Рішення № 139266824, 25.08.2026, Миронівський районний суд Київської області

Єдиний унікальний № 371/12/26

Номер провадження № 2/371/7/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" серпня 2026 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кириленко М.О.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Миронівка Київської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

У січні 2026 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 31.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75133782 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) на суму 1 900, 00 грн, строк позики - 30 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день. 22.02.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» уклали договір факторингу №22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75133782 від 31.08.2021. 10.01.2023 було укладено договір №10-03/2023/01 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь позивача права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №75133782 від 31.08.2021. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача за договором №75133782.

04.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №103217029, на виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 3 500, 00 грн, строком на 30 днів. 17.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено Договір факторингу №2917-01/2022-54, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у тому числі за Договором про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021. У свою чергу, 10.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» відступило права грошової вимоги до боржників позивачу відповідно до Договору відступлення (купівля-продаж) права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за Договорами про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача за договором №103217029.

07.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №4210307, на виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 2 000, 00 грн, строком на 30 днів. 26.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено Договір факторингу №26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги до Боржників за Договорами позики, у тому числі за Договором про споживчий кредит №4210307 від 07.09.2021. У свою чергу, 10.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» відступило права грошової вимоги до боржників позивачу відповідно до Договору відступлення (купівля-продаж) права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за Договорами про споживчий кредит №4210307 від 07.09.2021. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача за договором №4210307.

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання по погашенню заборгованості, в зв`язку з чим позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за Договором позики №75133782 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 31.08.2021 у розмірі 5 308, 91 грн, за Договором про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021 у розмірі 17 881, 54 грн та за Договором про споживчий кредит №4210307 від 07.09.2021 у розмірі 6 625, 28 грн, а всього до сплати 29 815, 73 грн, витрати на правову допомогу у розмірі 13 000, 00 грн та витрати за сплату судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

Ухвалою суду від 08 січня 2026 року (головуючий суддя Гуренко М.О.) у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін. Задоволено клопотання про витребування доказів.

08 червня 2026 року від АТ КБ «Приват банк» надійшла витребувана судом інформація (а.с. 192-195).

Згідно розпорядження керівника апарату Миронівського районного суду Київської області №353 від 11.06.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи ЄУН 371/12/26, номер провадження 2/371/7/26», здійснено повторний автоматизований розподіл даної справи у зв`язку із призначенням судді Гуренка М.О. на посаду судді Чернігівського апеляційного суду.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2026 справу №371/12/26 розподілено судді Кириленко М.О.

Ухвалою суду від 19.06.2026 справу прийнято до свого провадження та призначено до судового розгляду в спрощеному порядку з викликом сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, на позовних вимогах наполягав, проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, до суду повернувся конверт. Причину неявки суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що 31.08.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75133782 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) (а.с. 159).

Згідно пункту 2 договору, сума (загальний розмір) позики становить 1 900, 00 грн. Строк позики - 30 дні зі сплатою процентів у розмірі 1,99% в день (базова процентна ставка/фіксована.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису chzcthDL5H, що був надісланий відповідачу на вказану електронну адресу - sanyadorsten@gmail.com) (а.с.159 зв).

До вказаного договору позики додані Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (а.с.153-158).

ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між Компанією ТОВ «ФК ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції: дата 31.08.2021; номер платежу е0120е38-98b8-4512-b0f4-bcf58f349cd5; сума 1 900, 00 грн; отримувач Фесенко Олександр - ЕПЗ номер НОМЕР_1 . Оскільки Компанія не здійснює операцій з готівковими грошима, а переказ коштів здійснюється виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються, що підтверджується довідкою (а.с. 147).

Згідно розрахунку заборгованості за Договором позики №75133782 від 31.08.2021, складеного ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», встановлено, що станом на 22.02.2022 загальна заборгованість складає 5 308, 60 грн (а.с. 142-143).

22.02.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» уклали Договір факторингу №22/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «Фінансова компанія управління активами» право грошової вимоги до позичальників (а.с.90-94).

Згідно реєстру боржників №1 до Договору факторингу №22/02/2022 від 22.02.2022 за №738 значиться ОСОБА_1 , сума заборгованості - 5 308, 60 грн, що підтверджується реєстром боржників (а.с.82, 83-85).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклали договір факторингу №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором позики №75133782 від 31.08.2021 (а.с. 71-76).

Згідно реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 за №112041 значиться ОСОБА_1 , сума заборгованості - 5 308, 91 грн, що підтверджується реєстром боржників (а.с.52, 57).

