Вирок № 139268352, 27.08.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/6947/26

Провадження № 1-кп/635/1174/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Покотилівка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22026220000001283 від 26 червня 2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Васищеве Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника - адвоката ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У ОСОБА_3 , у період не пізніше 09 червня 2025 року, виник кримінальний протиправний умисел, направлений на поширення в умовах воєнного стану інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань (Сил оборони України), за можливості їх ідентифікації на місцевості, що не розміщувались у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами.

Так, ОСОБА_3 не пізніше 09 червня 2025 року за невстановлених обставин здійснив збір відомостей про місцеперебування військовослужбовців Сил оборони України за адресою: АДРЕСА_2 та про наслідки обстрілу, що відбувся напередодні за вказаною адресою.

В подальшому, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою свого проживання: АДРЕСА_1 , з метою реалізації вищевказаного кримінального протиправного умислу, використовуючи інформаційну систему, що має доступ до облікового запису «neronov7», ID-користувача НОМЕР_1 до якого прив`язано номер мобільного телефону НОМЕР_2 , у додатку для спілкування Telegram, у приватних діалогах з особою підписаною як « ОСОБА_6 », з ім`ям користувача « ОСОБА_7 », ID-користувача НОМЕР_3 до якого прив`язано номер мобільного телефону НОМЕР_4 , о 22 год. 50 хв. того ж дня, будучи обізнаним про дію воєнного стану на території України, здійснив поширення у вищевказаному приватному спілкуванні інформацію, що складалось з зображення ділянки місцевості у з пошкодженим складським приміщенням в сел. Васищеве Харківського району Харківської області із подальшим дописом наступного змісту: «это омега».

Після чого, ОСОБА_3 , будучи співробітником ТОВ «Омега», який розташований за адресою: Харківська область, Харківський район, сел. Васищеве, по вул. Промислова, 1 повідомив « ОСОБА_6 », з ім`ям користувача « ОСОБА_7 », ID-користувача НОМЕР_3 до якого прив`язано номер мобільного телефону НОМЕР_4 , що на заводі є підземні склади, в яких військовослужбовці зберігають речі, зберігають запчастини для дронів.

Згідно з відомостями наданими військовою частиною НОМЕР_5 , на території та на ділянках місцевості поблизу Харківського розподільного центру ТОВ «Омега» за адресою: вул. Промислова, 1, сел. Васищеве Харківського району Харківської області за орієнтовними координатами НОМЕР_6, НОМЕР_7 розміщався особовий склад та військова техніка підрозділу у період з 01 червня 2025 року по 01 серпня 2025 року. Інформація про розміщення особового складу і військової техніки військової частини НОМЕР_5 в умовах введення правового режиму воєнного стану є службовою інформацією, відомості про адресу пунктів тимчасової дислокації, розташування у відкритому доступі не розміщувалась. Крім того, наявність будь-якої інформації щодо місць перебування сил та засобів у відкритому доступу може надати можливість представникам іноземної держави-агресора РФ та незаконним збройним формуванням, які надають РФ допомогу у здійсненні збройної агресії проти України, проводить заходи, направлені на нанесення шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності України, зокрема шляхом нанесення бойового ураження силам оборони України, до яких відноситься військова частина НОМЕР_5 , військовослужбовці якої безпосередньо задіяні у веденні бойових дій проти військових формувань держави-агресова РФ, може завдати шкоди обороноздатності, державні безпеці України.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.114-2 КК України, тобто поширення інформації про розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану.

02 липня 2026 року між прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі його захисника ОСОБА_5 укладено угоду про визнання винуватості.

ОСОБА_3 визнав обвинувачення в повному обсязі. Угода містить відомості щодо наслідків укладання та невиконання угоди про визнання винуватості.

Сторонами, між якими укладено угоду про визнання винуватості, узгоджено покарання за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України, у виді 5 років позбавлення волі із звільненням, відповідно до ст.75 КК України, від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що угода про визнання винуватості відповідає вимогам КПК України та КК України.

Згідно до ч.2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно до ч.4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Скоєний ОСОБА_3 злочин, передбачений ч.2 ст. 114-2 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, потерпілі у провадженні відсутні.

Відповідно до ст. 474 КПК України, судом встановлена добровільність сторін при укладанні угоди, тобто їх дії не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь - яких інших обставин ніж ті, що передбачені в угоді.

Відповідно до ч. 7 ст. 474 КПК України судом не встановлено обставин, за яких суд відмовляє в затверджені угоди.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 цілком розуміє положення ч.4 ст. 474 КПК України, а саме, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.

Також обвинувачений розуміє наслідки укладання та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Судом з`ясовано у обвинуваченого ОСОБА_3 , що він цілком розуміє наслідки затвердження угоди.

Судом встановлено, що узгоджене між сторонами угоди про визнання винуватості покарання відповідає нормам КПК України та КК України, не суперечать інтересам суспільства, покарання визначено ОСОБА_3 з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне перерахування на підтримку Збройних Сил України донату в розмірі 25000,00 гривень, відсутністю обставин, які обтяжують покарання, з урахуванням відомостей про особу ОСОБА_3 , який раніше не судимий, на обліку у лікаря- психіатра не перебуває, не працює.

Обвинувачений ОСОБА_3 погодився на призначення узгодженого покарання та в судовому засіданні визнав обвинувачення, викладене в обвинувальному акті.

Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку про наявність підстав про затвердження угоди про визнання винуватості.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта по проведенню судової комп`ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/121-26/5202-КТ від 17 березня 2026 року в розмірі 21393,60 гривень відповідно до вимог ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 373, 374, 376, 394, 472-476 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 02 липня 2026 року по кримінальному провадженню № 22026220000001283 від 26 червня 2026 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Харківської обласної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_3 за участі захисника ОСОБА_5 .

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 114-2 КК України, та призначити йому покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування призначеного за даним вироком покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експерта по проведенню судової комп`ютерно-технічної експертизи № СЕ-19/121-26/5202-КТ від 17 березня 2026 року в розмірі 21393,60 гривень.

Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя - ОСОБА_1