Рішення № 139267574, 26.08.2026, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 554/6080/26

номер провадження 2/546/688/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Романенко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Захарченко Л.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Решетилівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи цивільну справу № 554/6080/26за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

10.06.2026 до Решетилівського районного суду Полтавської області від Шевченківського районного суду м. Полтави надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - для розгляду за належною підсудністю, у якій позивач просить суд :

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження.

2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за Кредитним договором № 2002734 від 06.11.2021 року в розмірі 6002,00 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн; простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 4002,00 грн.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.12.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» (далі - Первісний кредитор) та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 01.12.2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (далі - Відповідач).

06.11.2021 року між ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2002734 (далі - Кредитний договір або Договір) про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача.

Підписуючи договір Відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст.ст.641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладання договору.

Згідно умов кредитного договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором на наступних умовах: Сума виданого кредиту: 2000,00 грн, Дата надання кредиту: 06.11.2021року, Строк кредиту : 29 днів, Валюта кредиту: UAH, Відсоткова ставка 1,9 % (процентів) на добу.

Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 року загальний розмір заборгованості за Кредитним договором становить 6002,00 грн, яка складається з:

- Прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 2000,00 грн;

- Прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 4002,00 грн.

Згідно норм кредитного договору, Кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

На підтвердження видачі Первісним кредитором кредитних коштів позивач надає інформаційну довідку, відповідно до якої 06.11.2021 року на картковий рахунок Відповідача було перераховано кредитні кошти в сумі 2000,00 грн за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , що, у свою чергу, є доказом видачі кредитних коштів.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, 10.06.2026 справу передано на розгляд головуючому судді Романенко О.О.

Ухвалою судді Решетилівського районного суду Полтавської області від 11.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

16.06.2026 на виконання вимог ухвали суду від 11.06.2026 у визначений судом строк від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді від 19.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено перше відкрите судове засідання на 08:00 год 17.07.2026.

У судове засідання 26.08.2026 сторони не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення (а.с.6).

Відповідач у судові засідання призначені на 17.07.2026 та 26.08.2026 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, шляхом направлення конвертів з повістками за встановленим місцем реєстрації особи, які повернулися до суду з відмітками «адресат відсутній» (а.с.100,106), а також шляхом публікації оголошення про виклик в судове засідання н офіційному веб сайті Судової влади України (а.с.103).

Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи інших заяв по суті або з процесуальних питань від відповідача до суду не надходило. У встановлений судом строк, відповідач правом на надання відзиву не скористалася, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно вимог ч. 8 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, в порушення ч. 3 ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не подав, у зв`язку з чим, враховуючи письмову згоду представника позивача, на підставі ухвали Решетилівського районного суду Полтавської області від 26.08.2026 проведено заочний розгляд даної справи згідно з вимогами ст. ст. 280-282 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Повно та всебічно дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 06.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕРОНА» (ТМ "ГРОШІ ВСІМ") та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2002734 (а.с.59-64).

Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові грошові кошти (Кредит) на умовах терміновості, повернення та платності, в національній валюті України - гривні у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, у розмірі та порядку, встановлених Договором. Тип Кредиту - кредит (п. 1.1. договору).

Загальний розмір наданого Кредиту (сума коштів, які Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові за цим Договором) складає 2000.00 гривень (надалі за текстом - "сума Кредиту") (п. 1.2. договору).

Строк, на який надається Кредит, складає 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 06.11.2021 року по 04.12.2021 року включно (п.1.3. договору).

Процентна ставка за Кредитом становить 1.90 % від суми Кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення - на непогашену частину (п. 1.4. договору).

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 24966 процентів річних від загального розміру виданого Кредиту (п. 1.5. договору).

Орієнтовна загальна вартість Кредиту становить 3102 гривень (п. 1.6. договору).

Кредит надається Позичальнику за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи у мережі Інтернет на веб-сайті Кредитодавця (п. 1.8. договору).

Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки Позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору (п. 2.1. договору).

