Ухвала суду № 139265325, 27.08.2026, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/872/26

Провадження № 1-кп/211/956/26

У Х В А Л А

про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

27 серпня 2026 року

Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

учасників кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого (у режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,

захисника (у режимі відеоконференції) ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 21 в місті Кривому Розі Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010015182 від 24.04.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025050010015182 від 24.04.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України .

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

На думку прокурора наразі продовжують існувати ризики, передбачені пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Обвинувачений та його захисник кожен окремо проти задоволення клопотання не заперечують.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд, вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, зазначає наступне.

Ухвалою суду від 06.07.2026 ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів по 03.09.2026.

Згідно з вимогами ст. 331 КПК України під час судового засідання суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати чи обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження відносно ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених у ст. 177 КПК України.

Суддя, в обґрунтування продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою посилається на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який, у відповідності до ст.12 КК України, відноситься до категорії особливо тяжких, за вчинення якого йому загрожує максимальне покарання у виді позбавленням волі на строк до 12 років, тому, думка про невідворотність покарання може спонукати його вчинити спроби переховуватися від правосуддя, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, він може фізично або психологічно незаконно впливати на учасників провадження, а саме примусити змінити свої показання або взагалі відмовитись від них, щоб уникнути покарання, так як судовий розгляд не розпочато, свідки судом не допитані, докази не досліджені, що свідчить про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до частини 8 статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Отже, наявність зазначених обставин не дає підстав аби змінити обраний ОСОБА_4 запобіжний захід з тримання під вартою на більш м`який, що свідчить про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів.

Разом із цим, враховуючи тривалий судовий розгляд, суд вважає за можливе встановити заставу з покладанням на обвинуваченого обов`язків, визначених ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч.3 ст.183 КПК України одночасно з запобіжним заходом у виді тримання під вартою, обвинуваченому слід визначити заставу в межах, передбачених ст. 182 ч. 5 п. 3 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 197 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , - задовольнити.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Шевченківське, Куйбишевського району, Запорізької області, у вигляді тримання під вартою продовжити на шістдесят днів до 25 жовтня 2026 року включно.

Визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень 00 коп., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- не відлучатися за межі Харківської області без дозволу прокурора або суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, місця роботи або місця проходження військової служби;

- з`являтися за першим викликом до суду, прокурора;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі,він зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження та направити до виконання до ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (вул. Полтавський Шлях, 99 м. Харків).

У судове засідання викликати учасників кримінального провадження: прокурора, обвинуваченого, захисника.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала про продовження запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1