарження у цій позовній заяві є нові протиправні дії відповідача, які полягають у ненаданні позивачу копій документів службового розслідування, а також повторна відмова провести належним чином службову перевірку.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, цим Кодексом або іншими законами.

Частина 5 статті 122 КАС України встановлює місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до частини 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За приписами частини 6 зазначеної статті якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об`єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Позивач звернувся з позовом до суду 28.07.2026 року через засоби поштового зв`язку.

Позивач ознайомився з оскарженими наказами 13.05.2025 року, що підтверджується його підписом на розписці про доведення до відома наказу ГУНП у Дніпропетровській області від 12.05.2025 року № 023 та підписом позивача на послужному списку про те, що позивач отримав трудову книжку та наказ ГУ НП у Дніпропетровській області від 13.05.2025 № 049 о/с , які міститься у матеріалах справи.

Таким чином, судом встановлено, що позивач пропустив строк звернення з позовом до суду.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України:

«…для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року.».

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

У постанові Верховного Суду в справі № 500/1912/22 від 29.09.2022 зазначено, що «причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування».

Водночас згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 «запровадження на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку».

Суд зазначає, що на всій території України з 24.02.2022 року запроваджено воєнний стан. Сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку.

Позивач не надав суду належних та допустимих доказів того, що запроваджений на всій території України воєнний стан слугував підставою для пропуску строку звернення з позовом до суду.

Факт набрання законної сили постановою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 05.06.2025 року у справі № 214/3443/25 не може слугувати поважною підставою для поновлення строку звернення з позовом до суду, оскільки у позивача не було об`єктивних та непереборних підстав, які завадили йому саме подати (надіслати) позов до суду у встановлений строк; постанова Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 05.06.2025 року у справі № 214/3443/25 є лише одним з доказів у справі та могла бути отримана після подання позовної заяви позивачем до суду.

Враховуючи те, що позивачем не доведено належними та допустимими засобами доказування наявності фактів, які безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення позивачем процесуальних дій у визначений законом строк, тобто подання позовної заяви до суду, тому суд не вважає наведені позивачем докази такими, що підтверджують існування поважних причин пропуску строку звернення з позовом до суду, а тому відмовляє у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення з позовом до суду.

У контексті наведеного, суд не може визнати означені причини поважними враховуючи, що звернення позивача до суду відбулося через рік із моменту ознайомлення позивачем з оскарженими наказами 13.05.2025 року, що підтверджується його підписом на розписці про доведення до відома наказу ГУ НП у Дніпропетровській області від 12.05.2025 року № 023 та підписом позивача на послужному списку про те, що позивач отримав трудову книжку та наказ ГУ НП у Дніпропетровській області від 13.05.2025 № 049 о/с , які міститься у матеріалах справи.

Отже, наведені позивачем причини пропуску звернення до суду слід вважати такими, які не є об`єктивно непереборними, не залежать від його волевиявлення чи пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Позивач не навів обґрунтованих підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку.

За викладеного, наведені в заяві про поновлення строку звернення до суду, визнаються судом неповажними згідно ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 й 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу

Ураховуючи наведене та зважаючи на те, що позивачем не зазначено обставин, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість звернення ним до суду у визначений законом строк, вказані ним причини пропуску строку не можуть бути визнані поважними для поновлення строку.

Отже, подана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, повернути заявнику.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачеві, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачеві, що згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 цього Кодексу.

Суддя О.В. Царікова