Рішення № 139268699, 26.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 711/12352/25

Провадження 2/712/2194/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі Чумак Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договори про надання коштів у кредит №71835593 від 16.06.2025 року та №8366278 від 17.06.2025 року.

За умовами Договору про надання коштів у кредит №71835593 від 16.06.2025 року відповідач отримав кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 30 днів, з 16.06.2025 року по 15.07.2025 року, із фіксованою процентною ставкою 0,5 % за кожен день користування кредитом, а комісія за надання кредиту становила 15 % від суми кредиту, тобто 600,00 грн. У разі порушення строків повернення кредиту умовами договору передбачено нарахування 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

За Договором про надання коштів у кредит №8366278 від 17.06.2025 року відповідач отримав кредит у розмірі 1 700,00 грн строком на 360 днів, з 17.06.2025 року по 11.06.2026 року, із фіксованою процентною ставкою 0,95 % за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту становила 17,25 % від суми кредиту, тобто 293,25 грн. У разі порушення строків повернення кредиту договором передбачено сплату неустойки у розмірі 85,00 грн за кожен день понадстрокового користування.

16.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №16/10/25, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників, у тому числі за вказаними кредитними договорами.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №71835593 від 16.06.2025 року в сумі 13 200,00 грн, з яких 4 000,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 600,00 грн заборгованість за процентами, 600,00 грн заборгованість за комісією, 8 000,00 грн заборгованість за пенею/неустойкою.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-01 від 16.10.2025 року ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8366278 від 17.06.2025 року в сумі 6 862,90 грн, з яких 1 700,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 1 469,65 грн заборгованість за процентами, 293,25 грн заборгованість за комісією, 3 400,00 грн заборгованість за пенею/неустойкою.

Враховуючи вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за вказаними кредитними договорами у загальному розмірі 20 062,90 грн, а також понесені судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 06.01.2026 року справу передано за підсудністю Соснівському районному суду м. Черкаси.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику осіб з роз`ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив.

Відповідач у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не подав, своїм правом на продовження строків на подання відзиву не скористалася.

Разом із тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність у справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі положень ст. 280 та у відповідності до ст. 281 ЦПК України постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 16.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №71835593.

За умовами вказаного договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 30 днів з 16.06.2025 року по 15.07.2025 року, із фіксованою процентною ставкою 0,5 % за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту визначена у розмірі 15 % від суми кредиту, що становить 600,00 грн.

Умовами договору також передбачено нарахування у разі порушення строку повернення кредиту 4 % пені на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора. Згідно з довідкою про ідентифікацію відповідач використав одноразовий ідентифікатор «47313» 16.06.2025 року о 14:19:54 для підписання відповідних документів.

На виконання умов договору кредитодавець перерахував відповідачу 4 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією №466bda45-f3a0-4b1c-95c2-ea823cbddf83 від 16.06.2025 року та довідкою ТОВ «Європейська платіжна система» №КД-000004433 від 06.11.2025 року.

Також судом встановлено, що 17.06.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит №8366278.

За умовами вказаного договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 1 700,00 грн строком на 360 днів з 17.06.2025 року по 11.06.2026 року, із фіксованою процентною ставкою 0,95 % за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту визначена у розмірі 17,25 % від суми кредиту, що становить 293,25 грн.

У разі порушення строків повернення кредиту договором передбачено неустойку в розмірі 85,00 грн за кожен день понадстрокового користування.

Вказаний договір також підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора. Згідно з довідкою про ідентифікацію відповідач використав одноразовий ідентифікатор «361844» 17.06.2025 року о 22:23:56.

На виконання умов договору кредитодавець перерахував відповідачу 1 700,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 за посередництвом АТ «ЮНЕКС БАНК», що підтверджується довідкою про успішне проведення платіжної операції №032570507793.

Таким чином, судом встановлено факт укладення між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем двох кредитних договорів, а також факт виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредитних коштів.