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за Договором позики № 75133782 від 31.08.2021 станом на 18.12.2025 становить 5 308, 91 грн, яка складається з наступного: 1 900, 00 грн - заборгованість за тілом позики; 3 408, 60 грн - сума заборгованості за відсотками; 0, 31 грн - сума нарахованих 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст.625 ЦК України(а.с. 134).

04.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №103217029, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надало позичальнику кредит у сумі 3 500, 00 грн, строк кредиту 30 днів, до 04.10.2021 (а.с. 171-175).

Комісія за надання кредиту: 192, 50 грн, яка нараховується за ставкою 5,50% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1. Договору). Проценти за користування кредитом складають 661, 50 грн, які нараховуються за ставкою 0,63% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 Договору); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.6 Договору).

Відповідно до п.1.3 Договору визначено, що кредит надається на 30 днів, а згідно з п. 2.3.1.2 строк кредитування може бути пролонгований, але не може перевищувати 60 днів.

За змістом п. 4.2 договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгації та оновлених графіків платежів, має право (а не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою, передбаченою у п. 1. 6 договору. У випадку нарахування процентів, вважається, що умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6. договору. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця.

Вказані умови також підтверджуються Анкетою-заявою на кредит №103217029 від 04.09.2021 (а.с. 169).

Умови надання кредиту містяться у паспорті споживчого кредиту №103217029, що є додатком №2 до договору, у додатку №1 наведено графік платежів (а.с. 176, 170).

Відповідно до довідки про ідентифікацію, акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора V14911, дата відправки ідентифікатора 04.09.2021 на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 163).

Відповідач за умовами вищевказаного договору отримав кредит у розмірі 3 500, 00 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією про перерахування суми кредиту АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Мілоан» через систему платежів FONDY на підставі договору №103217029 від 04.09.2021 (а.с. 162).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «МІЛОАН» за Договором про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021, ОСОБА_1 станом на 28.12.2021 має заборгованість в розмірі 12 363, 94 грн, з яких 2 904, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9 267, 44 грн - заборгованість за процентами; 192, 50 - заборгованість по комісії (а.с. 160-161).

26.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено Договір факторингу №26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги до Боржників, у тому числі за Договором про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021 (а.с. 106-110).

Згідно реєстру боржників за №1063 значиться ОСОБА_1 , сума заборгованості - 9 267, 44 грн (а.с.119).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклали договір факторингу №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором №103217029 від 04.09.2021 (а.с. 71-76).

Згідно реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 за №68145 значиться ОСОБА_1 , сума заборгованості - 17 881, 54 грн, що підтверджується реєстром боржників (а.с.53, 60).

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за кредитним договором № 103217029 від 04.09.2021 станом на 18.12.2025 становить 17 881, 54 грн, яка складається з наступного: 2 904, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14 785, 04 грн - сума заборгованості за відсотками; 192, 50 грн - сума заборгованості за комісією (а.с. 135).

07.09.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №4210307, відповідно до умов якого ТОВ «МІЛОАН» надало позичальнику кредит у сумі 2 000, 00 грн, строк кредиту 30 днів, до 07.10.2021 (а.с. 148-152).

Комісія за надання кредиту: 200, 00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово (п.1.5.1. Договору). Проценти за користування кредитом складають 750, 00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.5.2 Договору); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п.1.6 Договору).

Відповідно до п.1.3 Договору визначено, що кредит надається на 30 днів, а згідно з п. 2.3.1.2 строк кредитування може бути пролонгований, але не може перевищувати 60 днів.

За змістом п. 4.2 договору у разі прострочення Позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості, Кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгації та оновлених графіків платежів, має право (а не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною ставкою, передбаченою у п. 1. 6 договору. У випадку нарахування процентів, вважається, що умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6. договору. Обов`язок Позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги Кредитодавця.

Вказані умови також підтверджуються Анкетою-заявою на кредит №4210307 від 07.09.2021 (а.с. 88).

Умови надання кредиту містяться у паспорті споживчого кредиту №4210307, що є додатком №2 до договору, у додатку №1 наведено графік платежів (а.с. 116, 136).

Відповідно до довідки про ідентифікацію, акцепт договору позичальником підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора W58144, дата відправки ідентифікатора 07.09.2021 на номер телефону НОМЕР_2 (а.с. 51).

