Рішення № 139266111, 26.08.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 276/1031/26

Провадження по справі №2/276/816/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Бобра Д.О.,

при секретарі судового засідання Свиридок А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі - ТОВ ФК «Кредит-Капітал») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 1162365 від 06.05.2020 року в загальному розмірі 26790,00 грн., сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що 06.05.2020 року між відповідачем та ТОВ «Мілоан» був укладений Договір про споживчий кредит № 1162365 (далі - кредитний договір), згідно умовами якого відповідачу було надано грошові кошти в розмірі 5700,00 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі, визначеному умовами кредитного договору. Однак, відповідач, у свою чергу, не виконав зобов`язань за кредитним договором, зокрема, не сплатив кредитні кошти, комісії і проценти за користування кредитом, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором.

10.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено Договір відступлення прав вимоги 55-МЛ від 10.12.2020 р., згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», у тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1162365 від 06.05.2020 року.

Представник позивача стверджує, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 26790,00 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту - 5700 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 20520,00 грн., прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту - 570,00 грн, а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Хорошівського районного суду Житомирської області від 15.06.2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позові просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явилась, причини неявки суду не повідомила, відзив до суду не подала, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, яка повернута до суду з відміткою Укрпошти про причини повернення «Адресат відсутній».

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із ч. 10 ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Відповідач, будучи повідомленою відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України про відкриття провадження у цивільній справі за позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором, відзив на позов у встановлений судом строк не надала.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на це та враховуючи одночасне існування умов, перелічених у частині першій статті 280 ЦПК України, визнавши достатніми наявні в справі матеріали для встановлення прав і взаємовідносин сторін, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який належним чином повідомлявся про судове засідання, у порядку заочного провадження і постановити заочне рішення.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню із слідуючих підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 13 ЦПК України визначено принципи диспозитивності цивільного судочинства. Зокрема, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених ЦПК України випадках.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 06.05.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1162365 (індивідуальна частина), відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 5700,00 грн. строком на 30 днів, з кінцевим терміном повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 05.06.2020, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі, що визначені договором.

Згідно довідки ТОВ «Мілоан» від 10.09.2025 № б/н кредитодавець ідентифікував позичальника за датою його народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 та реєстраційним номером облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , після чого 06.05.2020 ОСОБА_1 підписала договір із застосуванням електронного підпису одноразового ідентифікатора N13006, надісланого на номер телефону НОМЕР_2 , вказаний нею в кредитному договорі.

Анкета-заява на отримання кредиту №1162365 від 06.05.2020 містить погоджені ОСОБА_1 умови отримання кредиту від ТОВ «Мілоан».

Відповідно до платіжного доручення №19217613 від 06.05.2020 ТОВ «Мілоан» перерахувало ОСОБА_1 на картку НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 5700,00 грн.; призначення платежу: кредитні кошти згідно договору 1162365.

Таким чином, первісний кредитор ТОВ «Мілоан» свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору, що підтверджується копією платіжного доручення №19217613 від 06.05.2020 року.

Відповідно до Графіка платежів до кредитного договору про надання споживчого кредиту № 2758773 від 09.08.2020 року, що є додатком №1 до договору № 1162365 від 06.05.2020 р., дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів та комісії за надання кредиту - 05.06.2020.

10.12.2020 року між ТОВ «Мілоан» і ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 55-МЛ, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з Реєстру реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 55-МЛ від 10.12.2020 р. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1162365 від 06.05.2020 року на суму 26790 грн.

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦПК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Отже, враховуючи положення вказаних норм, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором у зобов`язанні з відповідачем за договором споживчого кредиту № 1162365 від 06.05.2020 року, що був укладений між первісним кредитором ТОВ «Мілоан» та відповідачем ОСОБА_1 .

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, кредитні кошти не повернула, а тому має заборгованість за кредитним договором перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» по основній сумі боргу в розмірі 5700,00 грн.

Крім того, згідно п.1.5.1 кредитного договору комісія за надання кредиту становить 570,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00% від суми кредиту одноразово.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку чи іншої фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту і, відповідно, така умова не є нікчемною.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у постанові від 20.09.2024 у справі № 331/2974/23 (провадження № 61-7620св24).

Судом встановлено, що кредитор виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредит у встановленому договором розмірі, а також знайшов підтвердження факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, а тому щодо нарахування заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 5700,00 грн та за комісією за надання кредиту в розмірі 570,00 грн, суд приходить до висновку, що така частина позовних вимог також підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення процентів в розмірі 20520,00 грн. за договором № 1162365 від 06.05.2020 року, суд виходить з наступного.

Кредитним договором № 1162365 від 06.05.2020 року передбачено, що строк кредиту становить 30 днів (п.1.3. договору), а згідно п.1.4. кредитного договору та графіку платежів, що є додатком до договору, дата повернення кредиту та сплати комсії та процентів зза користування кредитом: 05.06.2020.

При цьому, згідно п.2.3.1. кредитного договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту, для чого він має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Водночас, за приписами п.2.3.2. кредитного договору волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п.6.14. Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений договором.

Оскільки договором № 1162365 від 06.05.2020 року передбачено, що строк кредиту становить 30 днів, а доказів того, що між сторонами досягнута домовленість про продовження строку користування кредитом в порядку, визначеному п.2.3.1. та 2.3.2. кредитного договору, та укладення угоди про пролонгацію дії договору, суду не надано, то суд приходить до висновку, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

Із пункту 1.6. кредитного договору слідує, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом і згідно п. 2.2.3 договору проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена в п.1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником.

За умовами договору № 1162365 від 06.05.2020 року строк кредиту становить 30 днів. За 1 день користування кредитними коштами розмір процентів становить: 5700,00 грн. х 5,00% = 285,00 грн. Відтак, у межах погодженого сторонами строку кредитування розмір процентів за користування коштами кредиту становить: 30 днів х 285,00 грн. = 8550,00 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1162365 від 06.05.2020 року у розмірі 14820,00 грн., з яких: 5700 грн.- прострочена заборгованість за тілом кредиту, 8550,00 грн. - прострочена заборгованість за відсотками, 570,00 грн - прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту.

В іншій частині позовних вимог необхідно відмовити за безпідставністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки, позовні вимоги задоволено частково (у розмірі 55%), тому судові витрати, які понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1464,32 грн.

Що стосується стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн., суд приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На обґрунтування заявленого розміру витрат на правничу допомогу представником позивача надано до суду копію договору про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025 року, укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», копію акту №Д/25114 наданих послуг від 14.04.2026 року з сумою наданих послуг в розмірі 8000,00 грн. та детальний опис наданих послуг до Акту №Д/25114 від 14.04.2026 року.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, беручи до уваги зміст заявлених позивачем позовних вимог, усталену практики з вирішення кредитних спорів, обсяг робіт виконаних адвокатом, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені при розгляді справи без участі представника позивача, виходячи із засад розумності та співмірності, а також враховуючи ціну позову та часткове задоволення позовних вимог (55%), суд вважає за необхідне частково відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правову допомогу та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 76-78, 133, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 280, 281, 354 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 1162365 від 06.05.2020 року у загальному розмірі 14820 (чотирнадцять тисяч вісімсот двадцять) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 5700 (п`ять тисяч сімсот) гривень 00 копійок, заборгованість за процентами - 8550 (вісім тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень 00 копійок, 570 (п`ятсот сімдесят) гривень 00 копійок -заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» судовий збір у розмірі 1464 (одна тисяча чотириста шістдесят чотири) гривні 32 копійки та витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», місце знаходження: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Суддя Д.О.Бобер