Відповідач не надав суду доказів на спростування факту укладення вказаних договорів, отримання кредитних коштів або належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч. 3 ст. 11 цього Закону електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Зі змісту наданих суду договорів вбачається, що при їх укладенні відповідач зазначив свої персональні дані, контактні дані та реквізити платіжної картки, на яку мали бути перераховані кредитні кошти. Ідентифікація відповідача здійснювалася з використанням системи BankID НБУ, після чого договори були підписані одноразовими ідентифікаторами.

За таких обставин суд вважає доведеним факт волевиявлення відповідача на укладення обох кредитних договорів саме на зазначених у них умовах.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 та від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Отже, укладені сторонами договори є належними правочинами, вчиненими у письмовій електронній формі.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона боржник зобов`язана вчинити на користь другої сторони кредитора певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитними договорами не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Щодо переходу права вимоги суд зазначає наступне.

16.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено Договір факторингу №16/10/25.

Відповідно до умов вказаного договору фактор набув право грошової вимоги до боржників первісного кредитора, у тому числі за договорами, укладеними з відповідачем.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-02 від 16.10.2025 року до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №71835593 від 16.06.2025 року.

Відповідно до Реєстру прав вимог №16/10/25-01 від 16.10.2025 року до ТОВ «Фінпром Маркет» також перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором №8366278 від 17.06.2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За таких обставин суд доходить висновку, що ТОВ «Фінпром Маркет» набуло право вимоги до відповідача за обома кредитними договорами та є належним позивачем у справі.

Щодо розміру заборгованості за договором №71835593 від 16.06.2025 року суд зазначає наступне.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за вказаним договором загальна сума заборгованості визначена у розмірі 13 200,00 грн, з яких 4 000,00 грн основна сума боргу, 600,00 грн проценти, 600,00 грн комісія та 8 000,00 грн пеня/неустойка.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки умови договору щодо розміру процентів за користування кредитними коштами сторонами погоджені, а відповідач не надав доказів їх сплати, суд вважає вимогу про стягнення 600,00 грн процентів обґрунтованою.

Водночас щодо комісії за надання кредиту суд зазначає наступне.

Умовами договору передбачено сплату комісії у розмірі 600,00 грн, однак із його змісту не вбачається, за надання якої саме додаткової чи супутньої послуги кредитодавця встановлена така плата.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у постанові від 09 грудня 2019 року у справі №524/5152/15-ц зазначив, що надання кредиту є обов`язком кредитодавця за кредитним договором і не є самостійною послугою, яка може бути обумовлена зустрічною оплатою позичальника.

Умови договору про сплату позичальником платежів за дії, які кредитодавець здійснює на власну користь або які є складовою виконання ним обов`язків за кредитним договором, не можуть покладати на споживача обов`язок щодо їх оплати.

Із матеріалів справи не встановлено, що комісія у розмірі 600,00 грн є платою за конкретну додаткову чи супутню послугу, яка була фактично надана відповідачу та яку останній замовляв.

За таких обставин умова договору про сплату комісії за надання кредиту є нікчемною, а тому вимога про стягнення 600,00 грн комісії задоволенню не підлягає.

Щодо пені/неустойки у розмірі 8 000,00 грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При вирішенні питання про можливість зменшення розміру неустойки суд повинен виходити з конкретних обставин справи, зокрема враховувати співвідношення розміру основної заборгованості та неустойки, тривалість прострочення, причини порушення зобов`язання, поведінку сторін, майнові наслідки порушення зобов`язання та інші обставини, що мають істотне значення.

У даному випадку заявлена до стягнення пеня у розмірі 8 000,00 грн удвічі перевищує суму основного боргу за договором №71835593 від 16.06.2025 року, яка становить 4 000,00 грн.

При цьому позивачем не доведено понесення ним збитків унаслідок порушення відповідачем зобов`язання у розмірі, співмірному із заявленою до стягнення пенею.

