Ухвала суду № 139266578, 21.07.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/10197/25

провадження № 1-кп/361/366/25

21.07.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні за № 42025110000000042 від 07 лютого 2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, про продовження обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави,

в с т а н о в и в:

Зміст поданого клопотання.

21 липня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора про продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025110000000042 від 07 лютого 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332, ч. 1 ст. 114-1 КК України. Клопотання обґрунтовується тим, що ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 25.07.2026 із визначенням розміру застави у розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 299 520 грн 00 коп (двісті дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот двадцять) грн 00 коп. з покладанням на обвинуваченого обов`язків. Обвинуваченим на виконання зазначеної вище ухвали внесено заставу 28 травня 2026 року. Під час продовження запобіжного заходу в ухвалі суду визнано наявність ризиків, які передбачені статтею п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які залишилися наразі актуальними.

Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, а саме: ймовірність переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду та можливість незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Інші учасники судового розгляду залишили розгляд даного клопотання на розсуд суду.

Мотиви та висновки суду.

Заслухавши пояснення учасників судового засідання та дослідивши матеріали за поданим клопотанням, суд констатує таке.

Частинами 1-3 ст. 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2026 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк до 25.07.2026 із визначенням розміру застави у розмірі 90 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 299 520 грн 00 коп (двісті дев`яносто дев`ять тисяч п`ятсот двадцять) грн 00 коп. Постановлено, що у разі внесення застави у вказаній сумі обвинуваченого звільнити з-під варти, вважати, що до нього застосований запобіжний захід у виді застави, на підставі ч.5ст.194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

- не залишати межі Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з іншим обвинуваченим із свідками, поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

При винесенні ухвали суддею встановлено наявність ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України. Суд вважає стосовно наявності ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України суд констатує таке.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 114-1, ч. 3 ст. 332 КК України. Санкція ч. 3 ст. 332 КК України встановлює покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, тобто цей злочин є тяжким згідно з ч. 5 ст. 12 КК України. Відтак, суд вважає тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому правопорушень і загроза реального відбування є одним із визначальних факторів, який свідчить про потенційний ризик переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та/або суду. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Водночас суд вважає, що наявність соціальних зв`язків у обвинуваченого. заохочень за попереднім місцем роботи та постійного місця проживання не спростовують наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, який після попереднього продовження запобіжного заходу не зменшився.

Оцінюючи можливість впливу на свідків, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Обвинувачений обізнаний з даними осіб, які є свідками у цьому кримінальному провадженні, знає адреси їх проживання. Тому, існує значний ризик, що у разі обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, ОСОБА_4 зможе безперешкодно психологічно, економічно чи фізично впливати на цих осіб з метою зміни ними показань наданих на стадії досудового розслідування або змусити їх відмовитись надавати показання суду. Отже, суд дійшов висновку про доведеність ризика, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

У зв`язку з внесенням обвинуваченим ОСОБА_4 застави, його звільнено з-під варти.

Вирішуючи клопотання про продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27 травня 2026 року, суд враховує положення ст.131, ст.176 КПК України, згідно з якими запобіжний захід є одним із видів забезпечення кримінального провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання виявленим ризикам і забезпечення у такий спосіб дієвості кримінального провадження.

Відповідно до ч.2 ст.202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Обов`язки, покладені на підозрюваного, обвинуваченого наведені у статті 42 КПК України.

Так, за змістом ч.7 ст.42 КПК України підозрюваний, обвинувачений зобов`язаний:

1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб;

2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Запобіжний захід, відповідно до ст.177 КПК, застосовується з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.

Метою застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, згідно зі ст. 182 КПК України, є запобігання встановленим ризикам з можливістю стягнення в дохід держави внесених грошових коштів у разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків. З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

В ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено (ст. 196 КПК України).

Відповідно до ст. 194 КПК якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Так, враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до положення ст. 12 КК України, віднесені до категорії тяжких, наявність ризиків, передбаченого п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України суд вважає за необхідне клопотання задовольнити, продовжити обов`язки, покладені на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк два місяці, до 21 вересня 2026 року включно та вважає доцільним продовження обвинуваченому обов`язків, передбачених ст. 194 КПК та зазначених в ухвалі Броварського міськрайонного суду від 27 травня 2026 року, а саме :

- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

- не залишати межі Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з іншим обвинуваченим із свідками, поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 177, 194, 395 КПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Клопотання про продовження обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави задовольнити.

Продовжити покладені на обвинуваченого ОСОБА_4 , ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.05.2026 на два місяці, а саме до 21 09.2026 включно, обов`язки:

- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

- не залишати межі Києва та Київської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування, що стосується обставин даного кримінального провадження, з іншим обвинуваченим із свідками, поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1