У пункті 4.6 договору, міститься Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до умов якої строк кредитування 29 днів, сума кредиту -2000,00 грн, проценти за користування кредитом - 1102,00 грн, загальна вартість кредиту - 3102,00 грн.

Кредитодавець має право передати іншій особі свої права кредитора за правочином відступлення права вимоги або факторингу без згоди Позичальника. При цьому Кредитодавець має право розкривати та передавати такій особі та іншим уповноваженим нею особам всю необхідну для здійснення такого відступлення інформацію, в тому числі персональні та ідентифікуючі дані Позичальника, інформацію про Кредит, про розмір заборгованості Позичальника, а також надавати таким особам відповідні документи, що складають собою Кредитний договір (п.п. 5.2.9. договору).

Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами з урахуванням особливостей, визначених частинами 3,6 статті 11, статті 12 Закону України "Про електронну комерцію", та переказу суми Кредиту на рахунок банківської платіжної картки Позичальника. Цей Договір укладено дистанційно, в письмовій (електронній) формі, з використанням Інформаційно-телекомунікаційних системи Товариства, шляхом підписання уповноваженою особою Кредитодавця з використанням аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) та Позичальником з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до положень ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію". Цей електронний Договір, відповідно до п.12 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію", вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (п. 9.1. договору).

Строк дії цього Договору складає 29 днів, починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 цього Договору та закінчується 04.12.2021 (п. 9.2. договору).

Пунктом 9.4. визначені умови та порядок продовження (пролонгації) строку користування Кредитом та строку дії Договору:

- У випадку неможливості виконання зобов`язань за Договором у повному обсязі та у встановлений строк, Позичальник має право ініціювати продовження строку користування Кредитом та зміну дати повернення Кредиту шляхом здійснення платежу на користь Кредитодавця у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів не пізніше останнього дня строку користування кредитом. Після отримання Кредитодавцем коштів у розмірі нарахованих та несплачених процентів, заява Позичальника про продовження строку користування Кредитом вважається поданою, а дія Договору автоматично продовжується (лонгується) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів. За умови своєчасної сплати Позичальником всіх нарахованих процентів за користування Кредитом, можливе продовження строку користування кредитом та продовження дії Договору автоматично (автопролонгація) на тих самих умовах на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, необмежену кількість разів.

- Автоматичне продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження дії Договору (автопролонгація) без підписання сторонами додаткових угод застосовується також після настання дати погашення Кредиту в разі неповернення суми кредиту та несплати або часткової сплати Позичальником нарахованих процентів за користування Кредитом до закінчення строку дії Договору. У разі несплати Позичальником заборгованості до закінчення строку користування кредитом та закінчення строку дії Договору, Сторонами застосовується автопролонгація з наступного дня після запланованої дати повернення кредиту. Позичальник, який підписує даний Договір, дає згоду Кредитодавцю на його автопролонгацію - продовження строку користування кредитом та строку дії Договору на наступні 10 календарних днів без підписання сторонами додаткових угод, починаючи з дня, наступного за днем запланованої дати повернення кредиту.

- Сторони погодили, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом - подовженим на наступних умовах:. Строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно; В період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 50 календарних днів в сукупності такої пролонгації. Продовження строку користування кредитом та строку дії Договору не є зміною істотних умов Електронного Договору, оскільки автопролонгація є відкладальною обставиною, яка настає за умов, описаних в цьому Договорі та Сторони погодили такий порядок пролонгації на момент укладення Електронного договору.

- Пролонгація можлива і після настання дати погашення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом автоматично без підписання додаткових угод у випадку, якщо строк дії Договору закінчився та не відбулася його чергова автопролонгація, термін користування кредитом та строк дії Договору автоматично продовжується на кількість днів, зазначених в пунктах 9.4.1, 9.4.2. цього Договору, в дату здійснення Позичальником оплати заборгованості за процентами та у разі наявності - неустойки (пені, штрафів), що передбачені Договором та Правилами.