З огляду на значне перевищення розміру заявленої до стягнення пені над розміром основного боргу, характер спірних правовідносин, відсутність доказів понесення позивачем відповідних збитків, а також необхідність дотримання принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки з 8 000,00 грн до 0,00 грн.

Щодо розміру заборгованості за договором №8366278 від 17.06.2025 року суд зазначає наступне.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за вказаним договором загальна сума заборгованості визначена у розмірі 6 862,90 грн, з яких 1 700,00 грн основна сума боргу, 1 469,65 грн проценти, 293,25 грн комісія та 3 400,00 грн пеня/неустойка.

Враховуючи умови договору та відсутність доказів погашення відповідачем заборгованості, суд вважає обґрунтованою вимогу про стягнення 1 700,00 грн основної суми боргу та 1 469,65 грн процентів за користування кредитними коштами.

Водночас вимога про стягнення комісії у розмірі 293,25 грн задоволенню не підлягає з наведених вище підстав, оскільки матеріали справи не містять доказів надання відповідачу окремої додаткової чи супутньої послуги, оплатою за яку була б така комісія.

Щодо заявленої до стягнення неустойки у розмірі 3 400,00 грн суд зазначає наступне.

Умовами договору №8366278 від 17.06.2025 року передбачено сплату неустойки у розмірі 85,00 грн за кожен день понадстрокового користування кредитом.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України суд має право зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У цьому випадку розмір заявленої до стягнення неустойки становить 3 400,00 грн, тоді як основна сума заборгованості за кредитом становить лише 1 700,00 грн. Таким чином, розмір неустойки у два рази перевищує суму основного боргу.

Позивачем не надано доказів наявності збитків, які б відповідали розміру заявленої неустойки, а стягнення такої суми за наведених обставин призвело б до істотної диспропорції між наслідками порушення зобов`язання та мірою цивільно-правової відповідальності.

З урахуванням співвідношення основного боргу та неустойки, характеру спірних правовідносин, відсутності доказів заподіяння позивачу збитків у заявленому розмірі, а також принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки з 3 400,00 грн до 0,00 грн.

Таким чином, за договором №71835593 від 16.06.2025 року підлягають стягненню 4 000,00 грн основної суми боргу та 600,00 грн процентів, а всього 4 600,00 грн.

За договором №8366278 від 17.06.2025 року підлягають стягненню 1 700,00 грн основної суми боргу та 1 469,65 грн процентів, а всього 3 169,65 грн.

Загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 7 769,65 грн.

При цьому суд зазначає, що позивачем не надано доказів погашення відповідачем вказаної заборгованості, а відповідач, у свою чергу, не спростував наданих позивачем розрахунків.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Щодо судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем заявлено до стягнення заборгованість у загальному розмірі 20 062,90 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 7 769,65 грн.

Таким чином, позов задоволено на 38,73 %.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 938,11 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

На підтвердження понесення таких витрат позивачем надано договір про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року, витяг з акту №8ФП від 29.10.2025 року про приймання-передачу наданої правничої допомоги та платіжний документ, який підтверджує сплату позивачем 4 500,00 грн.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 742,69 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», ст.ст. 205, 207, 526, 610-612, 626, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», код ЄДРПОУ 43311346, заборгованість за Договором про надання коштів у кредит №71835593 від 16.06.2025 року в розмірі 4 600,00 гривень, заборгованість за Договором про надання коштів у кредит №8366278 від 17.06.2025 року в розмірі 3 169,65 гривень, судовий збір у розмірі 938,11 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 742,69 гривень, а всього стягнути 10 450,45 гривень (десять тисяч чотириста п`ятдесят гривень 45 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Черкаського апеляційного суду через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений 26.08.2026 року.

Головуючий Т.Є.Троян

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет», 08205, м.Ірпінь, вул. Садова, 31/33, ЄДРПОУ 43311346.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_2 .