Рішення № 139268626, 26.08.2026, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/343/26

Номер провадження № 2/699/667/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.08.2026 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області у складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Івашкової В.О.,

заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області через систему "Електронний суд" надійшов позов від ТОВ "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором .

Позивач вказує, що на підставі кредитного договору (оферти) № 09.07.2024-100001799 від 09.07.2024 відповідач отримав кредит у розмірі 2 500,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,5 % за один день користування кредитом строком на 98 днів.

Позивач стверджує, що свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у визначеному договором розмірі, однак відповідач свої зобов`язання за вказаним договором не виконав.

З огляду на викладене позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 7 400,00 грн, з якої 2 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 3 150,00 грн заборгованість за процентами, 125,00 грн комісія, додаткова комісія 375,00 грн, 1 250,00 грн неустойка. Також просить стягнути судові витрати у виді судового збору у розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим, повторно у судове засідання не з`явився, протягом визначеного судом строку відзив на позовну заяву до суду не подав.

Ураховуючи згоду позивача в його заяві на ухвалення заочного рішення, повторну неявку в судове засідання відповідача, відсутність відзиву на позов, суд ухвалив здійснювати розгляд справи в заочному порядку.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд установив таке.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" зареєстроване як юридична особа, основний вид економічної діяльності 64.92 - інші види кредитування.

З матеріалів справи вбачається, що особу позичальника ОСОБА_1 перед укладенням електронного кредитного договору було ідентифіковано через систему BankID, що підтверджується довідкою BankID.

Згідно з пропозицією про укладення кредитного договору (оферта) ТОВ «Споживчий центр» пропонує укласти кредитний договір на умовах, встановлених товариством. Кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення договору (оферта), розміщена на сайті кредитора заявка, сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та схвалення їх кредитором; відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Згідно із Заявкою кредитного договору № 09.07.2024-100001799 (кредитної лінії) від 09.07.2024 та Відповіддю позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 09.07.2024-100001799 (кредитної лінії) від 09.07.2024, відповідач підтвердив, що ознайомлений і приймає умови кредитного договору, а також підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору від 09.07.2024, з якими він попередньо ознайомився. Акцептовані відповідачем умови кредитного договору містяться у вказаних пропозиції (оферті), заявці та відповіді позичальника (акцепті) (а.с. 24-26).

Сума Кредиту: 2 500,00 грн.

Період користування Кредитом кожні наступні 14 днів з дня його надання.

Строк, на який надається Кредит - 98 днів з дня його надання.

Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших чотирьох чергових періодів. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,0 % за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, у яких застосовується процентна ставка «Стандарт». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.

Відповідач у п. 20 Відповіді (акцепті) погодився з тим, що способом його ідентифікації та верифікації є отримання позивачем ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Відповідач очевидно розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення), а також електронним підписом, зробленим за допомогою миші.

Відповідач, укладаючи кредитний договір на вищевказаних умовах, підписав акцепт одноразовим ідентифікатором Е835.

Відповідно до пунктів 6.5 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) позичальник зобов`язався забезпечити/гарантувати неможливість для третіх осіб здійснити доступ та/або використати фінансовий номер телефону, та/або платіжний засіб та/або поточний рахунок, зазначений у даному договорі. Позичальник несе ризик та негативні наслідки втрати, незаконного володіння, технічного перехоплення інформації, тощо, вибуття з володіння мобільного телефону позичальника (зокрема, відповідної SIM-карти) та/або платіжного засобу. Ризик і всю відповідальність за несанкціоноване використання фінансового номеру телефону та/або платіжного засобу несе виключно позичальник. Будь-яку особу, яка використала такі засоби, кредитор безумовно вважає позичальником, і не несе відповідальності, якщо це не відповідає дійсності.

Матеріалами справи підтверджено, що 09.07.2024 у встановленому вищевказаними Заявкою, Відповіддю та Пропозицією порядку, а також відповідно до Закону «Про електронну комерцію», ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 строком на 98 днів до 14.10.2024 уклали кредитний договір за заявкою в електронній формі №09.07.2024-100001799 на суму 2 500,00 грн зі сплатою відсотків в розмірі 1,50% за 1 день за фіксованою незмінюваною процентною ставкою протягом 56 днів (4 періоди по 14 днів) та 42 дні за ставкою 1,0 %.

Сторони також домовилися про те, що комісія, пов`язана з наданням кредиту, становить 125,00 грн та нараховується у день видачі кредиту.

Пунктом 17 указаного кредитного договору (Заявки) передбачено неустойку у розмірі 25,00 грн, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного /неналежно виконаного зобов`язання.

У день укладення договору, тобто 09.07.2024, указана сума позики була перерахована відповідачу на його платіжну картку № НОМЕР_1 , указану ним у Заявці, що підтверджується довідкою ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 03.03.2026 № 1-0303.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач не здійснив жодної оплати за спірним кредитним договором.