- Після кожної пролонгації терміну погашення суми боргу та строку дії Договору, день повернення Кредиту зазначається в Особистому кабінеті Позичальника.

Всі додатки до цього Договору є його невід`ємною та складовою частиною (п. 10.17. договору).

Договір містить реквізити сторін та підписаний ОСОБА_1 06.11.2021 за допомогою одноразового ідентифікатора G7907 (а.с.59-54).

Також позивачем надано паспорт споживчого кредиту, Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), що підписаний ОСОБА_1 06.11.2021 за допомогою одноразового ідентифікатора G7907, згідно якого процентна ставка -1,9 % в день, при автопролонгації 2,9 % в день , загальні витрати за кредитом -551,00 грн з розрахунку на 1000,00 грн на 29 календарних днів (а.с.57-58).

Згідно з довідкою про ідентифікацію виданою первісним кредитором ТОВ «ФК «ВЕРОНА» акцепт договору позичальником (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора): здійснювалось в інформаційно-телекомунікаційній системі https://www.cly.com.ua/: Одноразовий ідентифікатор - G7907; Дата відправки ідентифікатору позичальнику - 06.11.2021; Номер телефону/електронна пошта, на яку було відправлено ідентифікатор - НОМЕР_6 (а.с.68).

ТОВ «ФК «ВЕРОНА» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про споживчий кредит виконало, що підтверджується довідкою ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» вданою в тім, що 06.11.2021 здійснили переказу у сумі 2000,00 грн на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_1 , номер платежу 2002734 (а.с. 77).

Спір у справі виник із кредитних правовідносин та його вирішення регулюється нормами цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1, 2 ст. 1046 ЦК України).

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

З досліджених матеріалів справи встановлено, що відповідачем була прийнята пропозиція (оферта) укласти електронний договір про споживчий кредит, розміщений на веб-сайті ТОВ «ФК «ВЕРОНА» та направлений позичальнику через особистий кабінет, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Такі дії сторін свідчать про укладення договору позики з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину.

Використання для підписання договорів позики електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який містить тільки комбінацію цифр, узгоджується із вимогами законодавства. Підписання електронного договору за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто укладення договору без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету не є можливим (див. висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 (справа №732/670/19), від 12.01.2021(справа №524/5556/19), від 31.08.2022 (справа № 280/4456/20), від 09.02.2023 (справа № 640/7029/19)).

Договір про надання фінансового кредиту № 283053 від 21.05.2025 та додатки до нього містять реквізити сторін та підписані ОСОБА_2 за допомогою одноразового ідентифікатора.

Вказані особисті данні позичальника, а саме РНОКПП, співпадають з встановленими судом відомостями про відповідача, зокрема у наданій суду відповіді на запит.

Зазначену інформацію первісний кредитор міг отримати лише від відповідача.

Частинами 1, 3 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди Споживача, але з обов`язковим повідомленням Споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту (пункт 4.1.3. договору).

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свій обов`язок новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Статтею 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у справі № 6-979цс15.

Судом встановлено, що 01.12.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ВЕРОНА» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги №1-01/12/2023 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників (а.с. 66-67).

Відповідно витягу з реєстру боржників від 01.12.2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2002734 від 06.11.2021, дата закінчення договору 04.12.2021, в сумі 6002,00 грн, з яких 2000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4002,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.69).

Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 2002734 від 06.11.2021 здійсненого позивачем ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» станом на 20.02.2026, остання становить 6002,00 грн, з яких: 2000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4002,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Позивач не здійснював нарахувань заборгованості (а.с.56).

Відповідно до ст. ст. 526,527,530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України). Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України. Відповідно до цієї норми зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст. 510 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. В силу ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

Так, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно з ст. ст.610,611,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року №1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон №1734-VIII).

