Ухвала суду № 139266528, 26.08.2026, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/14248/26

1-кс/357/1783/26

У Х В А Л А

26 серпня 2026 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника власника майна ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 420261120030000169 від 17.04.2026,

У С Т А Н О В И Л А:

1. До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про арешт майна.

1.1. Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420261120030000169 від 17.04.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

1.1.1. За твердженням прокурора, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

1.1.2. Товариству з обмеженою відповідальністю «Санаторій-профілакторій «Діброва» (код ЄДРПОУ: 36484852) Державною службою геології та надр 11.10.2010 видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5196 на видобування радонових вод для лікувальних цілей.

1.1.3. В подальшому, наказом Державної служби геології та надр України № 355 від 30.09.2019 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.07.2019 у справі № 810/4529/17, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.09.2019, яким припинено право користування надрами ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва», з 12.09.2019 анульовано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5196 від 11.10.2010, наданого ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» з метою видобування мінеральних радонових вод ділянки «Голендерня»(свердловини № 1, 2, 3) Білоцерківського родовища, розташованого у Київській області.

1.1.4. Вивченням даних, що містяться в Єдиній державній електронній геоінформаційній системі користування надрами, встановлено, що ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» інших дозволів на видобування радонових вод для лікувальних цілей не отримувало.

1.1.5. В той же час, вивченням інформації із офіційного сайту санаторію, встановлено, що на даний час ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» продовжує надавати послуги з використанням радонових вод, що може свідчити про незаконне їх видобування. Зокрема, оглядом веб-сторінки ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» (код ЄДРПОУ 36484852), що знаходиться за посиланням https://dibrovabc.com.ua/ з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення виявлено ряд процедур та послуг з лікування, що передбачають приймання радонових ванн. Згідно з інформацією з ЄДРПОУ місцезнаходженням ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» є: вул. Лісова, 2-Б, м. Біла Церква Київської області.

1.1.6. На підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22.07.2026 на території ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» за адресою: вул. Лісова, 2-Б, м. Біла Церква Київської області, 13.08.2026 проведено обшук, за результатами якого виявлено документи, які відображають обсяг наданих послуг щодо використання радонових вод після закінчення дії дозволу, а саме: книги з рукописними написами: журнал від 06.05.2021, книгу з написом на 1 арк. «Бальнеологічне відділення 2021», блокнот з написом на 1 арк. ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» від 01.04.2023, журнал з написом на 1 арк. ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» від серпня 2024 року до 31.08.2025, журнал обліку процедур бальнеологічного відділення ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» від 02.08.2023, журнал обліку процедур кабінет бальнеологічний від 18.08.2025, які поміщено до спец пакету NPU5526322.

1.2. Вказане тимчасово вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та відповідно до постанови від 14.08.2026 його визнано речовими доказами у вказаному кримінальному проваджені та вилучено до Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.

1.3. З метою виконання завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, у тому числі проведення необхідних судових експертиз із майном, а також запобігання подальшого використання та розпорядження майном з боку їх власників та інших третіх осіб, які заявлять право вимоги на нього, прокурор просить накласти арешт на вилучене майно.

2. В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та просила його задовольнити за викладених у ньому обставин, за виключенням накладення арешту на блокнот з написом на 1 арк. ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» від 01.04.2023. Додатково надала протокол огляду вилучених документів та пояснила значення відомостей, що в них містяться для кримінального провадження.

Представник ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» ОСОБА_4 проти задоволення клопотання не заперечувала. Зауважила, що саме по собі згадування у вилучених документів радону не означає незаконне видобування надр товариством.

3.1. Відповідно до підпункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження - вони не допускаються, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

3.2. Як слідує зі змісту клопотання та підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.05.2026, досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42026112030000169 здійснюється за фактом можливого незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 240 КК України.

3.2.1. Згідно ч. 2 ст. 240 КК України передбачена відповідальність за порушення встановлених правил використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров`я людей чи довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі або незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

3.2.2. З доданих матеріалів вбачається, що досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлюються обставини можливого видобування ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» радонових вод для лікувальних цілей після анулювання відповідного дозволу на користування надрами.

3.2.3. Описані у клопотанні обставини у сукупності з доданими до нього матеріалами, дають підстави для висновку про наявність достатніх відомостей, які свідчать про можливе вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, та необхідність подальшої перевірки цих обставин під час досудового розслідування.

