Рішення № 139265040, 27.08.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/961/26

Номер провадження 2/167/853/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 серпня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Требика В.Б.,

з участю:

секретаря судового засідання Герасимчук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

ТОВ «Фінпром Маркет» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 30516 грн.

Позовна заява обґрунтовується тим, що 8 грудня 2025 року ТОВ «1БАНК»

та ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії № 6246591 (далі договір № 6246591), за умовами якого позикодавець надав позичальнику грошові кошти в розмірі 8000 грн. строком на 360 днів, а позичальник зобов`язалася повернути їх, а також сплатити проценти за користування ними. ТОВ «1БАНК» свої зобов`язання за договором виконало та надало відповідачу грошові кошти в обумовленому в договорі розмірі. У порушення умов договору ОСОБА_1 свої зобов`язання по поверненню кредиту належним чином не виконувала, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 30516 грн., з яких:

8000 грн. тіло кредиту, 6916 грн. проценти, 15600 грн. пеня. 25 лютого 2026 року між ТОВ «1БАНК» та ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 25/02/26, згідно з яким право вимоги за договором № 6246591 перейшло до позивача.

Представник позивача ТОВ «Фінпром Маркет», будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить довідка про доставку електронного документа), в судове засідання не з`явилася. До суду від

ТОВ «Фінпром маркет» надійшла заява про розгляд справи у відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи (про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення), в судове засідання не з`явилася, причин неявки не повідомляла, відзиву на позов не подала.

Процесуальні дії у справі

29 липня 2026 року відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Судом ухвалено про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач проти такого вирішення справи не заперечує.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

8 грудня 2025 року ТОВ «1БАНК» та ОСОБА_1 (підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 708504 (арк. спр. 22) уклали договір № 6246591, за умовами якого кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти у сумі 8000 грн. (пункти 2.1, 2.2.1) шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу ( НОМЕР_1 ) (п. 11), на строк 360 днів (п. 2.2.2), з періодом сплати мінімального обов`язкового платежу 30 календарних днів (п. 2.2.4), зі сплатою процентів у розмірі 0,95% в день (п. 2.2.8), а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми кредиту (арк. спр. 13 на звороті-20).

Розмір першого обов`язкового платежу 3660 грн. (п. 2.2.3).

Проценти за користування кредитом нараховуються на суму кредиту (його залишок) виходячи із строку фактичного користування кредитом (його залишком), за кожен день (календарну дату) користування кредитом, починаючи з першого дня користування кредитом (включно) та включаючи день (дату) його повернення (п. 6.1).

За змістом п. 2.9 договору № 6246591 у випадку користування позичальником кредитом впродовж усього строку кредитування без допущення порушення умов договору, суми до сплати позичальником в дату повернення кредиту становить 36740 грн.

Якщо позичальником не сплачено (сплачено не в повному обсязі) перший обов`язковий платіж (мінімальний обов`язковий платіж (платежі), за договором нараховується неустойка у розмірі, визначеному п. 2.2. договору, починаючи з першого дня прострочки та закінчуючи датою оплати несплаченого (сплаченого не в повному обсязі) першого обов`язкового платіжу (мінімального обов`язкового платежу (платежів) та неустойки (п. 9.7).

Реквізити договору містять інформацію про його підписання відповідачем електронним підписом (одноразовим ідентифікатором 708504) та достатні дані щодо особи ОСОБА_1 , зокрема номер паспорта, адресу проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків, електронну адресу, номер телефону та номер особистого електронного платіжного засобу ( НОМЕР_1 ).

З довідки ТОВ «Европейська платіжна система» від 29 травня 2026 року

№ КД-000093470 вбачається, що 8 грудня 2025 року на картку № НОМЕР_1 було перераховано грошові кошти в розмірі 8000 грн. (отримувач ОСОБА_1 , номер платежу 0da645f2-f1b6-42b6-9541-d3755107e299) (арк. спр. 23).

У листі від 20 травня 2026 року № 20/05/26-50676 ТОВ «1 БАНК» підтверджує видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик ( ОСОБА_1 , номер договору 6246591, номер платежу 0da645f2-f1b6-42b6-9541-d3755107e299) (арк. спр. 22 на звороті).

Перерахування грошових коштів також підтверджується копією платіжної інструкції ТОВ «Европейська платіжна система» № 0da645f2-f1b6-42b6-9541-d3755107e299 від 8 грудня 2025 року (арк. спр. 24).

Листом АТ «Універсал Банк» від 10 серпня 2026 року № БТ/Е-34456 підтверджено, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано банківську картку

№ НОМЕР_2 , на яку 8 грудня 2025 року зараховано платіж у сумі 8000 грн. (арк. спр. 56).

Зазначені реквізити банківської картки № НОМЕР_1 в довідці

ТОВ «Европейська платіжна система» та листі АТ «Універсал Банк» співпадають із банківськими реквізитами карти, вказаними ОСОБА_1 у п. 11 договору № 6246591.

Згідно з поданими ТОВ «1БАНК» та ТОВ «Фінпром Маркет» розрахунками станом на 22 червня 2026 року у ОСОБА_1 наявна заборгованість за договором № 6246591 у розмірі 30516 грн., з яких: 8000 грн. тіло кредиту, 6916 грн. проценти, 15600 грн. пеня (арк. спр. 6, 12).

Кредитодавець має право відступити право вимоги за договором або звернутися до суду для примусового стягнення заборгованості, у разі невиконання позичальником зобов`язань за договором (п. 8.2.6).