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону №1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Враховуючи позицію Верховного суду, яка закріплена у постанові ВС від 08.07.2020 у справі № 754/17518/15-ц, у ст. 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому ґрунтується цивільне право - обов`язковість договору, тобто з укладення договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки, а не лише суб`єктивні права, які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у справі № 355/385/17 від 23.01.2019.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» надало ОСОБА_1 кошти за договором про надання кредиту на умовах строковості і платності, однак такі кошти не були повернуті відповідачем.

Таким чином, встановлено, що взятих на себе зобов`язань за Договір про надання фінансового кредиту № 2002734 від 06.11.2021 відповідач не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Згідно виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за кредитним договором № 2002734 від 06.11.2021 здійсненого позивачем ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» станом на 20.02.2026, остання становить 6002,00 грн, з яких: 2000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4002,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Позивач не здійснював нарахувань заборгованості (а.с.56).

Разом з цим, позивачем не надано розрахунку заборгованості за весь строк кредитування, а саме розрахунку заборгованості здійсненого первісним кредитором.

Згідно умов договору: Процентна ставка за Кредитом становить 1.90 % від суми Кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення - на непогашену частину (п. 1.4. договору). Орієнтовна загальна вартість Кредиту становить 3102 гривень (п. 1.6. договору). У пункті 4.6 договору, міститься Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до умов якої строк кредитування 29 днів, сума кредиту -2000,00 грн, проценти за користування кредитом - 1102,00 грн, загальна вартість кредиту - 3102,00 грн. У пункті 4.6 договору, міститься Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, відповідно до умов якої строк кредитування 29 днів, сума кредиту -2000,00 грн, проценти за користування кредитом - 1102,00 грн, загальна вартість кредиту - 3102,00 грн. Строк дії цього Договору складає 29 днів, починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 цього Договору та закінчується 04.12.2021 (п. 9.2. договору). Пунктом 9.4. визначені умови та порядок продовження (пролонгації) строку користування Кредитом та строку дії Договору.

Також позивачем надано паспорт споживчого кредиту, Інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), що підписаний ОСОБА_1 06.11.2021 за допомогою одноразового ідентифікатора G7907, згідно якого процентна ставка -1,9 % в день, при автопролонгації 2,9 % в день, загальні витрати за кредитом -551,00 грн з розрахунку на 1000,00 грн на 29 календарних днів (а.с.57-58).

Відповідно витягу з реєстру боржників від 01.12.2023 року до договору відступлення права вимоги № 1-01/12/2023, ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2002734 від 06.11.2021, дата закінчення договору 04.12.2021, в сумі 6002,00 грн, з яких 2000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4002,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.69).

Отже, строк кредитування закінчився 04.12.2021 та становив визначені умовами кредитного договору 29 календарних днів, та первісним кредитором не здійснювалася пролонгація, передбачена, пунктом 9.4. кредитного договору № 2002734 від 06.11.2021 .

Таким чином, первісними кредитором мали бути нараховані згідно з умовами договору№ 2002734 від 06.11.2021 та паспорту споживчого кредиту відсотки за користування кредитом у розмірі 1102,00 грн.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважає за необхідне стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» суму заборгованості за кредитним договором № 2002734 від 06.11.2021, станом на 04.12.2021, заборгованості за тілом кредиту в сумі - 2000,00 грн, та заборгованості за відсотками в сумі - 1102,00 грн. Враховуючи зазнане вище, загальна сума заборгованості становить 3102,00 грн, що відповідає загальній вартості кредиту зазначеній в договорі.

При вирішенні даного спору, суд також враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.

Оскільки відповідач доказів щодо часткового чи повного погашення заборгованості за кредитним договором суду не представив, з урахуванням наведеного, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, та, враховуючи факт невиконання ОСОБА_1 умов договору № 2002734 від 06.11.2021, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 3102,00 грн, з яких 2000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1102,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні позовних вимог зі стягнення заборгованості за відсотками в іншій частині слід відмовити за недоведеністю.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1484 від 26.03.2026 (а.с. 7). Вказані кошти судового збору були зараховані до спеціального фонду державного бюджету України, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України (а.с. 1).

