Рішення № 139268548, 25.08.2026, Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/1031/26 провадження № 2/694/1135/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

25.08.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Нікітішиної С.Б.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі директора Відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» до ОСОБА_2 про відшкодування завданої шкоди,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2026 року Акціонерне товариство «Черкасиобленерго» в особі директора Відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» звернулося до Звенигородського районного суду Черкаської області з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 11 639,46 грн та судові витрати.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач 13.03.2024 о 00-30 год по вул.Гулака-Артемовського в с.Шевченкове, Звенигородського району, Черкаської області, керуючи автомобілем «Volkswagen Jetta», державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на залізобетонну електроопору №14 повітряної лінії- 0,4 кв, лінія 2 від підстанції 198 (Далі ь ПЛ-0,4 кВ Л-2 ТП-198), що належить на праві власності АТ «Черкасиобленерго».

Внаслідок пошкодження вказаної електроопори, яка стала непридатною для використання, порушено нормальну роботу об`єкту електроенергетики, що призвело до припинення електропостачання споживачам. Для відновлення електропостачання виконані відновлювальні роботи по заміні залізобетонної опори. Вартість відновлювальних робіт, згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за 13.03.2024 складає 11639,46 грн, без ПДВ.

Для відновлення енергопостачання по ПЛ-0,4 кВ Л-2 від ТП-198 в с.Шевченкове, позивач виконав відновлювальні роботи за власний рахунок, оскільки відповідач до оператора системи розподілу з заявою про відшкодовування завданих збитків не звертався.

Вина відповідача в заподіянні шкоди на суму 11 639,46 грн підтверджується довідкою №351/25/2026 від 07.04.2026 про балансову належність майна AT «Черкасиобенерго, актом приймання виконаних будівельних робіт за 13.03.2024, журналом обліку робіт по нарядах і розпорядженнях, де міститься запис, що згідно наряду №163 проведено заміну опори №14 в с.Шевченкове 13.03.2024, листом Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області №39550-2024 від 07.10.2024 з додатками, де містяться копії протоколів про адміністративне правопорушення №048064 від 13.03.2024 та №048065 від 13.03.2024, складеними відносно ОСОБА_2 , постановою Звенигородського районного суду по справі №694/719/24 від 16.05.2024 про визнання гр. ОСОБА_2 винним в скоєнні правопорушень, передбачених ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП.

Підсумовуючи викладене, позивач констатує, що Відокремленому структурному підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» АТ «Черкасиобленерго» завдано відповідачем збитки на загальну суму 11 639,46 грн.

У зв`язку з цим, позивач звернувся до суду і просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 11 639,46 грн, а також здійснити розподіл судових витрат.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області від 27.04.2026 відкрито провадження у справі. Розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомив. Відповідач не подав відзив на позовну заяву та всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява законна, обґрунтована та підлягає задоволенню з наступних підстав.

В суді встановлено, що постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.05.2024 визнано ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушень, передбачених ст. ст.124, ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення за те, що він 13.03.2024 року о 00.30 год. у с. Шевченкове по вул. Г. Артемовського Звенигородського району Черкаської області керуючи автомобілем «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_1 не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та наїзд на електроопору. При ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 12.1, 2.3Б ПДР, відповідальність за вчинення даного правопорушення передбачена ст. 124 КУпАП .

Також, ОСОБА_2 13.03.2024 о 00.30 год. у с. Шевченкове по вул. Г. Артемовського Звенигородського району Черкаської області, керуючи автомобілем «Volkswagen Jetta» д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на електроопору та вживав алкоголь після ДТП за його участю до проведення огляду з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги 2.10Є ПДР, та скоїв правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП.

Згідно довідки АТ «Черкасиобленерго» Тальнівська філія від 07.04.2026 № 351/25/2026 повітряна лінія 0,4 кв лінія 1, лінія - 2 від трансформаторної підстанції 198 перебуває на балансі АТ «Черкасиобленерго».

Відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт за 13.03.2024 вартість відновлювальних робіт становить 11 639,46 грн.

