Рішення № 139265679, 26.08.2026, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

179/355/26

2/179/623/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 серпня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.

за участі секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 13.03.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» (далі позивач, ТОВ «Бізпозика») та ОСОБА_1 було укладено договір про надання кредиту №495694-КС-006, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний в порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов кредитного договору, ОСОБА_1 надано грошові кошти у розмірі 6000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правилами про надання коштів у кредит.

Відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання з повернення коштів за кредитним договором, внаслідок чого станом на 15.02.2026 утворилась заборгованість за кредитним договором №495694-КС-006 в розмірі 16980 грн., що складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 6000 грн; суми прострочених платежів по процентах 6780 грн., суми прострочених платежів за комісією 1200 грн.

Посилаючись на вищенаведені обставини, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №495694-КС-006 від 13.03.2025 в розмірі 16980 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою від 19.03.2026 відкрито провадження у цивільній справі у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 23.04.2026 за клопотанням представника позивача витребувано від АТ «Універсал Банк» докази.

23.03.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх недоведеність. Заперечує факт укладення з ТОВ «Бізнес позика» кредитного договору та отримання від позивача кредитних коштів.

24.03.2026 представником позивача подана відповідь на відзив із запереченнями позиції відповідача.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у позовній заяві та відповіді на відзив просить розглянути справу без її участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином через зареєстрований електронний кабінет, причини неявки суду не повідомив, що відповідно до ст.223 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Датою ухвалення рішення, у відповідності до ч.5 ст. 268 ЦПК України та правової позиції ОП КЦС ВС у справі 1519/2-5034/11 від 05.09.2022, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.

Судом встановлено, що 13.03.2025, шляхом обміну електронними повідомленнями, відповідач ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Бізнес Позика» договір №495694-КС-006 про надання кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000 грн., строком на 16 тижнів, з кінцевою датою повернення 03.07.2025. Стандартна процентна ставка за кредитом становить 1% в день, фіксована. Комісія за видачу кредиту 1200 грн.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору кредит надається шляхом безготівкового переказу коштів на реквізити електронного платіжного засобу, який зазначений в розділі 12 Договору.

Підпунктом 4.2.2 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Кредитний договір відповідач підписав 13.03.2025 о 11:19:33 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-2692, чим підтвердив факт ознайомлення з умовами отримання кредитних коштів та їх прийняття.

При цьому, приймаючи умови договору, відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно їх дотримуватися, які розміщені в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця та опубліковані на його офіційному сайті.

13.03.2025 позивач через ТОВ «ПрофітГід», з яким укладено договір про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-5 від 04.11.2020, видав відповідачу кредит у розмірі 6000 грн. шляхом переказу на картковий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений відповідачем в анкеті клієнта, що підтверджується підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів.

Вказані грошові кошти перераховані позивачем на рахунок відповідача через ТОВ «ПрофітГад», що надає посередницькі послуги з переказу коштів ТОВ «Бізнес Позика» на підставі договору №ПГ-5 від 04.11.2020.

Факт видачі відповідачу кредитних коштів підтверджується також листом АТ «Універсал Банк» від 12.08.2026 та випискою з особового рахунку до картки № НОМЕР_2 , емітованої на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Універсал Банк», за змістом яких на вказану картку зараховано 13 березня 2025 року кошти у розмірі 6000 грн.

Згідно розрахунку заборгованості, відповідач неналежним чином виконував свої зобов`язання та має заборгованість за кредитним договором №495694-КС-006 від 13.03.2025, яка станом на 16.02.2026 становить 16980 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість за кредитом; 6780 грн. заборгованість по відсотках, 1200 грн. заборгованість по комісії.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст.1055 Цивільного кодексу України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» №2664-III договір про надання фінансових послуг, якщо інше не передбачено законом, повинен містити підписи сторін.

Відповідно до ст. 12 Закону «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом (абз. 3 ч. 1 ст. 12). У свою чергу згідно з визначенням одноразового ідентифікатора, наведеного у п. 6 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Саме у такий спосіб було підписано кредитний договір №495694-КС-006 від 13.03.2026 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

При цьому у відповідності до ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

При цьому принцип юридичної сили електронного правочину найбільш повно відображається у вимогах щодо форми правочину. Це підтверджується закріпленими на рівні міжнародних документів правовими нормами: ч. 1 ст. 8 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про використання електронних повідомлень у міжнародних договорах - повідомлення або договір не можуть бути позбавлені дійсності або позовної сили лише на тій підставі, що вони складені у формі електронного повідомлення; стаття 5 Типового закону про електронну торгівлю Комісії Організації Об`єднаних Націй з права міжнародної торгівлі - інформація не може бути позбавлена юридичної сили, дійсності або позовного захисту лише на тій підставі, що вона складена у формі повідомлення даних. Аналогічна норма міститься й у частині першій статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»: юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 31.08.2022 у справі №280/4456/20, від 09.02.2023 у справі №640/7029/19, від 09.06.2023 у справі №280/4461/20.

Відповідачем не спростовано факт укладення ним вказаного вище кредитного договору.

ТОВ «Бізнес Позика» своєчасно та в повному обсязі виконало зобов`язання за кредитним договором №495694-КС-006 від13.03.2025, перерахувавши відповідачу на картковий рахунок, зазначений в анкеті клієнта, грошові кошти у розмірі 6000 грн., що підтверджується матеріалами справи та випискою по картковому рахунку відповідача.

Відповідач взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків не виконав та у строки, передбачені графіком погашення кредиту, кредитні кошти, проценти та комісію не сплатив у повному обсязі, порушивши умови кредитного договору, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 16.02.2026 становить 16980 грн., з яких: 6000 грн. заборгованість за кредитом; 6780 грн. заборгованість по відсотках, 1200 грн. заборгованість по комісії.

Зазначена вище заборгованість підтверджується представленим позивачем розрахунком заборгованості, який є арифметично правильним та не спростований відповідачем.

Належних та допустимих доказів, зокрема, квитанцій, платіжних інструкцій, тощо, про внесення коштів на оплату боргу за кредитним договором №495694-КС-006 від13.03.2025на користь ТОВ «Бізнес Позика» відповідачем суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити і стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором №495694-КС-006 від13.03.2025 у загальному розмірі 16980 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та відповідно до документів, які міститься в матеріалах справи, необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст.12,13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором №495694-КС-006 від13.03.2025 у загальному розмірі 16980 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот вісімдесят грн.), з яких: 6000 грн. заборгованість по тілу кредиту; 6780 грн. заборгованість по відсотках, 1200 грн. заборгованість по комісії.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судовий збір у розмірі 2662, 40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», ідентифікаційний код юридичної особи 41084239; місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складений 26.08.2026

Суддя О.Ю.Кравченко