3.2.4. Так, відповідно до витягу з Державного реєстру спеціальних дозволів на користування надрами, ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» (код ЄДРПОУ 36484852) 11.10.2010 було видано спеціальний дозвіл на користування надрами № 5196 з метою видобування радонових вод для лікувальних цілей. Об`єктом надрокористування визначено Білоцерківське родовище, ділянку «Голендерня» (свердловини № 1, 2, 3), розташовану у Київській області.

Разом з тим, відповідно до витягу з бази даних спеціальних дозволів на користування надрами, дія спеціального дозволу № 5196 від 11.10.2010 припинена на підставі наказу Державної служби геології та надр України № 355 від 30.09.2019.

Водночас протоколом огляду веб-сторінки ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» від 21.05.2026 зафіксовано, що на офіційному веб-сайті товариства розміщена інформація про природні радонові води та пропонуються лікувальні програми, до складу яких входить приймання радонових ванн. Зокрема, під час огляду сторінки «Програма «Детокс» встановлено, що до лікування входить щоденна радонова ванна; на сторінці «Без болю в спині» зазначено проведення бальнеології, що передбачає приймання радонової ванни; на сторінках «Відновлення», «Антицелюліт», «Легкість ніг», «Варикозна хвороба та Реабілітація після видалення вен», «Життя без п`яткових шпор» та «Без болю в суглобах» також зафіксовано інформацію про лікування із застосуванням радонових ванн.

3.2.5. Відтак описані події містять в собі ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

3.2.6. За таких умов на цьому етапі досудового розслідування наявна обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна. При цьому необхідно зауважити, що на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом обґрунтованої підозри) для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.

3.3. Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

3.3.1.На підставі ст. 168 КПК України тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208 цього Кодексу. Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

3.3.2. В судовому засіданні встановлено, що 13.08.2026 на підставі ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області проведено обшук території санаторію за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Лісова, 2-Б, під час якого виявлено та вилучено:

- журнал від 06.05.2021;

- книгу з написом на 1 арк. «Бальнеологічне відділення 2021»;

- блокнот з написом на 1 арк. ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» від 01.04.2023;

- журнал з написом на 1 арк. ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» від серпня 2024 року до 31.08.2025;

- журнал обліку процедур бальнеологічного відділення ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» від 02.08.2023;

- журнал обліку процедур кабінет бальнеологічний від 18.08.2025, які поміщено до спец пакету NPU5526322,

3.4. Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

В цьому випадку прокурор заявляє метою арешту майна забезпечення:

- збереження речових доказів;

3.4.1. Обґрунтовуючи необхідність арешту вилучених речей, обвинувачення вказує на те, що вони є доказами у кримінальному провадженні. У випадку арешту майна з метою збереження речових доказів він накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

3.4.2. Постановою від 13.08.2026 вказане в клопотанні майно, вилучене в ході проведеного обшуку, визнано речовими доказами.

3.4.3. Враховуючи предмет доказування у цьому кримінальному провадженні, зазначені у клопотанні документи мають істотне значення для досудового розслідування, оскільки містять відомості про фактичне проведення та облік процедур із використанням радонових вод, у тому числі після припинення права ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» на користування надрами, а також можуть бути використані для встановлення обсягу таких процедур, їх періоду, кількості осіб, яким вони надавалися, та інших обставин, що мають значення для кримінального провадження.

Зокрема, під час огляду вилучених документів 25.08.2026 встановлено наявність у журналі з написом «Abst x rast. Cover notebook» рукописних записів про початок його ведення 06.05.2026, відомостей про дати відвідування та надані послуги із зазначенням їх кількості, а також окремого рядка із записом «Радон» та загальною кількістю процедур за 05.08.2026 41, 06.08.2026 32, 07.08.2026 36, 08.08.2026 16, 10.08.2026 34, 11.08.2026 35, 12.08.2026 35 та 13.08.2026 16. Таким чином, зазначений документ містить відомості про фактичний облік процедур із використанням радонових вод безпосередньо у період, що передував проведенню обшуку.

Крім того, у журналі з написом «Бальнеологічне відділення 2021» під час огляду встановлено записи щодо часу відвідування та прізвищ пацієнтів, що дає можливість співвіднести проведення відповідних процедур із конкретними відвідуваннями. У журналі ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва», розпочатому 01.04.2023, містяться записи щодо процедур із використанням різних лікувальних засобів, серед яких зазначено, зокрема, «родон», а також відомості про кількість осіб та їх прихід. У журналі, розпочатому у серпні 2024 року та завершеному 31.08.2025, у графі «Призначення» зафіксовано записи «род №1», «род №11», «род №10», «родон», «родон хв.-пер.», «бішофіт», що свідчить про ведення обліку відповідних процедур.

