Ухвала суду № 139267912, 26.08.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/1724/20

Провадження № 6/638/694/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Невеніцина Є.В.,

за участю секретаря Лєбєдєвої А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

УСТАНОВИВ:

25.05.2026 представник ТОВ «Капіталресурс» звернувся до суду із заявою в якій просить замінити стягувана у виконавчому листі № 638/1724/20 від 21.01.2021 р., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" боргу з ПАТ КБ "ПриватБанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»; видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 638/1724/20 від 21.01.2021, про стягнення боргу з ОСОБА_1 . Свою заяву обґрунтовує тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» ти ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого, було надано грошові кошти (кредит) на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ "Приватбанк" звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позовом ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, та на виконання рішення видано виконавчий лист № 638/1724/20 від 31.01.2021 р. про стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу за кредитним договором. 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором відповідача. На примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 64353823 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 01.03.2021 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на дату укладання договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа заявнику не передавався. Заявник на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувана, що гарантовані законодавством України. Оригінали виконавчих листів вважаються втраченими, коли їх загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює їх виконання. Дублікати виконавчих листів видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким були видані втрачені виконавчі листи.

У судове засідання сторони не з`явилися, представник заявника надав заяву слухання справи за їх відсутності, відповідач причин неявки не повідомив, про день та час розгляду сповіщений належним чином.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 433 ЦПК України, п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України неявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку та видачі дубліката виконавчого документа.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали заяви, прийшов до наступного висновку.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м.Харкова від 18 березня 2021 року позовні вимоги Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задоволено частково та ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за тілом кредиту у розмірі 14558 грн 70 коп., суму сплаченого судового збору у розмірі 1503 грн 11 коп.

Рішення суду набрало законної сили 07.08.2020 та виконавчі листи на виконання рішення суду видано стягувачу 22.01.2021.

01.03.2021 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м.Харкові Східного міжрегіонального управління юстиції (м.Харків) у виконавчому провадженні №64353823 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження».

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» підписано договір факторингу №8-22-08/2025 за умовами якого клієнт відступає належні йому права вимоги (прав вимоги), а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку №1 до цього договору, далі - реєстр боргових зобов`язань), який складається клієнтом, далі за текстом боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між клієнтом та боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним реєстром боргових зобов`язань, далі за текстом - Основні договори або кредитні договори, а фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту за права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Моментом (днем) переходу до фактора прав вимоги (у відповідній частині) є день підписання сторонами відповідного Акту приймання-передачі відповідного реєстру боргових зобов`язань (за формою, що наведена у Додатку №2 до цього Договору), що відповідає частині основних договорів за відповідним етапом відступлення прав вимоги, як зазначено у попередньому абзаці цього договору, який підписується сторонами на паперових носіях і в електронному вигляді шляхом підписання кваліфікованими електронними підписами уповноважених представників сторін.

18 вересня 2025 року сторонами підписано акт №11 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань до вищевказаного договору.

Згідно витягу з реєстру боржників передано право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №б/н від 16.02.2018, сума заборгованості 14558,70 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Частиною 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з вибуттям правопопередника після постановлення щодо нього судового рішення i заміни його правонаступником, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва, в тому числі, й у виконавчому провадженні, є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Отже, невжиття заходів щодо заміни сторони у виконавчому провадженні призведе до порушення прав нового кредитора.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що права та обов`язки первісного кредитора АТ КБ «ПриватБанк» у договірних відносинах із відповідачем перейшли за договором факторингу до ТОВ «Капіталресурс», тобто останній є правонаступником первісного кредитора (стягувача) і має право бути стороною виконавчого провадження, суд вважає необхідним замінити первісного стягувача АТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «Капіталресурс».

Відповідно до п. 17.4 Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Таким чином, на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є джерелом права.

В силу ч. 1 ст. 6 зазначеної Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Проте, закріплене в цій статті право на справедливий суд було би неповним, якщо би воно обмежувалося лише справедливим судовим рішенням без гарантій його виконання та без якого таке право було б ілюзорним.

Державою у конституційний спосіб шляхом ухвалення судового рішення іменем України було захищено право позивача, за рахунок якого в майбутньому гарантується його виконання. Нехтування цими гарантіями недопустимо в інтересах суспільства і держави, а в розумінні ст. 6 Конвенції поряд з інтересом відповідача у справі виправдовує переслідувану мету позивача на справедливий доступ до суду в завершальній стадії захищеного права.

Згідно з чинним законодавством дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/11 єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі ДВС (у приватного виконавця) свідчить про те, що його було втрачено.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року в справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року в справі № 643/20898/13, від 19 квітня 2021 року в справі № 2-1316/285/11, від 23 червня 2021 року в справі № 2-162/12, від 14 грудня 2022 року в справі № 753/20452/21, від 01 березня 2023 року в справі № 433/1335/14, від 17 травня 2023 року в справі № 565/1888/19.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені Верховним Судом у постановах від 09 лютого 2022 року в справі № 201/4043/19, від 09 лютого 2022 року в справі № 757/14604/20, від 06 листопада 2019 року в справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року в справі № 127/2-3538/10.

Отже, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого листа до виконання

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 1 частини 4 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває дотепер.

Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненим Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, яким передбачено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102/ІХ, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

Оскільки виконавчий лист був повернутий стягувачу постановою державного виконавця від 01.03.2021 року, а відтак строк пред`явлення його до виконання після повернення мав складати до 01.03.2024 року, проте такий строк перервався у зв`язку з уведенням воєнного стану на території України до дня його припинення або скасування.

Отже, станом на 25.05.2026 року, коли стягувач звернувся до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа, строк на його пред`явлення до виконання не сплинув.

Враховуючи викладене, оскільки виконавчий лист є втраченим не з вини стягувача, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, виконавчий лист відсутній як у стягувача, так і у виконавця, а також відсутні відомості про належне виконання рішення суду, яке набрало законної сили, з урахуванням його повернення стягувачу постановою державного виконавця та пункту 10-2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» не пропущений, виконавчий документ на примусовому виконанні не перебуває, рішення суду не виконано, суд дійшов до висновку про задоволення заяви представника позивача про видачу дублікату виконавчого листа.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.433,512, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Замінити первісного стягувача АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на правонаступника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (м.Київ, пр-т Степана Бандери, 28А, код ЄДРПОУ 43513923)у виконавчому провадженні з виконання заочного рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 09 червня 2020 року у цивільній справі №638/1724/20, провадження №2/638/2587/20.

Видати дублікат виконавчого листа №638/1724/20 по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий Є.В.Невеніцин