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 6002,00 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 3102,00 грн.

Таким чином, пропорційність задоволених вимог становить 52 % (3102 х100%: 6002 = 52%).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 52%, то сплачений судовий збір за пред`явлення позовної вимоги майнового характеру підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1384,45грн (2422,40х52%, = 1384,45).

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн, суд зазначає наступне.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідний висновок викладено в постанові КЦС ВС від 13.03.2025 у справі № 275/150/22, а саме, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи. Схожі за змістом висновки також містяться в постановах КГС ВС від 24 вересня 2020 року у справі № 904/3583/19, ВП ВС від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, ВС від 03 серпня 2022 року у справі № 487/4983/20, від 25 травня 2023 року у справі № 824/41/22, від 19 серпня 2024 року у справі № 713/1116/22, постановах КГС ВС від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, КЦС ВС від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Отже, у розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Відповідач заперечень щодо витрат на правову допомогу суду не подав.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивачем здійснено витрати на правову допомогу у сумі 13000,00 грн, що підтверджується: копією Акту про отримання правової допомоги від 30.06.2026 (а.с.96); копією платіжної інструкції № 2882 від 30.06.2026 на суму 13000,00 грн (а.с.98); копією рахунку для оплати послуг (а.с. 99).

Враховуючи обсяг наданих представником позивача - адвокатом Лівак І.М. послуг, співмірність наданих адвокатом послуг та суми виплаченого гонорару, те що позов задоволено, а також те, що відповідач не надав заперечень та не просив зменшити розмір витрат на правову допомогу, суд дійшов висновку, що сума витрат на правничу допомогу, відповідає критеріям, що наведені вище, зокрема є дійсними, необхідними та розумними в частині їх розміру, відповідають складності справи та підтверджені належними та допустимими доказами.

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 52%, то судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню на користь позивача в сумі 6760,00 грн (13000 х52%, = 6760).

На підставі викладеного, відповідно до ст. ст. 4, 7, 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 273, 279, 280-282, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, керуючись ст. ст. 526, 610, 611, 625, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, Закону України «Про споживче кредитування», Закону України «Про електронну комерцію», суд, -

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 44002941, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «ПУМБ», МФО 334851) суму заборгованості за кредитним договором № 2002734 від 06.11.2021, станом на 04.12.2021 (строк кредитування), у загальному розмірі 3102,00 грн (три тисячі сто дві гривні 00 копійок), що складається з заборгованості за тілом кредиту в сумі - 2000,00 грн, та заборгованості за відсотками в сумі - 1102,00 грн.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині стягнення заборгованості за відсотками за користування кредитом - відмовити за недоведеністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 44002941, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «ПУМБ», МФО 334851) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1384,45грн (одна тисяча триста вісімдесят чотири гривні 45 копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 44002941, НОМЕР_2 , банк отримувача АТ «ПУМБ», МФО 334851) судові витрати на професійну правничу допомогу частково у розмірі 6760,00 грн (шість тисяч сімсот шістдесят гривень 00 копійок).

Роз`яснити відповідачу, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України, протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі.

Повний текст заочного рішення суду складено 27 серпня 2026 року.

Учасники справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ: 44002941, адреса місцезнаходження: вулиця Саперне Поле, будинок, 12, нежитлове приміщення 1008, місто Київ, поштовий індекс 01042, ел. пошта: icondebtcollection@ukr.net, телефон: + 38(095)694-74-19, наявний зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

представник позивача - Пархомчук Сергій Валерійович, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місцезнаходження: пр-т. Героїв Небесної Сотні, буд. 26/9, с. Софіївська Борщагівка Київського району Київської області, поштовий індекс 08157, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_4 , наявний зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС;

відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , телефон: НОМЕР_6 , відсутній зареєстрований електронний кабінет в підсистемі Електронний суд системи ЄСІТС.

Суддя О.О. Романенко