Вирішуючи спір по суті, суд застосовує такі норми законодавства.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Матеріали справи свідчать про те, що Заявка кредитного договору від 09.07.2024, Пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), Відповідь позичальника про прийняття (акцепт) кредитного договору, які є складовими Договору, були підписані відповідачем одноразовими ідентифікаторами, надісланими смс-повідомленнями на належний відповідачу фінансовий номер телефону.

Указані обставини відповідач не спростував належними та допустимими доказами.

Отже, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 09.07.2024 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №09.07.2024-100001799 в електронній формі, умови якого позивачем були виконані. Відповідач у передбачений договором 98-денний строк, тобто до 14.10.2024 заборгованість не повернув.

Статтею 526 ЦК України презюмується, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (статті 610, 611 ЦК України).

Отже, позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернув.

Щодо відсотків за кредитом.

Суд ураховує, що Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", який набрав чинності 24.12.2023, до ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною 5, згідно з якою у кредиті для споживача максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %

22.11.2023 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ, який набрав чинності 24.12.2023, та яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".

Так, відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Водночас згідно з пунктом 17 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом від 22.11.2023 № 3498-IX, максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

120 днем після набрання чинності Законом від 22.11.2023 № 3498-IX є 21 квітня 2024 року.

Наступні 120 днів після набранні чинності Законом від 22.11.2023 № 3498-IX спливають 19 серпня 2024 року.

Отже, за період з 09.07.2024 до 19.08.2024 розмір процентів за користування спірним кредитом повинен становити не більше 1,5 % на день.

З 20 серпня 2024 року розмір процентів за користування кредитом повинен становити не більше 1 % на день.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у період строку кредитування з 09.07.2024 до 02.09.2024 нараховував відповідачу проценти за користування кредитом у розмірі 1.5 %.

Однак, за період з 20.08.2024 процентна ставка не могла перевищувати розміру 1%.

Тому суд перераховує процентні нарахування за цей період. Розмір зайво нарахованих відсотків 175,00 грн (14 днів Х 12,50 грн).

Щодо заборгованості за комісією у розмірі 500,00 грн, з яких 125,00 грн комісія при видачі кредиту, а 375,00 грн додаткова комісія на початку трьох наступних чергових 14-денних періодів, суд виходить з такого.

Суд установив, що спірним кредитним договором передбачено обов`язок позичальника сплатити комісію у день видачі кредиту у розмірі 125,00 грн.

Кредит надавався відповідачу один раз - 09.07.2024. Тому суд стягує з відповідача цю основну комісію у розмірі 125,00 грн.

Що стосується додаткової комісії у розмірі 375,00 грн, суд зазначає, що в кредитному договорі не зазначено, які саме послуги включено до обслуговування кредитної заборгованості.

При цьому Закон України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10.06.2017, передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту. Відповідно до частини першої статті 11 Закону «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження того, що відповідачу надавалися інші послуги, крім передбачених ст. 11 Закону «Про споживче кредитування» безоплатних послуг за обслуговування кредитної заборгованості.

Згідно із частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 дійшов висновку, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Тому у цій справі суд виснує про безпідставність нарахування додаткової комісії у розмірі 375,00 грн. У стягненні цієї заборгованості суд відмовляє.

При цьому суд звертає увагу, що позивач не був позбавлений можливості надати докази на підтвердження справедливості встановленої додаткової комісії, зокрема з урахуванням переліку та обсягу послуг, які були надані відповідачу за таку плату.

Однак такі докази в матеріалах справи відсутні.

Суд також відмовляє у стягненні з відповідача штрафних санкції у розмірі 1 250,00 грн за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд критично ставиться до позиції позивача щодо правомірності нарахування цих санкції у зв`язку з тим, що Законом України № 3498 аналогічні норми були виключені із Закону України «Про споживче кредитування», який є спеціальним законом відносно загальних норм Цивільного кодексу України. Суд акцентує, що норми Цивільного кодексу України мають вищу юридичну силу за норми законів України. Виключення аналогічних норм з тексту закону не свідчить про те, що такі ж норми Цивільного кодексу України припинили свою дію.

З огляду на викладене, з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №09.07.2024-100001799 від 09.07.2024 у загальному розмірі 5 600,00 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 2 500,00 грн, заборгованості за комісією у розмірі 125,00 грн та заборгованості за процентами у розмірі 2 975,00 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2662,40 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 014,90 грн.

На підставі статей 525,627-629,1054 ЦК України, керуючись статями 141, 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №09.07.2024-100001799 від 09.07.2024 у розмірі 5 600,00 грн (п`ять тисяч шістсот грн 00 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 014,90 грн (дві тисячі чотирнадцять грн 90 коп.) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення не було вручене в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, інші дані суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місце проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.

СуддяЛітвінова Г.М.