Рішення № 139265137, 25.08.2026, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 171/761/24

2/171/2145/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

25 серпня 2026 року м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Мигалевича В.В. за участю секретаря судового засідання Жандарук В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації за ст. 108 Закону України "Про страхування", та ст. 993 ЦК України, завданої дорожньо - транспортною пригодою,

встановив:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернлося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації за ст. 108 Закону України "Про страхування", та ст. 993 ЦК України, завданої дорожньо - транспортною пригодою.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що 03.04.2023 року між ПрАТ «СК «УНІКА» та Філія НОРВЕГІАН ПІПЛС ЄІД В УКРАЇНІ, був укладений Договір Добровільного страхування №001427/4100/0000133, предметом якого є страхування транспортного засобу «Toyota Hilux», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . 29.10.2023 року в м. Миколаєві, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 .. Відповідно до постанови Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №171/2722/23 від 12.01.2024 року, вищевказана дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. За Звітом №29481 від 28.11.2023 року складеного ТОВ «СЗУ Україна», розмір відновлювального ремонту становить 643628,94 грн.. Крім цього, згідно Рахунку СТО ТОВ «КИТ-Т» №НФ-0002476 від 24.11.2023 року, а також Акту виконаних робіт №НФ-0000097 від 29.02.2024 року, вартість ремонту склала 581407,10 грн. У відповідності до умов Договору страхування (п. 17.1; 17.2; умови 7.1; 7.2; 8.1; 8.3), ПрАТ «СК «УНІКА», на підставі страхових Акту № 12463303622, здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 581407,10 грн. на рахунок СТО.

На момент скоєння ДТП винуватець ДТП не був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Оскільки ПрАТ «СК «Уніка» виплатило страхове відшкодування, то на підставі ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України « Про страхування» право вимоги в порядку суброгації перейшло до позивача.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Уніка» збитки в сумі 581407,10 грн., та судові витрати у розмірі 8721,11 грн..

Ухвалою суду від 10.06.2025 року по справі відкрито позовне провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 17.03.2026 року справу прийняв до свого провадження суддя Мигалевич В.В. та призначив підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 21.04.2026 року підготовче провадження було закрито та справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник позивача не з`явився, в позовній заяві просив провести розгляд справи без участі представника за наявними матеріалами справи, а також було надіслано заяви про розгляд справи за їх відсутності в яких проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідача повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а позивач не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Позивач ПрАТ «СК «Уніка» та Філія НОРВЕГІАН ПІПЛС ЄІД В УКРАЇНІ 03.04.2023 уклали договір добровільного страхування наземного транспортного засобу. «КАСКО Corporate» №001427/4100/0000133 від 03.04.2023 предметом договору, зокрема, є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном: транспортний засіб марки «Toyota Hilux», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Строк дії договору з 04 квітня 2023 року до 03 квітня 2024 року.

За змістом заяви №14177372442 про подію з ознаками страхового випадку згідно з договором «КАСКО» №001427/4100/0000133/6 від 29.10.2023 року у м. Миколаєві ОСОБА_2 рухався по вул. Героїв України, 77, у лівій полосі та зупинився на червоний сигнал світлофора, через 2 секунди відчув потужний удар задню частину авто, який зрушив авто на декілька метрів.

Постановою судді Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (справа №171/2722/23) від 12.01.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ст. 124 КУпАП.

На підставі заяви потерпілої особи, Договору добровільного страхування транспортного засобу та на підставі вимог ЗУ «Про страхування» ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» складено страховий акт та визначено розмір страхового відшкодування в сумі 581407,10 грн..

Відповідно до рахунку № НФ-0002476 від 24.11.2023 року наданий ТОВ «КИТ-Т» сума ремонту тз «Toyota Hilux», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 581407,10 грн..

Відповідно до платіжної інструкції № 131515 від 19.12.2023 року ПрАТ «СК «Уніка» сплатила ТОВ «КИТ-Т» страхове відшкодування в сумі 581407,10 грн..

ПрАТ «СК «Уніка» на підставі договору страхування та відомостей про страхову подію 11.12.2023 року складено страховий акт №14177372442, визначено розмір страхового відшкодування в сумі 581407,10 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно із ч.1 та п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ч.1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

За вимогами ч.1 ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Отже, закон містить вказівку на перерозподіл обов`язку доказування та зобов`язує саме відповідача довести, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, була спричинена внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Разом з тим шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, завжди є неправомірною та передбачає безвинну відповідальність власника такого джерела.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил ст. 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

За положенням статті 979 ЦК України, договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України "Про страхування", інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов`язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов`язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов`язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.

Відповідно до положень статті 993 ЦК України до страховика, який здійснив страхову виплату (відшкодування) за договором страхування майна, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхову виплату (відшкодування), має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Також, ст.108 Закону України «Про страхування» визначено, що страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до п.50 ч.1 ст.1 Закону України «Про страхування» страхова виплата (страхове відшкодування) - грошові кошти, що виплачуються страховиком у разі настання страхового випадку відповідно до умов договору страхування та/або законодавства.

Відповідно до вимог ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) зроблено висновок, що згідно зі статтями 993 ЦК України та 27ЗУ «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Під час суброгації нового зобов`язання із відшкодування збитків не виникає, відбувається заміна кредитора: потерпілий, яким є страхувальник або вигодонабувач, передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди.

Отже, відносини між позивачем та відповідачем регулюються правилами ст. 993 ЦК України та ст. 108 Закону України «Про страхування». Позивач як страховик потерпілої особи виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі.

У зв`язку з виплатою позивачем страхового відшкодування до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди в деліктному зобов`язанні в межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди в порядку суброгації.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Таким чином, страхувальник, який зазнав майнової шкоди в деліктному правовідношенні, набув право вимоги відшкодування до заподіювача. У зв`язку з виплатою страхового відшкодування до страховика перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов`язанні є потерпілий) до заподіювача у межах фактичних витрат.

Верховний Суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 03 жовтня 2018 року, справа № 686/17155/15-ц, вказав, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Так, з установлених судом обставин справи убачається, що ПрАТ «СК «Уніка» здійснила страхове відшкодування згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу в сумі 581407,10 грн..

Таким чином, відповідач як винуватець ДТП, зобов`язаний відшкодувати позивачеві страхову виплату у розмірі 581407,10 грн..

За таких обставин, позовні вимоги ПрАТ «СК «УНІКА» підлягають задоволенню у повному обсязі та з відповідача ОСОБА_1 на користь ПрАТ «СК «УНІКА» підлягає до стягнення шкоди у розмірі 581407,10 грн..

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У позасудовому порядку питання про відшкодування шкоди в порядку суброгації між сторонами вирішено не було, у зв`язку з чим наявне оспорене право позивача на відшкодування шкоди в порядку суброгації, за захистом якого він змушений був звернутися до суду.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» про стягнення страхового відшкодування в порядку суброгації в сумі 581407,10 грн. є обґрунтованими, підтверджені належними та допустимими доказами, не спростовані відповідачем, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Крім того, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 8721,11 грн., що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України зазначені витрати зі сплати судового збору також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 263-265, 341, 342 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку суброгації за ст. 108 Закону України "Про страхування", та ст. 993 ЦК України, завданої дорожньо - транспортною пригодою, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533) на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 581407,10 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (ЄДРПОУ 20033533) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8721,11 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Апостолівським районним судом за письмовою заявою відповідача протягом 30 днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 27.08.2026.

Суддя:В. В. Мигалевич