Відповідач за умовами вищевказаного договору отримав кредит у розмірі 2 000, 00 грн, шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок відповідача, що підтверджується квитанцією про перерахування суми кредиту АТ КБ «ПриватБанк» про перерахування коштів від ТОВ «Мілоан» через систему платежів LiqPay на підставі договору №4210307 від 07.09.2021 (а.с. 36).

26.01.2022 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Вердикт капітал» було укладено Договір факторингу №26-01/2022-83, відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги до Боржників, у тому числі за Договором про споживчий кредит №4210307 від 07.09.2021 (а.с. 106-110).

Згідно реєстру боржників за №219 значиться ОСОБА_1 (а.с.101).

10.01.2023 ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» уклали договір факторингу №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за кредитним договором №4210307 від 07.09.2021 (а.с. 71-76).

Згідно реєстру боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 за №106128 значиться ОСОБА_1 , сума заборгованості - 6 625, 28 грн, що підтверджується реєстром боржників (а.с.54, 56).

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за кредитним договором № 4210307 від 07.09.2021 станом на 18.12.2025 становить 6 625, 28 грн, яка складається з наступного: 1 664, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 4 761, 28 грн - сума заборгованості за відсотками; 200, 00 грн - сума заборгованості за комісією (а.с. 137).

Як свідчить інформація АТ КБ «ПриватБанк», яка надійшла на виконання ухвали суду про витребування доказів від 08.01.2026, на ім`я ОСОБА_1 була емітована картка № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). Номер телефону, на який відправлялася інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою № НОМЕР_3 за період 31.08.2021-17.09.2021, був/є фінансовим НОМЕР_2 та знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 (а.с. 192). Факт зарахування коштів на рахунок ОСОБА_1 підтверджується виписками за договорами (а.с. 193зв.-195).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі №674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі №234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі №234/7723/20.

Отже, на підтвердження існування договірних відносин між сторонами у справі було надано Договір позики №75133782 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 31.08.2021, Договір про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021 та Договір про споживчий кредит №4210307 від 07.09.2021, які були підписанні ОСОБА_1 за допомогою електронних підписів одноразовими ідентифікаторами.

Тож, сторони узгодили розмір позики, грошову одиницю, в якій надано позику, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договорів.

Вищевказані договори свідчать про те, що ОСОБА_1 умови цілком зрозумів та своїм підписом за допомогою електронного одноразового ідентифікатора письмово підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Порушення відповідачем умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки ст. 629 ЦК України встановлюється принцип безумовності та обов`язковості виконання договору.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 Кодексу).

Судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» право вимоги до ряду боржників, в тому числі і до відповідача. Договори факторингу є дійсними та чинними, відомостей про те, що вони оскаржувалися в судовому порядку відсутні.

Відтак, суд погоджується з тим, що до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», як до нового кредитора, перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаними кредитними договорами.

Всупереч умовам кредитних договорів, відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснив платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за Договором позики №75133782 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 31.08.2021, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи докази підтверджують укладення 31.08.2021 Договору позики №75133782 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 .

Кредитний договір відповідачем у судовому порядку не оспорювався та не визнаний недійсним.

Відтак, суд погоджується з тим, що до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», як до нового кредитора, перейшли права вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 не виконав свого зобов`язання та не здійснював платежів для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», ні на рахунки попередніх кредиторів.

Оскільки відповідачем ОСОБА_1 не виконано зобов`язань, визначених Договором, порушено умови щодо погашення кредиту та нарахованих відсотків за його користування, внаслідок чого станом на дату формування позовної заяви виникла кредитна заборгованість, яка становить 5 308, 91 грн, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Стосовно заборгованості за Договором про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021 та Договором про споживчий кредит №4210307 від 07.09.2021 в розмірі 24 506, 82 грн, слід зазначити наступне.

За наданими позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за Договором про споживчий кредит договором №103217029 від 04.09.2021 становить 17 881, 54 грн, з яких заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 2 904, 00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 14 785, 04 грн, заборгованість за комісією - 192, 50 грн.

За наданими позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за Договором про споживчий кредит договором №№4210307 від 07.09.2021 становить 6 625, 28 грн, з яких заборгованість за кредитом (тіло кредиту) - 1 664, 00 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги - 4 761, 28 грн, заборгованість за комісією - 200, 00 грн.

Разом з тим, суд вважає, що доводи позивача, щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами за кредитними договорами підлягають зменшенню виходячи з наступного.

Статтею 251 ЦК України встановлено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до ст. 252 ЦК України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.

Відповідно правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12, провадження №14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження №14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абз.2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги, згідно ч.2 ст.1050 ЦК України.

