Ухвала суду № 139267852, 27.08.2026, Близнюківський районний суд Харківської області

612/732/26

1-кп/612/73/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2026 року селище Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт за кримінальним провадженням відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Борова Харківської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;

за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,

в с т а н о в и в:

Близнюківським районним судом Харківської області розглядається кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 грудня 2025 року за № 62025170020021213 відносно ОСОБА_4 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , вказуючи на те що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Враховуючи той факт, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років, що може спонукати його переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинений злочин. Можливість незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні існує на тій підставі, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні шляхом їх вмовлять, зокрема може впливати на свідків оскільки, вони є військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 НГУ, та вони разом проходять військову службу в одній і тій же військовій частині разом з обвинуваченим. Крім того, може незаконно впливати на свідків шляхом їх залякування з метою давати покази на свою користь, оскільки ОСОБА_4 є військовослужбовцем та має безперешкодний доступ до вогнепальної зброї за допомогою якої може погрожувати свідкам, які є допитаними і відомості щодо місця проживання останньому достеменно відомі. До того ж, показання свідків надані на досудовому слідстві не мають для суду наперед встановленої сили. Натомість суд досліджує всі докази безпосередньо в судовому засіданні. Ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 через тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення може продовжити переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі і на тимчасово окупованій території України, і тим самим вчинити самовільне залишення військової частини повторно, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 408 КК України є особливо тяжким, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років позбавлення волі.

В судовому засіданні прокурор підтримав подане клопотання та просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання. Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисного.

Суд, вислухавши думку осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, дійшов такого висновку.

17.04.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру, у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, дезертирство, тобто самовільне залишення військової частини або місця служби з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

07.07.2026 ухвалою слідчого судді Салтівського районного міста Харкова до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 03.09.2026.

Кримінальним процесуальним Кодексом України визначено мету, підстави та обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи під час судового провадження застосовуються - судом за клопотанням прокурора.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вимогами ст. 178 КПК України, передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, у тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, тому є достатні підстави вважати, що враховуючи ймовірну тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим в інкримінованому йому злочині, ОСОБА_4 може переховуватись від суду, тобто наявний ризик п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Також, у судовому засіданні стороною обвинувачення підтверджений ризик того, що обвинувачений може впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, враховуючи встановлену КПК України процедуру дослідження доказів та отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: суд досліджує докази безпосередньо, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

Крім того, стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений ризик вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення або продовження вже вчиненого, враховуючи те, що він обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, який згідно положень ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину.

Отже, суд погоджується з доводами сторони обвинувачення щодо продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати кримінальному провадженню або ж створять загрозу суспільству.

Під час розгляду клопотання судом вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак, з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_4 на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за яке передбачене покарання у разі визнання його винним у виді позбавленні волі строком від п`яти до дванадцяти років, а також враховуючи, що встановлені ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 07 липня 2026 року ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, суд дійшов висновку, що більш м`який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про наявність заявлених стороною обвинувачення ризиків та виправдовують тримання особи під вартою.

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

На переконання суду, застосований відносно обвинуваченого запобіжний захід забезпечить можливість перешкоджання обвинуваченим інтересам правосуддя та ухиленню від суду, у зв`язку з чим тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 є виправданим та відповідає виключності запобіжного заходу, задля досягнення завдань кримінального провадження. Підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

З огляду на викладене, оцінивши в сукупності всі обставини, а саме - суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим, його вік та репутацію, міцність соціальних зв`язків, суд вважає, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, продовжують існувати, а отже запобіжний захід у виді тримання під вартою на даній стадії процесу в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ст. 177 КПК України. Застосування більш м`яких запобіжних заходів до обвинуваченого на цій стадії судового розгляду є недостатнім, щоб забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків.

З вказаних підстав суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів, тобто до 25 жовтня 2026 року.

Даних щодо неможливості застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою за станом здоров`я суду не надано.

Враховуючи викладене, а також те, що злочин, у якому підозрюється ОСОБА_4 вчинено в умовах воєнного стану, суд приходить до переконання, що з урахуванням особи обвинуваченого, його соціальних зав`язків та фінансового стану, розмір застави, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а також забезпечити його належну процесуальну поведінку, має бути призначений у розмірі, що становить 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 266 240, 00 грн. (3328, 00 х 80 = 266 240, 00 грн). Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого.

Розмір застави, визначений ОСОБА_4 ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 07 липня 2026 року у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240,00 грн, слід залишити без змін, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання ОСОБА_4 покладених на нього обов`язків та розмір застави не є завідомо непомірним для нього.

В разі внесення застави суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 197, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, застосованого щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, на строк 60 (шістдесят) днів, до 25 жовтня 2026 року включно.

Відлік строку продовження дії запобіжного заходу ОСОБА_4 рахувати з 27 серпня 2026 року.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Визначити суму застави у розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 копійок, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Близнюківського районного суду Харківської області від 27.08.2026 у справі № 612/732/26 (провадження 1-кп/612/73/26) стосовно ОСОБА_4 .

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 підлягає звільненню з-під варти.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, обов`язки: прибувати за кожним викликом до слідчого, прокурора, суду; не відлучатися з місця перебування (несення служби) без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину та іншими особами визначеними слідчим чи прокурором; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну та надати підтвердження цього слідчому, прокурору.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Суддя ОСОБА_1