Також у журналі обліку процедур бальнеологічного відділення ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва», розпочатому 02.08.2023, у графі «Призначення» містяться записи «родон», «радон-хв.пер», «радон», «рад. хв.пер.», «рад. №10», «радон №11», «рад №11», «рад. №9». Аналогічні за змістом записи виявлено у журналі обліку процедур кабінету бальнеологічного, розпочатому 18.08.2025, де у графі «Призначення» зазначено, зокрема, «род №12», «род №», «род 10», «род», «родон, хлорит», «радон-хв.пер», «радон», «рад. хв.пер.», «рад. №10», «радон №11», «рад. №9».

Таким чином, зміст вилучених документів не обмежується загальним зазначенням про можливість використання радонових вод, а містить конкретні записи щодо призначення та проведення відповідних процедур, дат їх здійснення та, в окремих випадках, їх кількості. Відтак вони можуть бути використані для встановлення фактичних обставин кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

3.5. Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні. За допомогою арешту майна зможе бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням (п.3 ч. 3 ст. 132 КПК України), а потреби досудового розслідування у забезпеченні схоронності цього майна виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного (п.2 ч. 3 ст. 132 КПК України).

3.6. За таких обставин на зазначене в клопотанні майно може бути накладений арешт, адже потреби досудового розслідування, пов`язані з необхідністю збереження речових доказів, обумовлюють необхідність застосування цього заходу забезпечення.

3.7. В ч. 1 ст. 173 КПК України зазначено, що слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу. Відповідно до зазначеної норми завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий суддя вважає, що в цьому кримінальному провадженні такі ризики наявні. Однак з накладенням арешту вбачається можливість запобігти зазначеним ризикам. Отже, може бути виконане завдання арешту майна, а саме запобігання можливості його приховування, знищення, перетворення.

3.7.1. . З огляду на зроблені висновки, положення ст. 170, 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, крім обставин, зазначених у ст. 131 КПК України, повинен врахувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

3) мету арешту майна;

4) наслідки арешту майна для третіх осіб;

5) розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

3.7.2. Правовою підставою арешту майна є відповідні положення ст. 170 КПК України.

3.7.3. Вилучене під час обшуку майно безпосередньо може бути використане у провадженні як доказ, оскільки містить відомості, за допомогою яких можливо підтвердити обставини, що мають значення, або спростувати наявні у сторони обвинувачення версії.

3.7.4. Досліджені під час судового засідання матеріали дають слідчому судді підстави вважати, що заявлена прокурором мета - забезпечення збереження речових доказів може бути досягнута через застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження.

3.7.5. З урахуванням наведеного слідчий суддя вважає, що застосування арешту до вилучених документів є необхідним для забезпечення їх збереження як речових доказів, а таке обмеження права власника на користування та розпорядження ними на цьому етапі досудового розслідування є розумним та співмірним із завданнями кримінального провадження.

3.7.6. Окремо слід зазначити, що жодних негативних наслідків арешту майна для третіх осіб не вбачається.

3.8. Викладене свідчить про необхідність накладення арешту на вилучені під час обшуку документи. А тому клопотання прокурора слід задовольнити.

3.9. Окремо слід зазначити, що на підставі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

4. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність необхідних і достатніх підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наданих в судовому засіданні уточнень, з метою збереження речового доказу.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 132, 170-173, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання прокурора про арешт майна задовольнити.

2. Накласти арешт на майно, вилучене 13.08.2026 під час обшуку приміщення за адресою: АДРЕСА_1 а саме:

- журнал від 06.05.2021;

- книгу з написом на 1 арк. «Бальнеологічне відділення 2021»;

- журнал з написом на 1 арк. ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» від серпня 2024 року до 31.08.2025;

- журнал обліку процедур бальнеологічного відділення ТОВ «Санаторій-профілакторій «Діброва» від 02.08.2023;

- журнал обліку процедур кабінет бальнеологічний від 18.08.2025, які поміщено до спец пакету NPU5526322,

шляхом накладення заборони на користування та розпорядження таким майном.

3. На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

4. Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

5. Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

6. Копію цієї ухвали вручити прокурору негайно та надіслати власнику майна.

Слідчий суддяОСОБА_1