Як вбачається з розрахунків загальної заборгованості, надані позивачем, нарахування заборгованості вказане за Договором про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021 станом на 17.01.2022 (дата прийому-передачі Реєстру боржників між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал») та за Договором про споживчий кредит №№4210307 від 07.09.2021 станом на 26.01.2022 (дата прийому-передачі Реєстру боржників між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал»).

Тоді як строк дії Договору про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021 встановлено сторонами договору на 30 днів до 04.10.2021, та у Договорі про споживчий кредит №4210307 від 07.09.2021 встановлено сторонами договору на 30 днів до 07.10.2021.

Враховуючи, що позивачем нараховані відсотки за користуванням кредитними коштами за межами строку кредитування, задоволення вимог позивача в частині стягнення нарахованих відсотків за користування кредитом після 04.10.2021 та після 07.10.2021 є необґрунтованими.

Доказів того, що строки кредитування були продовжені за згодою сторін у встановленому порядку, або що відповідач вчинив дії в особистому кабінеті для продовження кредитування, суду не надано. Водночас, автоматичне продовження строку кредитування шляхом лише продовження користування кредитом, та без ініціативи для цього позичальника, суд не може розцінювати як встановлення сторонами конкретного строку кредитування, а тому слід виходити зі строку кредитування, погодженого сторонами у договорі (30 днів відповідно).

Таким чином, розмір відсотків за Договором про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021 становить 661, 50 грн за період з 04.09.2021 по 04.10.2021, відповідно до Графіку платежів за договором про споживчий кредит.

Також, розмір відсотків за Договором про споживчий кредит №4210307 від 07.09.2021 становить 750, 00 грн за період з 07.09.2021 по 07.10.2021, відповідно до Графіку платежів за договором про споживчий кредит.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за Договором про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021, внаслідок чого кредитна заборгованість становить 3 758, 00 грн, яка складається з 2 904, 00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 661, 50 грн - заборгованості за відсотками, 192, 50 грн - заборгованість за комісіями; та за Договором про споживчий кредит №4210307 від 07.09.2021, внаслідок чого кредитна заборгованість становить 2 614, 00 грн, яка складається з 1 664, 00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 750, 00 грн - заборгованості за відсотками, 200, 00 грн - заборгованість по комісії, а всього 6 372, 00 грн, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання кредитна заборгованість становить за:

Договором про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021 у розмірі 3 758, 00 грн, яка складається з 2 904, 00 грн - заборгованості за тілом кредиту, 661, 50 грн - заборгованості за відсотками, 192, 50 грн - заборгованість за комісіями;

Договором про споживчий кредит №4210307 від 07.09.2021 у розмірі 2 614, 00 грн, яка складається з 1 664, 00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 750, 00 грн - заборгованості за відсотками, 200, 00 грн - заборгованість за комісіями;

Договором позики №75133782 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 31.08.2021 у розмірі 5 308, 91 грн, яка складається з 1 900, 00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 3 408, 60 грн - заборгованості за відсотками, 0, 31 грн - 3% річних, тому дана заборгованість підлягає стягненню з відповідача, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу, суд дійшов наступного висновку.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, позивачем було надано договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 укладеного між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГА АССІСТАНС»; заявка на надання юридичної допомоги №3066 від 03.11.2025, яким сторони обумовили обсяг та вартість послуг правничої допомоги; витяг з Акту №16 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 від 28.11.2025 (а.с. 40-42, 38, 37).

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, а також ураховуючи критерій складності справи, розгляд якої проводився за правилами спрощеного позовного провадження, принципи співмірності та розумності судових витрат, часткове задоволення позовних вимог, крім того представник позивача особистої участі в судових засіданнях не брав, фактично обмежившись лише складанням письмових процесуальних документів, в зв`язку з чим суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для частково задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000, 00 грн. У решті вимог, слід відмовити.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, пропорційно розміру задоволених позовних вимог (39,18%) в сумі 949, 10 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 280 ЦПК України, ст.ст.526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 44276926) кредитну заборгованість за Договором позики №75133782 (на умовах повернення позики в кінці строку позики) від 31.08.2021, за Договором про споживчий кредит №103217029 від 04.09.2021 та за Договором про споживчий кредит №4210307 від 07.09.2021 у розмірі 11 680, 91 грн (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень дев`яносто одну копійку) гривень, понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 949, 10 гривень та 3 000, 00 гривень на відшкодування витрат на правову допомогу.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя М.О. Кириленко