25 лютого 2026 року ТОВ «1БАНК» та ТОВ «Фінпром Маркет» уклали договір факторингу № 25/02/26, відповідно до умов якого ТОВ «1БАНК» зобов`язується відступити ТОВ «Фінпром Маркет» за плату, а ТОВ «Фінпром Маркет» прийняти належні ТОВ «1БАНК» права грошової вимоги до боржників, вказаними у реєстрі прав вимог (арк. спр. 25-28).

Згідно з платіжною інструкцією від 26 травня 2026 року № 850021653.1

ТОВ «Фінпром Маркет» сплатило на користь ТОВ «1БАНК» кошти згідно з реєстром прав вимог від 20 травня 2026 року № 7 за договором факторингу від 25 лютого

2026 року № 25/02/26 (арк. спр. 31).

Відповідно до реєстру прав вимог від 20 травня 2026 року № 1 від ТОВ «1БАНК» до ТОВ «Фінпром Маркет» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 6246591 на загальну суму 30516 грн. (арк. спр. 29-30).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язаннями.

Згідно з ст. 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 1077 ЦК передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується та сторонами не оспорюється факт переходу права грошової вимоги від первісного кредитора

до ТОВ «Фінпром Маркет» за договором № 6246591.

Стосовно стягнення заборгованості за договором.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ст. 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 с. 1050 ЦК в разі прострочення повернення чергової частини позики кредитор має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

Приписами ч. 1 ст. 1054 ЦК визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК).

Відповідно до частин 1,2 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Враховуючи положення ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Приписами ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Суд установив, що відповідач ОСОБА_1 та ТОВ «1БАНК» уклали договір

№ 6246591 в електронній формі, який підписаний одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору ТОВ «1БАНК» надало відповідачу кошти в сумі 8000 грн. строком на 360 днів, а остання зобов`язалася повернути кошти та сплатити проценти за користування ними.

8 грудня 2025 року кредитні кошти перераховані відповідачу.

Отже, факт отримання відповідачем коштів від ТОВ «1БАНК» суд вважає доведеним.

У підписаному відповідачем договорі № 6246591 визначена сума кредиту, проценти за користування кредитними коштами, строк повернення коштів, а отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору. Такий правочин, згідно з вимогами ст. 204 ЦК, створює презумпцію правомірності правочину і у зв`язку з цим, відповідно до ст. 629 ЦК, є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання за ним, за приписами ст. 526 ЦК, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, оскільки не повернула кредитні кошти та проценти за користування ними, внаслідок чого виникла заборгованість за договором № 6246591: 8000 грн. за тілом кредиту, 6916 грн. за процентами.

У подальшому позивач ТОВ «Фінпром Маркет» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 6246591.

Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Вказані обставини відповідач не спростувала, інших розрахунків чи доказів про належне виконання умов договору не надала.

Отже, позов у цій частині є обґрунтованим, позовні вимоги є доведеними, а тому із ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за договором № 6246591 за тілом кредиту та процентами.

Щодо заявлених ТОВ «Фінпром Маркет» вимог про стягнення із ОСОБА_1 пені в розмірі 15600 грн. суд зазначає таке.

Приписами ч. 1 ст. 549 ЦК визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Водночас, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, виходячи із цих приписів, суд не вбачає підстав для стягнення із ОСОБА_1 пені у розмірі 15600 грн.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ст. 141 ЦПК стягненню із відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог також підлягають документально підтверджені судові витрати позивача в справі у сумі 1301,38 грн., оскільки позовні вимоги задоволені судом на 48,88%.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Із копій договору про надання правничої допомоги від 11 травня 2026 року

№ 11-05/26/ФП (арк. спр. 31 на звороті-35), витягу з акта приймання-передачі наданої правничої допомоги від 12 червня 2026 року № 2-ФП (арк. спр. 35 на звороті), акта приймання-передачі справ на надання правничої допомоги (арк. спр. 36-37), платіжної інструкції від 12 червня 2026 року № 850022336.1 (арк. спр. 37 на звороті), ордера на надання правничої допомоги серії АХ № 1363629 (арк. спр. 38), свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 3 квітня 2018 року серії ПТ № 2099 (арк. спр. 38 на звороті), довіреності в порядку передоручення (арк. спр. 39) судом встановлено, що адвокатом Ткаченко Ю.О. надавалася правнича допомога ТОВ «Фінпром Маркет» у цій справі. Така допомога полягала у: вивченні наявних у клієнта документів, проведенні їх аналізу, визначенні правової позиції, аналізі судової практики та збору документів, доказів по малозначних справах для формування позовної заяви (вартість 500 грн.); судовому супроводі у суді першої інстанції: підготовці, складанні та направленні (подачі) однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи за посередництвом ЄСІТС, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (вартість 4000 грн.).

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд враховує, що ця справа є малозначною, в даній категорії справ усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, обсяг наданих доказів не є великим, участі в судовому засіданні представник позивача не брав. Отже, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4

ст. 137 ЦПК.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 81, 141, 259, 265, 280-282 ЦПК, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву ТОВ «Фінпром Маркет» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» заборгованість за договором кредитної лінії

від 8 грудня 2025 року № 6246591: 8000 (вісім тисяч) гривень тіла кредиту, 6916 (шість тисяч дев`ятсот шістнадцять) гривень процентів, а також 1301 (одну тисячу триста одну) гривню 38 (тридцять вісім) копійок судового збору та 4000 (чотири тисячі) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Рожищенським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою до Рожищенського районного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду.

Позивачем заочне рішення може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (місцезнаходження: м. Ірпінь, вул. Садова, 31/33, ідентифікаційний код юридичної особи 43311346).

Відповідач: ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

Суддя: В.Б. Требик