Встановленим в суді фактам відповідають правовідносини, що виникли із недоговірних зобов`язань з підстав по відшкодуванню шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, які регулюються Цивільним кодексом України, актами цивільного законодавства України, які не суперечать положенням ЦК України та які регулюють встановлені судом відносини сторін.

Відповідно до ч.1 п.3 ст.11 ЦК України, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права; ч.2 п.п.8, 9 вказаної статті способами захисту цивільних прав можуть бути відшкодування майнової та моральної шкоди;

Згідно ч.6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені постановою у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, не підлягають повторному встановленню при розгляді справи між тими самим сторонами. Також не підлягає доказуванню вина особи, яка вже встановлена постановою у справі про адміністративне правопорушення.

Оскільки постановою Звенигородського районного суду Черкаської області від 16.05.2024, яка набрала законної сили 27.05.2024, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч.4 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення, то дана обставина відповідно до вимог ч.4 ст.82 ЦПК України (обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом), доказуванню не підлягає.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За статтею 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, за приписами якої однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди (деліктне/позадоговірне зобов`язання).

Таким чином, за приписами п.1 ч.1ст.1188 ЦК та ч.1ст.1166 ЦК України, сукупність яких має застосовуватись до спірних правовідносин, що виникли з заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки, у позивача виникло право вимагати повного відшкодування завданої йому шкоди, а у заподіювача шкоди виникло деліктне зобов`язання по її відшкодуванню.

Оскільки заподіювачем шкоди є ОСОБА_2 , то зобов`язання по відшкодуванню завданої позивачу шкоди виникло безпосередньо у нього, як у заподіювача шкоди і володільця джерела підвищеної небезпеки на час ДТП.

Отже, відповідач, як особа, яка своїми протиправними діями завдала шкоди позивачу, зобов`язаний відшкодувати завдану ним шкоду у повному розмірі, якщо не доведе, що шкоду завдано не з його вини.

У даному випадку судовим рішенням - постановою про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.4 ст.130 КУпАП - встановлено вину відповідача у вчиненні ДТП і, відповідно, заподіяння шкоди майну позивача внаслідок неправомірних (винних) дій. Таким чином, відповідач є відповідальним за шкоду, завдану його протиправними діями. Підстав для звільнення відповідача від відповідальності у даному випадку немає.

Згідно ч. 2 ст.22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Згідно ч. 3 - збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно приписів ст. 1166 та ст.1192 ЦК України потерпілий має право на повне відшкодування завданої йому шкоди внаслідок протиправних дій особи, зокрема має право на відшкодування шкоди, визначеної в розмірі вартості необхідного для відновлення пошкодженого майна ремонту.

При чому розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі, на момент розгляду справи.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року за №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки", розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей1166,1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між такими діями і шкодою є безпосередній причинний зв`язок. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина другастатті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду) лише у випадку , якщо він доведе, що шкоди було завдано не з його вини. Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду. Натомість обов`язок доказувати відсутність підстав для покладення відповідальності по відшкодуванню шкоди закон покладає на її завдавача.

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги те, що майнова шкода позивачу завдана з вини ОСОБА_2 , суд вважає за необхідне стягнути з останнього шкоду, завдану акціонерному товариству «Черкасиобленерго», в розмірі 11 639,46 грн.

Іншого суду не доведено.

Відповідно до ч.1, ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим в позовній заяві міститься клопотання позивача про стягнення судових витрат з відповідача. Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по оплаті судового збору у сумі 3328,00 грн.

Керуючись статтями 22,23, 1187 ЦК України, статтями 12, 81, 82, 141, 142, 257, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-

вирішив:

позовну заяву Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» до ОСОБА_2 про стягнення, завданої матеріальної шкоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Черкасиобленерго» в особі відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» завдану матеріальну шкоду в розмірі 11 639,46 грн та судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 27.08.2026.

Учасники справи:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» в особі директора Відокремленого структурного підрозділу «Звенигородські енергетичні мережі» (20202, м. Звенигородка, вул. Героїв Небесної Сотні 87, рахунок НОМЕР_2 , філія Черкаське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 354507, ЄДРПОУ 25204637, ідептиф.под. № НОМЕР_3 , № свідоцтва НОМЕР_4 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 ).

Суддя О.Ю.Смовж